Постанова

від 18.05.2023 по справі 622/27/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 622/27/19 Номер провадження 22-ц/814/2852/23Головуючий у 1-й інстанції Кириченко О.С. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Одринської Т.В.,

суддів: Абрамова П.С., Панченка О.О.

за участю секретаря Сальної Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кегичівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області /нова назва - Кегичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)/, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кегичівської державної нотаріальної контори, про встановлення факту батьківства та зобов`язання вчинити певні дії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2022 року,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, у якому прохала встановити факт батьківства ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно дитини - її, позивача, доньки ОСОБА_6 та зобов`язати Кегичівський РВ ДРАЦС ГТУЮ у Харківській області внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_6 за № 01 від 11.05.2005, зазначивши у графі батько - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України.

В обґрунтування позову вказувала, що у 1998 році вона познайомилася з ОСОБА_5 , у них були близькі стосунки, однак у зареєстрованому шлюбі вони не перебували.

ІНФОРМАЦІЯ_3 вона народила дочку ОСОБА_6 , рідним батьком якої є ОСОБА_5 .

При реєстрації народження ОСОБА_6 запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень було вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто за її прізвищем та громадянством, а ім`я та по батькові батька дитини записано за її вказівкою.

Зазначала, що за життя ОСОБА_5 визнавав своє батьківство стосовно дочки ОСОБА_6 , забирав її разом з дитиною з пологового будинку, після народження дитини постійно спілкувався з дочкою та проводив час, брав участь у її вихованні та навчанні, надавав матеріальну допомогу - сплачував навчання в дитячому садку, а потім у школі.

Вказувала, що у 2012 році ОСОБА_5 купив для неї та доньки дім за адресою: АДРЕСА_1 , у якому вони разом проживали близько чотирьох років.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 раптово помер. Зазначає, що ОСОБА_2 - дружина ОСОБА_5 та його дочка ОСОБА_3 , які є відповідачами по справі, не визнають факт того, що ОСОБА_6 є його дочкою його та заперечують проти реалізації її спадкового права.

Звертає увагу на те, що встановлення факту батьківства необхідне для вирішення питання щодо оформлення спадкових прав її неповнолітньої дочки ОСОБА_6 як спадкоємця першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_5 .

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Встановлено факт того, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зобов`язано Кегичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) внести зміни до актового запису № 1 від 11 травня 2005 року про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Крутоярівка, Кегичівського району Харківської області, Україна, складеного Розсохуватською сільською радою Кегичівського району Харківської області, зазначивши у відомостях про батька дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2 , посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, оскільки судом першої інстанції неповно та неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказувала, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б достовірно підтверджували, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 спільно проживали та вели спільне господарство, спільно виховували та утримували дитину, а також те, що ОСОБА_5 визнав дитину ОСОБА_6 з дня її народження ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також не є належним доказом висновок генотипоскопічного дослідження від 22 червня 2021 року №30937

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку за відсутності доказів, що встановлення факту батьківства пов`язане з вирішенням позивачем в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6 питання про оформлення спадщини після померлого ОСОБА_5

Ураховуючи викладене, прохала рішення Диканського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2022 року скасувати та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що на час народження дитини позивач ОСОБА_1 не перебувала у зареєстрованому шлюбі і відповідно при реєстрації народження ОСОБА_6 запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень було вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто за прізвищем та громадянством матері дитини - ОСОБА_1 , а ім`я та по батькові батька дитини записано за вказівкою матері дитини.

З наявних у матеріалах справи фотографій, відеозаписів вбачається, що у позивача ОСОБА_1 були близькі стосунки з ОСОБА_5 , останній був присутній при виписці позивача з дочкою із пологового будинку, вони всі разом проводили час, відпочивали на морі тощо.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки-характеристики, наданої 25.05.2021 КЗ "Крутоярівська гімназія" Кегичівської селищної ради Харківської області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно навчалася в Крутоярівському ЗНВК (нині КЗ "Крутоярівська гімназія") з 01.09.2010 по 31.06.2019. Протягом цього періоду батько ОСОБА_6 - ОСОБА_7 брав активну участь у вихованні своєї доньки, а саме: неодноразово відвідував заклад, був присутній на батьківських зборах, цікавився успіхами доньки в навчанні та вихованні. Неодноразово спілкувався з класним керівником ОСОБА_8 та адміністрацією закладу на предмет успіхів доньки в навчанні. Увагу також батько приділяв здоров`ю дитини, відвідуючи з нею місця відпочинку на Азовському морі /том 2, а.с. 102/.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 27.01.2021 було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 та призначено у справі посмертну молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено питання "Чи є ОСОБА_6 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 , біологічним батьком дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ?" /том 1, а.с. 241-242/.

Ухвалою суду від 06.04.2021 було задоволено клопотання експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 15.03.2021 про надання зразків для проведення експертизи та доручено експертам КЗОЗ "Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи" відібрати необхідні для посмертної молекулярно-генетичної експертизи зразки біологічного матеріалу ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 /том 2, а.с. 9-11/.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про відібрання зразків біологічного матеріалу померлого ОСОБА_5 не була виконана та призначена ухвалою суду молекулярно-генетична експертиза не була проведена, так як відповідач ОСОБА_2 у присутності працівників поліції відмовилася надавати дозвіл на демонтаж пам`ятника померлого ОСОБА_5 і відповідно не було можливості отримати зразки біологічного матеріалу померлого /том 2, а.с. 25-28/.

У зв`язку із вказаним вище, позивач ОСОБА_1 25 травня 2021 року звернулася до медико-генетичного центру "МАМА ПАПА" щодо проведення генотипоскопічного дослідження на підставі біологічного матеріалу ОСОБА_9 , який є рідним братом померлого ОСОБА_5 , на предмет спорідненості з неповнолітньою ОСОБА_6 .

Відповідно до наявного у матеріалах справи висновку генотипоскопічного дослідження від 22.06.2021 № 30937, наданого медико-генетичним центром "МАМА ПАПА", імовірність того, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 являються біологічними родичами (на рівні дядько по батькові - племінниця), по результатах проведеного дослідження складає 99,997 % /том 2, а.с. 104-121/.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що наявні у справі докази у їх сукупності підтверджують факт батьківства померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 по відношенню до народженої позивачем ОСОБА_1 . 24.04.2005 дочки ОСОБА_6 , беручи до уваги те, що відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які позов не визнали, не було надано суду належних та достатніх доказів на спростування позовних вимог. З метою захисту прав та інтересів неповнолітньої ОСОБА_6 , надання їй можливості реалізації, зокрема, права на спадщину, суд дійшов правильного висновку, що позов в частині встановлення факту батьківства та внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно з ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 ЦПК України за заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

З урахуванням того, що відповідач ОСОБА_2 у присутності працівників поліції відмовилася надавати дозвіл на демонтаж пам`ятника померлого ОСОБА_5 і відповідно через це не було можливості отримати зразки біологічного матеріалу померлого та провести призначену ухвалою суду молекулярно-генетичну експертизу, відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦПК України позивачем ОСОБА_1 було надано висновок експерта, складений на її замовлення. Натомість відповідачами не було надано суду заяв про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення позивача. Беручи до уваги те, що відповідачі не надали суду заперечень проти цього експертного висновку та не надали суду інший експертний висновок, який би спростовував дані, вказані у висновку, наданому позивачем, суд першої інстанції прийшов правильної думки, що на час ухвалення рішення у справі відсутні підстави вважати наданий позивачем експертний висновок неправильним чи недійсним та прийняв до розгляду цей експертний висновок, оцінюючи його разом із іншими доказами по справі за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України.

Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 із змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Посилання апелянта на те, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б достовірно підтверджували, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 спільно проживали та вели спільне господарство, спільно виховували та утримували дитину, а також те, що ОСОБА_5 визнав дитину ОСОБА_6 з дня її народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , апеляційний суд відхиляє, оскільки вказане спростовуєься матеріалами справи в їх сукупності.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта щодо неналежності як доказу висновку генотипоскопічного дослідження від 22 червня 2021 року №30937, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Ураховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Згідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, правильно застосував норми процесуального права та постановив рішення, яке відповідає закону, підстави для задоволення даної апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи вищевказане, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 травня 2023 року.

Головуючий суддя : Т.В. Одринська

Судді: П.С. Абрамов

О.О. Панченко