Постанова

від 29.05.2023 по справі 497/1315/2021

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2923/23

Справа № 497/1315/2021

Головуючий у першій інстанції Раца В. А.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І.,

в порядкуспрощеного провадженняпереглянувапеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм Холдинг» на рішення Болградського районного суду Одеської області від 23 лютого 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм Холдинг» про стягнення заборгованості з орендної плати, 3 % річних, відсотка інфляції,-

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Агропрайм Холдинг» про стягнення заборгованості з орендної плати, 3 % річних, відсотка інфляції.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що йому на праві власності належать земельні ділянки площею 2,92 га з кадастровим номером 5121483600:01:003:0052 та площею 0,61 га з кадастровим номером 5121483600:01:002:0653, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Каракуртської сільської ради Болградського району.

16 лютого 2019 року він уклав договір оренди землі з ТОВ «Агропрайм Холдінг», право оренди було зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. За цим договором позивач передав належні йому земельні ділянки в строкове платне користування ТОВ «Агропрайм Холдінг» строком на 7 років. Відповідно до п. 7 вказаного договору орендна плата складається з єдино разового платежу в розмірі 10000 грн. за 1 умовний пай, який сплачується наступним чином: 5 000 грн після підписання Договору, 5 000 грн після проведення його державної реєстрації, та щорічного платежу за рік, який на дату укладання договору складав 15484,49 грн з урахуванням обов`язкових платежів, тобто до сплати 12543 грн. За взаємною згодою сторін орендна плата може виплачуватися у натуральній формі шляхом видачі сільськогосподарської продукції, на вищевказану суму за ринковими цінами на дату внесення орендної плати, але не менш ніж 2 900 кг зернових культур за 100 кг соняшнику по кожному договору. Орендна плата сплачується в строк до 30 листопада поточного року, але вона так й не була йому виплачена. Станом на 15 липня 2021 року відповідач своє зобов`язання по орендній платі не виконав, тобто заборгованість триває 227 днів, тому позивач просить також стягнути 3% річних, що складає 234,55 грн та інфляційні втрати 890,55 грн.

06 вересня 2021 року представник відповідача Драганов Д.М., надав відзив на позовну заяву (а.с. 21-23), в якому просить відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі, посилаючись на те, що на підставі договору оренди ОСОБА_1 отримав 350,00 кг озимої пшениці на суму 1575,00 грн без урахування обов`язкових податків, внесків та зборів, утриманих з суми орендної плати. Також зазначає, що ТОВ «Агропрайм Холдинг» є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний). Тобто, рентабельність та фінансове становище підприємства в силу специфіки виду своєї господарської діяльності залежить від ступеню врожайності. У осінній-весняний період 2019-2020 років спостерігалися несприятливі погодні умови (засуха та заморозки), які призвели до загибелі на території Болградського району Одеської області значної кількості площ озимих сільськогосподарських культур, що підтверджується Актами обстеження посівів озимих культур на території Каракуртської сільської ради Болградського району Одеської області від 04.05.2020, довідкою Гідрометцентру Чорного та Азовського морів. Також комісією з обстеження посіві встановлено 100 % загибель посівів озимої пшениці на площі 1 848,87 га та 100 % посівів озимого ячменю на площі 2336,89 га на земельних ділянках, розташованих на території Каракуртської сільської ради Болградського району Одеської області, про що складені відповідні акти. 19 травня 2020 року комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Болградської районної державної адміністрації Одеської області на позачерговому засіданні, вирішила визначити ситуацію, яка склалася в аграрному секторі економіки району у зв`язку з посухою, надзвичайною. Внаслідок довготривалої посухи та весняних заморозків на значній частині посівних площ Одеської області ТОВ «Агропрайм Холдинг» зазнало значних збитків через загибель сільськогосподарських культур та недотриманням врожаю. Вказана ситуація природного характеру завдала істотної шкоди відповідачу, збитки від загибелі врожаю швидкому відшкодуванню не підлягають, у зв`язку з чим не можливо було в повному обсязі виконати умови щодо виплати орендної плати.

В судове засіданні позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Агропрайм Холдинг» - Драганов Д.М., в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 23 лютого 2022 року позов задоволено частково.

Стягнуто зТОВ «АгропраймХолдинг» накористь ОСОБА_1 заборгованість повиплаті орендноїплати задоговором від16.02.2019в сумі10968 грнта судовийзбір врозмірі 728,63грн.

У задоволенніпозовних вимогщодо стягненнятрьох відсотківрічних таінфляційних втрат відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Агропрайм Холдинг» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт посилається на те, що: 1) судом першої інстанції не було застосовано до вказаних правовідносин положення ст. 617 ЦК України; 2) судом першої інстанції не було застосовано ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». Оскільки від незалежних від товариства причин в осінньо-весняний період 2019 - 2020 років, внаслідок непереборної сили природного характеру всі посіви на землях, розташованих на території Каракутської сільської ради Болградського районну, були знищені.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно із частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також, надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимогЦПК України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц).

На підставі зазначеного, розгляд здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 29 травня 2023 року.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення за таких підстав.

У частинах 1 та 2 ст. 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

Нормами ст. 792 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно вимог статті 124 Земельного кодексу України, передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі статті 1 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За статтею 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частин 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, договір оренди землі обов`язково є платним. Розмір орендної плати є істотною умовою договору оренди землі.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, що слідує з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі».

Земельним Кодексом України, а саме статтею 96, встановлений обов`язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею. Ця норма ЗК України кореспондується відповідно зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі» (далі - ЗУ «Про оренду землі»), яка передбачає, що орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Зазначені принципи земельного законодавства відображені і в Договорі оренди землі, а саме в п. 28 - «Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати».

Відповідно до ч. 2 ст. 409 ЦК України, власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором. Права та обов`язки власника земельної ділянки, наданої у користування для сільськогосподарських потреб.

Стаття 629 ЦК У встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а згідно зі статтею 526 ЦКУ, зобов`язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше. Вказані умови є істотними для зобов`язальних правовідносин, а отже повинні виконуватися безумовно, у точній відповідності до умов Договору.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок, розташованих на території Каракуртської (колишня назва Жовтнева) сільської ради Болградського району Одеської області з кадастровими номерами №1 5121483600:01:003:0052, площею 2.92 га, та з кадастровим номером №2 5121483600:01:002:0653, площею 0,61 га, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №072236 (а.с. 5).

16 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропрайм Холдинг», в особі Генерального директора Ігната Л.І. був укладений договір оренди землі, а саме вищезазначених земельних ділянок (а.с. 6-7). Право оренди земельних ділянок було зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 червня 2019 року за реєстровими номерами 32147367 та 32138291 (а.с. 8, 9).

Факт укладання договору сторонам не оспорюється.

Положеннями п. 7 Договору оренди землі від 16.02.2019 ТОВ «Агропрайм Холдинг» мало сплатити єдино разовий платіж 10 000 грн за 1 умовний пай по сільській раді (3,54 га) наступним чином: 5 000 грн після підписання Договору, та 5 000 грн після проведення його державної реєстрації. Складовою орендної плати є щорічний платіж за рік, який на дату укладання цього Договору складає 15 484,49 грн, у тому числі військовий збір 1,5% - 188,15 грн, ПДФО 18% - 2 753,34 грн, до виплати 12 543,00 грн за один умовний пай по сільраді (3,54 га) на рік.

Орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі і за домовленістю сторін може сплачуватися готівкою через касу орендаря, безготівковим розрахунком на рахунок орендодавця у фінансовій установі, поштовим переказом на адресу місця реєстрації орендодавця.

За взаємною згодою сторін орендна плата може виплачуватися у натуральній формі шляхом видачі сільськогосподарської продукції, на вищевказану суму за ринковими цінами на дату внесення орендної плати, але не менш ніж 2900,00 кг зернових культур та 100 кг соняшнику за 1 умовний пай по сільраді (3,54 га) на рік.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення невиплаченої суми орендної плати що становить 12543,00 грн.

Так, в вересні 2020 року в рахунок орендної плати за рік позивачу було виплачено в натуральній формі 350 кг пшениці, що підтверджується підписом позивача у відомостях про отримання орендної плати в натурі (а.с.35).

Не отримавши орендну платню в повному обсязі позивач у грудні 2020 року звернувся до відповідача із заявою про виплату орендної плати за 2020 рік в сумі 12543,00 грн (а.с. 10).

На цю заяву позивачем було отримано за вих. №42 від 27.01.2021 пропозицію щодо зміни умов договору оренди землі від 16.02.2019, до якої долучено зразок додаткової угоди, але позивач не підписав дану угоду, тобто відмовився від її підписання (а.с. 11, 12).

Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно із частини 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропрайм Холдинг», є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний). Тобто, рентабельність та фінансове становище підприємства в силу специфіки виду своєї господарської діяльності залежить від ступеню врожайності.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача посилався на те, що у осінній-весняний період 2019-2020 р.р. спостерігалися несприятливі погодні умови (засуха та заморозки), які призвели до загибелі на території Болградського району Одеської області значної кількості площ озимих сільськогосподарських культур, що підтверджується:

- Акти обстеження посівів озимих культур (пшениці та ячменю) на території Каракуртської сільської ради Болградського району Одеської області затверджених 23.07.2020 (а.с. 26, 27),

- Довідку Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів №517/-09 від 08.05.2020 (а.с. 28),

- Протокол №24 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій райдержадміністрації від 19 травня 2020 року (а.с. 29);

- Протокол №25 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації від 12.06.2020 (а.с. 30-31),

- висновки про загибель посіві №2003-14/376 від 21.07.2020 (а.с. 32-33) та №2003-14/637 від 02.12.2020 (а.с. 34-35).

Так, відповідно до протоколу №25 комісія вирішила відповідно до пункту 8 розділу II Кваліфікаційних ознак надзвичайних ситуацій, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.08.2018 №658, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 28 серпня 2018 року за №969/32421. Національного класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019.2010, пунктів 4.5 Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року, ситуацію, що склалася в агропромисловому секторі економіки Одеської області внаслідок несприятливих погодних умов 2019-2020 років, класифікувати як надзвичайну ситуацію природного характеру державного рівня (код надзвичайної ситуації 20323-НС, пов`язана з масовим засиханням та загибеллю посівів унаслідок засухи) (а.с. 31 на звороті).

Відповідно до складеного Одеською регіональною торгово-промисловою палатою Висновку про загибель посівів (вих. №2003-14/376 від 21.07.2020) підтверджено, що на полях ТОВ «Агропрайм Холдинг» на території Болградського району Одеської області внаслідок несприятливих погодних умов восени 2019 року та несприятливих явищ навесні 2020 року відбулась загибель сільськогосподарських культур, а саме - посівів озимої пшениці на площі 3 103,39 га та озимого ячменю на площі 2 336,89 га (а.с. 32-33), а відповідно до складеного Одеською регіональною торгово-промисловою палатою Висновку про загибель посівів (вих. №2003-14/637 від 02.12.2020) підтверджено, що на полях ТОВ «Агропрайм Холдинг» на території Болградського району Одеської області внаслідок несприятливих погодних умов восени 2019 року та несприятливих явищ навесні 2020 року відбулась загибель сільськогосподарських культур, а саме - посівів озимої пшениці на площі 2553,99 га та озимого ячменю на площі 1913,28 га (а.с. 34-35).

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб. Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Таким чином, тягар доказування наявності форс-мажорних обставин, що є підставою для звільнення ТОВ «Агропрайм Холдинг» від відповідальності за порушення зобов`язання, покладається саме на відповідача.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи сертифіката Торгово-промислової палати, а також суперечливість наданих товариством доказів щодо засвідчення форс-мажорних обставин, які б доводили об`єктивну неможливість виконання взятих на себе зобов`язань з оплати оренди за земельні ділянки, апеляційний суд вважає, що відповідачем не доведено, що нездійснення повного розрахунку з ОСОБА_1 щодо орендної плати за землю сталося внаслідок випадку або непереборної сили, які не залежали від відповідача, а тому останній не звільняється від відповідальності за таке порушення в порядку ст. 617 ЦК України.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Досліджуючи обставини справи, колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 26 травня 2020 року по справі №918/289/19 вказує, що статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44 (5), Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань за:

- умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;

- умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;

- умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

У випадку настання тимчасової неможливості виконання регіональною ТПП своєї функції із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема, через відсутність уповноваженої особи, окупацію території, настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) тощо дану функцію виконує ТПП України або інша регіональна торгово-промислова палата, найближча за розташуванням, якщо це не суперечить умовам договору, контракту, угоди тощо між сторонами, або за письмовою угодою сторін.

Водночас, частиною першою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

З огляду на викладене, виходячи з наведених норм законодавства та умов Договорів, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України.

Таким чином, можна прийти до висновку, що відповідач, отримавши від позивача в оренду земельну ділянку та взявши на себе зобов`язання, передбачені договором оренди земельної ділянки, безпідставно не виконав умови договорів та не здійснив повну їх оплату, оскільки не надав суду сертифікат Торгово-промислової палати України на підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань.

Таким чином, наявність у відповідача висновків про загибель посівів Одеської регіональної торгово-промислової палати, свідчить лише про наявність обставин, що є підставою для відстрочення грошових зобов`язань та підтверджують, що своєчасна виплата орендної плати відбулася не з вини відповідача, що може звільняти його від відповідної відповідальності.

А відтак, відповідач не звільняється від обов`язку виконати взяті на себе зобов`язання за договором оренди землі від 16.02.2019, укладеного з позивачем ОСОБА_1 ..

Укладаючи договір оренди позивач та відповідач погодили усі умови.

Отже, на момент укладення Договору оренди землі існували певні обставини, які гарантували як одній, так і іншій стороні, права користування землею та отримання за її користування орендної плати.

Також слід вказати, що доводи апеляційної скарги щодо відсутності у ст. 617 ЦК України переліку документів, які б підтвердили наявність форс-мажорних обставин вважаються апеляційним судом безпідставними, адже Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» в даній справі є спеціальним нормативно-правовим актом, а у випадку розбіжностей між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Інші доводи та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Отже, з урахуванням вимог ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судового рішення, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, у зв`язку з чим, на підставі положень ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

Підстав для перерозподілу судових витрат не вбачається.

У зв`язкуз тим,що цінапозову вданій справіне перевищуєста розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб,справа згідноп.1ч.6ст.19ЦПК України ємалозначною ів силувимог п.2ч.3ст.389ЦПК України ухваленепо нійапеляційним судомсудове рішенняне підлягаєкасаційному оскарженню,крім випадків,передбачених п.п.а)-г)п.2ч.3ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.367,368,374 ч.1п.1,375,382 -384, 389ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуТовариства зобмеженою відповідальністю«Агропрайм Холдинг»залишити беззадоволення,рішення Болградськогорайонного судуОдеської областівід 23лютого 2022рокузалишити без змін.

Постанова судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили здня їїприйняття таоскарженню вкасаційному порядкуне підлягає,крім випадків,встановлених п.2ч.3ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено: 29 травня 2023 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк