Рішення

від 18.05.2023 по справі 916/1666/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1666/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф., при секретарі судового засідання Рясному В.О. розглянувши справу №916/1666/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-Комодітіс" (65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 18; ІНФОРМАЦІЯ_2)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислового підприємства "Протос" (67801, Одеська область, смт. Овідіопіль, вул. Є. Колісніченка, 1А)

за участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича, (65020, м. Одеса, вул. Кузнечна, 14, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), 2. Приватного підприємства "Тімурагро" (68500, Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, пр-т Миру, 7, код ЄДРПОУ 37163073); 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ак Хорс" (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Колісниченка Євгена, буд. 1А)

про зобов`язання виконати договір шляхом передачі майна

Представники сторін:

від позивача: Субботіна Л.В. (ордер)

від відповідача: Шишлов В.А. (ордер)

від ТОВ „Ак Хорс" - Баєнко Я.В. (ордер)

ВСТАНОВИВ:

11.06.2021 р. до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх. №1729/21) Товариства з обмеженою відповідальністю "САБ-Комодітіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Протос" про зобов`язання останнього виконати договірний обов`язок в натурі шляхом передачі позивачу індивідуально-визначеного майна, а саме:

- автомобіленавантажувач У-АРГ-1780.2У код (ПР-00000893);

- вагова автомобільна код (ПР-00000497);

- норія Н1-100 вис. 15 м комплектна (зерносклад № 1) код (ПР-00000620);

- норія Н1-100 вис 28 м комплектна (зерносклад № 2) код (ПР-00000652);

- норія Н1-100 вис. 34 м комплектна (зерносклад № 1) код (ПР-00000621);

- транспортер стрічковий У13-ТЛ-65-22-3 код (ПР-00000596);

- транспортер стрічковий У13-ТЛ-65-22-3 код (ПР-00000600);

- транспортер стрічковий У13-ТЛ-65-22-3 код (ПР-00000597);

- транспортер стрічковий У13-ТЛ-65-22-3 код (ПР-00000598);

- транспортер стрічковий У13-ТЛ-65-22-3 код (ПР-00000599);

- транспортер стрічковий У13-ТЛ-65-32 код (ПР-00000592);

- транспортер стрічковий У13-ТЛ-65-32 код (ПР-00000593);

- транспортер стрічковий У13-ТЛ-65-32 код (ПР-00000594);

- транспортер стрічковий У13-ТЛ-65-32 код (ПР-00000595);

- транспортер стрічковий роликовий ТЛР-650-20 код (ПР-00000654);

- транспортер стрічковий роликовий ТЛР-650-30 код (ПР-00000655);

- транспортер стрічковий роликовий ТЛР-650-30 код (ПР-00000656);

- площадка металічна (3 шт.) код (ПР-00000012);

- прийомний бункер код (ПР-00000618);

- самопливні труби L=2 м, d=300 мм (зерносклад № 1) код (ПР-00000619);

- самопливні труби L=2 м, d=300 мм (зерносклад № 2) код (ПР-00000653).

- сепаратор для очистки зерна с/к від домішок код (ПР-00000498);

- електрообладнання (зерносклад № 1, 2 і приймальний пристрій) код (ПР-00000617);

- ваги конвеєрні КНВ-4Д-2Р;

- пандус код (ПР-00000616);

- під`їзні площадки код (ПР-00000622);

- приймальний пристрій (елеватора) код (ПР-00000493);

- компресор СБ 4/С-200.LB40;

- перетворювач частоти Данфосс FCO51 5,5 кВт 12А з дисплеєм;

- мотор-редуктор 35 об (0,75 кВт+1500);

- аспіраційна мережа зерноскладу № 1 та зерноскладу № 2 код (ПР-00000813);

- вентилятор ВВД 15 кВт код (ПР-00000739);

- вентилятор ВВД № 5 код (ПР-00000712);

- вентилятор ВВД № 5 код (ПР-00000713);

- вентилятор ВВД № 5 11 кВт код (ПР-00000716);

- вентилятор ВСЦ № 6 код (ПР-00000748);

- вологомір НЕ-50 код (ПР-00000456);

- двигун 4 КВ код (ПР-00000848);

- ємність алюмінієва 15 м.куб код (ПР-00000277);

- компресор Аіrcast СБ4/С - 50.LВ30А,50 л. Код (ПР-00000427);

- моторедуктор MU-63-40/-1.1 4Р код (ПР-00000757);

- моторедуктор MU-63-40/-1.1 4Р код (ПР-00000758);

- моторедуктор MU-90-15/-1.5- 4Р код (ПР-00000759)

- мотор-редуктор МЦ2С-80-112 об/т код (ПР-00000924);

- перетворювач частоти 1,5 кВт 380В ESMD 152L4ТХА код (ПР-00000662);

- перетворювач частоти Данфосс FCO51 5,5 кВт 12 А код (ПР-00000931);

- пресс код (ПР-00000059);

- змішувач код (ПР-00000070);

- сушильний шкаф СЭШ-ЗМУ код (ПР-00000828);

- тример в зборі код (ПР-00000849);

- редуктор 1 Ц2У-200-31,5-12;

- перетворювач частоти Данфосс FCO51 1,5 кВт 3,7 А з дисплеєм.

В обґрунтування заявленого позову заявник посилається на неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо передачі майна за укладеними між сторонами договорами купівлі-продажу рухомого майна від 26.07.2019 року № 26/07/19-2, № 26/07/19-1, № 26/07/19-3, № 26/07/19-4, № 26/07/19-5, № 26/07/19-6, № 26/07/19-7 та від 29.07.2019 року № 29/07/19-1, № 29/07/19-2, № 29/07/19-3, № 29/07/19-4, № 29/07/19-5.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.06.2022 року (суддя Малярчук І.А.) було відкрито провадження у справі № 916/1666/21 за правилами загального позовного провадження, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду.

13.07.2021 року відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 18812/21), в якому відповідач вказав наступне. ТОВ АП "Протос" здійснює діяльність у сфері виробництва продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (основний), вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур, розведення свійської птиці, виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, складське господарство. У зв`язку з кризовою економічною ситуацією в країні, яка виникла після 2014-го року ТOB АП "Протос" зазнавало фінансових складнощів та у 2016 році було змушене залучати кошти для підтримки своєї діяльності та погашення заборгованостей. Одним з джерел залучення коштів стало ТОВ „Саб-Комодітіс", та 29.12.2016 р. з ним було укладено договір № 291201 про тимчасову фінансову допомогу на зворотній основі. Надалі було прийнято рішення про продаж обладнання ТОВ АП "Протос" з поступовим виведенням його з процесу виробництва, аби в подальшому встановити інше обладнання та здійснити реорганізацію виробництва підприємства, покупцем стало ТOB „Саб-Комодітіс". Зважаючи на те, що між юридичними особами існували невиконані однорідні зобов`язання, за домовленістю з ТОВ „Саб-Комодітіс" було укладено угоду про залік зустрічних однорідних вимог, аби зменшити боргові зобов`язання кожної із сторін. Однак, як зазначає відповідач, внаслідок розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19 та запровадження карантинних обмежень Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», у здійсненні діяльності ТОВ АП „Протос" виникли суттєві складнощі, що призвели до понесення збитків. За таких обставин, відповідач вказав, що ТОВ АП „Протос" не мало змоги вилучити з процесу виробництва продане майно та передати його ТОВ „Саб-Комодітіс". В подальшому сторони домовились про відстрочення передачі майна.

13.07.2021р. до суду від ПП "Тімурагро" надійшло клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (вх. № 18802/21).

У судовому засіданні 14.07.2021 р. судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 02.08.2021р. о 10 год. 40 хв., про що ухвалою суду від 14.07.2021 р. в порядку ст.120 ГПК України.повідомлено відповідача та викликано його у судове засідання.

Також 14.07.2021 р. до суду від приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича надійшла заява про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (вх. № 18922/21).

У судовому засіданні 02.08.2021 р. судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання до 06.09.2021 р. о 10 год. 40 хв. і продовження строку підготовчого провадження до 13.09.2021 р., про що ухвалою суду від 02.08.2021 р. в порядку ст.120 ГПК України повідомлено відповідача та викликано його у судове засідання. При цьому вказаною ухвалою суду від 02.08.2021 р. зобов`язано позивача надати суду документи первинної бухгалтерської та податкової звітності стосовно надання фінансової допомоги відповідачу, докази фіксування угоди про взаємозалік.

26.08.2021 р. до суду від приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича надійшла заява про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (вх. № 22492/21). В обґрунтування заяви виконавець послався на те, що на його виконанні знаходився виконавчий напис від 22.10.2018р., вчинений приватним нотаріусом ОМНО Бураковою О.І. за р.№1233 щодо боржника ТОВ Агропромислове підприємство "Протос" зі стягнення грошових коштів на користь АБ "Південний" з урахуванням витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця - 13199674,50грн. Під час проведення виконавчих дій з оцінки майна боржника, банком реалізовано заставлене майно та погашено заборгованість за вищезазначеним виконавчим написом. В подальшому постанова про стягнення основної винагороди НОМЕР_3 від 07.11.2018р. була виведена із виконавчого провадження та 20.08.2020р. передана на виконання як виконавчий документ приватному виконавцю Виконавчого округу Одеської області Носенку С.Б., яким 20.08.2020р. відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 та розпочато примусове виконання виконавчого документу. Заявник вказує, що позовні вимоги позивача полягають у зобов`язанні відповідача виконати договірні зобов`язання в натурі шляхом передання позивачу індивідуально визначеного майна, однак, при дослідженні доданих стороною документів, а також наявних документів у заявника, він вбачає сумнів у добросовісності як позивача, так і відповідача щодо наміру захисту своїх порушених прав, вбачає факт створення фіктивних договорів, які мають на меті ухилення від виконання своїх зобов`язань за виконавчим документом та виведення майна з власності боржника - ТОВ АП "Протос".

Також 31.08.2021р. до суду від ПП "Тімурагро" надійшла заява про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (вх. № 22895/21). В обґрунтування вказаної заяви заявник послався на те, що у даній справі ТОВ "САБ-Комодітіс" просить суд зобов`язати АП "Протос" (ТОВ) виконати договір шляхом передачі майна, однак, АП "Протос" (ТОВ) є боржником ПП "Тімурагро", що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 від 13.07.2021р., тому оскарження даного питання впливає на права ПП "Тімурагро".

06.09.2021 р. позивачем на виконання ухвали суду від 02.08.2021 р. надано документи для залучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.09.2021 р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 13.09.2021 р. о 12 год. 20 хв., про що ухвалою суду від 06.09.2021 р. в порядку ст.120 ГПК України повідомлено відповідача та викликано його у судове засідання.

10.09.2021 р. від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача (вх. № 23894/21), а також заперечення на клопотання ПП "Тімурагро" та приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича про залучення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (вх. № 24012/21).

Під час підготовчого засідання 13.09.2021 р. судом були розглянуті клопотання ПП "Тімурагро" від 13.07.2021 р. за вх. № 18802/21 та заяву приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича від 14.07.2021 р. за вх. № 18922/21 про залучення їх в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, за результатами чого судом відмовлено в їх задоволенні, про що постановлено ухвалу суду від 13.09.2021 р. Так, в ухвалі суду зазначено, що, враховуючи те, що з приводу набуття статусу третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору треті особи мають подавати до суду саме позови із дотриманням процесуальної форми та змісту, а не клопотання, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання ПП "Тімурагро" від 13.07.2021р. за вх.№18802/21, заяви Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області, Долинського Миколи Миколайовича, від 14.07.2021р. за вх.№18922/21 про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору.

Крім того, ухвалою господарського суду Одеської області від 13.09.2021 року у справі № 916/1666/21 задоволено клопотання Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича від 26.08.2021 р. за вх. №22492/21 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача та залучено до участі у справі вказаного приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколу Миколайовича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, встановлено приватному виконавцю Виконавчого округу Одеської області Долинському М.М. строк до 22.09.2021р. включно для подання до суду пояснень по суті спору. Також цією ухвалою суду задоволено заяву ПП "Тімурагро" від 31.08.2021р. за вх.№22895/21 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та залучено вказане підприємство до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача , встановлено ПП "Тімурагро" строк до 22.09.2021р. включно для подання до суду пояснень по суті спору. При цьому вказаною ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 22.09.2021 р. о 12 год. 20 хв.

22.09.2021 р. від третьої особи - ПП "Тімурагро" надійшло клопотання про перенесення розгляду справи (вх. № 25062/21).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.09.2021 року у справі № 916/1666/21 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 04.10.2021 р. о 12 год. 25 хв.

29.09.2021 р. від третьої особи - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича до суду надійшло клопотання, в якому заявник просив розпочати розгляд справи по суті спочатку (вх. № 25655/22).

01.10.2022 р. від третьої особи - ПП "Тімурагро" до суду надійшли пояснення щодо позову (вх. № 25911/21), в яких третя особа просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "САБ-Комодітіс" .

У судовому засіданні 04.10.2021 р. оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 20.10.2021 р. о 14 год. 00 хв., про що ухвалою суду від 04.10.2021 р. в порядку ст. 120 ГПК України повідомлено відповідача та викликано його у судове засідання.

У судовому засіданні 20.10.2021 р. оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 22.10.2021 р. о 14 год. 00 хв.

Судове засідання, призначене на 22.10.2021 р., не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Малярчук І.А. на лікарняному, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Згідно розпорядження Керівника апарату господарського суду Одеської області №218 від 03.11.2021р. відповідно до ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу, пункту 4.2.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 10.02.2021р. (протокол №916-1/2021) у зв`язку з перебуванням судді Малярчук І.А. з 22.10.2021р. на лікарняному та повідомлення суддею 03.11.2021р. про тривалий лікарняний, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (в редакції затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016р.) було призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/1666/21.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана справа була передана на розгляд судді Погребної К.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.11.2021 року справу № 916/1666/21 прийнято до провадження судді Погребної К.Ф., постановлено повторно провести підготовче провадження у справі та призначено підготовче засідання на 01.12.2021 р.

29.11.2021 р. від третьої особи - ПП "Тімурагро" до суду надійшла заява про зупинення провадження у справі (вх. № 231972/21), в якій третя особа просила зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/3439/21 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, оскільки позовні вимоги ТОВ «Саб-Комодітіс» у справі №916/1666/21 ґрунтуються, зокрема, на виконанні договорів №26/07/19-1 від 26.07.2019 р., №26/07/19-2 від 26.07.2019 р., №26/07/19-3 від 26.07.2019 р., №26/07/19-4 від 26.07.2019 р., №26/07/19- 5 від 26.07.2019 р., №26/07/19-6 від 26.07.2019 р., №26/07/19-7 від 26.07.2019 р., №29/07/19-1 від 29.07.2019 р., №29/07/19-2 від 29.07.2019 р., №29/07/19-3 від 29.07.2019 р., №29/07/19-4 від 29.07.2019 р., №29/07/19-5 від 29.07.2019 р., законність укладення яких на даний час оспорюється ТОВ «АК ХОРС» у судовому порядку в межах справи № 916/3439/21.

Також 01.12.2021 р. від третьої особи - ПП "Тімурагро" до суду надійшли заяви (вх. № 32261/21, № 32270/21) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ „АК ХОРС". При цьому в обґрунтування вказаних заяв третя особа вказує, що як йому стало відомо, в провадженні Господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/3439/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ХОРС" до ТОВ "Саб-Комодітіс" та ТОВ АП "Протос" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між Агропромисловим підприємством "ПРОТОС" (Товариство з обмеженою відповідальністю) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Саб-Комодітіс", а саме: №26/07/19-1 від 26.07.2019 р„ №26/07/19-2 від 26.07.2019 р„ №26/07/19-3 від 26.07.2019 р„ №26/07/19-4 від 26.07.2019 р., №26/07/19-5 від 26.07.2019 р., №26/07/19-6 від 26.07.2019 р., №26/07/19-7 від 26,07.20.19 р., №29/07/19-1 від 29.07.2019 р., №29/07/19- 2 від 29.07.2019 р., №29/07/19-3 від 29.07.2019 р., №29/07/19-4 від 29.07.2019 р„ №29/07/19-5 від 29.07.2019 р. В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ "АК ХОРС" вказує, що йому стало відомо, що 26.07.2019 р. та 29.07.2019 р. між АП "Протос" (ТОВ) та ТОВ "Саб-Комодітіс" були укладені спірні договори, за якими АП "Протос" (ТОВ) відчужив на користь ТОВ "Саб-Комодітіс" рухоме майно, яке раніше було придбано ТОВ "АК ХОРС" за договором №1 від 10.07.2019 р., при цьому АП "Протос" (ТОВ), відчужуючи майно на користь ТОВ "Саб-Комодітіс", мало намір на порушення публічного порядку, оскільки на момент укладення оспорюваних договорів право власності на відчужене майно набув позивач. Так, ТОВ "АК ХОРС" зауважує, що відчуження майна під час дії арешту та заборони на його відчуження є протиправним, тобто таким, що порушує публічний порядок, з огляду на що ТОВ "АК ХОРС", виходячи зі змісту оспорюваних правочинів, вважає їх такими, що підпадають під встановлені ст. 228 ЦК України умови, за яких правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, оскільки за ними проведено відчуження майна, обіг якого був обмежений у зв`язку із накладенням арешту на нього. Відтак, заявник вважає, що позовні вимоги ТОВ "Саб-Комодітіс" у справі №916/1666/21 ґрунтуються, зокрема, на виконанні договорів №26/07/19-1 від 26.07.2019 р., №26/07/19-2 від 26.07.2019 р., №26/07/19-3 від 26.07.2019 р., №26/07/19-4 від 26.07.2019 р., №26/07/19-5 від 26.07.2019 р., №26/07/19-6 від 26.07.2019 р., №26/07/19-7 від 26.07.2019 р., №29/07/19-1 від 29.07.2019 р., №29/07/19-2 від 29.07.2019 р., №29/07/19-3 від 29.07.2019 р., №29/07/19-4 від 29.07.2019 р., №29/07/19-5 від 29.07.2019 р., законність укладення яких на даний час оспорюється ТОВ "АК ХОРС" у судовому порядку, а виконання Угоди про взаємозалік зустрічних вимог від 10.12.19 р. впливає на права ТОВ "АК ХОРС".

У судовому засіданні, яке відбулось 01.12.2021р., було оголошено протокольно про відкладення розгляду справи на 08.12.2021р. о 16:30, про що ухвалою суду від 01.12.2021 р. (з урахуванням виправлень, внесених ухвалою суду від 02.12.2021 р.) в порядку ст.120 ГПК України повідомлено відповідача і третю особу - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколу Миколайовича, та викликано останніх у судове засідання.

08.12.2021 р. від третьої особи - ПП "Тімурагро" до суду надійшли пояснення по справі (вх. № 33205/21), в яких третя особа наводить обставини щодо підстав укладення між позивачем та відповідачем угоди про взаємозалік зустрічних позовних вимог від 10.12.2019 р., обставини щодо виникнення договірних відносин між ПП "Тімурагро" та ТОВ АП "Протос" і порядку їх виконання, а також обставини щодо виникнення договірних відносин між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Південний» та Товариством з обмеженою відповідальністю «AK ХОРС» та порядку їх виконання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2021 року у справі № 916/1666/21 задоволено клопотання Приватного підприємства "Тімурагро" від 01.12.2021р. за вх.№32270/21 про залучення третьої особи, залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ак Хорс", при цьому підготовче засідання відкладено на 21 грудня 2021 р. о 12:00.

20.12.2021 р. від третьої особи - ТОВ «AK ХОРС» до суду надійшли пояснення по справі (вх. № 34256/21), в яких третя особа просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви ТОВ "Саб-Комодітіс".

Також 20.12.2021 р. третя особа - ТОВ «AK ХОРС» звернулось до суду із заявою про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/3439/21 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України (вх. № 34257/21), оскільки позовні вимоги ТОВ «Саб-Комодітіс» у справі №916/1666/21 ґрунтуються, зокрема, на виконанні договорів №26/07/19-1 від 26.07.2019 р., №26/07/19-2 від 26.07.2019 р., №26/07/19-3 від 26.07.2019 р., №26/07/19-4 від 26.07.2019 р., №26/07/19- 5 від 26.07.2019 р., №26/07/19-6 від 26.07.2019 р., №26/07/19-7 від 26.07.2019 р., №29/07/19-1 від 29.07.2019 р., №29/07/19-2 від 29.07.2019 р., №29/07/19-3 від 29.07.2019 р., №29/07/19-4 від 29.07.2019 р., №29/07/19-5 від 29.07.2019 р., законність укладення яких на даний час оспорюється ТОВ «АК ХОРС» у судовому порядку в межах справи № 916/3439/21.

20.12.2021 р. від третьої особи - приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича до суду надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання (вх. № 34361/21).

Крім того, представник позивача в судовому засіданні 20.12.2021 р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2021 року у справі № 916/1666/21 клопотання третьої особи - Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича про продовження строку підготовчого провадження від 20.12.2021р. за вх. 34361/21 та усне клопотання ТОВ "САБ-Комодітіс" про відкладення розгляду справи задоволено, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 20 січня 2022 р. о 11:30

20.01.2022 р. від третьої особи - ТОВ «AK ХОРС» до суду надійшли пояснення по справі (вх. № 1669/22), в яких третя особа просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви ТОВ "Саб-Комодітіс".

У судовому засіданні, яке відбулось 20.01.2022р., було оголошено протокольно про відкладення в розгляді справи на 31.01.2022 р. о 14:00, про що ухвалою суду від 20.01.2022 р. в порядку ст. 120 ГПК України повідомлено відповідача і третю особу - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколу Миколайовича, та викликано останніх у судове засідання.

20.01.2022 р. від відповідача до суду надійшли пояснення по справі (вх. № 1683/22), в яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви ТОВ "Саб-Комодітіс", вказуючи, що спірне майно відсутнє на балансі відповідача, також у зв`язку зі зміною складу засновників і керівництва проводиться інвентаризація основних засобів підприємства.

31.01.2022 р. від третьої особи - ПП "Тімурагро" до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 2678/22).

Під час підготовчого засідання 31.01.2022 р. представник позивача звернувся до суду із заявою про зміну найменування позивача - ТОВ "Саб-Комодітіс" на ТОВ „ЮГ-Комодітіс" (вх. № 2740/22), про що надав копію виписку з ЄДР, копію рішення учасника ТОВ "Саб-Комодітіс" № 20-12/21 від 20.12.2021 р. і копію опису документів, що подавались заявником для проведення державної реєстрації в ЄДР. Судом протокольно змінено назву позивача, про що зазначено в протоколі судового засідання від 31.01.2022 р.

Також представником позивача у підготовчому засіданні 31.01.2022 р. було надано суду письмові пояснення щодо відмінності майна, відчуженого на користь ТОВ "Саб-Комодітіс", від майна, відчуженого на користь TOB «АК ХОРС» (2738/22), в яких заявник просив визнати поважними причини неподання, встановити додатковий строк для подачі та долучити до матеріалів справи № 916/1666/21 в якості доказу перелік залишків та оборотів основних засобів ТОВ АП «ПРОТОС», який долучений до даних пояснень. Вказане клопотання про поновлення строку на подання доказів судом задоволено та протокольно поновлено цей строк, письмові пояснення залучено до матеріалів справи, про що зазначено в протоколі судового засідання від 31.01.2022 р.

Крім того, представник позивача 31.01.2022 р. надав суду заперечення на заяви про зупинення провадження у справі (вх. № 2736/22)

У судовому засіданні, яке відбулось 31.01.2022 р., було оголошено протокольно про відкладення розгляду справи на 07.02.2022р. о 12:30, про що ухвалою суду від 31.01.2022 р. в порядку ст. 120 ГПК України повідомлено відповідача і третіх осіб - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколу Миколайовича, ПП "Тімурагро", TOB «АК ХОРС» та викликано останніх у судове засідання.

07.02.2022 р. від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: копії наказу про проведення інвентаризації та копії інвентаризаційного опису від 01.02.2022 р., поновлення строку на подачу вказаних доказів.

Судове засідання, призначене на 07.02.2022 р., не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Погребної К.Ф. на лікарняному, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.2022 року у справі № 916/1666/21 підготовче засідання призначено на 24.02.2022 р. о 12 год. 00 хв.

24.02.2022р. судове засідання не відбулось у зв`язку з запровадженням 24.02.2022 року воєнного стану указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який 14.03.2022 згідно указу Президента України № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено до 25.04.2022 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.03.2022 року у справі № 916/1666/21 підготовче засідання призначено на 05.05.2022 р. о 14 год. 00 хв.

05.05.2022р. до суду від представника третьої особи - ТОВ «AK ХОРС» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №7478/22).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.05.2022 року у справі № 916/1666/21 вказане клопотання представника третьої особи від 05.05.2022р. за вх. №7478/22 про відкладення розгляду справи задоволено, підготовче засідання відкладено на 30 травня 2022 р. о 14:00.

30.05.2022р. до суду від представника третьої особи - ТОВ «AK ХОРС» надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх. №9135/22).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2022 року у справі № 916/1666/21 вказану заяву представника третьої особи від 30.05.2022р. за вх. №9135/22 про відкладення розгляду справи задоволено, підготовче засідання відкладено на 21 червня 2022 р. о 12:40.

21.06.2022р. до суду від представника третьої особи - ТОВ «AK ХОРС» надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх. № 10970/22).

В судовому засіданні 21.06.2022 р. судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 916/1666/21 на 12.07.2022 р. о 12:00, про що ухвалою суду від 21.06.2022 р. в порядку ст.120 ГПК України повідомлено відповідача і третіх осіб - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколу Миколайовича, ПП "Тімурагро", TOB «АК ХОРС» та викликано останніх у судове засідання.

12.07.2022р. до суду від представника третьої особи - ТОВ «AK ХОРС» надійшло клопотання про витребування доказів (вх. № 12849/22).

В судовому засіданні 12.07.2022 р. судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 916/1666/21 на 21.07.2022 р. о 11:30, про що ухвалою суду від 13.07.2022 р. в порядку ст.120 ГПК України повідомлено відповідача і третіх осіб - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколу Миколайовича, ПП "Тімурагро", TOB «АК ХОРС» та викликано останніх у судове засідання.

21.07.2022 р. від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме відповіді ГУ ДПС в Одеській області із додатками до неї (вх. № 13900/22).

В судовому засіданні 21.07.2022 р. протокольною ухвалою судом оголошено перерву в засіданні суду до 25.07.2022 р. о 14:00, про що ухвалою суду від 21.07.2022 р. в порядку ст.120 ГПК України повідомлено третіх осіб - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколу Миколайовича і ПП "Тімурагро" та викликано останніх у судове засідання.

25.07.2022 р. від представника відповідача до суду надійшли клопотання про поновлення строку на подачу документів (вх. 14236/22) та клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме листа ГУ ДПС в Одеській області із додатками до нього (вх. № 14237/22).

Під час підготовчого засідання 25.07.2022 р. судом були розглянуті вищевказані клопотання відповідача, за результатами чого судом протокольно поновлено строк на подання доказів та задоволено клопотання представника відповідача про долучення доказів, про що зазначено в протоколі судового засідання 25.07.2022 р. Крім того, судом протокольно залишено без розгляду клопотання третьої особи про витребування доказів, про що зазначено в протоколі судового засідання 25.07.2022 р.

В судовому засіданні 25.07.2022 р. судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 916/1666/21 на 30.08.2022 р. о 14:00, про що ухвалою суду від 25.07.2022 р. в порядку ст. 120 ГПК України повідомлено третіх осіб - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколу Миколайовича і ПП "Тімурагро" та викликано останніх у судове засідання.

29.08.2022 р. від представника відповідача до суду надійшли клопотання про поновлення строку на подачу документів (вх. 17708/22) та клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вх. № 17711/22), в якому заявник просив залучити до справи в якості доказів копії актів приймання-передачі майна, отриманих у відповідь на адвокатський запит.

30.08.2022 р. від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Під час підготовчого засідання 30.08.2022 р. судом було протокольно задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, та судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 916/1666/21 на 20.09.2022 р. о 12:30, про що ухвалою суду від 30.08.2022 р. в порядку ст. 120 ГПК України повідомлено позивача та третіх осіб - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколу Миколайовича і ПП "Тімурагро" та викликано останніх у судове засідання.

В ході підготовчого засідання 20.09.2022 р. судом були розглянуті вищевказані клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів, за результатами чого судом протокольно поновлено строк на подання доказів та задоволено клопотання про долучення доказів. Наразі судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 916/1666/21 на 06.10.2022 р. о 12:30, про що ухвалою суду від 20.09.2022 р. в порядку ст. 120 ГПК України повідомлено третіх осіб - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколу Миколайовича і ПП "Тімурагро" та викликано останніх у судове засідання.

06.10.2022 р. від представника позивача до суду надійшло клопотання про витребування оригіналів письмових доказів в порядку ч. 6 ст. 91 ГПК України (вх. № 21798/22), а саме оригіналів наданих відповідачем до суду копій актів приймання-передачі майна і довіреностей.

Також 06.10.2022 р. від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення (вх. № 21818/22), в яких зазначено, що колишній директор АП «ПРОТОС» (ТОВ) Бабич Вячеслав Олександрович, який підписував відзив у даній справі, до 04.04.2020 року був директором ТОВ «САБ-КОМОДІТІС», а до 22.12.2021 року взагалі засновником даного підприємства, що може свідчити про упередженість та подачу до суду неправдивих даних з метою сприяння отримання вигідного для ТОВ «САБ-КОМОДІТІС» судового рішення, а і для себе як кінцевого бенефіціарного власника підприємства. У зв`язку із вищевикладеним та наявністю прямих доказів передачі майна відповідачем, яке ТОВ «ЮГ-КОМОДІТІС» (колишня назва - ТОВ «САБ-КОМОДІТІС») вказало у позовній заяві як предмет спору та просить суд зобов`язати виконати договірний обов`язок, теперішнє керівництво АП «ПРОТОС» (ТОВ) у особі засновника та директора Іовчева Д.Х. заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову та не брати до уваги усі письмові та усні пояснення, що надавалися представниками АП «ПРОТОС» (ТОВ) до 24.12.2021 року (моменту купівлі підприємства).

В судовому засіданні 06.10.2022 р. судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 916/1666/21 на 25.10.2022 р. о 12:00, про що ухвалою суду від 06.10.2022 р. в порядку ст. 120 ГПК України повідомлено третіх осіб - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколу Миколайовича і ПП "Тімурагро" та викликано останніх у судове засідання.

24.10.2022 р. від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення стосовно заявленого позивачем клопотання про витребування оригіналів документів (вх. № 23528/22), в яких зазначено про відсутність у відповідача запитуємих документів, тому відповідач не має можливості їх надати суду.

В судовому засіданні 25.10.2022 р. судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 916/1666/21 на 15.11.2022 р. о 12:40, про що ухвалою суду від 25.10.2022 р. в порядку ст. 120 ГПК України повідомлено позивача та третіх осіб - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколу Миколайовича, ПП "Тімурагро" і ТОВ „АК Хорс" та викликано останніх у судове засідання.

15.11.2022 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.11.2022 року у справі № 916/1666/21 підготовче засідання призначено на 06.12.2022 р. о 11 год. 20 хв.

В засіданні суду 06.12.2022 р. представником позивача було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи ухвали суду від 01.07.2022 р. у справі № 916/3439/21 з ЄДР, заяви ПП „Тімурагро", витяги з АСВП щодо завершення виконавчих проваджень (вх. № 27604/22).

В судовому засіданні 06.12.2022 р. судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 916/1666/21 на 26.12.2022 р. о 12:00, про що ухвалою суду від 06.12.2022 р. в порядку ст. 120 ГПК України повідомлено відповідача та третіх осіб - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколу Миколайовича, ПП "Тімурагро" і ТОВ „АК Хорс" та викликано останніх у судове засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2022 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1666/21 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 30.01.2023 р.

В судовому засіданні 30.01.2023 р. судом оголошено протокольну ухвалу про оголошення перерви в розгляді справи по суті до 27.02.2023 р. о 11:30, про що ухвалою суду від 31.01.2023 р. в порядку ст.120 ГПК України повідомлено третіх осіб - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколу Миколайовича, ПП "Тімурагро" і ТОВ „АК Хорс" та викликано останніх у судове засідання.

Судове засідання, призначене на 27.02.2023 р., не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Погребної К.Ф. на лікарняному, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.03.2023 року справі № 916/1666/21 призначено справу до розгляду по суті на 29.03.2023 р. о 12 год. 00 хв.

24.03.2023 р. від представника позивача до суду надійшло клопотання про перенесення судового засідання 29.03.2023 р. на іншу дату у зв`язку з перебуванням представника на навчанні/підвищенні кваліфікації з 24.03.2023 р. по 03.04.2023 р.

29.03.2023 р. від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення щодо фактичних обставин справи (вх. № 10059/23).

В судовому засіданні 29.03.2023 р. судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 18.04.2023 р. о 14:15, про що ухвалою суду від 30.03.2023 р. в порядку ст.120 ГПК України повідомлено позивача і третіх осіб - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколу Миколайовича і ПП "Тімурагро" та викликано останніх у судове засідання.

Під час судового засідання 18.04.2023 р. представник позивача звернувся до суду з усним клопотанням про оголошення перерви в розгляді справи по суті для ознайомлення з поясненнями.

З огляду на вказане, у судовому засіданні 18.04.2023 р. судом протокольно оголошено перерву в розгляді справи по суті до 27.04.2023 р. о 12:00, про що ухвалою суду від 18.04.2023 р. в порядку ст.120 ГПК України повідомлено третіх осіб - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколу Миколайовича і ПП "Тімурагро" та викликано останніх у судове засідання.

27.04.2023 р. від представника третьої особи - ТОВ „АК Хорс" до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 13790/23) у зв`язку з відсутності можливості брати участь у судовому засіданні 27.04.2023 року.

Також 27.04.2023 р. від представника позивача до суду надійшло клопотання про залучення ухвал Господарського суду Одеської області у інших справах (вх. № 13803/23).

Вказані клопотання судом були розглянуті під час судового засідання 27.04.2023 року.

З огляду на задоволення клопотання третьої особи, у судовому засіданні 27.04.2023 р. судом протокольно оголошено перерву в розгляді справи по суті до 10.05.2023 р. о 14:15, про що ухвалою суду від 28.04.2023 р. в порядку ст.120 ГПК України повідомлено відповідача та третіх осіб - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколу Миколайовича, ПП "Тімурагро" і ТОВ „АК Хорс" та викликано останніх у судове засідання.

Так, у судовому засіданні, що відбулось 10.05.2023 р. судом проголошено протокольну ухвалу про оголошення перерви в розгляді справи по суті до 18.05.2023 р. о 12:00, про що ухвалою суду від 10.05.2023 р. в порядку ст.120 ГПК України повідомлено третіх осіб - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколу Миколайовича і ПП "Тімурагро" та викликано останніх у судове засідання.

В судовому засіданні 18.05.2023 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, натомість представник відповідача і представник третьої особи - ТОВ „АК Хорс" заперечували проти задоволення позову.

Щодо строку розгляду справи суд зауважує, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Таким чином, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" N 64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

26.07.2019 р. між Агропромисловим підприємством „Протос" ТОВ (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „САБ-Комодітіс" (покупець) було укладено сім договорів купівлі-продажу рухомого майна на загальну суму 4998400,00 грн., а саме:

1) договір купівлі-продажу рухомого майна № 26/07/19-1, згідно п. 1.2. якого предметом купівлі-продажу за цим договором є вагова автомобільна, код (ПР-00000497).

Відповідно до п. 2.1. договору продаж майна вчиняється за 547000,00 грн. з ПДВ.

На виконання вказаного договору продавцем було видано рахунок на оплату № 051101 від 05.11.2019 р.

В подальшому сторонами оформлено видаткову накладну № 2 від 05.11.2019 р., а також складено податкову накладну № 2 від 05.11.2019 р., яку було подано на реєстрацію до Державної податкової служби України, про що свідчить квитанція про реєстрацію в ЄРПН за № 9286787839 від 29.11.2019 р.;

2) договір купівлі-продажу рухомого майна № 26/07/19-2, згідно п. 1.2. якого предметом купівлі-продажу за цим договором є Автомобіленавантажувач У-АРГ-1780.2У код (ПР-00000893).

Відповідно до п. 2.1. договору продаж майна вчиняється за 1035000,00 грн. з ПДВ.

На виконання вказаного договору продавцем було видано рахунок на оплату № 011101 від 01.11.2019 р.

В подальшому сторонами оформлено видаткову накладну № 1 від 01.11.2019 р., а також складено податкову накладну № 1 від 01.11.2019 р., яку було подано на реєстрацію до Державної податкової служби України, про що свідчить квитанція про реєстрацію в ЄРПН за № 9286795826 від 29.11.2019 р.;

3) договір купівлі-продажу рухомого майна № 26/07/19-3, згідно п. 1.2. якого предметом купівлі-продажу за цим договором є наступне майно:

- норія Н1-100 вис. 15 м комплектна (зерносклад М 1) код (ПР-00000620);

- норія Н1-100 вис. 28 м комплектна (зерносклад № 2) код (ПР-00000652);

- норія Н1-100 вис. 34 м комплектна (зерносклад № 1) код (ПР-00000621).

Відповідно до п. 2.1. договору продаж майна вчиняється за 779300,00 грн. з ПДВ.

На виконання вказаного договору продавцем було видано рахунок на оплату № 121101 від 12.11.2019 р.

В подальшому сторонами оформлено видаткову накладну № 3 від 12.11.2019 р., а також складено податкову накладну № 3 від 12.11.2019 р., яку подано на реєстрацію до Державної податкової служби України, про що свідчить квитанція про реєстрацію в ЄРПН за № 9287011284 від 29.11.2019 р.

4) договір купівлі-продажу рухомого майна № 26/07/19-4, згідно п. 1.2. якого предметом купівлі-продажу за цим договором є наступне майно:

- транспортер стрічковий У13-ТЛ-65-22-3 код (ПР-00000596);

- транспортер стрічковий У13-ТЛ-65-22-3 код (ПР-00000600);

- транспортер стрічковий У13-ТЛ-65-22-3 код (ПР-00000597).

Відповідно до п. 2.1. договору продаж майна вчиняється за 686500,00 грн. з ПДВ.

На виконання вказаного договору продавцем було видано рахунок на оплату № 181101 від 18.11.2019 р.

В подальшому сторонами оформлено видаткову накладну № 4 від 18.11.2019 р., а також складено податкову накладну № 4 від 18.11.2019 р., яку було подано на реєстрацію до Державної податкової служби України, про що свідчить квитанція про реєстрацію в ЄРПН за № 9301573055 від 13.12.2019 р.;

5) договір купівлі-продажу рухомого майна № 26/07/19-5, згідно п. 1.2. якого предметом купівлі-продажу за цим договором є наступне майно:

- транспортер стрічковий У13-ТЛ-65-22-3 код (ПР-00000598);

- транспортер стрічковий У13-ТЛ-65-22-3 код (ПР-00000599).

Відповідно до п. 2.1. договору продаж майна вчиняється за 430000,00 грн. з ПДВ.

На виконання вказаного договору продавцем було видано рахунок на оплату № 191101 від 19.11.2019 р.

В подальшому сторонами оформлено видаткову накладну № 5 від 19.11.2019 р., а також складено податкову накладну № 5 від 19.11.2019 р., яку подано на реєстрацію до Державної податкової служби України, про що свідчить квитанція про реєстрацію в ЄРПН за № 9301507899 від 13.12.2019 р.;

6) договір купівлі-продажу рухомого майна № 26/07/19-6, згідно п. 1.2. якого предметом купівлі-продажу за цим договором є наступне майно:

- транспортер стрічковий У13-ТЛ-65-32 код (ПР-00000592);

- транспортер стрічковий У13-ТЛ-65-32 код (ПР-00000593);

- транспортер стрічковий У13-ТЛ-65-32 код (ПР-00000594).

Відповідно до п. 2.1. договору продаж майна вчиняється за 833400,00 грн. з ПДВ.

На виконання вказаного договору продавцем було видано рахунок на оплату № 201101 від 20.11.2019 р.

В подальшому сторонами оформлено видаткову накладну № 6 від 20.11.2019 р., а також складено податкову накладну № 6 від 20.11.2019 р., яку подано на реєстрацію до Державної податкової служби України, про що свідчить квитанція про реєстрацію в ЄРПН за № 9301505989 від 13.12.2019 р.;

7) договір купівлі-продажу рухомого майна № 26/07/19-7, згідно п. 1.2. якого предметом купівлі-продажу за цим договором є наступне майно:

- транспортер стрічковий У13-ТЛ-65-32 код (ПР-00000595);

- транспортер стрічковий роликовий ТЛР-650-20 код (ПР-00000654);

- транспортер стрічковий роликовий ТЛР-650-30 код (ПР-00000655);

- транспортер стрічковий роликовий ТЛР-650-30 код (ПР-00000656).

Відповідно до п. 2.1. договору продаж майна вчиняється за 687200,00 грн. з ПДВ.

На виконання вказаного договору продавцем було видано рахунок на оплату № 211101 від 21.11.2019 р.

В подальшому сторонами оформлено видаткову накладну № 7 від 22.11.2019 р., а також складено податкову накладну № 7 від 22.11.2019 р., яку подано на реєстрацію до Державної податкової служби України, про що свідчить квитанція про реєстрацію в ЄРПН за № 9301573770 від 13.12.2019 р.

Крім того, 29.07.2019 р. між Агропромисловим підприємством „Протос" ТОВ (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „САБ-Комодітіс" (покупець) було укладено ще п`ять договорів купівлі-продажу рухомого майна на загальну суму 3280660,00 грн., а саме:

1) договір купівлі-продажу рухомого майна № 29/07/19-1, згідно п. 1.2. якого предметом купівлі-продажу за цим договором є наступне майно:

- площадка металічна (3 шт.) код (ПР-00000012);

- прийомний бункер код (ПР-00000618);

- самопливні труби L= 2 м, (d = 300 мм (зерносклад № 1) код (ПР-00000619);

- самопливні труби L = 2 м, (d = 300 мм (зерносклад № 2) код (ПР-00000653).

Відповідно до п. 2.1. договору продаж майна вчиняється за 787200,00 грн. з ПДВ.

На виконання вказаного договору продавцем було видано рахунок на оплату № 221101 від 22.11.2019 р.

В подальшому сторонами оформлено видаткову накладну № 8 від 22.11.2019 р., а також складено податкову накладну № 8 від 22.11.2019 р., яку подано на реєстрацію до Державної податкової служби України, про що свідчить квитанція про реєстрацію в ЄРПН за № 9301851477 від 13.12.2019 р.

2) договір купівлі-продажу рухомого майна № 29/07/19-2, згідно п. 1.2. якого предметом купівлі-продажу за цим договором є наступне майно:

- сепаратор для очистки зерна с/к від домішок код (ПР-00000498);

- електрообладнання (зерносклад № 1, 2 и приймальний пристрій) код (ПР- 00000617);

- ваги конвеєрні КНВ-4Д-2.

Відповідно до п. 2.1. договору продаж майна вчиняється за 518 500,00 грн. з ПДВ.

На виконання вказаного договору продавцем було видано рахунок на оплату № 251101 від 25.11.2019 р.

В подальшому сторонами оформлено видаткову накладну № 9 від 25.11.2019 р., а також складено податкову накладну № 9 від 25.11.2019 р., яку подано на реєстрацію до Державної податкової служби України, про що свідчить квитанція про реєстрацію в ЄРПН за № 9301790459 від 13.12.2019 р.

3) договір купівлі-продажу рухомого майна № 29/07/19-3, згідно п. 1.2. якого предметом купівлі-продажу за цим договором є наступне майно:

- пандус код (ПР-00000616);

- під`їзні площадки код (ПР-00000622).

Відповідно до п. 2.1. договору продаж майна вчиняється за 827600,00 грн. з ПДВ.

На виконання вказаного договору продавцем було видано рахунок на оплату № 251102 від 25.11.2019 р.

В подальшому сторонами оформлено видаткову накладну № 10 від 25.11.2019 р., а також складено податкову накладну № 10 від 25.11.2019 р., яку подано на реєстрацію до Державної податкової служби України, про що свідчить квитанція про реєстрацію в ЄРПН за № 9301855595 від 13.12.2019 р.

4) договір купівлі-продажу рухомого майна № 29/07/19-4, згідно п. 1.2. якого предметом купівлі-продажу за цим договором є приймальний пристрій (елеватора) код (ПР-00000493).

Відповідно до п. 2.1. договору продаж майна вчиняється за 788 800,00 грн. з ПДВ.

На виконання вказаного договору продавцем було видано рахунок на оплату № 251103 від 25.11.2019 р.

В подальшому сторонами оформлено видаткову накладну № 11 від 25.11.2019 р., а також складено податкову накладну № 11 від 25.11.2019 р., яку подано на реєстрацію до Державної податкової служби України, про що свідчить квитанція про реєстрацію в ЄРПН за № 9301830024 від 13.12.2019 р.

5) договір купівлі-продажу рухомого майна № 29/07/19-5, згідно п. 1.2. якого предметом купівлі-продажу за цим договором є наступне майно:

- компресор СБ 4/С-200.LB40;

- перетворювач частоти Данфосс БС051 5,5 кВт 12 А з дисплеєм ;

- мотор-редуктор 35 об (0,75 кВт+1500);

- аспіраційна мережа зерноскладу № 1 та зерноскладу № 2 код (ПР-00000813);

- вентилятор ВВД 15 кВт код (ПР-00000739);

- вентилятор ВВД № 5 код (ПР-00000712);

- вентилятор ВВД № 5 код (ПР-00000713);

- вентилятор ВВД № 5 11 кВт код (ПР-00000716);

- вентилятор ВСЦ № 6 код (ПР-00000748);

- вологомір НЕ-50 код (ПР-00000456);

- двигун 4 КВ код (ПР-00000848);

- ємність алюмінієва 15 м.куб код (ПР-00000277);

- компресор Аircast СБ4/С - 50.LB30А,50 л. Код (ПР-00000427);

- моторедуктор МU-63-40/-1.1 4Р код (ПР-00000757);

- моторедуктор МU-63-40/-1.1 4Р код (ПР-00000758);

- моторедуктор МU-90-15/-1.5- 4Р код (ПР-00000759);

- мотор-редуктор МЦ2С-80-112 об/т код (ПР-00000924);

- перетворювач частоти 1,5 кВт 380В ЕSMD 152L4TXА код (ПР-00000662);

- перетворювач частоти Данфосс FCО51 5,5 кВт 12 А код (ПР-00000931);

- пресс код (ПР-00000059);

- змішувач код (ПР-00000070);

- сушильний шкаф СЭШ-3МУ код (ПР-00000828);

- тример в зборі код (ПР-00000849);

- редуктор 1 Ц2У-200-31,5-12;

- перетворювач частоти Данфосс FCO51 1,5 кВт 3,7 А з дисплеєм.

Відповідно до п. 2.1. договору продаж майна вчиняється за 358560,00 грн. ПДВ.

На виконання вказаного договору продавцем було видано рахунок на оплату № 251104 від 25.11.2019 р.

В подальшому сторонами оформлено видаткову накладну № 12 від 25.11.2019 р., а також складено податкову накладну № 12 від 25.11.2019 р., яку подано на реєстрацію до Державної податкової служби України, про що свідчить квитанція про реєстрацію в ЄРПН за № 9301838445 від 13.12.2019 р.

Отже, загальна вартість придбаного позивачем у відповідача обладнання за вказаними договорами від 26.07.2019 р. №№ 26/07/19-1 - 26/07/19-7 та від 29.07.2019 р. №№ 29/07/19-1 - 29/07/19-5 склала 8279060,00 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між сторонами по справі контракт, який за своєю правовою природою відноситься до договору поставки, є підставою для виникнення у сторін за цим контрактом господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно положень підпункту 2.1.2. вказаних договорів вартість придбаного майна повинна бути сплачена покупцем протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту надання рахунку. Розрахунки також можуть здійснюватись заліком зустрічних вимог за взаємною домовленістю, якщо це не суперечить чинному законодавству.

Наразі, як з`ясовано судом, протягом 60 календарних днів з моменту отримання позивачем рахунку на оплату за відповідним договором останнім не була сплачена вартість придбаного майна.

Як свідчать матеріали справи, 10.12.2019 року між ТОВ „САБ-Комодітіс" та ТОВ АП „Протос" згідно зі ст. 601 ЦК України була укладена угода про взаємозалік зустрічних вимог, згідно якої, зокрема, було зараховано у повному обсязі вимоги відповідача до позивача за договорами від 26.07.2019 №№ 26/07/19-1 - 26/07/19-7 та за договорами від 29.07.2019 № №№ 29/07/19-1 - 29/07/19-5 на загальну суму 8279060,00 грн. Підставою для укладення вказаної угоди стали ті обставини, що відповідач - ТОВ АП «ПРОТОС» мало невиконане зобов`язання перед ТОВ „САБ-Комодітіс" за договором зворотної фінансової допомоги № 291201 від 29.12.2016 на суму 15399503,85 грн., та оскільки у позивача існувало невиконане зобов`язання перед відповідачем за вищенаведеними договорами від 26.07.2019 та за договорами від 29.07.2019 на загальну суму 8279060,00 грн.

Таким чином, вказане свідчить про виконання позивачем - ТОВ „ЮГ-Комодітіс" (попередня назва ТОВ „САБ-Комодітіс") зобов`язання перед відповідачем - ТОВ АП „Протос" по сплаті вартості обладнання за спірними договорами від 26.07.2019 року №№ 26/07/19-1 - 26/07/19-7 та за договорами від 29.07.2019 року №№ 29/07/19-1 - 29/07/19-5.

Між тим, за ствердженнями позивача, відповідач - ТОВ АП „Протос" не виконує взяті на себе зобов`язання щодо передачі проданого майна, що стало підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом про зобов`язання відповідача виконати договірний обов`язок в натурі шляхом передачі вище переліченого в договорах майна з метою захисту своїх порушених прав.

Так, за статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Згідно ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

За умовами п.п. 4.2.1 п. 4.2 спірних договорів продавець зобов`язаний підписати акт приймання-передачі майна. В свою чергу в п.п. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 договорів покупець зобов`язаний прийняти від продавця придбане майно і використовувати його відповідно до цільового призначення, а також підписати акт приймання-передачі майна у строк (термін), встановлений у п. 3.2 договорів.

Як встановлено пунктом 3.2. вказаних договорів, передача майна здійснюється за актом приймання-передачі, який складається сторонами в момент переходу права власності згідно п. 3.1.

Пунктом 3.1. вказаних договорів передбачено, що право власності на майно переходить від продавця до покупця в момент передачі майна згідно надання видаткової накладної.

З моменту підписання акту приймання-передачі майна ризики випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходять до покупця (п. 3.3 договорів).

Нараз позивачем додано до позову засвідчені копії видаткових накладних:

- № 1 від 01.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 26/07/19-2 від 26.07.2019 р.,

- № 2 від 05.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 26/07/19-1 від 26.07.2019 р.,

- № 3 від 12.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 26/07/19-3 від 26.07.2019 р.,

- № 4 від 18.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 26/07/19-4 від 26.07.2019 р.,

- № 5 від 19.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 26/07/19-5 від 26.07.2019 р.,

- № 6 від 20.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 26/07/19-6 від 26.07.2019 р.,

- № 7 від 22.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 26/07/19-7 від 26.07.2019 р.,

- № 8 від 22.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 29/07/19-1 від 29.07.2019 р.,

- № 9 від 25.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 29/07/19-2 від 29.07.2019 р.,

- № 10 від 25.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 29/07/19-3 від 29.07.2019 р.,

- № 11 від 25.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 29/07/19-4 від 29.07.2019 р.,

- № 12 від 25.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 29/07/19-5 від 29.07.2019 р.

Вказані видаткові накладні, оригінали яких судом (суддя Малярчук І.А.) було оглянуто в засіданні суду 02.08.2021 року, про що зазначено в протоколі судового засідання від 02.08.2021 р., були складені сторонами відповідно до умов спірних договорів купівлі-продажу від 26.07.2019 року №№ 26/07/19-1 - 26/07/19-7 та від 29.07.2019 року №№ 29/07/19-1 - 29/07/19-5, в яких міститься перелік товару, його кількість і ціна. При цьому перелік товару, його кількість, ціна та його загальна вартість, що вказані у вищезазначених видаткових накладних, повністю відповідають відомостям, зазначеним у спірних договорах.

Так, у даному випадку зазначені видаткові накладні як первинні бухгалтерські документи, фіксують дату та зміст здійсненої господарської операції щодо поставки відповідного товару.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, первинний документ, згідно з цим визначенням, має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і, власне, її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

В ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент оформлення вказаних видаткових накладних) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, первинні документи повинні містити відомості, які підтверджують вчинення господарської операції, на виконання якої вони складаються, у зв`язку з чим вчинення певної господарської операції фіксуватиметься документально, що в сукупності свідчить про підтвердження між учасниками такої операції певних прав та обов`язків, зокрема, щодо виконання обов`язку з передачі майна.

Отже, вказані видаткові накладні підтверджують той факт, що з боку ТОВ АП „Протос" було передано все перелічене у спірних договорах купівлі-продажу майно (обладнання) покупцю - ТОВ „САБ-Комодітіс", і останнє прийняло це майно без зауважень.

Наразі позивачем вказані обставини не спростовуються, так як позивач сам надав ці видаткові накладні до суду.

Крім того, позивачем додано до позову податкові накладні:

- № 1 від 01.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 26/07/19-2 від 26.07.2019 р. з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН від 29.11.2019р.,

- № 2 від 05.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 26/07/19-1 від 26.07.2019 р. з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН від 29.11.2019р.,

- № 3 від 12.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 26/07/19-3 від 26.07.2019 р. з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН від 29.11.2019р.,

- № 4 від 18.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 26/07/19-4 від 26.07.2019 р. з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН від 13.12.2019р.,

- № 5 від 19.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 26/07/19-5 від 26.07.2019 р. з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН від 13.12.2019р.,

- № 6 від 20.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 26/07/19-6 від 26.07.2019 р. з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН від 13.12.2019р.,

- № 7 від 22.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 26/07/19-7 від 26.07.2019 р. з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН від 13.12.2019р.,

- № 8 від 22.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 29/07/19-1 від 29.07.2019 р. з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН від 13.12.2019р.,

- № 9 від 25.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 29/07/19-2 від 29.07.2019 р. з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН від 13.12.2019р.,

- № 10 від 25.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 29/07/19-3 від 29.07.2019 р. з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН від 13.12.2019р.,

- № 11 від 25.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 29/07/19-4 від 29.07.2019 р. з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН від 13.12.2019р.,

- № 12 від 25.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 29/07/19-5 від 29.07.2019 р. з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН від 13.12.2019р.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання товару на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму. Відповідна позиція наведена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19.

В даній справі, як з`ясовано судом, відповідач як постачальник товару здійснив дії щодо реєстрації вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі, тим самим відобразив здійснення господарських операцій за спірними договорами купівлі-продажу у податковому обліку. Однак, ті обставини, що податковою службою не були прийняті податкові накладні № 1, 2, 3, а по решті № 4-12 реєстрацію зупинено, що вбачається з листа ГУ ДПС в Одеській області із додатками до нього № 13580/6/15-32-18-09-06 від 19.07.2022 р. на адвокатський запит, не свідчить про відсутність факту здійснення господарської операції.

Наразі слід зазначити, що до вказаного листа ГУ ДПС в Одеській області додано копії:

- акту приймання передачі майна до договору купівлі-продажу № 26/07/19-2 від 26.07.2019, видаткової накладної № 1 від 01.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 26/07/19-2 від 26.07.2019 р. з довіреністю на отримання ТМЦ № 117 від 01.11.2019 р., на яку міститься посилання у вказаній видатковій накладній, і вказаний договір з рахунком;

- акту приймання передачі майна до договору купівлі-продажу № 26/07/19-1 від 26.07.2019, видаткової накладної № 2 від 05.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 26/07/19-1 від 26.07.2019 р. з довіреністю на отримання ТМЦ № 118 від 05.11.2019 р., на яку міститься посилання у вказаній видатковій накладній, і вказаний договір з рахунком;

- акту приймання передачі майна до договору купівлі-продажу № 26/07/19-3 від 26.07.2019, видаткової накладної № 3 від 12.11.2019 р. до договору купівлі-продажу № 26/07/19-3 від 26.07.2019 р. з довіреністю на отримання ТМЦ № 119 від 12.11.2019 р., на яку міститься посилання у вказаній видатковій накладній, і вказаний договір з рахунком.

Наявність вказаних документів у податковій службі позивачем не спростовано.

Отже, вказане свідчить, що між сторонами по справі складались акти приймання-передачі до вказаних договорів купівлі-продажу.

Так, з наданих відповідачем до суду пояснень (а.с. 204-206 т. 4) вбачається, що крім вищенаведених трьох актів, між сторонами були також складені:

- акт приймання-передачі майна від 20 листопада 2019 року до договору №26/07/19-6 від 26.07.2019 року;

- акт приймання-передачі майна від 22 листопада 2019 року до договору №26/07/19-7 від 26.07.2019 року;

- акт приймання-передачі майна від 22 листопада 2019 року до договору №29/07/19-1 від 29.07.2019 року;

- акт приймання-передачі майна від 25 листопада 2019 року до договору №29/07/19-2 від 29.07.2019 року;

- акт приймання-передачі майна від 25 листопада 2019 року до договору №29/07/19-3 від 29.07.2019 року;

- акт приймання-передачі майна від 25 листопада 2019 року до договору №29/07/19-4 від 29.07.2019 року;

- акт приймання-передачі майна від 25 листопада 2019 року до договору №29/07/19-5 від 29.07.2019 року;

- акт приймання-передачі майна від 18 листопада 2019 року до договору №26/07/19-4 від 26.07.2019 року;

- акт приймання-передачі майна від 19 листопада 2019 року до договору №26/07/19-5 від 26.07.2019 року.

Проте, за ствердженнями відповідача, оригінали вказаних актів у відповідача відсутні, що обумовлено зміною засновників ТОВ АП „Протос" і самого керівництва, при цьому відповідач наполягає на факті передачі обладнання. Так, у вперше поданому до суду відзиві на позов, підписаним попереднім керівником Товариства АП „Протос" Бабич В.О. від 13.07.2021 року (а.с. 87-89 т. 1), останнім було зазначено, що Товариство не мало змоги вилучити з процесу виробництва продане майно та передати його позивачу. Однак, після зміни складу учасників ТОВ АП „Протос" і керівництва Товариства відповідач у письмових поясненнях (а.с. 70-74 т. 3) повністю заперечує наявність спірного майна у відповідача, про що надав інвентаризаційний опис № 1 товарно-матеріальних цінностей станом на 01.02.2022 р.

В контексті вищенаведеного суд враховує й зауваження відповідача про те, що ОСОБА_1 , який станом на момент відкриття провадження у справі та на час укладення спірних договорів купівлі-продажу був керівником відповідача - ТОВ АП „Протос", ще був кінцевим бенефіціарним власником позивача - ТОВ «САБ-Комодітіс», про що свідчать наявні в матеріалах справи витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 148-149 т.1). Вказані обставини суттєво впливають на спірні правовідносини, оскільки ОСОБА_1 , здійснюючи керівництво Товариством відповідача і маючи вплив на господарську діяльність позивача, діяло у власних інтересах як бенефіціарний власник Товариства позивача. Така ситуація цілком відповідає критеріям пов`язаних осіб, визначення яких надано в Податковому кодексі України у підпункті 14.1.159 п 14.1 ст. 14, зокрема: пов`язані особи - це юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють. Зазначеним підпунктом установлено перелік осіб, які визнаються пов`язаними:

1. юридичні особи, - у разі, коли одна з таких осіб безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 20% і більше;

2. фізична та юридична особи - у разі, коли фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20% і більше;

3. юридична особа і особа, що має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50% і більше складу її колегіального виконавчого органу чи наглядової ради;

4. юридичні особи, одноособові виконавчі органи яких призначено (обрано) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);

5. юридичні особи, в яких 50% і більше складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради призначено (обрано) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);

6. юридичні особи, в яких 50% і більше складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради становлять одні й ті самі фізичні особи;

7. юридична та фізична особи - у разі здійснення фізичною особою повноважень одноособового виконавчого органу такої юридичної особи;

8. юридичні особи, в яких повноваження одноособового виконавчого органу здійснює одна й та сама особа;

9. фізичні особи: чоловік (дружина), батьки ( у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні, неповнолітні, у тому числі усиновлені), повно рідні та неповно рідні брати і сестри, опікун, піклувальник та дитина, над якою встановлено опіку, піклування.

Так, з огляду на вказане, відсутність у відповідача оригіналів актів прийому-передачі спірного майна обумовлено саме тим, що попереднє керівництво не було зацікавлене у передачі всіх документів Товариства новим засновникам та керівництву АП „Протос".

Згідно з частинами 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом частин 1, 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Слід зазначити, що із внесенням 17.10.2019 р. змін до Господарського процесуального кодексу України його статтю 79 Господарського процесуального кодексу України викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Так, тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний (пункти 6.19, 6.20 постанови Верховного Суду від 04.02.2021 у справі N 910/11534/18). Подібний висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/14//17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17, від 07.07.2021 у справі N 916/2620/20).

Так, суд зазначає, що наявні в матеріалах справи докази, у т.ч. засвідчені позивачем копії доданих до позову видаткових накладних, оригінали яких наявні у позивача, є більш вірогідними на підтвердження доводів відповідача про відсутність у останнього обов`язку з передачі відповідного майна, ніж протилежні доводи позивача.

Тобто, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам господарський суд встановив, що ними, з урахуванням поданих відповідачем на реєстрацію податкових накладних та деяких актів приймання-передачі майна і довіреностей на отримання уповноваженою особою позивача товару, підтверджується той факт, що позивач прийняв товар у відповідача без зауважень та підписав всі видаткові накладні.

Крім того, застосовуючи концепцію вірогідності доказів, суд зауважує, що відсутність оригіналів актів приймання-передачі майна, копії яких надано відповідачем не спростовує встановлених судом у даній справі вищенаведених обставин, які свідчать про факт передачі товару позивачу. Тому покладення судом на відповідача обов`язку з передачі товару, який вже виконано, суперечить засадам справедливості.

Виходячи з умов п. 3.1 спірних договорів, до позивача як покупця перейшло право власності на майно в момент передачі майна згідно видаткових накладних.

Надаючи юридичний аналіз положенням статей 655, 712 Цивільного кодексу України, господарський суд наголошує, що обов`язок відповідача передати товар позивачу кореспондується з обов`язком позивача перед відповідачем прийняти товар.

Так, продавець, відповідно до положень статті 663 Цивільного кодексу України, зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу. З наведених обставин даної справи випливає, що позивач як покупець є фактично володільцем обладнання, яке є предметом спірних договорів купівлі-продажу. Позивач під час підписання видаткових накладних був обізнаний про наслідки вчинення таких дій, однак у разі залишення придбаного обладнання у відповідача після оформлення видаткових накладних повинен був як власник вжити заходів щодо його збереження.

В ч. 1 ст. 690 ЦК України передбачено, якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов`язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця.

Між тим позивачем не доведено ані відмову від прийняття товару під час підписання видаткових накладних, ані вжиття заходів щодо схоронності товару у разі його неприйняття, поза як докази передачі товару на зберігання відповідачу матеріали справи не містять.

Крім цього, матеріали справи свідчать, що з листопада 2019 року і до червня 2021 року (момент подання позову у справі №916/1666/21) з боку ТОВ "САБ-Комодітіс" до ТОВ АП "Протос" не висувалось будь-яких претензій, зауважень чи вимог з приводу неотримання покупцем фактично у власність відповідного товару.

Щодо заперечень третьої особи - ТОВ „АК „Хорс" проти позову з огляду на придбання ним всього майна ТОВ АП „Протос", у т.ч. спірного майна, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, частина майна ТОВ АП «Протос» перебувала у заставі в АБ «Південний» та була продана заставодержателем - вказаним Банком користь ТОВ «АК Хорс».

Так, 10.07.2019 між ТОВ АП «ПРОТОС», від імені якого виступав заставодержатель - АБ «Південний» та ТОВ „АК „Хорс" в простій письмовій формі було укладено договір купівлі продажу № 1 від 10.07.2019 (т. 2 а.с. 186-187), згідно якого було продане майно, відображене в додатку № 1 до договору застави від 07.06.2007 (т. 2 а.с 97-103).

Надалі, 10.07.2019 між АБ „Південний" та ТОВ «АК „Хорс" було укладено два договори купівлі продажу нерухомого майна за реєстровим № 1512 (т. 2 а.с 104-107) і та за реєстровим № 1513 (т. 2 а.с 110-112). За кожним з вказаних договорів було продано по частині нерухомості комбікормового заводу, про що свідчать витяги з Державного реєстру ревучих прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 173534216 (т. 2 а.с 114-115) та № 173533263 (т. 2 а.с 108-109).

Так, ТОВ «АК „Хорс» 10.07.2019 року було придбано рухоме майно, а 11.07.2019 року - нерухоме майно. Наразі майно, зазначене у додатку № 1 до договору застави від 07.06.2007 року є окремим, індивідуально-визначеним майном, яке є віддільним від нерухомості (не є приналежністю) комбікормового заводу та може бути вилучене без втрати його функціонального призначення.

Як свідчать матеріали справи, з огляду на те, що частина майна ТОВ АП „Протос", яке перебувало в заставі вже була відчужена, ТОВ АП „Протос" надало ТОВ „САБ-Комодітіс" відомості про перелік майна (загальний баланс) (а.с. 96-106 т. 3), серед якого було вказано майно, яке перебувало в заставі банку та яке не перебувало в заставі і не було продано. Так, з Переліку залишків та оборотів основних засобів ТОВ АП «ПРОТОС (додаток № 1) вбачається:

- перелік майна, яке перебувало в заставі в АБ „Південний" та було продане;

- перелік майна, яке було погоджене для продажу на користь ТОВ „САБ-Комодітіс";

- перелік майна, яке залишалось на балансі у ТОВ АП „Протос".

Порівнявши майно у Переліку залишків та оборотів основних засобів ТОВ АП „Протос" станом на 01.01.2019 року, який наявний у справі, з майном, зазначеним у додатку № 1 до договору застави від 07.06.2007р. та з переліком майна, проданим ТОВ АП „Протос" на користь ТОВ „САБ-Комодітіс" за спірними договорами від 26.07.2019 р. та від 29.07.2019 р. (т. 1 а.с. 18, 23, 28, 33, 38, 43, 48, 53, 58, 63, 68, 73-74) вбачається, що майно, яке є предметом спору у даній справі є відмінним від майна, що перебувало в заставі в АБ „Південний", та не було предметом продажу Банком на користь TOB „AK „Хорс".

Наразі інші доводи третіх осіб - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича і ПП „Тімурагро" стосовно уникнення відповідача від виконання своїх зобов`язань з огляду на наявність відкритих виконавчих проваджень відносно ТОВ АП „Протос" як боржника, судом до уваги не приймаються, оскільки не входить в предмет доказування у даній справі в межах заявлених позовних вимог.

При цьому суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам учасників справи, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.

Відтак, іншим доводам учасникам справи суд не вбачає підстав надавати оцінку, оскільки вони не впливають на вищенаведені висновки суду про наявність або відсутність підстав для задоволення позову.

Разом з тим у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо виконання договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019р. по справі №910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи щодо відсутності у відповідача обов`язку з передачі товару за спірними договорами купівлі-продажу, суд вважає безпідставними і необґрунтованими вимоги позивача про зобов`язання відповідача виконати договірний обов`язок в натурі шляхом передачі позивачу визначеного спірними договорами купівлі-продажу майна, оскільки вони спростовуються наявними у справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин, суд не вбачає законних підстав для задоволення вимог позивача.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі повного, всебічного та безпосереднього дослідження наявних в матеріалах справи доказів сукупності з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що позов ТОВ "ЮГ-Комодітіс" не підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат по даній справі суд зазначає наступне.

У зв`язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору відносяться за рахунок позивача.

Разом з тим порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України „Про судовий збір" від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями). Так, згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду із заявленим позовом до суду) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якому подана відповідна заява.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2 270 грн.

Як свідчать матеріали справи, за подачу заявленого позову ТОВ „САБ-Комодітіс" (назва на момент звернення до суду з даним позовом) було сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн. згідно квитанції № 12048 від 11.06.2021 року, тобто в розмірі, що становить 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Разом з тим, враховуючи те, що предметом спору у даній справі є вимоги про зобов`язання передати індивідуально визначене майно, відповідно судовий збір за поданий позов обчислюється з урахуванням вартості вказаного майна.

Адже наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги Позивача свідчить про її майновий характер (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі N 907/9/17). Отже, позовні вимоги про зобов`язання виконати умови договору поставки та поставити товар мають вартісну оцінку та носять майновий характер. Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі N 910/13737/19, постанові Верховного Суду від 05.07.2021 у справі N 910/12556/20.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 25.08.2020 р. по справі N 910/13737/19 позовні вимоги про зобов`язання виконати умови договору поставки та поставити товар мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір" виходячи з розміру грошових вимог позивача, на припинення яких спрямовано позов.

Як свідчать матеріали справи, вартість спірного майна складає 8279060,00 грн., відповідно ставка судового збору за подачу даного позову дорівнює 1,5% від вказаної суми вартості майна, а саме 124185,90 грн. (8279060,00 грн. х1,5%).

Наразі щодо вимог доплатити судовий збір суд виходить з такого.

За практикою Європейського суду із прав людини вимога про сплату судового збору цивільним судам у зв`язку з позовами, які вони покликані розглянути, не може розглядатись як обмеження права на доступ до суду, що саме собою є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення у справі "Станков проти Болгарії" (Stankov v. Bulgaria), заява N 68490/01, пункт 52, від 12 липня 2007 року).

Так, заявлені позовні вимоги носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до положень частини 1 статті 163 цього Кодексу ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Позивач, звертаючись до суду з позовом визначив ціну позову, виходячи з немайнового характеру спору, оскільки вимоги направлені на зобов`язання відповідача виконати умови договорів, і тому судовий збір був сплачений у відповідному розмірі як за вимоги немайнового характеру.

Прийнявши ухвалою від 14.06.2021 позовну заяву до розгляду та відкривши провадження у справі, суд першої інстанції будь-яких обставин, які б свідчили про невідповідність позову вимогам статей 162, 164, 176 Господарського процесуального кодексу України, не встановив, в тому числі щодо ціни позову та сплаченого розміру судового збору.

Позивач не змінював предмет позову, оскільки у такому разі відповідно до частини третьої статті 163 Господарського процесуального кодексу України несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.

Натомість, частина 2 статті 163 Господарського процесуального кодексу України визначає, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Отже остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, й суми судового збору здійснюється господарським судом на підставі поданих учасниками судового процесу доказів. Такі обставини є предметом доказування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що якщо на момент пред`явлення позову встановити точну дійсну ціну позову неможливо, і суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, не має права зобов`язувати позивача доплачувати суму судового збору та постановляти ухвалу про залишення позову без руху відповідно до частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, а має встановити ціну позову при розгляді справи та здійснити розгляд справи по суті, і відповідно до статті 129 цього Кодексу розподілити судові витрати за результатами такого розгляду, зокрема, стягнувши недоплачений судовий збір. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у справі від 19.10.2021 у справі N 918/188/21.

З цих підстав, суд вважає, що у разі б залишення позову без розгляду з підстав невиконанням позивачем зазначеної в ухвалі про залишення позовної заяви без руху вимог суду щодо доплати суми судового збору, це суперечило б частині другій статті 163 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, суд, встановивши, що позивачем було сплачено судовий збір лише в розмірі 2270,00 грн., тоді як ставка судового збору за даний позов складає 124185,90 грн., відповідно сума недоплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи, підлягає стягненню з позивача в сумі 121915,90 грн. (124185,90 грн. - 2270,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 129, 185, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-Комодітіс" (65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 18; код ЄДРПОУ 40741003) до Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислового підприємства "Протос" (67801, Одеська область, смт. Овідіопіль, вул. Є. Колісніченка, 1А) за участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича (65020, м. Одеса, вул. Кузнечна, 14, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), 2. Приватного підприємства "Тімурагро" (68500, Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, пр-т Миру, 7, код ЄДРПОУ 37163073); 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ак Хорс" (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Колісниченка Євгена, буд. 1А) про зобов`язання виконати договір шляхом передачі майна відмовити.

2. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-Комодітіс" (65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 18; код ЄДРПОУ 40741003).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-Комодітіс" (65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 18; код ЄДРПОУ 40741003) на користь Державного бюджету України (UA908999980313111256000026001 в ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ отримувача - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у сумі 121915 (сто двадцять одну тисячу дев`ятсот п`ятнадцять) грн. 90 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29 травня 2023 р.

Суддя К.Ф. Погребна