Рішення

від 24.05.2023 по справі 948/237/23

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 948/237/23

Номер провадження 2/948/31/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2023 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Косик С.М.,

за участю: секретаря Ткач Н.М.,

представника позивача Шуляка О.В.,

представника відповідача Бульбах Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Дочірнього підприємства «Нафтогазбезпека» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення з працівника безпідставно отриманих грошових коштів, відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 24.05.2023 суд проголосив вступну та резолютивну частину Рішення,-

в с т а н о в и в :

у січні 2023 року ДП «Нафтогазбезпека» НАК «Нафтогаз України» звернулося до суду зі вказаною позовною заявою, у якій просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь безпідставно набуті грошові кошти в сумі 70 92,40 грн, з яких: 30242,40 грн безпідставно отриманий середній заробіток, 40250,00 грн безпідставно отримана матеріальна допомога працівникам, які мобілізовані до лав Збройних Сил України, мотивуючи тим, що відповідач шляхом зловживання правом отримав зазначені кошти, але в дійсності мобілізований до лав ЗСУ не був та не повідомив про це роботодавця, що призвело до безпідставної виплати йому коштів.

Ухвалою від 07.02.2023 суд відкрив провадження у цивільній справі за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 57).

У відзиві на позов та запереченні відповідач просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що отримавши повістку, ОСОБА_1 03.03.2022 прибув до восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , де отримавши направлення на проходження військово-лікарської комісії, а потім на проходження навчання з медичної, військової підготовки та поводження зі зброєю, яке тривало до 13.03.2022, з 14.03.2022 по 29.03.2022 він приходив до військомату, де йому давали відповідні завдання, які він виконував, де йому також повідомили про необхідність чекати на виклик на дату його відправки до військової частини, про необхідність повернення до роботи ні військомат на роботодавець йому не повідомляли. Відповідач не заперечує, що на його картку надходили кошти від роботодавця, але кошти були виплачені добровільно, без попереднього узгодження з ним, що вказує на добросовісність його поведінки. З наказом по підприємству від 09.03.2022 року він ознайомився лише 29.06.2022 після виходу на роботу та до цього не знав про існування цього наказу. Натомість позивач не отримавши від відповідача документів про призов, мав би звернутися до восьмого відділу Полтавського РТЦК та соціальної підтримки в Полтавській області із відповідним запитом та в разі відсутності такої інформації задокументувати факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці, проте ні в березні, ні протягом наступних місяців цього не зробив та продовжував нараховувати відповідачу заробітну плату. Вважає що кошти, отримані ним від позивача, у відповідності з вимогами ст.1215 ЦК України, поверненню не підлягають (а.с.82-86, 105-108).

Позивач подав відповідь на відзив, в якій наполягає на задоволенні позову, покликаючись на те, що твердження відповідача про те, що він проходив військову службу не підтверджено жодним належним та допустимим доказом, натомість відповідач був обізнаний з усіма ризиками, пов`язаними з відсутністю мобілізації 03.03.2022 року, ознайомився з наказом по підприємству № 590 від 09.03.2022 року «Про увільнення вді роботи на час воєнного стану, особливого періоду та загальної мобілізації». Позивач долучився допомогти державі, шляхом прийняття Положення про умови праці працівників ДП «Нафтогазбезпека» в умовах воєнного стану та згідно з п.2.2 вказаного Положення зобов`язався виплатити матеріальну допомогу працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, у зв`язку з військовою агресією російської федерації, а не викликаних для проходження військово-лікарської комісії. Дії та бездіяльність відповідача, як неповідомлення позивача про відсутність мобілізації, є очевидно недобросовісними та зволяться до зловживання правом, що призвело до безпідставної виплати йому грошових коштів позивачем. Про здійснення двох окремих виплат, а саме у зв`язку з введенням воєнного стану та мобілізацією, відповідачу було достеменно відомо, скріншот із телефону відповідача не є належним доказом, оскільки останній має можливість вносити зміни (а.с.95-98).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, пояснивши, що оскільки відповідач вже 04.03.2022 року після проходження медичної комісії знав, що його не мобілізують, а тому повинен був про це повідомити роботодавця, як це передбачено ст.24 ЗУ «Про мобілізацію», проте не зробив цього, тривалий час на роботу не виходив, у зв`язку з чим підприємством видано наказ про простій, натомість безпідставно отримав матеріальну допомогу як мобілізований, а тому його поведінка не була добросовісною (а.с. 63).

Представник відповідача позов не визнала та покликалася на те, що ОСОБА_1 після отримання повістки 03.03.2022 року пройшов медичну комісію та перебував в очікуванні, в цей час проходив навчання навикам військової служби по місцю проживання, жодного разу не звертався до роботодавця із заявою про виплату матеріальної допомоги у зв`язку з мобілізацією, роботодавець знав, що він перебуває вдома та вграфік його не ставив, 29.06.2022 коли він з`явився на роботу, йому повідомили що його проставили прогул, проте звільнений він за власним бажанням. Під час очікування виклику на службу він дійcно отримував на карку грошові кошти, але що це за кошти, не був обізнаний.

Суд, заслухавши представників сторін та дослідивши письмові докази, встановив такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 28.12.2020 ОСОБА_1 подав заяву директору ДП «Нафтогазбезпека» НАК «Нафтобаз України» Чернезі Ю.О. про прийняття його на роботу охоронником відділу стаціонарних об`єктів м. Полтава департаменту охоронної діяльності з 01 січня 2021 року (а.с. 66).

Відповідно до Наказу № 235 від 28 грудня 2020 року ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) прийнятий на роботу охоронником відділу охорони стаціонарних об`єктів м. Полтава департаменту охоронної діяльності (грейд 8), з випробувальним строком один місяць, з 01.01.2021 (а.с. 18).

Відповідно до наказу № 590 к від 09 березня 2022 року директора Р. Голованьова увільняються від виконання посадових обов`язків, на час проходжень служби зі збереженням місця роботи та середнього заробітку працівників, що були призвані до лав Збройних Сил України або уклали Контракт добровольця територіальної оборони на час воєнного стану, особливого періоду та загальної мобілізації, згідно списку, що додається (Додаток 1), у т.ч., ОСОБА_1 (а.с. 19-20, 21).

Наказом № 57 ЗД від 01 березня 2022 року затверджене та введене в дію Положення про умови оплати праці працівників ДП «Нафтогазбезпека» в умовах воєнного стану (а.с. 26).

Згідно з п. 1.1., 2.1., 2.1.1., 2.2., 2.2.1. цього Положення воно вводиться з метою впорядкування питань оплати праці працівників ДП «Нафтогазбезпека» у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації та запровадженням на території у України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022та своєчасного нарахування працівникам заробітної плати. Одноразова матеріальна допомога у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні надається у розмірі 50000,00 грн до оподаткування. Допомога виплачується одноразово працівникам, які перебували у штаті підприємства на день такої виплати та прийняті до 10 березня 2022 року. Одноразова матеріальна допомога тим, хто мобілізувався та долучився до територіальної оборони надається у розмірі 50000,00 грн до оподаткування штатним працівникам підприємства, що мобілізувалися до лав Збройних Сил України або долучилися до територіальної оборони. Виплата цієї Допомоги здійснюється на підставі: повідомлення/повістки про призов на військову службу; контракту добровольця територіальної оборони (а.с. 27-32).

Наказом № 613 к від 14 березня 2022 року директора Р. Голованьова у зв`язку зі збройною агресією РФ та запровадженням на території України воєнного стану з метою матеріальної підтримки працівників підприємства виплачено одноразову матеріальну допомогу у розмірі 50000 грн до оподаткування тим, хто мобілізувався до територіальної оборони згідно Додатку 1, у т.ч., ОСОБА_1 (а.с. 22, 23).

Відповідно до Наказу № 1099 к від 20 червня 2022 року директора Р. Голованьову вважається простоєм з вини працівника період відсутності охоронників відділу охорони стаціонарних об`єктів м. Полтава Департаменту охоронної діяльності, у т.ч., ОСОБА_1 з 03.03.2022 по 30.06.2022 (а.с. 24-25).

29.06.2022 ОСОБА_1 подав на ім`я начальника відділу охорони стаціонарних об`єктів (м. Полтава) пояснювальну записку, в якій зазначив, що 03.03.2022 він отримав повістку до військкомату, проходив навчання по медицині та військовій підготовці, поводжені зі зброєю, навчання тривало з 03.03.2022 по 13.03.2022, з 14.03.2022 приймав участь в організації будівництва блокпостів та у чергуванні на них в денний та нічний час, надавав допомогу у вигрузці авто з гуманітарною допомогою, брав участь в патрулюванні в місцевій територіальній дружині (а.с. 33).

Як видно з копії повідомлення керівнику підприємства (установи), підписаного начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , військовозобов`язаний ОСОБА_1 03.03.2022 призивається на військову службу за мобілізацією (а.с. 34).

Водночас, відповідно до повідомлення Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 від 08.08.2022 ОСОБА_1 проходив військово-лікарську комісію 03.03.2022 та 15.07.2022, дійсно отримав повістку на відправлення до військової часини на військову службу по мобілізації, але, враховуючи його ступінь придатності, морально-ділові якості, бажання проходити військову службу, а також потребу в подібних до його військово-облікової спеціальності, станом на сьогодні, не був мобілізований до лав ЗСУ чи інших військових формувань (а.с. 36).

Наказом № 1100 к від 30 червня 2022 р. утримано кошти в сумі 70492,40 грн з ОСОБА_1 (а.с. 37-38).

Наказом № 1143 к від 14 липня 2022 р. внесено зміни до наказу від 14.03.2022 № 613 к, зокрема, вилучено рядки 11,19,82 Додатку 1 до наказу (а.с. 39).

Наказом № 1267 к від 10 серпня 2022 р. скасовані накази від 30.06.2022 № 1100 к «Про стягнення надміру виплаченої заробітної плати», від 14.07.2022 № 1143 к «Про внесення змін до наказу від 14.03.2022 № 613 к» (а.с. 40).

Як видно з копій витягів з відомостей на виплату ОСОБА_1 у березні 2022 року нарахована матеріальна допомога в сумі 40250,00 грн, заробітна плата за першу половину березня 2022 року 3835,35 грн, за березень 2022 року 4413,42 грн, за першу половину квітня 2022 року 4564,89 грн, за квітень 2022 року 4149,90 грн, за першу половину травня 2022 року 4149,90 грн, за травень 2022 року 4979,88 грн, за першу половину червня 2022 року 4564,89 грн (а.с. 41-48).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 36КЗпП України підставами припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1,2,3 статті 119КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України"Провійськовий обов`язокі військовуслужбу" і «Про альтернативну (невійськову) службу", «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Згідно з частиною першою статті 1212ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Тобто, зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна.

Вiдсутнiсть правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Разом з тим, у статті 1215ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Згідно з частиною першою зазначеної статті не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

При цьому, правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18).

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому, вказана грошова сума не підлягає поверненню, якщо особа, яка її сплатила, не доведе, що виплата була здійснена внаслідок рахункової помилки з її боку або недобросовісності з боку набувача.

Доказів про набуття відповідачем грошової виплати у результаті рахункової помилки позивача матеріали справи не містять, на такі обставини сторона позивача не посилається.

Добросовісність є оціночним поняттям, яке передбачає собою сумлінну, чесну поведінку набувача, відсутність з його боку мети зловживати наданим правом, тоді як недобросовісність, навпаки, може проявлятися у зловживанні правом у власних інтересах та на шкоду інтересам іншої особи, несумлінне ставлення до власних обов`язків тощо, тобто така поведінка має бути умисна та переслідувати конкретну мету.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач був зобов`язаний повідомити роботодавця про всі зміни щодо мобілізації до військової служби, про що був повідомлений під підпис (а.с. 19,20), однак, після того, як він після проходження медогляду не був мобілізований, відповідач не повідомив про це ДП «Нафтогазбезпека».

Зазначене, на переконання суду, свідчить про недобросовісність поведінки відповідача, дії якого призвели до неправомірного збагачення за рахунок роботодавця ДП «Нафтогазбезпека», який нараховував та виплачував останньому середню заробітну плату, як особі, на яку поширюються гарантії, передбачені частиною 3 статті 119 КЗпП України, хоча такого статусу відповідач не набув, а також виплатив матеріальну допомогу як мобілізованому до лав ЗСУ.

За таких обставин, роботодавцем ДП «Нафтогазбезпека» виплачено відповідачеві середню заробітну плату за період з 04.03.2022 по 30.06.2022, у зв`язку з недобросовісною поведінкою останнього, тому наявні підстави, передбачені статтею 1215 ЦК України, для їх повернення, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідач не заперечує щодо отримання вказаних грошових коштів, що також стверджується наданою ним випискою з банківського рахунку.

Суд відхиляє доводи позивача щодо проведення із ним розрахунку при звільненні, оскільки з`ясування цих обставин немає правого значення для вирішення спору.

Також суд критично ставиться до доводів відповідача про отримання одноразової виплати в розмірі 50000,00 грн як матеріальної допомоги, оскільки відповідач, як і всі працівники ДП «Нафтогазбезпека», отримав матеріальну допомогу у зв`язку з військовим станом у вказаному розмірі, натомість спір виник з приводу отримання одноразової допомоги як мобілізованому працівнику.

Неспроможні і доводи відповідача про необізнаність призначення коштів, які надходили на його картковий рахунок, оскільки сума вказаних виплат відповідає сумі допомоги як мобілізованому працівнику, вказана в довідках, наданих позивачем.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

задовольнити позов Дочірнього підприємства «Нафтогазбезпека» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення з працівника безпідставно отриманих грошових коштів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «Нафтогазбезпека» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 70492,40 грн та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач Дочірнє підприємство «Нафтогазбезпека» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», місцезнаходження: вул. Лейпцизька (Печерський район), буд. 15, м. Київ, код ЄДРПОУ 32253350.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 04.06.2018.

Повний текст Рішення складений 30.05.2023 року.

Суддя С.М.Косик