Рішення

від 14.08.2018 по справі 757/23714/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23714/18-ц

Категорія 18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Новака Р.В.,

при секретарі - Владіміровій О.К.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодрім» про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення 42000, 00 грн.

В обґрунтування позову вказує на те, що 06.07.2017 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технодрім» був укладений договір фінансового лізингу №0117/1, відповідно до якого позивач мав би отримати автомобіль TOYOTA COROLLA, вартістю 420000,00 грн. Однак вважає його недійсним, оскільки умови договору є несправедливими, оскільки договір залучення фінансових активів для придбання транспортного засобу (фінансового лізингу) № 0117/1 не відповідає вимогам чинного законодавства України, грубо порушує права позивача як споживача послуг, а тому підлягає визнанню судом недійсним. Тому просить визнати його недійсним та повернути сплачені кошти в розмірі 42000, 00 грн.

Ухвалою суду від 16 травня 2018 року у вказаній справі відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження та учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження, яким одночасно сторонам роз`яснено їх процесуальні права на подачу відповідних заяв по суті справи у встановлені строки.

Згідно ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Засвідчена належним чином копія ухвали про відкриття провадження у справі від 16 травня 2018 р. та копія позовної заяви з додатками надсилалася судом на адресу відповідача, вказаній у позовній заяві. Згідно відміток поштових відділень, судова повістка повернулася на адресу суду з неврученням за закінченням терміну зберігання.

В розумінні ч. 1 ст. 131 ЦПК України, судова повістка на ім`я відповідача ОСОБА_1 вважається доставленою.

Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав. При цьому, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 06.07.2017 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технодрім» був укладений договір фінансового лізингу №0117/1, відповідно до п. 3.1 якого відповідач (лізингодавець) взяв на себе зобов`язання придбати предмет лізингу - автомобіль марки «TOYOTA COROLLA», вартістю 420000,00 грн. у власність та передати предмет лізингу у користування позивачеві (лізингоодержувачу) на строк та на умовах, передбачених договором.

На виконання умов договору, позивач 06.07.2017 року сплатив відповідачу 42000,00 грн., що підтверджується квитанцією №17936895, виданою Житомирським відділенням №10014. Представник відповідача запевнив позивача, що це є першим авансовим платежем згідно договору, а квитанцію видав з призначенням платежу - комісія за організацію угоди згідно договору залучення фінансових активів для придбання транспортного засобу.

Однак позивач вважає даний договір недійсним, оскільки умови договору є несправедливими, договір залучення фінансових активів для придбання транспортного засобу (фінансового лізингу) № 0117/1 не відповідає вимогам чинного законодавства України, грубо порушує права позивача як споживача послуг, а тому підлягає визнанню судом недійсним. Тому просить визнати його недійсним та повернути сплачені кошти в розмірі 42 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг", договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу, строк на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу), розмір лізингових платежів, інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачені підстави, за наявності яких правочин може бути визнаний недійсним, а саме: недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою (зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, п`ятою (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) та шостою ( правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей) статті 203 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Аналогічне визначення договору лізингу міститься і у статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відносини, що виникають у зв`язку з договором лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку та Законом України "Про фінансовий лізинг" (частина 2 статті 806 ЦК України та частина 1 статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг").

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Належне виконання лізингоодержувачем обов`язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до правової позиції викладеної в Ухвалі Верховного суду України від 11.05.2016 року справа № 6-3020цс15, згідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Верховного суду України від 16.12.2015р. справа № 6-2766 цс15.

За таких обставин, Договір залучення фінансових активів для придбання транспортного засобу (фінансового лізингу) № 0117/1 від 06.07.2017 року має бути визнаний судом недійсним з моменту вчинення та з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачені кошти в розмірі 42 000, 00 грн., в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1409,60 грн. на користь відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 203, 215, 224-227, 806 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодрім» про визнання договору недійсним та стягнення коштів, - задовольнити.

Визнати договір залучення фінансових активів для придбання транспортного засобу (фінансового лізингу) № 0117/1 від 06.07.2017 року - недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодрім на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 42 000 (сорок дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодрім» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1409 (одну тисячі чотириста дев`ять) 60 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду міста Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Технодрім», адреса: 01001, м. Київ, вул. М, Грушевського, 10, оф. 212, код ЄДРПОУ: 40997531.

Суддя Р.В. Новак