Ухвала

від 30.05.2023 по справі 916/881/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/881/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Приватного підприємства "РЕЛАКС"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМА-СВІТ"

про стягнення 458152,08 грн

встановив:

До суду через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Приватного підприємства "РЕЛАКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМА-СВІТ" про стягнення 458152,08 грн заборгованості за договорами від 07.09.2021 № 232 та від 12.02.2021 № 54, з яких 359698,51 грн основного боргу, 88519,98 грн втрат від інфляції та 9933,59 грн 3% річних.

Ухвалою від 06.03.2023 суд залишив позов без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання ухвали.

07.03.2023, у встановлений строк, позивач подав до суду докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 09.03.2023 суд визнав справу малозначною та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням від 17.04.2023 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Представник позивача адвокат Лагода О.А. отримала зазначене рішення в електронному кабінеті 18.04.2023, що підтверджується довідкою суду (а.с. 119).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

29.05.2023 представник позивача адвокат Лагода О.А. через підсистему Електронний суд подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 30000 грн витрат на правничу допомогу, до якої додано докази витрат на правничу допомогу:

- копію ордеру адвоката Лагода О.А. від 16.02.2023,

- копію договору від 05.01.2023, укладеного між Адвокатським об`єднанням "Де-факто" та адвокатом Лагодою О.А. про надання адвокатом правничої допомоги клієнтам Адвокатського об`єднання,

- копію додаткової угоди від 31.01.2023 до договору про надання юридичної допомоги (на постійній основі) від 23.12.2021, укладеного між Адвокатським об`єднанням "Де-факто" та ПП "РЕЛАКС" (позивачем у справі),

- копію акту здачі-приймання наданих послуг від 20.04.2023 на суму 30000 грн, підписаного Адвокатським об`єднанням "Де-факто" та ПП "РЕЛАКС",

- копію рахунку фактури від 22.05.2023 на суму 30000грн,

- копію платіжної інструкції про сплату позивачем 30000 грн Адвокатському об`єднанню.

- копію наказу від 14.04.2023, виданого адвокатом Лагодою О.А., про перебування її у відпустці з 17.04.2023 по 21.05.2023 включно.

Розглянувши подану позивачем заяву, суд зауважує наступне.

1) Відповідно до ч. 3 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у ст. 170 ГПК України.

Зокрема, у відповідності до ч. 2 ст. 170 ГПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів ( за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).

Разом із тим, положення ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України в частині залишення позовної заяви без руху, не можуть бути застосовані до заяви з процесуальних питань, а у даному випадку, до заяви про ухвалення додаткового рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 906/977/19.

Дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, судом встановлено, що до заяви не додано доказів надіслання копії заяви з додатками відповідачу.

Згідно з ст. ст. 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії заяви з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.

Неповідомлення учасників судового процесу в справі про звернення з заявою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені ч. 3 ст. 2 ГПК України та позбавляє останніх, надати відзив, заперечення або пояснення по суті поданої заяви.

Відтак, встановивши, що заява про ухвалення додаткового рішення не відповідає вимогам ч. 2 ст. 170 ГПК України, заява підлягає поверненню без розгляду відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України.

До того ж, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 17.08.2022 у справі №725/1301/21 зроблено такі висновки:

- здійснюючи розподіл судових витрат, Велика Палата Верховного Суду обов`язково дотримується принципу змагальності та враховує позицію сторони, з якої будуть стягуватися витрати. При цьому для вирішення такого питання має значення навіть те, що сторона не подала заперечень на заяву чи клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.

Наведене свідчить про те, що суди однаково застосовують норми права в подібних правовідносинах та роблять висновки про процесуальний обов`язок учасника справи надіслати іншим учасникам справи копії клопотання (заяви) про стягнення витрат на правничу допомогу та доданих до нього документів. Така судова практика є усталеною. 2) Позивачем пропущено строк для подання доказів понесених витрат на правничу допомогу, передбачений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Адвокат Лагода О.А. просить поновити строк для подання доказів понесених позивачем витрат на правничу допомогу, посилаючись на перебування її у відпустці з 17.04.2023 по 21.05.2023.

На підтвердження відпустки адвокатом надано суду наказ від 14.04.2023, який адвокат видала сама. Суд не приймає до уваги зазначений доказ, оскільки адвокат не надала доказів того, що вона перебуває у трудових відносинах з якимось суб`єктом господарювання, оскільки видача наказів про відпустку передбачена Кодексом законів про працю.

Разом з тим, з поданих адвокатом документів вбачається, що договір про надання правничої допомоги був укладений між Адвокатським об`єднанням "Де-факто" та позивачем, тому заяву про ухвалення додаткового рішенням міг подати і інший адвокат, оскільки до матеріалів справи не надано доказів того, що тільки адвокт Ладога О.А. має право бути представником позивача.

З огляду на викладене, позивач не довів поважності причин пропуску строку для подання доказів понесених витрат на правничу допомогу, тому суд відмовляє у поновленні строку для подання таких доказів.

3)

Згідно з ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що справу було розглянуто в спрощеному позовному провадженні без призначення засідань, то і заяву про ухвалення додаткового рішення суд може вирішити без призначення засідання.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасного подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021р. у справі 910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2022р. у справі №921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022р. у справі №917/304/21);

- вимога щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (пункт 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц);

- правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку, коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови попередження про це до прийняття рішення по суті (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.10.2021р. у справі №620/2936/20);

- оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. У такому разі підлягає застосуванню інша вимога частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 4.2.4 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 06.102020р. у справі №922/376/20);

- у випадку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, коли проведення судових дебатів процесуальним законом взагалі не передбачено, учасник справи має дотримуватися встановленого пунктом 2 частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України п`ятиденного строку для подання заяви про розподіл судових витрат та доказів понесення таких витрат, а в разі його пропуску- належним чином обґрунтувати поважність причин (пункт 24 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021р. у справі №918/853/20);

- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022р. у справі №908/574/20).

У позовній заяві позивачем викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно з яким позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30000 грн. У прохальній частині позову позивач просив судові витрати по справі покласти на відповідача.

Поряд з цим, матеріали справи не містять підтверджень того, що позивач або його представник подав докази, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу до ухвалення господарським судом рішення, або заяву про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення та протягом п`яти днів.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, в якому проведення судових дебатів процесуальним законом не передбачено, підлягає застосуванню вимога ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови попередження про це до прийняття рішення по суті.

Незаявлення до ухвалення судового рішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу в суді та про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постанові від 07.09.2022р. Касаційного господарського суду у складів Верховного суду у справі №911/2130/21.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, з огляду на положення ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги, що позивачем не було попереджено суд про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про стягнення 30000 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 80, 119, 129, 221, 234, 235-236, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Відмовити Приватному підприємству "РЕЛАКС" у поновленні строку для подання доказів понесених витрат на правничу допомогу.

2. Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "РЕЛАКС" про ухвалення додаткового рішення про стягнення 30000 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалу підписано 30.05.2023.

Ухвала набрала законної сили з моменту підписання у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя В.В. Литвинова