Постанова

від 30.05.2023 по справі 638/16215/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року

м. Харків

справа № 638/16215/21

провадження № 22-ц/818/771/23

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Тичкової О.Ю.,

суддів колегії Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Перемога-66»

розглянув упорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомленняучасників справи апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Перемога-66» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2023 року в складі судді Рибальченко Л.М.,

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просила стягнути зОбслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Перемога-66» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 13500 грн, інфляційні втрати в розмірі 687,52 грн та 3% річних в розмірі 250,77 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 15 листопада 2012 року позивач була прийнята до членівОбслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Перемога-66» ( надалі Кооператив) та за нею було закріплено гаражний бокс № НОМЕР_1 . Протоколом №ПП-18-09-17 рішенням зборів правління обслуговуючого Кооперативу від 18 вересня 2017 року вирішено розпочати роботи з благоустрою території кооперативу з 20 вересня 2017 року, основним джерелом фінансування вважати цільові внески членів кооперативу у розмірі 13 500 грн за кожен одномісний бокс, затверджений строк оплати цільових внесків до 01 жовтня 2017 року. На виконання зазначеного рішення позивач сплатила грошові кошти в розмірі 13 500 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08 грудня 2020 року у справі №922/2766/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного суду Харківської області від 09 березня 2021 року задоволено позов ОСОБА_2 про визнання вищезазначеного рішення Кооперативу недійсним. Оскільки підстава на якій позивач сплатила на користь відповідача грошові кошти відпала, останній добровільно ці кошти не повертає, ОСОБА_3 просить суд стягнути з відповідача 13500 грн разом з 3% річних та інфляційними втратами.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2023 року позов задоволено. Стягнуто зОбслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Перемога-66»на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 13500,00 грн, інфляційні витрати у розмірі 687, 52 грн та 3% річних у розмірі 250,77 грн. Стягнуто зОбслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Перемога-66»на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем виникли відносини речово-правового характеру і на час розгляду справи підстава, на якій майно набувалося, відпала, натомість, зберігається безпідставність збереження такого майна (грошових коштів) з боку відповідача, що відповідає ознакам кондикційного зобов`язання. Рішення Кооперативу від 27 листопада 2021 року було прийнято вже після відкриття провадження у справі та під час розгляду даної справи про стягнення безпідставно набутих коштів, тому суд оцінив його критично. Крім того, вважав обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів інфляційних витрат у розмірі 687, 52 грн. та 3% річних у розмірі 250,77 грн в якості відповідальності за порушення грошового зобов`язання передбаченої ст. 625 ЦК України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник ОК «ГБР «Перемога-66», подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення скасувати, ухвалити нову постанову якою відмовити у задоволенні позову та стягнути витрати на правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована тим що суд розглянув існуючий між сторонами спір з порушенням правил підсудності. Оскільки справа виникла у зв`язку із реалізацією членом кооперативу своїх прав, спір повинен був розглядатись в порядку господарського судочинства. Крім цього суд не дав належної оцінки матеріалам справи і дійшов помилкового висновку щодо безпідставного отримання Кооперативом коштів на оплату робіт з благоустрою території Кооперативу. На час скасування в судовому порядку рішення загальних зборів Кооперативу від 27.11.2021, було фактично виконане (проведені роботи з благоустрою) про що суду надані належні докази. Тому суд не правильно застосував до спірних правовідносин вимоги ст.1212 ЦК України чим порушив норми матеріального права.

Заслухавши головуючого суддю, дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та не спростовано представником відповідача, що 15 листопада 2012 року ОСОБА_1 було прийнято до членів Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Перемога-66". За ОСОБА_1 було закріплено гаражний бокс № НОМЕР_1 в даному кооперативі.

Відповідно до Протоколу №33-09-17 від 07 вересня 2017 року були проведені загальні збори Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Перемога-66». Згідно з пунктами 5, 6 Протоколу загальних зборів до порядку денного були включені, зокрема, питання обговорення будівництва підпірної стіни та затвердження кошторису, обговорення доцільності асфальтування та благоустрою території кооперативу та прилеглих територій. Проте, з питань п`ятого та шостого порядку денного рішення загальними зборами не приймалися. Відповідно до п. 7 Протоколу загальних зборів, член правління кооперативу ОСОБА_4 запропонував за неможливістю здійснити голосування у зв`язку з невеликою кількістю членів кооперативу наприкінці загальних зборів, для вирішення питання укріплення схилу та асфальтування доріг голосувати письмово та поіменно за двома варіантами: закінчити роботи з будування капітальної підпірної стіни та асфальтування кооперативу та прилеглих територій у 2017 році за наявності відповідних погодних умов із затвердженням цільового внеску у розмірі 13500 грн на виконання цих робіт; розробити альтернативний варіант укріплення схилу за кошти Резервного фонду кооперативу для здійснення будівельних робіт у наступному році, у формі письмового поіменного голосування у Погоджувальному листі, який вважати додатком № 3 до цього Протоколу.

Згідно копії протоколу №ПП-18-19-17 зборів правління Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Перемога-66» від 18 вересня 2017 року проведено збори правління кооперативу, на порядок денний яких винесені наступні питання: джерела фінансування благоустрою території кооперативу та строки оплати цільових внесків; вирішення питань щодо укладення договорів для здійснення благоустрою.

Вказаним протоколом, оформлено прийняте рішення про здійснення благоустрою території, згідно результатів загальних зборів та письмового голосування членів кооперативу, відповідно до якого за питанням першим порядку денного вирішено розпочати роботи з благоустрою території кооперативу з 20 вересня 2017 року; основним джерелом фінансування вважати цільові внески членів кооперативу в розмірі 13500 грн за кожен одномісний бокс; затверджено строк оплати цільових внесків - до 01 жовтня 2017 року. За питанням другим порядку денного постановили правлінню та прорабу обрати організації та установи, які мають технічні можливості та юридичні підстави для здійснення благоустрою, та передати необхідні матеріали голові кооперативу в строк до 20 вересня 2017 року; доручити голові кооперативу Смірновій О.В. підготувати та заключити відповідні договори.

Згідно копії меморіального ордеру № МАВ3728826 від 16 березня 2018 року ОСОБА_1 сплатила 2585 грн. на рахунок Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Перемога-66», призначення платежу: щомісячний внесок січень, лютий 2018, годовий внесок (205 грн.), цільовий платіж за стіну (2000 грн.).

Згідно копії платіжного доручення №3399971459 від 03 січня 2019 року ОСОБА_1 сплатила 11500 грн. на рахунок Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Перемога-66», призначення платежу: за асфальтування дороги та підпірну стіну.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08 грудня 2020 року по справі № 922/2766/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Перемога-66» - задоволено повністю. Визнано недійсним рішення зборів правління Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Перемога-66» від 18 вересня 2017 року, оформлене протоколом № ПП-18-09-17 в частині, якою постановлено розпочати роботи з благоустрою території кооперативу з 20 вересня 2017 року, основним джерелом фінансування вважати цільові внески членів кооперативу у розмірі 13500 грн. за кожен одномісний бокс, затвердити строк оплати цільових внесків до 01 липня 2017 року.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09 березня 2021 року апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Перемога-66» на рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2020 по справі № 922/2766/20 - залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2020 року у справі №922/2766/20 - залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду від у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 травня 2021 року касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Перемога-66» на рішення Господарського суду Харківської області від 08 грудня 2020 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09 березня 2021 року по справі № 922/2766/20 повернуто скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз статті 1212 ЦК України і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту.

Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 668/7704/15-ц (провадження № 61-14244св18) та від 14 квітня 2020 року у справі № 495/2442/16-ц (провадження № 61-15428св19).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 ЦК України, безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставностітакого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язаннямайна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19, від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18, від 06 лютого 2020 року у справі № 910/13271/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 (провадження №12-83гс18) зроблено висновок, що «положенняглави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником з чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що цей вид зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали».

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17 (провадження №14-32цс19) зроблено висновок, що «предметом регулюванняглави 83 ЦК Україниє відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин 1 та 2статті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положенняглави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положеньглави 83 ЦК України».

Відповідно до статті 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте.

Згідно із частиною 1 статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Оскільки рішенням Господарського суду Харківської області від 08 грудня 2020 року по справі № 922/2766/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09 березня 2021 року, визнано недійсним рішення зборів правління ОК «ГБК «Перемога-66» від 18 вересня 2017 року, оформлене протоколом № ПП-18-09-17 в частині, якою постановлено розпочати роботи з благоустрою території кооперативу з 20 вересня 2017 року, основним джерелом фінансування вважати цільові внески членів кооперативу у розмірі 13 500,00 грн за кожен одномісний бокс, затвердити строк оплати цільових внесків до 01 жовтня 2017 року, підстава набуття відповідачем коштів в розмірі 13 500,00 відпала, а отже ОК «ГБК «Перемога-66» зобов`язаний повернути ОСОБА_1 вказані кошти.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки між позивачем та відповідачем виникли відносини речово-правового характеру і на час розгляду справи підстава, на якій майно набувалося, відпала, натомість, зберігається безпідставність збереження такого майна (грошових коштів) з боку відповідача, що відповідає ознакам кондикційного зобов`язання.

Враховуючи, що відповідачем безпідставно набуто кошти в сумі 13 500,00 грн, які не повернуто, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з ОК «ГБК «Перемога-66» 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення на підставі статті 625 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги про правомірність сплати позивачем цільового внеску в розмірі 13 500,00 грн на підставі протоколу загальних зборів членів правління кооперативу № 33-27-11-21 від 27 листопада 2021 року за результатами якого по третьому питанню порядку денного було схвалено рішення зборів правління ОК "ГБК "Перемога-66", викладене у протоколі № ПП-18-09-17 від 18 вересня 2017 року, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки рішення зборів правління ОК "ГБК "Перемога-66" від 18 вересня 2017 року, оформлено протоколом № ПП-18-09-17 в частині, якою постановлено розпочати роботи з благоустрою території кооперативу та стягнення цільових внесків у розмірі 13 500,00 грн за кожен одномісний бокс з затвердженням строку оплати цільових внесків до 01 липня 2017 року у судовому порядку було визнано недійсним. Повторне голосування членів правління кооперативу щодо окремих питань викладених у протоколі № ПП-18-09-17 від 18 вересня 2017 року з подальшим затвердження їх у протоколі № 33-27-11-21 від 27листопада 2021 року не може сприйматись як обов`язок сплати цільових внесків на підставі рішення зборів правління кооперативу від 18 вересня 2017 року, яке оформлено протоколом № ПП-18-09-17, оскільки протокол загальних зборів членів правління кооперативу № 33-27-11-21 від 27 листопада 2021 року має інші зобов`язальні відносини та не зобов`язує членів кооперативу виконувати рішення зборів правління від 18 вересня 2017 року, яке оформлено протоколом № ПП-18-09-17.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 375, 381 384, 389 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Перемога-66» - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Судупротягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбаченихст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 30 травня 2023 року.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді О.В.Маміна

Н.П.Пилипчук