Ухвала

від 29.05.2023 по справі 592/4064/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №592/4064/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/275/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - домашній арешт

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 квітня 2023 року, якою до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,-

ВСТАНОВИЛА:

До слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми звернулася слідчий СВ Сумського РУП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_8 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з забороною залишати житло.

Клопотання слідчого обґрунтовано існуванням ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, неможливо.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 квітня 2023 року клопотання слідчого було задоволено частково.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. ранку наступного дня, з покладенням обов`язків: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора та/або суду; повідомляти слідчого, прокурора та/або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не відлучатися із міста Суми, в якому він зареєстрований і проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утриматися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , а також з іншими підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_25 .

Строк, на який покладено обов`язки на підозрюваного та дата закінчення дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, встановлено до 30 травня 2023 року включно.

Не погодившись з таким судовим рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати.

В обґрунтування своїх вимог, захисник посилається на те, що слідчим не доведено поза розумним сумнівом обставини вчинення дій, які інкримінуються ОСОБА_6 . Так, повідомлення про підозру, разом із доказами на його обґрунтування, не містять достатньої інформації аби точно стверджувати про те, що взагалі ОСОБА_6 вчинювалося будь-яке кримінальне правопорушення.

Клопотання не містить будь-які обґрунтування щодо намірів чи реальних дій підозрюваного, які були б спрямовані на переховування від органів слідства чи суду. Останній протягом багатьох років мешкає на території України, має постійне місце проживання, місце роботи, батьків похилого віку, тобто має міцні соціальні зв`язки.

Слідчим проведено слідчі дії в рамках даного кримінального провадження, отримано доступ до необхідних речей та документів, які вилучені та піддані належному опису в відповідних процесуальних документах. Тому відсутні будь-які підстави стверджувати, що ОСОБА_6 може якимось чином знищити речові докази.

Можливість незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного є виключним припущенням слідчого. Крім того, під час допиту свідка слідчий роз`яснює особі права та обов`язки, передбачені КПК України, в тому числі і щодо кримінальної відповідальності, передбаченої за дачу неправдивих показань.

Підозрюваний має відмінну характеристику, раніше не судимий, заслуговує на довіру, жодних перешкод слідству не чинить, на слідчих діях має добру процесуальну поведінку, а тому доводи слідчого про можливість останнього чинити перешкоди кримінальному провадженню є власним припущенням слідчого.

Окрім цього ОСОБА_6 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, тому ризик вчинити ним іншого кримінального правопорушення чи продовження вчиненого не підтверджується жодними доказами.

Захисник вважає доводи слідчого судді недостатніми для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, адже під час розгляду справи не доведено як обґрунтованість підозри, так і наявність ризиків, зазначених у клопотанні.

Апеляційний розгляд проведено без участі учасників судового розгляду, які подали до суду відповідні заяви про розгляд справи без їх участі.Тому перевіривши матеріали даного кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Одним із видів запобіжних заходів у кримінальному провадженні відповідно до вимог п.4 ч.1ст.176 КПК України є домашній арешт.

Зі змісту ст.181 КПК України слідує, що домашній арешт, як вид запобіжного заходу, може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно із вимогами ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, відповідно до ст.ст.177,178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

На думку колегії суддів при вирішенні питання щодо застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчим суддею вищезазначені вимоги Закону дотримані в повному обсязі.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що у провадженні слідчого відділу Сумського РУ поліції ГУНП в Сумській області знаходиться кримінальне провадження № 12022200480002464 від 17 листопада 2022 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 201-2 КК України.

На підставі статуту громадської організації « Добро Перемагає», затверджений 09 грудня 2019 року рішенням установчих зборів, ОСОБА_6 обіймаючи посаду голови організації, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями та відповідно до положень ч. 3 ст.18, примітки до ст. 364, ст. 368 КК України є службовою особою.

02 березня 2022 року між ГО «Добро Перемагає» в особі голови ОСОБА_6 та Сумською обласною військовою адміністрацією, в особі голови ОСОБА_26 укладено меморандум про співпрацю № 77, з метою координації зусиль щодо надання всебічної допомоги ЗСУ, ТрО, ДФТГ, працівникам ДСНС, у сфері охорони здоров`я, окремим територіальним громадам та іншим організаціям, а також громадянам, які своєю діяльністю на території Сумської області сприяють відсічі збройній агресії РФ та захисту незалежності і суверенітету України.

З метою досягнення вказаної мети, ГО «Добро Перемагає» у період з 02 березня 2022 року по невстановленим досудовим розслідуванням час, сформовано благодійний фонд за рахунок благодійних пожертв від підприємств, установ, організацій та окремих громадян, які надходили на визначені рахунки громадської організації.

На основі партнерства, взаємодопомоги та взаємної підтримки у межах та у спосіб визначених чинним законодавством України, громадською організацією «Добро Перемагає» в особі голови ОСОБА_6 укладено ряд договорів з підприємствами, які надають послуги щодо роздрібної торгівлі паливом, а саме:

- 14.03.2022 року з ТОВ «БВС РИТЕЙЛ» в особі директора ОСОБА_27 , договір купівлі-продажу нафтопродуктів за смарт-картами № 1219/17 СК;

- 07.03.2022 року з ТОВ «БВС РИТЕЙЛ» в особі директора ОСОБА_27 , договір постачання нафтопродуктів по обліковим картам через мережу АЗС № 1465/17 ТР;

- 20.04.2022 року з ТОВ «Надежда 1988» в особі директора ОСОБА_27 , договір купівлі-продажу нафтопродуктів за смарт-картами № 1955;

- 11.05.2022 року з ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» в особі директора ОСОБА_28 , договір купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ ОD06341202205116;

- 07.06.2022 року між ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР» в особі менеджера з продажу ОСОБА_29 , договір купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток № 3311К-17914/22.

Не пізніше квітня 2022 року, під час дефіциту пального на АЗС м. Суми та неможливості його придбання в достатньому об`ємі у вільному продажі, ОСОБА_30 з метою реалізації злочинного умислу, направлене на одержання прибутку для власного збагачення шляхом налагодження схеми протиправного продажу паливно-мастильних матеріалів, придбаних за вищевказаними договорами купівлі-продажу нафтопродуктів за смарт-картками, запропонував ОСОБА_25 взяти участь у реалізації плану, на що останній погодився, тим самим вступили у злочинну змову.

У ході налагодження схеми протиправного продажу паливно-мастильних матеріалів на АЗС м. Суми, ОСОБА_25 , отримавши без відповідних на те правових підстав паливні картки від ОСОБА_6 , та у свою чергу передав їх, з метою подальшого використання шляхом реалізації палива на АЗС іншій особі, не пов`язаній з діяльністю ГО «Добро Перемагає», а саме ОСОБА_31 , заздалегідь не обізнаному про злочинні плани, а також про належність палива на цих картках до гуманітарної допомоги.

Реалізуючи спільний з ОСОБА_6 злочинний умисел, переслідуючи корисливі мотиви, з метою отримання прибутку, ОСОБА_25 надав ОСОБА_31 особисту банківську картку та зобов`язав його реалізувати пальне, придбане ГО «Добро Перемагає», шляхом його списання з паливних карток, отримуючи грошові кошти від громадян шляхом перерахування на вищевказану картку ОСОБА_25 за пальне відповідно до цін, встановлених на АЗС м. Суми.

У такий спосіб ОСОБА_32 , не обізнаний про злочинні плани ОСОБА_6 та ОСОБА_25 , здійснював реалізацію палива упродовж квітня-вересня 2022 року, придбаного ГО «Добро Перемагає» на АЗС м. Суми за адресами: м. Суми вул. Героїв Крут, 21 (BVS), м. Суми просп. Свободи, 44-2 (ANP), м. Суми вул. Білопільський Шлях, 32 (ANP).

Таким чином, не зважаючи на обов`язок безоплатної передачі таких паливно-мастильних матеріалів на потреби ЗСУ, ТрО, ДФТГ, працівникам ДСНС, окремим територіальним громадам, організаціям та іншим військовим формуванням створеним у відповідності до законодавства України, а також окремим громадянам за рахунок благодійних пожертв, ОСОБА_25 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою незаконного використання благодійних пожертв, із залученням ОСОБА_33 , не обізнаного про їх злочинні плани, у період з 02.03.2022 року по 06.02.2023 року здійснили продаж паливно-мастильних матеріалів зацікавленим особам шляхом його списання з паливних карток, придбаних громадською організацією, отримуючи грошові кошти від громадян шляхом перерахування на картку ОСОБА_25 , згідно встановлених цін на АЗС, в результаті чого отримали прибуток. У такий спосіб ОСОБА_25 та ОСОБА_6 на АЗС м. Суми реалізовано частину паливно-мастильних матеріалів на суму 1 443 147 грн. 53 коп., які відповідно до ЗУ «Про гуманітарну допомогу» № 1192-XIV від 22.10.1992 року є цільовою адресною безоплатною допомогою у вигляді добровільних пожертвувань, та повинно бути спрямовані на захист від збройної агресії РФ, тобто безоплатно передані на потреби ЗСУ, ТрО, ДФТГ, працівникам ДСНС, окремим територіальним громадам, організаціям та іншим військовим формуванням, створеним у відповідності до законодавства України, а також окремим громадянам.

30 березня 2023 року ОСОБА_6 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

У рамках вказаного кримінального провадження до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми звернувся слідчий СВ Сумського РУ поліції ГУНП в Сумській області з клопотанням щодо застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Своє клопотання слідчий обґрунтовував наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та тим, що більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Розглядаючи вказане клопотання слідчого, слідчим суддею було вірно встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, що підтверджується наданими у матеріалах кримінального провадження доказами.

Крім того, слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які існують у зв`язку з тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який законом встановлено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Вказане свідчить про те, що останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема спотворенням доказів, або навпаки шляхом штучного створення доказів своєї невинуватості у вчиненні кримінального правопорушення, продовжувати вчиняти правопорушення, в якому підозрюється та вчиняти інші злочини, у тому числі у сфері службової діяльності.

Разом з тим, слідчим суддею було вірно зазначено, що буде достатньо заборонити підозрюваному залишати житло у певний час доби, а не цілодобово, як зазначено у клопотанні.

Таким чином, саме з врахуванням усіх вищезазначених обставин, слідчий суддя і дійшов висновку про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що забезпечить дотримання ОСОБА_6 процесуальних обов`язків під час досудового слідства та у суді, з чим також погоджується і колегія суддів, і підстав для сумніву щодо правильності такого висновку не вбачає.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника щодо необґрунтованості підозри, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до практики ЄСПЛ, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування.

Проте, у практиці ЄСПЛ відсутній універсальний підхід, за якого підозра вважається обґрунтованою. Це визначається конкретними обставинами, а також пов`язується зі ступенем суспільної небезпечності діяння.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Обґрунтованість підозри може встановлюватися тільки щодо діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» має динамічний характер, тобто з плином часу така підозра в учиненні кримінального правопорушення не може бути самостійною підставою для продовження обмеження прав особи, мають бути наведені відповідні й достатні підстави (ризики), підкріплені доказами.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з представленими матеріалами кримінального провадження, дають підстави колегії суддів вважати про наявність в діях ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України та причетність до нього підозрюваного.

Доводи сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність ризиків неправомірної поведінки підозрюваного, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.

Таким чином колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для застосування такого запобіжного заходу, оскільки вони в сукупності можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальні правопорушення.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, апеляційний суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна, котре у відповідності до ст.12 КК України є тяжким. Крім того, апеляційний суд зважає і на фактичні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, що переконливо свідчить про значний суспільний резонанс скоєного.

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, тому апеляційний суд погоджується з тим, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від слідства та суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, апеляційний суд бере до уваги і те, що на час апеляційної перевірки оскаржуваного рішення слідчого судді, не допитано всіх свідків у провадженні. Зазначене свідчить про існування процесуального ризику можливості з боку підозрюваного протиправного впливу на учасників кримінального провадження з метою не лише зміни, але й відмови від дачі показів з метою уникнення ним кримінальної відповідальності та ускладнення процесу доказування вчинення кримінального правопорушення.

Також, апеляційний суд вважає, що є доведеним і процесуальні ризики, як можливість в останнього знищити, сховати, спотворити речові докази у провадженні, та і можливості вчинити ОСОБА_6 інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення. При цьому, слід врахувати ті факти, що не всі речові докази виявлено та не вилучено органом досудового розслідування, слідство не завершено, тривають слідчі дії.

Таким чином, при судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя врахував вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Апеляційний суд також бере до уваги, що досудове розслідування до цього часу не завершено, виконується значний обсяг слідчих та процесуальних дій.

В свою чергу, зважаючи на те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, врахувавши всі обставини провадження та дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який раніше не судимий, одружений, має місце реєстрації, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано розглянув клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту та враховуючи суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», та що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно останнього.

Всі викладені захисником апеляційні доводи були об`єктом дослідження слідчим суддею при застосуванні підозрюваному запобіжного заходу і ним надана належна оцінка. Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги не встановлено.

Так, посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_6 належним чином виконує своєї процесуальні обов`язки, постійно проживає за адресою місця реєстрації, має доньку та батьків похилого віку, перешкод кримінальному провадженню не створює, має міцні соціальні зв`язки з родиною в місці проживання, раніше не судимий, з урахуванням фактичних обставин, характеру, тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та встановлених ст.177 КПК України ризиків, недостатньо для доведення, відсутності ризиків.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею постановлено законне та обґрунтоване рішення, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Керуючись ст.ст.404,407,418,419,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 квітня 2023 року, якою до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника на цю ухвалу без задоволення.

Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4