Рішення

від 30.05.2023 по справі 160/7014/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року Справа № 160/7014/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач-1, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач-2, ГУ ПФУ в Харківській області), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які виразилися у протиправній відмові у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

- скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.01.2023 р. №045650014545;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зарахувавши періоди роботи до пільгового стажу за Списком №2 з 15.05.2005 р. по 18.08.2008 р. на посаді складальника покришок складального цеху № 1 на підприємстві Дніпропетровське відкрите акціонерне підприємство «Дніпрошина» з моменту настання права, а саме: з 25.01.2023 р.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що 18.01.2023 р. він звернувся до відповідача-1 із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком №2. Позивач зазначив, що 24.01.2023 р. йому мало виповнитися 55 років, на момент звернення до пенсійного органу він мав страховий та пільговий стажі, що були достатніми для призначення йому з 25.01.2023 р. пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності заяву позивача було передано на розгляд до ГУ ПФУ в Харківській області й за результатами її розгляду відповідачем-2 прийнято рішення за №045650014545 від 25.01.2023 р., яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. У подальшому Комісією при ГУ ПФУ в Дніпропетровській області розглядався пільговий стаж позивача, за підсумком чого Комісією прийнято рішення за №18 від 14.03.2023 р., за замістом якого, зокрема, частково підтверджено періоди роботи ОСОБА_1 на підприємстві ВАТ «Дніпрошина», а саме: з 25.07.1990 р. по 28.10.1992 р., з 01.08.1996 р. по 26.10.2001 р., з 18.04.2002 р. по 14.05.2005 р. Позивач вважає, що даний підрахунок його пільгового стажу за Списком №2 не відповідає дійсності, адже Комісією зараховано пільговий стаж по 14.05.2005 р., замість 18.08.2008 р. без жодного пояснення. Натомість, як наголошує позивач, разом з його заявою від 25.01.2023 р. були надані трудова книжка позивача та пільгова довідка ВАТ «Дніпрошина» за №447 від 29.04.2014 р., з урахуванням яких пільговий стаж позивача завершується 18.08.2008 р., про що також є відповідні накази про результат атестації робочих місць №252р від 13.05.2005 р. і №384р від 18.08.2006 р., які безпідставно не враховані членами Комісії при розгляді питання щодо зарахування періодів роботи ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 останнього. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки під час прийняття спірного рішення ГУ ПФУ в Харківській області не враховано те, що згідно даних трудової книжки позивача та вищезазначеної пільгової довідки пільговий стаж роботи за Списком №2 ОСОБА_1 становить 13 років 8 місяців 4 дні. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 стверджує, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах він досяг відповідного віку, мав страховий та пільговий стаж достатній для призначення йому пенсії на пільгових умовах, у зв`язку з чим відповідач-2 неправомірно відмовив йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2022 р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

10.05.2023 р. до суду надійшов від ГУ ПФУ в Харківській області відзив на позовну заяву, в якому, відповідач-2 заперечив проти задоволення заявлених до суду позовних вимог та зазначив, що згідно з оскаржуваним рішенням ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідач-2 вказав, що на підставі наданих документів до страхового стажу позивача зараховано всі періоди, однак на підставі наданих документів до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи за довідкою №4/9-29 від 16.01.2023 р., оскільки відсутнє рішення про результати розгляду заяви на комісії про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Пенсійний орган зазначив, що страховий стаж позивача на момент звернення із відповідною заявою склав 35 років 9 місяців 11 днів, а пільговий стаж за Списком №2 в останнього відсутній. Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення, ГУ ПФУ в Харківській області, на думку відповідача-2, діяло на підставі та в межах своїх повноважень, у спосіб, що передбачений приписами чинного законодавства України у сфері пенсійного забезпечення. Рішення про відмову в призначенні пенсії є законним, належним чином обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

15.05.2023 р. до суду надійшла від ОСОБА_1 відповідь на відзив, в якій позивач виклав обґрунтування позовних вимог, аналогічне до тих, що міститься у позовній заяві. При цьому, позивач наголосив, що відповідач-2 у відзиві на позовну заяву жодним чином не вказав причин відсутності у позивача пільгового стажу. Також ОСОБА_1 зауважив, що працівники ГУ ПФУ в Дніпропетровській області при розгляді питання на Комісії щодо підтвердження стажу позивача не врахували усі періоди його роботи, та зробили хибні висновки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 р. відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Ухвала суду від 10.04.2023 р. отримана представником відповідача-1 19.04.2023 р. разом із позовною заявою з додатками, про що свідчить відповідна розписка про вручення.

Станом на 30.05.2023 р. (з урахуванням строку на поштове відправлення), відзив до суду не надходив.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Таким чином, відповідач-1 правом на подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) та надання доказів по справі не скористався, з клопотанням про продовження строків на надання відзиву до суду не звертався.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.01.2023 р. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, до якої додав документи на підтвердження трудового стажу, у тому числі пільгового, за Списком №2. На момент звернення позивачу виповнилось 55 років.

Так, за принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії за віком була розглянута ГУ ПФУ в Харківській області.

Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області №045650014545 від 25.01.2023 р. позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

У вищезазначеному рішенні вказано, що пенсійний вік становить: 55 років, однак на момент звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою вік останнього становив 54 роки 11 місяців 24 дні. Страховий стаж заявника становив 35 років 9місяців 11 днів при необхідному страховому стажі - 30 років. Необхідний пільговий стаж для призначення відповідної пенсії становив: не менше 12 років 6 місяців, в той час як пільговий стаж заявника за Списком №2 особи становить: 0 років 0 місяців 0 днів.

При цьому, в рішенні пенсійний орган зазначив, що за результатами розгляду доданих до заяви ОСОБА_1 документів до страхового стажу останнього зараховано всі періоди, однак за доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи за довідкою №4/5 від 16.01.2023 р., оскільки відсутнє рішення про результати розгляду заяви на Комісії про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Одночасно із цим, відповідач-2 зазначив, що цей період можливо буде зарахувати після надходження рішення про результати розгляду заяви на Комісії про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Також в спірному рішенні міститься додатковий коментар пенсійного органу, в якому зазначено, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» й зауважено, що позивач набуде право на пенсійну виплату 25.01.2028 р.

За змістом рішення Комісії при ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за №18 від 14.03.2023 р. про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, в результаті дослідження трудової книжки позивача, довідки архівного управління Дніпровської міської ради №4/5-29 від 16.01.2023 р. та наказів ВАТ «Дніпрошина» про результати атестації робочих місць від 19.07.1996 р. №257, від 15.05.2000 р. №132-р Комісією підтверджено періоди роботи позивача з 25.07.1990 р. по 28.10.1992 р., з 01.08.1996 р. по 26.10.2001 р., з 18.04.2002 р. по 14.05.2005 р. для зарахування до пільгового стажу за Списком №2.

Надалі у відповідь на запит представника позивача ГУ ПФУ в Дніпропетровській області направило останньому лист за №0400-010304-8/41088 від 29.03.2023 р., в якому повідомлено про те, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.01.2023 р. ГУ ПФУ в Харківській області прийнято рішення №045650014545 від 25.01.2023 р. про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 через відсутність пільгового стажу роботи. В листі зауважено, що за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація ВАТ «Дніпрошина» припинена у зв`язку з банкрутством, без визначення правонаступника, зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 25.07.1990 р. по 26.10.2001 пр., з 18.04.2002 р. по 31.10.2008 р. можливо було за результатами розгляду Комісії.

Також в листі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомлено, що після надходження рішення Комісії №18 від 14.03.2023 р., яким підтверджено зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періодів роботи у ВАТ «Дніпрошина» з 25.07.1990 р. по 28.10.1992 р., з 01.08.1996 р. по 26.10.2001 р., з 18.04.2002 р. по 14.05.2005 р., відповідачем-1 повторно розглянуто заяву позивача від 18.01.2023 р. та прийнято рішення від 17.03.2023 р. за №045650014545 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058 через відсутність необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців. Пільговий стаж за Списком № 2 складає 10 років 6 місяців 29 днів.

Не погодившись із вищезазначеними діями та рішенням ГУ ПФУ в Харківській області, ОСОБА_1 звернувся за захистом власних прав та інтересів до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 р. (далі- Закон №1058).

Статтею 8 Закону №1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону №1058 передбачено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно достатті 27та з урахуванням нормстатті 28цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058,на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком №1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно допункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058,на пільгових умовах пенсія за віком призначаєтьсяпрацівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком №2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Отже, необхідною умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність необхідного страхового та пільгового стажу та обов`язкова віднесеність посади до списків №1 та №2.

Як встановлено судом, спір між сторонами виник з підстав не зарахування до пільгового стажу позивача за списком №2 (зокрема, спірнимє період роботи ОСОБА_1 з 15.05.2005 р. по 18.08.2008 р. на посаді складальника покришок складального цеху №1 на Дніпропетровському відкритому акціонерному підприємстві «Дніпрошина».

Згідно з ст. 48 Кодексу законів про працю України та ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічне встановлено в постанові Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637 від 12.08.1993 р. (далі - Порядок №637) та в п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 р. за №110 (далі - Інструкція №58).

Згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 12.08.1985 р. позивач, зокрема, працював у ВАТ «Дніпрошина»:

- з 25.07.1990 р. позивач був прийнятий учнем складальника покришок складального цеху №1;

- з 26.07.1990 р. позивач був переведений учнем шехоровшика;

- з 01.09.1990 р. позивач був переведений шехоровщиком складального цеху;

- у період з 01.06.1991 р. по 28.10.1992 р. позивач працював на посаді складальника покришок складального цеху №1 ВВГШ;

- у період з 01.08.1996 р. по 26.10.2001 р. позивач працював на посаді складальника покришок складального цеху №1;

- у період з 18.04.2002 р. по 18.08.2008 р. позивач працював на посаді складальника покришок складального цеху №1;

- у період з 19.08.2008 р. по 31.10.2008 р. учнем вулканізаторника дільниці вулканізації цеху по виробництву спеціальних шин і гумових виробів.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 р., при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Згідно розділу XI «Хімічне виробництво» Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 р., право на пільгову пенсію мають робітники і інженерно-технічні робітники, зайняті повний робочий день в цехах, виробництвах і окремих установах зазначених виробництв: гумового і шинного цехах, дільницях: кадрових складальних, рукавних, транспортних стрічок і пасів, автокамерник і шинних, фермової і неформової техніки (за виключенням обробки гумових формових та неформових деталей).

Згідно розділу X «Хімічне виробництво» Списку №2, затвердженого постановами Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 р., Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 р., №36 від 16.01.2003 р., право на пільгову пенсію мають робітники, керівники і спеціалісти підприємств хімічної та нафтохімічної галузі промисловості, зайняті повний робочий день у нижче перерахованих виробництвах і роботах у цехах дільницях: каландрових, складальних, рукавних, транспортних стрічок і пасів, автокамерних і шинних, формової і неформової техніки.

В довідці з Єдиного державного реєстру зазначено, шо державна реєстрація ВАТ «Дніпрошина» (05768898) припинена за судовим рішенням у зв`язку з банкрутством.

За змістом рішення Комісії при ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за №18 від 14.03.2023 р. про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, в результаті дослідження трудової книжки позивача, довідки архівного управління Дніпровської міської ради №4/5-29 від 16.01.2023 р. та наказів ВАТ «Дніпрошина» про результати атестації робочих місць від 19.07.1996 р. №257, від 15.05.2000 р. №132-р Комісією підтверджено періоди роботи позивача з 25.07.1990 р. по 28.10.1992 р., з 01.08.1996 р. по 26.10.2001 р., з 18.04.2002 р. по 14.05.2005 р. для зарахування до пільгового стажу за Списком №2.

Водночас, підстав для не зарахування до пільгового стажу позивача його періоду роботи з 15.05.2005 р. по 18.08.2008 р. на посаді складальника покришок складального цеху №1 на Дніпропетровському відкритому акціонерному підприємстві «Дніпрошина» у цьому рішенні не наведено.

При цьому, суд зауважує, що правомірність рішення Комісії при ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за №18 від 14.03.2023 р. не є предметом розгляду в рамках цього спору й в окремому порядку позивачем не оскаржено з огляду на відсутність доказів протилежного, у зв`язку з чим суд не може взяти до уваги зауваження позивача щодо вказаного рішення Комісії.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 р., визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Згідно з п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 р.

Разом з тим, згідно із приписами п. 20 Порядку №637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підпункт, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Всі довідки, які підтверджують характер та умови праці позивача у особливо шкідливих та особливо важких умовах праці, видано роботодавцями підприємств, які на той час були підконтрольні Україні.

На підтвердження пільгового характеру періодів роботи позивача останнім надано копію довідки Відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина» за №447 від 29.04.2014 р. (в т.ч за період з 15.05.2005 р. по 18.08.2008 р.

На момент видачі цієї довідки, зазначене вище підприємство не було ліквідовано, у зв`язку з чим ця довідка є такою, що підтверджує викладені у ній факти, однак пенсійним органом протиправно не було враховано подані позивачем документи та не надано їм належної правової оцінки.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006 р. (далі - Постанова №18-1), Пенсійний фонд України визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника.

Відповідно до пункту 11 Постанови №18-1, із заявою про підтвердження стажу роботи заявник може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу. Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються: документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); трудова книжка; документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

Згідно з пунктом 3 Постанови №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).

Згідно з пунктом 6 Постанови №18-1 основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.

З аналізу змісту Постанови №18-1 вбачається, що Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, був прийнятий на виконання пункту 20 Порядку №637.

Разом з тим, Порядок №637, застосовується в разі коли відсутня трудова книжка, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

З наведеного слідує, що звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, позивач мав би у разі якщо в його трудовій книжці були відсутні необхідні записи або містилися неправильні чи неточні записи про періоди його роботи.

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 07.03.2018 р. у справі №233/2084/17, від 05.08.2020 р. у справі №127/9289/17.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи позивача відповідачами суду не надано, у зв`язку з чим суд вважає, що пенсійним органом безпідставно не взято до уваги усі надані позивачем документи при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.

Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини 1 статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

Суд зазначає, що витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Відсутність можливості пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що рішення ГУ ПФУ в Харківській області за №045650014545 від 25.01.2023 р. про відмову в ОСОБА_1 призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивачу, зарахувавши періоди роботи до пільгового стажу за Списком №2 з 15.05.2005 р. по 18.08.2008 р. на посаді складальника покришок складального цеху №1 на підприємстві Дніпропетровське відкрите акціонерне підприємство «Дніпрошина» з моменту настання права, а саме: з 25.01.2023 р. слід зазначити таке.

Відповідно даних виданої Архівним управлінням Дніпровської міської ради архівної довідки за №4/5-29 від 16.01.2023 р. позивач працював у Відкритому акціонерному товаристві «Дніпрошина» й в архівному фонді цього підприємства щодо позивача наявні наступні відомості (в т.ч. мовою оригіналу):

- 25.07.1990 р. прийнятий у Дніпропетровське Ордена Жовтневої революції виробниче об`єднання «Дніпрошина» імені XXV з`їзду КПРС в «сборочный цех №1 ПМШ учеником сборщика покрышек», табельний №01112 (наказ (розпорядження) №966 без дати);

- 26.07.1990 р. переведений в «сборочном цехе №1 ПМШ учеником шероховшика», табельний №01112 (наказ-розпорядження №1104 без дати);

- 01.09.1990 р. переведений в «сборочном цехе №1 ПМШ шероховшиком по третьему разряду», табельний №01112 (наказ-розпорядження №1318 без дати);

- 01.06.1991 р. переведений в «сборочном цехе №1 ПМШ сборщиком покрышек по пятому разряду», табельний №01112 (наказ-розпорядження №608 без дати);

- 28.10.1992 р. звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України, табельний №1112 (наказ №1403 без дати);

- 01.08.1996 р. прийнятий у Відкрите акціонерне товариство «Дніпрошина» в «сборочный цех №1 ПМШ сборщиком покрышек по пятому разряду», табельний №1466 (наказ (розпорядження) №446 без дати);

- 26.10.2001 р. звільнений за власним бажанням у зв`язку із зміною місця проживання, ст. 38 КЗпП України, табельний №011163 (наказ №616 без дати);

- 18.04.2002 р. прийнятий у Відкрите акціонерне товариство «Дніпрошина» в «сборочный цех №1 производства массовых шин сборщиком покрышек по пятому разряду», табельний №011163 (наказ №141 від 17.04.2002 р.);

- 26.09.2002 р. переведений в «сборочном цехе №1 производства массовых шин сборщиком покрышек по шестому разряду », табельний №011163 (наказ-розпорядження №588 від 27.09.2002 р.);

- 21.07.2006 р. переведений в «сборочный цех №1 сборщиком покрышек по шестому разряду», табельний №011163 (наказ-розпорядження №2370 від 24.07.2006 р.);

- 19.08.2008 р. переведений в «цех по производству специальных шин и резиновых изделий на участок вулканизации учеником вулканизаторщика», табельний №011163 (наказ-розпорядження №393 від 11.08.2008 р.);

- 31.10.2008 р. звільнений за власним бажанням у зв`язку із зміною місця проживання, ст. 38 КЗпП України, табельний №011163 (наказ (розпорядження) №599 від 27.10.2008 р.).

ВАТ «Дніпрошина» (код ЄДРПОУ 05768898) припинено за судовим рішенням у зв`язку з банкрутством.

У такому випадку підтвердження стажу роботи відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2016 р. (далі Порядок №18-1) проводиться комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Згідно з абз. 1, 2, 5 п. 2 Порядку № 18-1, дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали: на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України; у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи (далі - періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території).

Відповідно до п. 11 Порядку №18-1, із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.

Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються: документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); трудова книжка; документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

Пунктом 3 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).

Відповідно до п. 6 Порядку № 18-1 основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.

Згідно з п. 10 Порядку № 18-1 рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи (додаток 1) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою Комісії або його заступником та набуває чинності з дня його прийняття.

Тобто, даним Порядком визначено за яких умов та у яких випадках рішення про підтвердження трудового стажу приймаються комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.

В даному випадку, судом встановлено та не заперечується сторонами, що рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при ГУ ПФУ у Дніпропетровській області №18 від 14.03.2023 р. позивачу підтверджено періоди роботи позивача з 25.07.1990 р. по 28.10.1992 р., з 01.08.1996 р. по 26.10.2001 р., з 18.04.2002 р. по 14.05.2005 р. для зарахування до пільгового стажу за Списком №2.

Підстав для не зарахування до пільгового стажу позивача його періоду роботи з 15.05.2005 р. по 18.08.2008 р. на посаді складальника покришок складального цеху №1 на Дніпропетровському відкритому акціонерному підприємстві «Дніпрошина» у цьому рішенні не наведено.

При цьому, суд зауважує, що правомірність рішення Комісії при ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за №18 від 14.03.2023 р. не є предметом розгляду в рамках цього спору й в окремому порядку позивачем не оскаржено з огляду на відсутність доказів протилежного, у зв`язку з чим суд не може взяти до уваги зауваження позивача щодо вказаного рішення Комісії.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Згідно з абзацом 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивачу, зарахувавши періоди роботи до пільгового стажу за Списком №2 з 15.05.2005 р. по 18.08.2008 р. на посаді складальника покришок складального цеху №1 на підприємстві Дніпропетровське відкрите акціонерне підприємство «Дніпрошина» з моменту настання права, а саме: з 25.01.2023 р. є такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає, що порушені права позивача слід відновити шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.01.2023 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

Аналогічна правова позиція висловлена Третім апеляційний адміністративним судом у постановах від 13.10.2021 р. по справі №160/17081/20, від 12.11.2021 р. по справі №160/2493/21.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАС України).

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем-2, як суб`єктом владних повноважень рішення якого оскаржується, не виконано покладеного на нього обов`язку доказування правомірності прийнятого рішення та не спростовано доводи позивача в цій частині.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1ст.132 КАС України,судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1, 3ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1073,60 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією №0037510004 від 06.04.2023 р.

Оскільки позовну заяву задоволено частково, понесені позивачкою судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають частковому стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області та ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме: 536, 80 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м.Дніпро, 49094), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, Майдан Свободи, 3, м.Харків, 61022), про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №045650014545 від 25.01.2023 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.01.2023 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2023 р.

Суддя О.М. Неклеса