Рішення

від 25.05.2023 по справі 395/441/23

НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 395/441/23 Провадження № 2-а/395/4/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2023 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.,

при секретарі Притулі О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та скасування цього рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Представника позивача ОСОБА_1 адвокат Підлубний В. В. звернувся в суд з адміністративним позовом та просив поновити строк звернення до суду, скасувати постанову від 01.02.2023р. серії АА №00004575 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання /перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, що винесена старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко Владиславом Олеговичем, за якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у подвійному розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 18 квітня 2023 року позивач по справі, ОСОБА_1 отримав від Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) супровідний лист від 07 квітня 2023 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови №АА№00004575, що видана 01.02.2023р. та постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання вищезгаданої постанови Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, згідно з якою ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити штраф на користь держави у сумі 17000,00 гривень. 18 квітня 2023 року отримавши від Новомиргородського відділу ДВС вищевказану постанову позивач дізнався про те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000,00 гривень за ніби-то скоєне порушення, яке полягає у наступному: 20 грудня 2022 року о 10 годині 52 хвилини за адресою Н-01 Київ- Знам`янка, км 206+200 автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб МАN ТGХ 18.400, ДНЗ НОМЕР_1 , власником якого є позивач по справі, ОСОБА_1 , який допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 8,733% (1.004 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена ч.2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення. За результатами автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення фактично зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей - 5шт, спарені колеса - 2 вісь, відстань між вісями 1-2: 3580мм, 2-3: 5350мм, 3-4: 1320мм, 4-5: 1280мм; навантаження на вісь 1 - 7764 кг, 2- 14886 кг, 3 - 6657 кг, 4- 6782 кг; 5 - 6443 кг, загальна маса - 42532 кг. Вимірювані з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу навантаження на одиночну вісь - 12504,24 кг. Оскаржувана постанова винесена 01 лютого 2023 року, вищевказану постанову звернуто до виконання - 14 березня 2023 року, про що свідчить відмітка на заяві про примусове виконання постанови, вихідний № 2946/3.7/14-23 від 14 березня 2023 року., тобто дану постанову звернуто до примусового виконання з порушенням строків, оскільки цей строк перевищує 30 днів. Постанова не направлялась у встановленому порядку на адресу зареєстрованого місця проживання позивача, тому позивач був позбавлений права брати участь у розгляді справи або ж у разі визнання позивачем своєї вини він був позбавлений права сплатити штраф в одинарному розмірі згідно ст. 300-2 КУпАП. 20 грудня 2022 року транспортним засобом МАN ТGХ 18.400, ДНЗ НОМЕР_1 , власником якого є позивач по справі, ОСОБА_1 , здійснювалася перевозка добрив рідких азотних (КАС-32) для потреб фермерського господарства ВЛАСЕНКИ, керівником якого є ОСОБА_1 . Вищевказане азотне добриво було придбане у приватного підприємства Елмон-Спецсервіс, код ЄДР - 35163307, вага цих добрив складає 23,9 тон, що підтверджується актом приймання-передачі товару від 20 грудня 2022р., товаро-транспортна накладна від 20 грудня 2022 року та видаткова накладна №43 від 20 грудня 2022р., вага напівпричіпа спеціалізованого (цистерна) складає 7300 кг, вага спеціалізованого вантажного сідлового тягача марки МАN складає 7925 кг, всього вага тягача з цистерною і рідкими азотними добривами складає (23,9 + 7,3 + 7,9 =39,1 тон), а тому фактична вага (39,1 тон) не відповідає вазі, яка зафіксована відповідачем в автоматичному режимі - 42532 кг. Причиною розбіжності у вазі, що зафіксована відповідачем і яка зазначена у документах позивача є те, що повірка технічного (вимірювального) засобу (WІМ10. 10) не проведена вчасно та відповідно строк його дії закінчився - 16.06.2022 року, отже немає підстав вважати правильним і законним проведене зважування ваги ТЗ з використанням вимірювального засобу, що не пройшов повірку після закінчення строку дії свідоцтва про повірку технічного засобу, незважаючи на те, що постановою Уряду строк дії свідоцтва про повірку визнано чинним на період дії воєнного стану. А тому вважає оскаржувану постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає нормамКУпАП, оскільки в діях позивача відсутній склад правопорушення.

Представниця відповідача подала до суду відзив, у якому зазначила, що відповідач не визнає позовні вимоги з тих підстав, що позивач допустив перевищення нормативних параметрів, визначених п. 22.5 ПДР, а оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, її зміст відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення. Зокрема, зазначила, що не заслуговують на увагу покликання позивача про неможливість притягнення до відповідальності за перевищення навантаження на одинарну вісь, з огляду на таке. Відповідно до п.1.10 ПДР габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю. Отже, під час проходження габаритно-вагового контролю, здійснюється перевірка габаритних і вагових параметрів транспортних засобів у відповідності до нормативно допустимих норм. Також представником наведено ряд норм, згідно з якими закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи, а також унеможливлює наявність корупційної складової. З огляду на наведене, вважає, що позивача було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.132-1 КУпАП.

В судове засідання позивач та його представник адвокат Підлубний В. В. не з`явилися, однак останній подав заяву про розгляд справи у відсутності позивача та його представника.

Представниця відповідача в судове засідання не з`явилася, одна подала клопотання про розгляд справи у її відсутності, просила у задоволенні позову відмовити.

На підставі ч. 4 ст.229КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно дост. 289 КУпАПскаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, 18 квітня 2023 року позивач по справі, ОСОБА_1 отримав від Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) супровідний лист від 07 квітня 2023 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови №АА№00004575, що видана 01.02.2023р. та постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання вищезгаданої постанови Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, згідно з якою ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити штраф на користь держави у сумі 17000,00 гривень. 18 квітня 2023 року отримавши від Новомиргородського відділу ДВС вищевказану постанову позивач дізнався про те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000,00 гривень.

А тому, суд приходить до висновку, що строк на оскарження постанови підлягає поновленню, оскільки такий був пропущений позивачем з поважних причин.

Відповідно до ч. 5ст. 14 Закону України "Про дорожній рух"учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За приписамип. 1.9. Правил дорожнього рухуособи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно дост. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього рухуУкраїни передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Частиною 2ст. 132-1 КпАП Українипередбачено адміністративну відповідальність у випадку перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Згідно ч. 1ст. 14-3 КУпАПадміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті122-2, частинами другою і третьою статті132-1цьогоКодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Судом встановлено, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 01.02.2023 серії АА № 00004575 встановлено, що відповідно до зазначеної постанови 20.12.2022 о 10 год. 52 хв. за адресою Н-01, Київ-Знам`янка, км 206+200, позивач, як відповідальна особа, допустив рух транспортногозасобу МАNТGХ18.400днз НОМЕР_1 ,із перевищеннямнормативних параметрів,зазначених п.22.5ПДР України:перевищення навантаженняна одинарнувісь транспортногозасобу на8,733%(1.004тон)при дозволеномумаксимальному навантаженню11.5тон,відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За вказане правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 10,10 сертифікат відповідності UА.ТR.001 35 211-21,213-21 дійсні до 16.06.2022.

Санкцією ч. 2ст. 132-1 КУпАПпередбачено відповідальність у виді штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Визначення поняття великовагових та великогабаритних транспортних засобів міститься упостанові КМУ від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», зокрема це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені упункті 22.5 ПДР.

Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженихпостановою КМУ від 18.01.2001 № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними упункті 22.5 ПДРУкраїни на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

За результатами автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення фактично зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей 5 шт, спарені колеса - 2 вісь, відстань між вісями 1-2: 3580 мм, 2-3: 5350 мм, 3-4: 1320 мм, 4-5: 1280 мм; навантаження на вісь 1 - 7764 кг, 2- 14886 кг, 3 - 6657 кг, 4- 6782 кг; 5 - 6443 кг, загальна маса - 42532 кг. Вимірювані з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу навантаження на одиночну вісь - 12504,24 кг.

Щодо посилань на відсутність в оскаржуваній постанові всіх відомостей, на підставі яких встановлено перевищення маси навантаження на вісь транспортного засобу, слід зазначити таке.

Встановлено, що габаритно-ваговий контроль проводився у пункті автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, який розміщений на автомобільній дорозі Н-01, Київ-Знам`янка, км 206+200.

Статтею 283 КУпАПвстановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженогопостановою КМУ від 27.12.2019 № 1174(далі Порядок №1174).

Так, відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи (п. 12 Порядку № 1174).

Враховуючи вищенаведені положення закону та з урахуванням того, що згідно п. 4 Порядку № 1174 основними функціями системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, є в тому числі, автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів та автоматизоване формування проекту постанови про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що зміст спірної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення.

З положень Порядку № 1174 вбачається, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. В подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт. В свою чергу система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства. У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Більш того, процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, доступ до чого є абсолютно обмеженим, та вносити/коригувати або змінювати зміст такої постанови - є неможливим.

Крім того, даним Порядком у п.4 визначено, що основними функціями системи є:наповнення офіційного веб-сайту Укртрансбезпеки інформацією з фотознімками або відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, зафіксованого автоматичними пунктами, для ознайомлення з нею особи, яка притягається до відповідальності за таке правопорушення.

Таким чином, необхідності долучення копії постанови в електронній формі до Сервісу перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі не передбачено.

Як вбачаєтьсяматеріалів справи,Державним підприємством«Всеукраїнський державнийнауково-виробничийцентр стандартизації,метрології,сертифікації тазахисту правспоживачів» 17.06.2021року виданосертифікатиUА.ТR.001 35 211-21, 213-21 відповідності щодо приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу WIM (у складі Автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA»). Дані сертифікати чинні до 16.06.2022.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №412 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

На підставі вищезазначеного повірка вимірювального і зважувального обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю є дійсною та чинною на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України.

Відповідна інформація також зазначена в бланку оскаржуваної постанови.

А тому посилання сторони позивача на втрату чинності та недійсність сертифікату відповідності щодо приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, яким здійснено заміри керованого позивачем транспортного засобу, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Позивач стверджує,що вагадобрив,які перевозилисьтранспортним засобом,складає 23,9т,відповідно довидаткової накладної№43від 20.12.2022року(а.с.15),акту приймання-передачітовару від20.12.2022року (а.с.17)та товарно-транспортною накладноювід 20.12.2022№43(а.с.16),вага напівпричепа-7300кг,вага спеціалізованоговантажного сідловоготягача складає7925,а томуфактична вагатранспортного засобу(39,1тон)не відповідаєвазі,яка зафіксованавідповідачем вавтоматичному режимі - 42 532 кг.

Відповідно до абзацу 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту.

Верховний Суд в постанові від 31.07.2019 у справі № 802/518/17-а дійшов висновку, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 28.02.2019 у справі № 805/3598/16-а.

Тобто, товарно-транспортна накладна не може беззаперечно свідчити про достовірність важення транспортного засобу та вантажу з боку позивача, тому посилання позивача на те, що перевезення позивачем товару відповідно до товарно- транспортної накладної, з урахуванням ваги автомобіля та причепу, виключає перевантаження транспортних засобів, суд вважає необгрунтованими.

В даному випадку позивачем допущено перевищення навантаження на одиночну вісь транспортного засобу, а не на фактичну масу.

Разом з цим, відповідно до пункту 22.5 ПДР України, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча бодин зїх габаритнихта/абовагових параметрівперевищує нормативи,визначені цимпунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75).

Інші доводи та твердження сторони позивача щодо неправомірності спірної постанови та її невідповідності нормам чинного законодавства не спростовують правомірність винесення оскаржуваної постанови.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підстави позову, а відповідачобставини, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2020 року в справі № 520/2261/19.

Враховуючи викладене, оскільки подія та склад адміністративного правопорушення належним чином встановлені та відображені в постанові, то суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Відтак, підстав для скасування оскаржуваної постанови суд не вбачає, а тому вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.5,8,9,241-245,246 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та скасування цього рішення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційногоадміністративного суду протягом десятиднів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 30 травня 2023 року.