Ухвала

від 29.05.2023 по справі 2-108/11

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-108/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2023 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В.,

скаржника ОСОБА_1 ,

представника скаржника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилові в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 на рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

09.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області) про відмову у скасуванні застосовуваного постановою Державного виконавця відділу ДВС Токмацького РУЮ Антонової Д.В. від 07.08.2019 у виконавчому провадженні ВП №24674572 тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом та просить зобов`язати державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Частюка В.О. скасувати застосоване до боржника обмеження у праві керування транспортним засобом.

Вимоги скарги обґрунтовує тим, що рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 14.01.2011 року змінено розмір аліментів, які підлягають стягненню з скаржника, ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 200 грн на 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.11.2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

На виконання вказаного рішення 14.01.2011 року судом видано виконавчий лист № 2-108/11, та 24.02.2011 відкрито виконавче провадження № 24674572 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.

07.08.2019 року державним виконавцем у зв`язку із наявністю заборгованості в розмір 18947,30 грн було встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, а 21.10.2019 накладено арешт на рахунки боржника.

Після погашення скаржником заборгованості 03.03.2020 державним виконавцем скасовано арешт рахунків боржника, однак не скасовано тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

15.02.2023 ОСОБА_1 звернувся до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області з клопотанням про скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, однак листом від 21.02.2021 року йому було відмовлено у зв`язку з наявністю заборгованістю зі сплати аліментів у розмірі 13840,95 грн.

Скаржник вказує, що вчасно та у повному розмірі сплачував аліменти, однак через військову агресію російської федерації та окупацією м. Токмак у якому він проживав, поштові чеки про сплату ним аліментів не були скановані та не були евакуйовані, а тому у державного виконавця відсутні докази зі сплати аліментів на користь ОСОБА_3 через поштове відділення 71708 м. Токмак Запорізької області. ОСОБА_3 відмовляється підтвердити факт отримання нею аліментів за період з лютого 2021 рік по лютий 2022 року.

Наголошує, що обмеження його у праві керування транспортними засобами позбавляє можливості працевлаштуватися та сплачувати аліменти на користь стягувача, оскільки його єдиною професією є професія водія, що є його основним законним джерелом доходів.

Державний виконавець Частюк В.О. подав до суду заперечення, яких щодо задоволення скарги заперечив, вказав, що згідно абз. 3 п. 6 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень тимчасові заходи, передбачені пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 Закону, припиняються у разі погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі на підставі постанов державного виконавця про скасування таких заходів або закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1, 2, 5, 7, 9, 10, 12, 14 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 20.02.2023, по виконавчому провадженні № 24674572, заборгованість станом на теперішній час становить 16 місяців у розмірі 13840,95 грн та досі не погашена, а тому відсутні підстави для скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Стягувач ОСОБА_3 надіслала до суду пояснення у яких просила залишити скаргу ОСОБА_1 без задоволення, оскільки у ОСОБА_1 наявний борг по аліментах, а тому обмеження його у праві керування транспортними засобами мають діяти до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, відповідно до п.2 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». У зв`язку з викладеним вважає рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області, яким відмовлено у скасуванні застосованого до ОСОБА_1 обмеження у праві керування транспортними засобами, законним і обґрунтованим.

Також стверджує, що посилання ОСОБА_1 на те, що обмеження у праві керування транспортними засобами позбавляє його основного джерела засобів існування, є неправдивим, оскільки ці обмеження діяли з серпня 2019 року і вони не перешкоджали йому працювати та мати дохід в 2020, 2021 та в 2022 роках.

Ухвалою суду від 10.03.2023 скаргу прийнято до розгляду та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні 20.03.2023.

В судове засідання стягувач та державний виконавець, які були належним чином повідомлені про час та місце його проведення, не з`явилися.

Стягувач надіслала до суду заяву щодо розгляду справи за її відсутності.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції скаржник та представник скаржника адвокат Ляшенко А.В. вимоги скарги підтримали, наполягали на їх задоволенні.

Скаржник вказав, що накладення 07.08.2019 року тимчасового обмеження його у праві керування транспортним засобом було правомірним. На момент накладення обмеження, існувала заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 18947 гривень. 31.03.2020 року державним виконавцем було знято арешт з його рахунків у зв`язку із погашенням заборгованості зі сплати аліментів. Із заявою про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом до 2023 року він не звертався. Із заявою про скасування обмеження він звернувся 15.02.2023, при цьому, в судовому засіданні визнав, що станом на 15.02.2023 існувала заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 13840,95 грн. Вважає відмову Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області у скасуванні тимчасового обмеження боржника на керування транспортним засобом неправомірною, оскільки це рішення позбавляє його заробітку.

Представник скаржника вважає, що відмова Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області є неправомірною, оскільки ухвалена виключно в супереч положенню ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Заслухавши пояснення скаржника та його представника, дослідивши скаргу з доданими до неї документами, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 14.01.2011 року змінено розмір аліментів, які підлягають стягненню з скаржника, ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 200 грн на 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.11.2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

По справі № 2-108/11 видано виконавчий лист, який був пред`явлений на примусове виконання до Відділу ДВС Токмацького РУЮ. Відкрито виконавче провадження № 24674572.

07.08.2019 року державним виконавцем було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами до повного погашення заборгованості зі сплати аліментів в повному обсязі, згідно виконавчого листа №2-108, виданого 14.01.2011 року.

21.10.2019 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника.

31.03.2020 року державним виконавцем було винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника, у зв`язку із погашенням заборгованості з аліментів у сумі 18947,30 грн.

Скаржник звернувся 15.02.2023 року до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області із клопотанням про скасування встановленого тимчасового обмеження боржника управі керуваннятранспортними засобами,однак листомвід 21.02.2023№5415-1-26.1Управління забезпеченняпримусового виконаннярішень уЗапорізькій областіповідомило скаржникапро відсутністьпідстав дляскасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами у зв`язку з наявністю у нього заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно відомостей з трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , скаржник:

- з 23.02.2018 року по 15.05.2018 рік працював на посаді водія автотранспортних засобів служби доставки ТОВ «Нова Пошта», 15.05.2018 ОСОБА_1 переведено на посаду експедитора ТОВ «Нова Пошта», 01.08.2018 ОСОБА_1 переведено на посаду фахівця служби доставки ТОВ «Нова Пошта», де працював до 03.09.2018 року;

- з 12.03.2019 року по 19.03.2019 рік працював на посаді експедитора ТОВ «Еталон-Україна»;

- з 04.11.2019 року по 13.03.2020 рік працював на посаді експедитора ТОВ «Нова Пошта»;

- з 10.12.2020 року по 19.02.2021 рік працював на посаді експедитора ТОВ «Цифротех».

Положенням ст.4ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст.451ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У відповідності до вимог ст.1Закону України«Про виконавчепровадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень є сукупністю дій, визначених у цьому законі органів та осіб, що спрямовані на примусове виконання судового рішення.

Стаття 2Закону України«Про виконавчепровадження» визначає засади виконавчого провадження, як справедливість, неупередженість та об`єктивність, а також співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Частиною першою статті 18Закону України«Про виконавчепровадження» встановлено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 2 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

На виконання вимог закону, у зв`язку із наявністю у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 18947,30 грн, що перевищувало суму відповідних платежів за 6 місяців, державним виконавцем 07.08.2019 року було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

Вказане рішення державного виконавця боржником не оскаржувалося.

Зі змісту скарги ОСОБА_1 , яка подана до суду в порядку ст. 447 ЦПК України, та наданих ним та його представником пояснень вбачається, що боржник, як сторона виконавчого провадження, не оспорює і на даний час постанову державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, однак вважає необґрунтованою відмову Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області у скасуванні встановлених обмежень.

Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Скаржник, як на підставу незаконності рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області №5415-1-26.1 від 21.02.2023 про відмову у скасуванні застосовуваного постановою Державного виконавця відділу ДВС Токмацького РУЮ Антонової Д.В. від 07.08.2019 у виконавчому провадженні ВП №24674572 тимчасового обмеження боржника на керування транспортним засобом, у скарзі посилався на погашення ним заборгованості та те, що таке обмеження позбавляє його основного законного джерела засобів для існування.

Відповідно до абз. 3 п. 6 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (надалі Інструкція) тимчасові заходи, передбачені пунктами 1-4 частинидев`ятої статті71Закону України «Про виконавче провадження», припиняються у разі погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі на підставі постанов державного виконавця про скасування таких заходів або закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1, 2, 5, 7, 9, 10, 12, 14 частини першої статті 39 Закону.

Таким чином, як вбачається зі змісту п.1 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та абз. 3 п. 6 розділу XVI Інструкції підставами для скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами є погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або закінчення виконавчого провадження.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 20.02.2023 у скаржника наявна заборгованість по аліментах в розмірі 13840,95 грн, виконавче провадження не закінчено. Обставина наявності в скаржника заборгованості визнана і в судовому засіданні останнім.

Будь-яких допустимих, належних та достатніх доказів погашення скаржником заборгованості по сплаті аліментів, зокрема про сплату аліментів через поштове відділення 71708 м. Токмак Запорізької області, суду не надано.

Вказане свідчить про відсутність підстав для визнання неправомірним рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області про відмову у скасуванні застосовуваного постановою Державного виконавця відділу ДВС Токмацького РУЮ Антонової Д.В. від 07.08.2019 у виконавчому провадженні ВП № 24674572 тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом, а тому суд доходить висновку про відмову у задоволенні скарги.

Посилання представника скаржника на ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», як на підставу визнання неправомірним рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області від 21.02.2023 року, про те що тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування, суд вважає необґрунтованими зважаючи на таке.

Згідно п. 1 ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування.

Положеннями частин 1 та 2 статті 13ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Постанова державного виконавця відділу ДВС Токмацького РУЮ Антонової Д.В. від 07.08.2019 про встановлення тимчасового обмеженняборжника управі керуваннятранспортними засобамискаржником не оскаржувалася та не оскаржується.

Положення пункту 1 частини 10 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», підлягає застосуванню та враховується виконавцем лише під час винесення відповідної постанови про накладення тимчасових заходів та не підлягає застосуванню при вирішенні питання про скасування відповідних обмежень, підставою для скасування яких, згідно п.1 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та абз. 3 п. 6 розділу XVI Інструкції, є відсутність заборгованості зі сплати аліментів на момент вирішення питання про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

Разом з тим, судом в ході розгляду справи перевірялось посилання ОСОБА_1 про те, що керування транспортним засобом для нього основним законним джерелом засобів для існування.

В ході перевірки, ця обставина не знайшла свого об`єктивного підтвердження, і спростовується записами у трудовій книжці ОСОБА_1 , згідно яких після встановлення тимчасового обмеження йому у праві керування транспортними засобами 07.08.2019 року він працевлаштувався 04.11.2019 року на посаду експедитора ТОВ «Нова Пошта», де працював по 13.03.2020 року до звільнення за згодою сторін, після чого працевлаштувався 10.12.2020 року на посаду експедитора ТОВ «Цифротех», де працював по 19.02.2021 року, до звільнення за власним бажанням.

Таким чином знайшли своє підтвердження посилання стягувача ОСОБА_3 , про те, що обмеження у праві керування транспортними засобами ОСОБА_1 не позбавляє його основного джерела засобів існування.

Вимога ОСОБА_1 про зобов`язаннядержавного виконавцяУправління забезпеченняпримусового виконаннярішень уЗапорізькій областіЧастюка В.О.скасувати застосованедо боржникаобмеження управі керуваннятранспортним засобом також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від вимог про визнання неправомірним рішення Управління забезпеченняпримусового виконаннярішень уЗапорізькій областівід 21.02.2023року про відмову у скасуванні застосовуваного постановою Державного виконавця відділу ДВС Токмацького РУЮ Антонової Д.В. від 07.08.2019 у виконавчому провадженні ВП № 24674572 тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом та не потребує додаткового правового обґрунтування.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від 10 лютого 2010 року).

З вищенаведених підстав, суд доходить висновку, що скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, відповідно до положення ч. 3 ст. 451 ЦПК України, оскільки встановлено, що оскаржуване рішення було прийнято відповідно до закону, в межах повноважень посадової особи органу державної виконавчої служби і право заявника не було порушено, а тому є підстави для постановлення судом ухвали про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відмову у скасуванні застосовуваного постановою Державного виконавця відділу ДВС Токмацького РУЮ Антонової Д.В. від 07.08.2019 у виконавчому провадженні ВП №24674572 тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом та зобов`язання державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Частюка В. скасувати застосоване до боржника обмеження у праві керування транспортним засобом відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 30.05.2023 року.

Суддя Р.В. Вознюк