Рішення

від 24.05.2023 по справі 910/2591/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.05.2023Справа № 910/2591/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Свіденко С.К., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерексчендж-Україна" (01601, м. Київ, вул. Леонтовича, будинок 9, корпус 2; ідентифікаційний код 31957954)

про визнання трудових відносин припиненими,

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не з`явилися

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерексчендж-Україна", в якому позивач просить суд визнати припиненими з 29.11.2021 року трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерексчендж-Україна" у зв`язку із звільненням з посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 12.06.2020 ОСОБА_1 була призначена директором ТОВ "Інтерексчендж-Україна". У подальшому позивач прийняв рішення звільнитись із займаної посади, для чого було призначено загальні збори учасників товариства, на порядок денний яких було винесене відповідне питання. Проте, за відсутності кворуму загальні збори учасників товариства не відбулись, відтак, заява позивача про звільнення з посади директора вирішена не була.

Посилаючись на ст. 38 Кодексу законів про працю України, ст. 30, 32 Закону України "Про товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю", у позові ОСОБА_1 просить визнати трудові відносини між нею та ТОВ "Інтерексчендж-Україна" припиненими з 29.10.2021.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 15.03.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 відкладено підготовче засідання на 05.04.2023.

05.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про проведення підготовчого засідання за відсутності представника позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 відкладено підготовче засідання на 26.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.05.2023.

У судовому засіданні 24.05.2023 представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд про їх задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 24.05.2023 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення представника позивача, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ТОВ "Інтерексчендж-Україна" є юридичною особою, яке діє на підставі Статуту, що затверджений загальними зборами учасників товариства, єдиним засновником (учасником) якого є ОСОБА_3 , з розміром частки у статутному капіталі 37 453 грн., що складає 100 % його внеску до Статутного фонду товариства.

Відповідно до пп. 6.2.6. та 6.2.7. Статуту до компетенції Зборів учасників належать питання, передбачені ЗУ "Про господарські товариства", зокрема, створення та відкликання виконавчого органу Товариства. Виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточної діяльності є директор, який підзвітний загальним зборам його учасників (пп. 6.3.1. Статуту).

Згідно пп. 6.2.10. Статуту позачергові Збори учасників Товариства скликаються у разі неплатоспроможності Товариства або на вимогу учасників, які володіють у сукупності більш, як 10% голосів, а також на вимогу директора Товариства у будь-який час і з будь-якого приводу.

За умовами пп. 6.2.11. Статуту збори учасників Товариства визнаються поважними, якщо в них беруть участь учасники або їх представники, що мають більше як 60 % голосів. Повідомлення про проведення зборів учасників та про їх порядок денний здійснює директор не пізніше, як за 30 днів до дати проведення зборів.

Рішенням № 01/2020 від 12.06.2020 загальних зборів учасника ТОВ "Інтерексчендж-Україна" присутнім засновником ОСОБА_3 , прийнято рішення про звільнення з посади директора ОСОБА_4 з 12.06.2020 за власним бажанням та призначення ОСОБА_1 на посаду директора з 13.06.2020.

На підставі зазначеного рішення загальних зборів учасника ТОВ "Інтерексчендж-Україна" внесено відомості про ОСОБА_1 , як директора (керівника) товариства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З огляду на те, що трудові відносини позивача з ТОВ "Інтерексчендж-Україна" ґрунтувались на нормах трудового законодавства, відповідно до яких, не могли бути припинені автоматично, а припинення трудових відносин, в тому числі на підставі рішення загальних зборів, вимагало оформлення відповідно до вимог КЗпП, з виданням відповідного наказу,розпорядження про звільнення.

27.09.2021 позивач, бажаючи припинити свої трудові з ТОВ "Інтерексчендж-Україна" звернувся з повідомленням про проведення позачергових загальних зборів учасника ТОВ "Інтерексчендж-Україна", які мали відбутися 28.10.2021 о 16:00 год. за адресою: м. Київ, вул. Леонтовича, 9 корп. 2, при цьому, питаннями порядку денного визначено питання про звільнення позивача із займаної посади директора товариства за власним бажанням та обрання нового директора, чи виконуючого обов`язки директора, а також про реєстрацію змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та заявою про звільнення з посади директора товариства за власним бажанням, шляхом направлення поштових відправлень, єдиному учаснику Товариства за всіма відомими адресами його можливого місцезнаходження: АДРЕСА_2 (адреса місцезнаходження вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців, де внесено відомості про нього як засновника) та АДРЕСА_3 (адреса проживання кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, яка також зазначена у ЄДР); а також АДРЕСА_5 - фактичне проживання та 01601 м. Київ, вул. Леонтовича, 9 корп. 2 - юридична адреса ТОВ "Інтерексчендж-Україна". Докази направлення містяться в матеріалах справи.

Втім, у заплановану дату 28.10.2021 загальні збори учасників товариства не відбулись у зв`язку з неявкою на них, належним чином повідомленого, єдиного учасника Товариства, яким були отримані особисто, заява позивача про звільнення та повідомлення про проведення позачергових загальних зборів, що підтверджується тренінгом поштового відправлення за № 0315076241300.

Про неможливість проведення зазначених зборів учасників Товариства директором, як їх ініціатором, було складено протокол № 28.10.2021 від 28.10.2021 про те що позачергові Загальні збори учасників Товариства не відбулись у зв`язку з неприбуттям єдиного засновника та відсутністю кворуму.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Статтею 16 ЦК України положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка на її думку порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Згідно ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.

Частиною 1 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не визначено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно ч. 1-3 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Як було встановлено судом, 27.09.2021 ОСОБА_1 ініціювала скликання загальних зборів учасників Товариства, про що було повідомлено єдиного засновника ТОВ "Інтерексчендж-Україна" листом від 27.09.2021, втім, згідно з протоколом директора від 28.10.2021 № 28.10.2021, позачергові Загальні збори учасників Товариства не відбулися у зв`язку з неприбуттям єдиного засновника та відсутністю кворуму.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Аналогічну позицію висловив Верховний Суд від 24.12.2019 у постанові № 758/1861/18.

Передбачений частиною 1 статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов`язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення. При цьому на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов`язок належного повідомлення інших учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом підприємства.

Матеріалами справи підтверджено, що 27.09.2021 позивачем було направлено єдиному засновнику ТОВ "Інтерексчендж-Україна" заяву про звільнення з посади директора з 29.10.2021 за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, а також повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства. Вказані докази свідчать про дотримання ОСОБА_1 вимог закону щодо реалізації свого права на припинення трудових відносин із товариством.

Однак, невирішення загальними зборами учасників товариства питання про звільнення за власним бажанням працівника з посади директора є порушенням прав позивача.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Отже, з огляду на викладене вище, суд вважає, що наявні підстави для визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 з ТОВ "Інтерексчендж-Україна" з 29.10.2021, у зв`язку зі звільненням позивача з посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, відтак, позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати припиненими з 29 жовтня 2021 року трудові відносини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерексчендж-Україна" (01601, м. Київ, вул. Леонтовича, будинок 9, корпус 2; ідентифікаційний код 31957954), у зв`язку із звільненням з посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерексчендж-Україна" (01601, м. Київ, вул. Леонтовича, будинок 9, корпус 2; ідентифікаційний код 31957954 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 30.05.2023

Суддя Дмитро БАРАНОВ