Постанова

від 24.05.2023 по справі 916/2352/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2352/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.

За участю представників сторін:

від Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Цвігун Н.Ф. в порядку самопредставництва

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКЛІПСІС

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2023

по справі №916/2352/21

за позовом Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКЛІПСІС

про стягнення штрафу у розмірі 136 000 грн та пені у розмірі 136 000 грн

ВСТАНОВИВ

Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ ЕКЛІПСІС) про стягнення штрафу у розмірі 136 000 грн та пені у розмірі 136 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог Закону України Про захист економічної конкуренції, що встановлено у рішенні Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.02.2023 по даній справі позов задоволено, стягнуто з відповідача до Державного бюджету України штраф у розмірі 136 000 грн., пеню у розмірі 136 000 грн.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення у відповідності до якого визнано дії ТОВ ЕКЛІПСІС порушенням, передбаченим п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції та було накладено штраф у загальному розмірі 136 000 грн.

Судом встановлено, що не погоджуючись з зазначеним рішенням ТОВ ЕКЛІПСІС звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасуванням рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Однак, рішенням Господарського суду Одеської області від 26.01.2022р. у справі №916/2083/21, яке набрало чинності, у позові ТОВ ЕКЛІПСІС відмовлено.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, до цього часу відповідач штраф не сплатив.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що вимога Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з відповідача штрафу у сумі 136 000 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, пославшись на приписи ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції суд першої інстанції визнав обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ ЕКЛІПСІС пені у розмірі 136 000 грн.

Не погодившись із даним рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 21 лютого 2023 року по справі № 916/2352/21 і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Так, за твердженням апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги, що ТОВ «Екліпсіс» не отримувало рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та дізналося про нього випадково.

До того ж, як стверджує апелянт, ТОВ «Екліпсіс» не отримувало попередні висновки адміністративної колегії до прийняття адміністративного рішення, у зв`язку з чим відповідно не було ознайомлено з ними та не мало можливості надати свої заперечення та пояснення, які мають значення для повного з`ясування обставин справи. ТОВ «Екліпсіс» було позбавлено права на розгляд фактичних аспектів справи, що унеможливлює забезпечення дотримання гарантій, передбачених ст. 6 Конвенції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №916/2352/21 за апеляційною скаргою ТОВ ЕКЛІПСІС на рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2023 та призначено справу до розгляду на 24.05.2023.

Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що рішення колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було направлено відповідачеві за адресою вказаною Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак не вручене ТОВ «ЕКЛІПСІС» з причини «за закінченням терміну зберігання».

Тому, з огляду на положення статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивачем інформація про прийняте адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Рішення № 65/7-р/к відносно ТОВ «ЕКЛІПСІС» оприлюднена в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр».

За твердженням позивача, відповідач оскаржив назване Рішення до Господарського суду Одеської області, однак ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2022 позов ТОВ «ЕКЛІПСІС» до Відділення про визнання протиправним та скасування Рішення № 65/7-р/к залишено без розгляду.

Відтак, як стверджує позивач, наразі рішення № 65/7-р/к є чинним та відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» є обов`язковим до виконання.

Під час судового засідання від 24.05.2023 представник позивача надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача (апелянта) у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Так, колегія суддів зазначає, що ухвалу суду апеляційної інстанції від 12.04.2023 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду було направлено за відомою суду та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою скаржника, яка також зазначена останнім в апеляційній скарзі, а саме вул.Князівськва, 1-А, м.Одеса, 65039.

Однак, поштове відправлення було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою про невручення через відсутність адресата за вказаною адресою.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 30.03.2023 по справі №910/2654/22.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 12.04.2023 також було направлено на повідомлені скаржником електронні адреси як товариства, так й представника адвоката Бойко І.О.

Також, за змістом ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З огляду на наведені законодавчі приписи, апелянт, як ініціатор даного апеляційного перегляду, не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи наведене, а також те, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про відсутність перешкод у розгляді справи за відсутності представника відповідача (апелянта).

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 27.05.2020 Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (нова назва з 02.06.2020 - Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України) прийняла рішення №65/7р/к у справі №26-02/2019, п.1 якого визнано дії ТОВ ЕКЛІПСІС порушенням, передбаченим п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, яке відповідно до п.4 ч.2 ст.6 зазначеного Закону кваліфікується у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), проведених Департаментом інформації та зв`язків з громадськістю Одеської міської ради на закупівлю послуг ДК 021:2015 72210000-0 Послуги з розробки пакетів програмного забезпечення (Послуги розробки пакетів програмного забезпечення. Створення онлайн платформи Історико-туристичний гід доповненої реальності) (оголошення про проведення відкритих торгів опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель https://prozorro.gov/ua// ідентифікатор закупівлі UA-2019-07-24-001803-b).

В результаті чого на ТОВ ЕКЛІПСІС було накладено штраф у розмірі 68 000 грн.

Крім того, п.4 цього рішення дії ТОВ ЕКЛІПСІС визнано порушенням, передбаченим п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, яке відповідно до п.4 ч.2 ст.6 зазначеного Закону кваліфікується у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), проведених Департаментом інформації та зв`язків з громадськістю Одеської міської ради на закупівлю послуг ДК 021:2015 72210000-0 Послуги з розробки пакетів програмного забезпечення (Послуги розробки пакетів програмного забезпечення. Створення онлайн платформи Історико-туристичний гід доповненої реальності) (оголошення про проведення відкритих торгів опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель https://prozorro.gov/ua// ідентифікатор закупівлі UA-2019-08-22-001049-с).

В результаті чого на ТОВ ЕКЛІПСІС було накладено штраф у розмірі 68 000 грн.

Також, на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції позивачем нараховано пеню за кожний день прострочення сплати штрафу у розмірі 1,5% від суми штрафу, а саме 136 000 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції погодився із доводами позивача та задовольнив заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ст. 35 Закону України Про захист економічної конкуренції розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 ст. 48 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Пунктами 2, 3 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції також визначено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вже було зазначено вище, 27.05.2020 Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (прийняла рішення №65/7р/к у справі №26-02/2019, п.1 якого визнано дії ТОВ ЕКЛІПСІС порушенням, передбаченим п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, яке відповідно до п.4 ч.2 ст.6 зазначеного Закону кваліфікується у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), в результаті чого на ТОВ ЕКЛІПСІС було накладено штраф у розмірі 68 000 грн.

Крім того, п.4 цього рішення дії ТОВ ЕКЛІПСІС визнано порушенням, передбаченим п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, яке відповідно до п.4 ч.2 ст.6 зазначеного Закону кваліфікується у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів) та ТОВ ЕКЛІПСІС було накладено штраф у розмірі 68 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним упоноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що рішення №65/7р/к у справі №26-02/2019 Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України направлено на адресу ТОВ ЕКЛІПСІС рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трек №65012 2782467 1), однак було повернуто відділенням поштового зв`язку з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України Про захист економічної конкуренції у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України Голос України, газета Кабінету Міністрів України Урядовий кур`єр, Офіційний вісник України, друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Так, на виконання вищенаведених вимог чинного законодавства, інформація про прийняте 27.05.2020 Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення №65/7р/к у справі №26-02/2019 відносно ТОВ ЕКЛІПСІС надрукована в газеті Урядовий кур`єр №247 (6861) за 18.12.2020р., а також докладна інформація про зазначене рішення розміщена на офіційному веб-сайті АМКУ www.ame/gov/ua.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення було вручено відповідачеві 29.12.2020.

Також, відповідно до ч.1 ст.60 Закону України Про захист економічної конкуренції заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як свідчать наявні матеріли справи, не погоджуючись з зазначеним рішенням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ТОВ ЕКЛІПСІС звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасуванням рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/7р/к у справі №26-0/2/2019 від 27.05.2020.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.01.2022 у справі №916/2083/21, яке набрало чинності, у позові ТОВ ЕКЛІПСІС відмовлено.

Втім, незважаючи на наведені вище обставини, відповідач не виконав рішення позивача та не сплатив штраф у розмірі 136 000 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у сумі 136 000 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З приводу заявленої до стягнення пені, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

У відповідності до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5% від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Оскільки наявні матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем нарахованих штрафних санкцій, колегія суддів вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з ТОВ ЕКЛІПСІС пені у розмірі 136 000 грн.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що ТОВ «Екліпсіс» не отримувало рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та дізналося про нього випадково, оскільки такі доводи спростовуються наявними матеріалами справи.

Так, рішення №65/7р/к у справі №26-02/2019 Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України направлено на адресу ТОВ ЕКЛІПСІС рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трек №65012 2782467 1), однак було повернуто відділенням поштового зв`язку з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Тому, на виконання вимог ч.1 ст.56 Закону України Про захист економічної конкуренції інформація про прийняте 27.05.2020 Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення №65/7р/к у справі №26-02/2019 відносно ТОВ ЕКЛІПСІС надрукована в газеті Урядовий кур`єр №247 (6861) за 18.12.2020р., а також докладна інформація про зазначене рішення розміщена на офіційному веб-сайті АМКУ www.ame/gov/ua.

До того ж, колегія суддів зазначає, що відповідач скористався своїм правом на оскарження рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/7р/к у справі №26-0/2/2019 від 27.05.2020 у судовому порядку та рішенням Господарського суду Одеської області від 26.01.2022 у справі №916/2083/21, яке набрало чинності, у позові ТОВ ЕКЛІПСІС відмовлено.

Наведене, на переконання суду апеляційної інстанції, також свідчить про обізнаність відповідача з рішенням позивача.

Не заслуговують на увагу й твердження апелянта з приводу того, що рішення органів АМКУ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу є втручанням у матеріальне право особи, захист якого гарантовано частиною першою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Так, відповідно до ст. 3 цього Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Згідно з ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Отже, у даному випадку, повноваження АМПУ щодо прийняття рішень, зокрема про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу прямо передбачено приписами чинного законодавства.

При цьому, як вже було вказано вище, особа щодо якої прийнято відповідне рішення та накладено штраф, не позбавлена можливості захистити своє право, яке вона вважає порушеним, у судовому порядку, чим й скористався відповідача по даній справі.

Відтак, у даному випадку, відсутнє будь-яке втручанням у матеріальне право відповідача.

Не приймаються колегією суддів до уваги й твердження апелянта з приводу того, що ТОВ «Екліпсіс» не отримувало попередні висновки адміністративної колегії до прийняття адміністративного рішення, з огляду на таке.

За приписами ст. 29 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України надають суб`єктам господарювання, органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю на підставі заяви про надання попередніх висновків та доданої до неї інформації попередні висновки стосовно узгоджених дій; Антимонопольний комітет України чи адміністративна колегія Антимонопольного комітету України - щодо концентрації. Строк розгляду заяв про надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації становить один місяць.

Однак, наявні матеріли справи не містять доказів на підтвердження звернення відповідача із відповідною заявою до АМКУ про надання попередніх висновків.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2023 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2023 по справі №916/2352/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 29.05.2023.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Філінюк І.Г.