Рішення

від 22.05.2023 по справі 916/239/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/239/23Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

секретар судового засідання Христенко А.О.

при розгляді справи за позовом: Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області (вул. Широка, 1, смт Тарутине, Болградський район, Одеська обл., 68500)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виноробний завод Ударний (вул. Квіткова, 47, смт Тарутине, Болградський район, Одеська обл., 68500)

про стягнення 844665,45 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Бородич Л.К.;

від відповідача: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Тарутинська селищна рада Болградського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Виноробний завод Ударний, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 844665,45 грн, з яких: 494432,66 грн заборгованості з орендної плати та 350232,79 грн пені.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди землі від 22.01.2014 №б/н в частині здійснення повної та своєчасної оплати орендних платежів за використання земельної ділянки у спірному періоді з січня 2020 року по жовтень 2022 року.

22.05.2023 позивачем були подані суду письмові пояснення, в яких він пояснив, що у позовній заяві при розрахунку суми орендної плати, що підлягає стягненню з відповідача, позивачем було допущено помилки, які виразились у врахуванні за спірні періоди 2020 та 2021 років коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, який підлягає застосуванню у 2022 році. За цих обставин позивач зазначив, що заборгованість відповідача з орендної плати у спірному періоді становить 462704,32 грн, крім цього, позивачем нарахована пеня за невиконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати орендних платежів.

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, у судові засідання не з`являвся, при цьому про розгляд справи був повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому брати участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.01.2023 позовну заяву Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/239/23; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; призначено справу для розгляду справи по суті на 16.02.2023 о 14:00.

Під час розгляду справи судом оголошувались протокольні перерви у судовому засіданні: 16 лютого 2023 року - до 09.03.2023 о 15:00; 09 березня 2023 року до 03.04.2023 о 11:00; 03 квітня 2023 року - до 24.04.2023 об 11:30; 24 квітня 2023 року до 22.05.2023 о 14:00; 22.05.2022 до 22.05.2023 о 17:00.

Ухвалами суду від 09.02.2023 та від 04.04.2023 судом було задоволено клопотання позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Ухвалою суду від 03.04.2023 судом було постановлено окрему ухвалу щодо Одеської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» (Тарутине), у зв`язку з порушенням вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінетів Міністрів України від 05.03.2009 № 270, при виконанні обов`язків із зазначення причин невручення поштових відправлень № 6511914047028, 6511914107292 та з повернення повідомлення про вручення/ не вручення поштового відправлення 6511914089367, які містять позначку «Судова повістка».

У судовому засіданні 22.05.2023 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

22.01.2014 між Тарутинською селищною радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виноробний завод Ударний (орендар) був укладений договір оренди землі (а.с. 11-13, 78-82, т.1; далі - договір), згідно з п. 1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: сел. Тарутине, вул. Дзержинського, 47.

Відповідно до п. 2, 5 договору в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 1,6109 га, нормативно грошова оцінка якої становить 2805704,53 грн.

За змістом п. 8 договору його укладено на 49 років.

Згідно з п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 відсотка від нормативно грошової оцінки земельної ділянки в сумі 7014,26 грн на місяць. Річна сума складає 84171,13 грн. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на території Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області і рішення сесії від 21.06.2013 № 445-У1.

За умовами п. 10 договору сторони погодили, що розмір орендної плати за земельну ділянку при інфляції індексувати. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Відповідно до п. 11 договору орендна плата вноситься до 15 числа кожного поточного місяця в сумі 7014,26 грн на рахунок ВДК у Тарутинському районі.

Згідно з п. 13 договору розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі, зокрема: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до закону; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 14 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 15, 16 договору земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації машинобудівної та іншої промисловості. Цільове призначення земельної ділянки землі промисловості.

Згідно з п. 20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п`ятиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Відповідно до п. 37 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

За змістом п. 44 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 15-21, т.1), речове право оренди відповідача на вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 5124755100:02:002:0002 на підставі договору зареєстроване в Реєстрі 17.06.2014. Цільове призначення земельної ділянки відповідно до Реєстру: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

05.01.2015 між сторонами була укладена додаткова угода до договору (а.с. 14, т.1), якою останні погодили викласти п. 9 договору в наступній редакції: «Нормативно грошова оцінка земельної ділянки, станом на 05.01.2015, становить 3481315,99 грн. Витяг про нормативну грошову оцінку є невід`ємною частиною даної угоди. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 104439,48 грн на рік за всю земельну ділянку, площею 16109 кв.м. та вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 8703,29 грн в місяць за всю земельну ділянку, площею 16109 кв.м. За змістом п. 3 додаткової угоди обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації на поточний рік згідно діючого законодавства України.

До матеріалів справи позивачем також долучено витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.04.2015 № 27-1525-0.12-118/2-15 (а.с. 83, т.1), з якого вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5124755100:02:002:0002, площею 16109 кв.м., за адресою: смт Тарутине, вул. Дзержинського, 47, Тарутинський район, Одеська область, становить 3481315,99 грн.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 07.07.2022 № 16151 (а.с. 25, т.1), станом на 06.07.2022, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5124755100:02:002:0002 становить 6699622,80 грн.

Як вбачається з наявних у справі розпорядження позивача від 17.02.2016 № 9 та інформації ДП «Національні інформаційні системи» від 12.04.2016 № 1656/03-04/25/16 (а.с. 35-36, т.1), вулиця Дзержинського у смт Тарутине Тарутинського району Одеської області була перейменована на вулицю Квіткову.

Розпорядженням Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області від 07.04.2022 № 56-ОД (а.с.32-33, т.1) було створено комісію щодо обстеження земельних ділянок на території Тарутинської селищної ради, зокрема, земельної ділянки, площею 1,6109 га, яка орендується відповідачем на підставі договору від 22.01.2014.

11.04.2022 комісією, визначеної на підставі вищевказаного розпорядження, було складено акт обстеження земельної ділянки № 9 (а.с. 34, т.1), з якого вбачається, що за результатом обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 5124755100:02:002:0002, площею 1,6109 га, було виявлено, що на земельній ділянці знаходяться господарські будівлі та двори 1,6109 га, ознаки діяльності підприємства відсутні.

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази припинення договору та / або повернення відповідачем позивачу земельної ділянки.

29.06.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією № 1104/01-13 (а.с. 26-28, т.1), в якій вимагав погасити заборгованість з орендної плати та сплатити позивачу нараховану останнім пеню, розрахунок яких здійснено станом на 01.01.2022, та загалом становив 719323,48 грн.

Доказів здійснення відповідачем оплати орендних платежів за використання земельної ділянки у спірному періоді матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги, що відповідач не задовольнив вимоги позивача, останній звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом, що розглядається в межах цієї справи. Так у цій справі позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 844665,45 грн, з яких: 494432,66 грн заборгованості з орендної плати та 350232,79 грн пені. Розрахунок основного боргу позивач здійснив за період з 01 січня 2020 року по жовтень 2022 року включно із розрахунку розміру орендної плати в сумі 174505,63 грн на рік, враховуючи визначений сторонами у додатковій угоді розмір орендної плати в сумі 104439,48 грн помножений на коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки, встановлені Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України, який був визначений у 2015-2021 роках. Пеню позивач нарахував на заборгованість по орендній платі, яка рахується за період 01.01.2021 по 31.10.2022 в сумі 0,3 % від несплачених сум, зокрема: по орендній платі за 2021 рік позивач здійснив розрахунок пені на загальну суму орендної плати за рік у розмірі 174505,63 грн за період з 01.01.2021 по 31.12.2021; по орендній платі за 2022 рік позивач здійснив розрахунок пені на загальну суму орендної плати за 10 місяців у розмірі 174505,63 грн за період з 01.01.2022 по 31.10.2022.

Далі, під час розгляду справи по суті позивач подав суду письмові пояснення з розрахунками, в яких позивач пояснив, що ним було допущено помилки, які виразились у врахуванні за спірні періоди 2020 та 2021 років коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, який підлягає застосуванню у 2022 році. За цих обставин позивач зазначив, що заборгованість відповідача з орендної плати у спірному періоді становить 462704,32 грн, крім цього, позивачем нарахована пеня за невиконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати орендних платежів. Водночас, ці пояснення позивача не є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Згідно з повідомленням Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 № 13-28-0.222-275/2-22 (https://land.gov.ua/pro-indeksatsiiu-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2021-rik/) значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить: для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) 1,0; для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення 1,1. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік 1,703; 1997-й 1,059; 1998-й 1,006; 1999-й 1,127; 2000-й 1,182; 2001-й 1,02; 2005-й 1,035; 2007-й 1,028; 2008-й 1,152; 2009-й 1,059; 2010-й 1,0; 2011-й 1,0; 2012-й 1,0; 2013-й 1,0; 2014-й 1,249; 2015 рік 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та 2 перелоги) 1,0; для земель несільськогосподарського призначення 1,06; 2017 рік 1,0, 2018-й 1,0; 2019 рік 1,0; 2020 рік 1,0.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 ЗК України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з ст.ст. 80, 83 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (ст. 96 ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За змістом ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з підп. 14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2022) орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Згідно з підп. 14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції в редакції Закону від 30.11.2021 № 1914-IX) орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

За змістом підп. 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 271.1. ст. 271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

За змістом п. 271.2. ст. 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з п. 284.1. ст. 284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України (в редакції, станом на 01.01.2016) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з ст. 289 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2022) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України (в чинній редакції) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 13, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Згідно з ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором,припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7 Розділу ІХ Прикінцевих положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", було установлено з 12 березня 2020 на всій території України карантин, дію якого в подальшому неодноразово було продовжено, зокрема, до 30 червня 2023.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За умовами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позиція суду

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього заборгованості з оплати орендних платежів за договором оренди землі від 22.01.2014 № б/н, яка позивачем рахується за період з січня 2020 року по жовтень 2022 року включно, а також суми нарахованої позивачем пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання з оплати орендних платежів.

Як встановлено судом, між сторонами була укладена додаткова угода до договору від 05.01.2015, в якій останні погодили розмір орендної плати за використання відповідачем земельної ділянки в сумі 104439,48 грн на рік, виходячи зі ставки 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки. Водночас, умовами договору та додаткової угоди, що кореспондується з вимогами Податкового кодексу України, передбачено здійснення обчислення орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Так, відповідно до повідомлення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 № 13-28-0.222-275/2-22 коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель (не сільськогосподарського призначення) становлять, зокрема: 2015 рік 1,433; 2016 рік 1,06; 2017 рік 1,0, 2018-й 1,0; 2019 рік 1,0; 2020 рік 1,0; 2021 рік - 1,1.

При перевірці здійсненого позивачем розрахунку суми орендної плати, який наведений у позовній заяві (а.с. 5-6, т.1), судом було встановлено, що позивачем помилково застосовано при розрахунку орендних платежів за 2020-2021 роки коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель 1,1, який підлягає застосуванню у 2022 році. Ці обставини також були підтверджені і позивачем під час розгляду справи по суті.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене судом було встановлено, що з урахуванням визначеного сторонами у договорі розміру орендної плати, яким керувався позивач при здійсненні розрахунку та не виходячи за межі позовних вимог, а також вищевказаних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель у спірному періоді, позивачем доведено підставність стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати за використання земельної ділянки у розмірі: за 12 місяців 2020 року 158641,48 грн; за 12 місяців 2021 року - 158641,48 грн; за період січень-жовтень 2022 року 145421,36 грн.

Оскільки матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оплати орендних платежів у вищевказаному розмірі, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму основного боргу у розмірі 462704,32 грн.

Оскільки бездіяльність відповідача у виді несплати орендних платежів суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені. Водночас, при перевірці здійсненого позивачем розрахунку пені, судом було встановлено, що позивач безпідставно здійснив нарахування на всю суму боргу за рік починаючи з першого дня відповідного року, адже умовами договору сторони передбачили умову оплати як щомісячні платежі до 15 числа кожного поточного місяця. Крім цього, судом було встановлено, що передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій у виді пені перевищує розмір, гранично встановлений приписами ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», у зв`язку з чим судом самостійно було здійснено розрахунок пені із застосуванням подвійної ставки НБУ, по кожному місяцю окремо та в межах визначеного позивачем періоду. За результатом здійснення розрахунку таким чином судом було встановлено, що вірною сумою пені, яка підлягає стягненню з відповідача, є 38609,42 грн (12858,28 грн за прострочення внесення орендної плати у 2021 році, нарахування до 31.12.2021; 25751,14 грн за прострочення внесення орендної плати у 2022 році, нарахування до 31.10.2022).

За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виноробний завод Ударний слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 462704,32 грн та пеню в сумі 38609,42 грн.

Розподіл судових витрат

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За змістом ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2023 рік установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, зокрема, з 1 січня 2023 року 2684,00 гривень.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог позивача, а також те, що позов у цій справі позивачем був поданий в електронній формі, з відповідача на користь позивача слід стягнути 6015,76 грн судового збору.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виноробний завод Ударний (вул. Квіткова, 47, смт Тарутине, Болградський район, Одеська обл., 68500, код ЄДРПОУ 33840296) на користь Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області (вул. Широка, 1, смт Тарутине, Болградський район, Одеська обл., 68500, код ЄДРПОУ 04379226) борг в сумі 462704 /чотириста шістдесят дві тисячі сімсот чотири/грн 32 коп, пеню в сумі 38609 /тридцять вісім тисяч шістсот дев`ять/грн 42 коп та судовий збір в сумі 6015 /шість тисяч п`ятнадцять/грн 76 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29 травня 2023 р.

Суддя Д.О. Бездоля