Ухвала

від 29.05.2023 по справі 904/4193/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/4193/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.05.2023

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2023

у справі № 904/4193/22

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення 130 179,96 грн плати за користування вагонами,

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 12.05.2023 засобами електронного зв`язку надійшла касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.05.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2023 у справі № 904/4193/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2023 про відкриття провадження у справі № 904/4193/22 (текст розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень), суд на підставі ч. 3 ст. 12 ГПК України, здійснивши аналіз ціни позову, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін, значення для суспільного інтересу, господарський суд дійшов висновку, що цей спір є малозначним і має розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами.

В ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2023 про відкриття апеляційного провадження у цій справі (текст розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень) суд апеляційної інстанції на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дійшов висновку, що перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 3 ст.12 ГПК України).

Отже, враховуючи зазначене вище, за висновками суду першої та апеляційної інстанцій дана справа є малозначною.

Водночас Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з рішень судів попередніх інстанцій (тексти розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень) та матеріалів касаційної скарги, предметом позову у даній справі є вимога про стягнення 130 179,96 грн плати за користування вагонами.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2023 у справі № 904/4193/22 позовні вимог задоволені в повному обсязі, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" 130 179,96 грн плати за користування вагонами.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.05.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2023 у справі № 904/4193/22 переглянуто в частині стягнення плати за користування вагонами в розмірі 31 869,96 грн з ПДВ та залишено без змін вказане рішення суду першої інстанції в цій частині.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.05.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2023 у справі № 904/4193/22 в частині стягнення плати за користування вагонами в сумі 31 869,96 грн з ПДВ, зазначаючи, що підставою касаційного оскарження є п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Також у касаційній скарзі заявник вказує на те, що у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах справа має виняткове значення для скаржника.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначних справ, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у зазначеному вище пункті унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких та наведенням відповідних цим випадкам обставин, судове рішення у малозначній справі, може бути предметом касаційного оскарження.

Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а також зазначає, що справа має для нього виняткове значення, оскільки хоча ціна позову у даній справі не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але на теперішній час в Господарському суді Дніпропетровської області та Центральному апеляційному господарському суді перебуває близько сорока справ за позовами Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, в яких затримка вагонів відбувалась в період дії комендантської години на станції призначення, і загальна сума позовних вимог складає декілька десятків мільйонів гривень. Отже, від наслідків вирішення даної справи залежатимуть результати вирішення інших подібних справ та правомірність сплати значних стягнутих сум з відповідача, зокрема у справах № 904/2020/22, № 904/2659/22, № 904/3463/22, № 904/3538/22, № 904/3709/22, № 904/3881/22, № 904/3921/22, №904/4463/22, № 904/4773/22, № 904/5088/22, № 904/432/22, № 904/1848/22, № 904/2019/22, № 904/2022/22, № 904/2243/22, № 904/2252/22, № 904/2300/22, № 904/2521/22, № 904/2539/22, № 904/2589/22, № 904/2590/22, № 904/2615/22, № 904/2428/22, № 904/3133/22, № 904/3141/22, № 904/2677/22, № 904/3086/22, № 904/4217/22, № 904/4694/22, № 904/4898/22, № 904/4888/22, № 904/4985/22, № 904/4970/22, № 904/4982/22.

Суд зазначає, що використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Посилання скаржника на виняткове значення даної справи відповідно до п.п. "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, Судом не приймаються з огляду на те, що з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається наявність постанов Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/2019/22 та від 17.05.2023 у справі № 904/2252/22, на які посилається скаржник в обґрунтування виняткового значення даної справи для інших подібних справ, а також ухвал Верховного Суду від 16.05.2023 про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" у справах № 904/2022/22 та № 904/2589/22 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК України (після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку).

За таких обставин, доводи скаржника про те, що справа № 904/4193/22 має виняткове значення для скаржника, з огляду на наявність подібних спорів в провадженні господарських судів і відсутність висновку Верховного Суду щодо питання щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, не є належним обґрунтуванням і недостатньо для висновку про наявність підстав, передбачених положенням п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, а тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі з цієї підстави.

Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені п.п. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Отже, беручи до уваги вищевикладене, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію п.п. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, п. 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

За змістом ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі наведеного, надання стороні будь - яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на відсутність належного обґрунтування обставин, передбачених п.п. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.05.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2023 у справі № 904/4193/22, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 12, 234, 287, 293 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.05.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2023 у справі № 904/4193/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.