Ухвала

від 26.05.2023 по справі 922/2523/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"26" травня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2523/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Черновою В.О.

та за участю:

розглянувши заяву приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. з грошовими вимогами до боржника по справі

за заявоюПриватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" про визнання банкрутом Приватне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод" за участю сторін: арбітражний керуючий - Кошовський С.В. (свідоцтво №923 від 14.05.2013),

пр-к боржника - Харламов Д.В. (в режимі вкз, ордер серії АЕ №1196103 від 28.04.23),

пр-к ГУ ПФУ у Х/обл. Русіна К.М. (на підставі витягу з ЄДР),

пр-к ГУ ДПС у Х/обл. - Кузнецова Д.В. (наказ про призначення №482-о від 06.04.2023),

пр-к КП "Харківводоканал" - Капустник Ю.О. (дов. №01-01-23/3280-22 від 26.12.22),

пр-к АТ "Сенс Банк" - Дем`янець Я.В. (ордер серії СА № 1054059 від 03.05.2023),

пр-к ТОВ "Альфа Лізинг Україна" - Васильєва А.О. (в режимі вкз, адвокат, свідоцтво серії ПТ №3214 від 14.01.20),

пр-к ТОВ "Райффайзен Лізінг" - Семеняка В.В. (в режимі вкз, адвокат)

пр-к ТОВ "Лозівський Ковальсько- механічний завод" - Лабовкін О.О. (в режимі вкз, дов. від 14.04.23; адвокат,свід-во серії ДП №2943 від 29.06.15,

пр-к ТОВ "Трансервіс", - Лабовкін О.О. (адвокат,свід-во серії ДП №2943 від 29.06.15, дов. від 17.04.23);

пр-к ПАТ "У.П.Е.К." - Лабовкін О.О. (адвокат,свід-во серії ДП №2943 від 29.06.15, дов. від 13.04.23),

пр-к ТОВ "Компанія з управ-ня активами "Індастрі Капітал Менеджмент", в інт. ПВІФ НВЗАТ "Упек-Інвест" - Лабовкін О.О. (адвокат,свід-во серії ДП №2943 від 29.06.15, дов. б/н від 18.04.23),

пр-к ТОВ "ФК"Геліос" - Микитенко О.В. (в режимі вкз, адвокат, довіреність б/н від 21.12.22, свідоцтво серії КС №7860/10 від 05.06.19),

пр-к ТОВ "Лозівські машини" - Солонинка С.П. (в режимі вкз, ордер серії АХ №1116337 від 27.04.23),

пр-к АТ "Міжнародний резервний банк" Разумов М.А. (в режимі вкз, адвокат, свідоцтво серії КС №7860/10 від 05.06.19, дов. від 21.12.22),

пр-к ПрАТ "Харківенергозбут" - Кравчун Д.В. (дов. №01-23/49 від 02.01.2023),

пр-к КП "ХТМ" - Підгорний Б.Б. (виписка з ЄДР),

пр-к Індустріального ВДВС у м. Харкові - Засядько А.В. (довіреність б/н від 07.04.2023),

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Хаблов Валерій Миколайович звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про визнання його грошових вимог до боржника на загальну суму 2 970 428,05 грн, яка є основною винагородою приватного виконавця. Обґрунтовуючи ці вимоги, приватний виконавець зазначив в заяві, що у нього на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 71312030 про стягнення на підставі наказу Господарського суду Харківської області за № 922/2026/22 від 10.03.2023 з ПАТ "Харківський підшипниковій завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 27830391,15 грн, 20,3% річних у розмірі 1515563,76 грн та 440189,32 грн судового збору. Всього на суму 29 786 144,23 грн.

15.03.2023 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 71312030 з примусового виконання вказаного вище наказу суду, у пункті 3 якої зазначено про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця (виконавчий збір) у розмірі 2 978 614,42 грн, а також винесено постанову від 15.03.2023 про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 10% від суми, яка підлягала виконанню у розмірі 2 978 614,42 грн.

В судове засідання кредитор не з`явився, поважні причини суду не надав.

Разпорядником майна у відповідності до приписів ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства було розглянуто вимоги кредитора та відмовлено у їх задоволенні, посилаючить на те, що право вимоги приватного виконавця (кредитора) до боржника виникає лише в момент фактичного виконання боржником виконавчого документа. Проте, боржником ПАТ "Харківський підшипниковій завод" наказ Господарського суду Харківської області за № 922/2026/22 від 10.03.2023 не був виконаний, вимоги перед ПАТ "Харківенергозбут" не були задоволені.

Керівником боржника вимоги приватного виконавця було визнано частково на загальну суму 9056,21 грн.

Розглянувши матеріали заяви приватного виконавця Хаблова В.М. з горшовими вимогами до боржника на суму 2 970 428,05 грн, яка є основною винагородою приватного виконавця, вислухавши пояснення разпорядника майна та представника боржника, присутніх кредиторів суд вважає, що заява кредитора не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Щодо змісту грошового зобов`язання у справах про банкрутство

Поняття "зобов`язання" безпосередньо визначене у ч.1 ст. 509 ЦК України: зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У нормативно-правових актах термін "зобов`язання" використовується в різних значеннях і може розумітися принаймні: 1) як власне правове відношення між особами; 2) як обов`язок сторони правовідношення (боржника), що є складовою змісту правового відношення; 3) як конкретне право вимоги кредитора до боржника.

Як і будь-яке правовідношення, зобов`язання має структуру: суб`єкт, об`єкт та зміст (матеріальний та юридичний). Юридичним змістом зобов`язання є суб`єктивне право кредитора вимагати від боржника вчинити певну дію чи утриматися від її вчинення та кореспондуючий йому обов`язок боржника таку дію вчинити або утриматися від неї. Зобов`язання як відносне правовідношення зазвичай не передбачає можливості для кредитора задовольнити свій інтерес власними діями, акцентуючи увагу на праві кредитора вимагати таких дій (бездіяльності) від боржника.

Отже, змістом зобов`язання є право вимагати та кореспондуючий йому обов`язок вчинити дії майнового характеру. Юридичний зміст зобов`язання, як і іншого правовідношення, утворюють правомочності та обов`язки його суб`єктів, але, на відміну від інших правовідносин, правомочність набуває форми права вимоги, а обов`язок - форми боргу.

Грошове зобов`язання, як і будь-яке зобов`язання, є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші у визначеному розмірі), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошова вимога складає один із структурних елементів цього правовідношення, а саме його зміст. Грошова вимога виникає на підставі і в рамках грошового зобов`язання, а не підмінює собою саме зобов`язання.

Отже, грошове зобов`язання є різновидом зобов`язання та визначається через посилання на специфіку предмета виконання за таким зобов`язанням: зміст грошового зобов`язання полягає в обов`язку боржника сплатити на користь кредитора певну суму грошових знаків, що виконують у майновому обороті функцію законного платіжного засобу і засобу обігу з метою погашення грошового боргу, і, відповідно, в праві кредитора вимагати такої оплати.

У Кодексі України з процедур банкрутства поняття боржника, кредитора, грошового зобов`язання застосовуються для цілей цього Кодексу - відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом - в тому значенні, яке їм надав законодавець у КУзПБ, і відрізняються від суто цивільно-правових.

Так, за статтею 1 КУзПБ грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав (абзац 4 частини 1 статті 1 КУзПБ).

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (абзац 11 ч.1 статті 1 КУзПБ).

Відповідно до ч.1ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Щодо віднесення основної винагороди приватного виконавця до грошового зобов`язання, визначення підстав її виникнення і розміру у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 статті 5 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIІI) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон 1403-VIII).

Ст. 31 Закону № 1403-VIIІ врегульовано питання винагороди приватного виконавця та авансування витрат виконавчого провадження.

Згідно із ч. 1,2 статті 31 Закону № 1403-VIIІ за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Ч.3 статті 31 Закону № 1403-VIІI визначено, що основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. Тож, сплата основної винагороди є обов`язком (зобов`язанням) боржника перед приватним виконавцем, в силу закону охоплюється змістом грошових зобов`язань боржника у процедурі банкрутства, визначених в абзаці 5 ч.1 статті 1 КУзПБ, і за певних умов може бути вимогою приватного виконавця (кредитора) щодо грошових зобов`язань до боржника (боржника у виконавчому провадженні).

Частинами 4, 5 статті 31 Закону № 1403-VIIІ визначено, що основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Якщо цю суму стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення (частина 6 статті 31 Закону № 1403-VІII).

На реалізацію цих положень постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 643 затверджено "Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця" (далі - Порядок № 643). Зокрема, за пунктом 19 Порядку № 643 (в редакції на момент проведення відкриття виконавчих проваджень) приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом № 1404-VIІI, одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Як установлено ч.7 статті 31 Закону № 1403-VІII, приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Отже, обов`язок боржника сплатити основну винагороду приватному виконавцю встановлений законом і він є елементом змісту процесуальних правовідносин примусового виконання виконавчого документа. Розмір винагороди розраховується при відкритті виконавчого провадження у постанові приватного виконавця. Виконання цього обов`язку пов`язується з фактом перерахування коштів, стягнутих приватним виконавцем з боржника, з рахунку приватного виконавця на рахунок стягувача.

Згідно зі ст. 42 Закону № 1404-VIІI кошти виконавчого провадження, яке здійснюється приватним виконавцем, складаються з 1) основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

При розподілі стягнутих виконавцем з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) в порядку статті 45 Закону № 1404-VIІI у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми. Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині 1 цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення (частина 1, 2 статті 45 Закону № 1404-VIІI).

Як установлено в статті 46 Закону № 1404-VIІI, у разі якщо під час розподілу грошових сум стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів третьої черги (вимоги пункту 3 частини 1 статті 45 цього Закону), основна винагорода приватного виконавця стягується в п`яту (останню) чергу.

Таким чином, під час розподілу стягнутих приватним виконавцем коштів основна винагорода стягується фактично з коштів і в сумі, що залишилася після задоволення усіх вимог стягувачів.

При цьому, розмір винагороди є прямо пропорційним розміру стягнутих з боржника коштів. Якщо за результатами виконавчого провадження стягнута сума є меншою ніж та, що зазначена у виконавчому документі, розмір винагороди пропорційно зменшується.

Отже, суд констатує, що стягнення основної винагороди приватного виконавця, яка встановлюється у вигляді відсотків від суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом, законодавство обумовлює сукупністю таких юридичних фактів:

- приватний виконавець одержує її у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми на підставі постанови про стягнення основної винагороди;

- основна винагорода стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);

- якщо суму боргу за виконавчим документом стягнуто частково, основна винагорода приватного виконавця виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Системне тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що за своїм призначенням основна винагорода приватного виконавця є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення, розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється у постанові про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, яка виноситься при відкритті виконавчого провадження, та стягується з боржника на користь приватного виконавця після повного виконання рішення або в пропорційному до фактично стягнутої суми розміру одночасно із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом про стягнення коштів з боржника.

Суд наголошує, що сума основної винагороди приватного виконавця, що визначена ним у постанові при відкритті виконавчого провадження, фіксує розрахунок такої винагороди на час відкриття виконавчого провадження та не є сумою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками виконання рішення, зокрема у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.

Згідно з п. 5 частини 1 ст. 3 Закону № 1404-VІII постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди є виконавчими документами, а отже, підлягають примусовому виконанню в встановленому законом порядку.

Однак, саме лише існування постанови про стягнення винагороди приватного виконавця, винесеної при відкритті виконавчого провадження, та відсутність факту її скасування не означає безумовного та гарантованого стягнення основної винагороди з боржника у визначеному в такій постанові розмірі, адже вона не надає права приватному виконавцю стягувати розраховану ним на час відкриття виконавчого провадження суму винагороди без повного чи часткового фактичного виконання рішення.

Тобто обов`язковими умовами стягнення основної винагороди приватного виконавця є: 1) вжиття приватним виконавцем заходів примусового виконання рішень; 2) фактичне виконання судового рішення. Крім того, законодавець чітко визначив, що основна винагорода приватного виконавця стягується з фактично стягнутої суми, а розмір винагороди вираховується також з фактично стягнутої суми.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про те, що оскільки наведені вище норми законодавства зумовлюють виплату основної винагороди приватного виконавця задоволенням вимог стягувача, то право вимоги приватного виконавця на виплату основної винагороди виникає у момент фактичного виконання виконавчого документа, одночасно з яким виникає і відповідне грошове зобов`язання у боржника в розумінні статті 1 КУзПБ.

Відповідно до заяви приватного виконавця грошові вимоги до боржника складаються із суми основної винагороди приватного виконавця, що передбачена статтею 31 Закону № 1404-VIІI і вони заявлені на підставі постанов про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні про стягнення коштів з боржника.

Як встановлено судом вище, звертаючись із заявою з кредиторськими вимогами до боржника, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Хаблов Валерій Миколайович звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про визнання його грошових вимог до боржника на загальну суму 2 970 428,05 грн, яка є основною винагородою приватного виконавця. Кредитор зазначив в заяві, що у нього на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 71312030 про стягнення на підставі наказу господарського суду Харківської області за № 922/2026/22 від 10.03.2023 з ПАТ "Харківський підшипниковій завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 27830391,15 грн, 20,3% річних у розмірі 1515563,76 грн та 440189,32 грн судового збору. Всього на суму 29 786 144,23 грн. 15.03.2023 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 71312030 з примусового виконання вказаного вище наказу суду, у пункті 3 якої зазначено про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця (виконавчий збір) у розмірі 2 978 614,42 грн, а також винесено постанову від 15.03.2023 про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 10% від суми, яка підлягала виконанню у розмірі 2 978 614,42 грн.

Проте доказів фактичного стягнення суми боргу за вищевказаним виконавчим документом, пропорційно якій було розраховано основну винагороду, заявлену як кредиторські вимоги до боржника, приватним виконавцем Хабловим В.М. не надано та матеріали справи не містять.

Отже, в розумінні статті 31 Закону № 1403-VIІI приватний виконавець не набув права на виплату основної винагороди на заявлену суму, позаяк виконання виконавчих документів у відповідній частині боргу не відбулося.

В зв`язку з вищенаведеним у боржника не виникли грошові зобов`язання перед приватним виконавцем в розумінні статті 1 КУзПБ, адже скаржник не підтвердив стягнення суми боргу за виконавчим документом, пропорційно якій було нараховано основну винагороду приватного виконавця у розмірі заявлених кредиторських вимог до боржника, і як наслідок суд відмовляє в задоволенні заяви приватного виконавця Хаблова В. М. про визнання грошових вимог до боржника на суму 2 970 428,05 грн, оскільки за приписами частин 4, 5 статті 31 Закону № 1403-VIІI розмір основної винагороди, виплати якої може вимагати приватний виконавець від боржника, безпосередньо залежить від фактично стягнутої суми боргу у виконавчому провадженні, а не від зазначеної у виконавчому документі загальної суми стягнення.

Керуючись ст. ст. 2, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 86, 233-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Грошові вимоги приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. до боржника на суму 2 970 428,05 грн - відхилити в повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Ухвала підписана 29.05.2023

Суддя Міньковський С.В.