Рішення

від 30.05.2023 по справі 480/2605/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2023 р. Справа № 480/2605/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації до Релігійної організації "Релігійна громада парафія Святителя Миколая Роменської єпархії Української Православної Церкви села Русанівка Липоводолинського району Сумської області" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Керівник Роменської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації (далі - Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Релігійної організації "Релігійна громада парафія Святителя Миколая Роменської єпархії Української Православної Церкви села Русанівка Липоводолинського району Сумської області" (далі - відповідач, Релігійна організація "Релігійна громада парафія Святителя Миколая Роменської єпархії Української Православної Церкви села Русанівка Липоводолинського району Сумської області"), в якій просив:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не укладення з Управлінням містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації охоронного договору на об`єкт культурної спадщини - Миколаївська церква (Михайлівська церква) (1810-1849 рр., центр с. Русанівка, наказ МКМС від 10.02.2020 № 630, охоронний номер 3919-См);

2) зобов`язати відповідача укласти з Управлінням містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - Миколаївська церква (Михайлівська церква) (1810-1849 рр., центр с. Русанівка. наказ МКМС від 10.02.2020 № 630, охоронний номер 3919-См) на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що на території с.Русанівка Липоводолинської територіальної громади Роменського району знаходиться об`єкт культурної спадщини - Миколаївська церква (Михайлівська церква) (1810-1849 рр., центр с. Русанівка. наказ МКМС від 10.02.2020 № 630, охоронний номер 3919-См). Втім, відповідачем здійснюється неналежне збереження та охорона вказаного об`єкта культурної спадщини, оскільки всупереч положень Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронного договору на вказану пам`ятку архітектури не укладено.

Ухвалою суду від 29.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримано представником відповідача 15.04.2023, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.79), однак, відзиву на позовну заяву до суду у встановлений в ухвалі строк надано не було.

Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на території с.Русанівка Липоводолинської територіальної громади Роменського району знаходиться пам`ятка архітектури місцевого значення - "Миколаївська церква" (1810-1849 рр., центр с.Русанівка Липоводолинської територіальної громади Роменського району Сумської області), що за розпорядженням представника Президента України від 28.12.1992 №349 (за/п № 238) взята під охорону (а.с.67), а згідно наказу Міністерства культури, молоді та спорту України №630 від 10.02.2020 Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єкт "Миколаївська церква (Михайлівська церква), 18101849 рр. центр села" занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення (пункт 1283) та замість існуючого охоронного номеру 293- Cм присвоєно новий охоронний номер 3919-См (а.с.36-37, https://mkip.gov.ua/files/pdf/5465687987945210247.pdf).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №324649428 від 03.03.2023, за Миколаївською релігійною громадою с.Русанівка на підставі свідоцтва про право власності САС/566516 від 22.01.2010, 10.02.2010 зареєстровано право власності на приміщення храму загальною площею 248 кв.м. за адресою: Сумська область, Липоводолинський район, с.Русанівка, вулиця Радянська, буд.2а (а.с.34-35).

При цьому, згідно листа Русанівського старостинського округу Липоводолинської селищної ради від 06.03.2023 № 13/14-04, відповідно до рішення четвертої сесії сьомого скликання Русанівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області від 05.02.2016 "Про перейменування вулиць" вулицю Радянська в с.Русанівка було перейменовано на вулицю Шкільна (а.с.26-27), а відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.03.2023 №182300034030 та відкритих даних веб-сервісу «Опендатабот», 07.11.2017 Миколаївська громада Української Православної Церкви змінила найменування на Релігійна організація «Релігійна громада парафія Святителя Миколая Роменської єпархії Української Православної Церкви села Русанівка Липоводолинського району Сумської області» (42545, Сумська обл., Липоводолинський район, село Русанівка, вулиця Шкільна, буд.2А, код ЄДРПОУ 36278379) (а.с.28-33, 38).

Відтак, Релігійна організація «Релігійна громада парафія Святителя Миколая Роменської єпархії Української Православної Церкви села Русанівка Липоводолинського району Сумської області» (42545, Сумська обл., Липоводолинський район, село Русанівка, вулиця Шкільна, 2 А, код ЄДРПОУ 36278379) є власником пам`ятки архітектури місцевого значення - "Миколаївська церква (Михайлівська церква), 1810-849 рр. центр села Русанівка Липоводолинської територіальної громади Роменського району Сумської області, існуючий охоронний номер 3919-См).

Відповідно до листів Липоводолинської селищної ради, надісланих на запит Роменської окружної прокуратури Сумської області (а.с.18-23) на вищевказану пам`ятку архітектури місцевого значення власником такої пам`ятки охоронного договору укладено не було, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, що в даному випадку склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно частин 4, 5 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2020 N1805-III (далі - Закон України "Про охорону культурної спадщини") власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Статтею 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час прийняття постанови від 28.12.2019 справа №806/1536/18 сформував правову позицію, відповідно до якої охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини". Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.

Отже, охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини", є адміністративним договором.

Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі - Порядок) охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована. Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Тобто, як вбачається з зазначених вище норм, охоронний договір укладається щодо всіх пам`яток культурної спадщини, незалежно від того до якої категорії вони відносяться (категорії національного значення чи місцевого значення). Порядком лише передбачено особливості укладення таких договорів, якщо пам`ятка належить до категорії пам`яток національного значення (зокрема, п.п.3,4 Порядку).

Пунктом 5 Порядку № 1768 зафіксовано, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1: 50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Таким чином, із аналізу положень Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Порядку слідує, що юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи. Тобто, обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, і саме власник повинен бути його ініціатором.

Частиною 5 ст.16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно із пп.6 ч.1 ст. 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить серед іншого забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження.

Відповідно до ст.ст.2,13,16 Закону України Про місцеві державні адміністрації від 09.04.1999 №586-ХІV місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, програм утвердження української національної та громадянської ідентичності, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку (п.3 ч.1 ст.2). До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань науки, освіти, культури, охорони здоров`я, фізкультури і спорту, сім`ї, жінок, молоді та дітей, утвердження української національної та громадянської ідентичності (п.6 ст.13). Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за охороною пам`яток історії та культури, збереженням житлового фонду, додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров`я, материнства та дитинства, сім`ї, молоді та дітей, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту (п.п.4,9 ст.16).

При цьому, відповідно до п.п.37 п.5 Положення про Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 22.11.2021 №727-ОД (а.с.53-64, http://www.arhitektura.sm.gov.ua/images/docs/Poloshenny/727_21.pdf), Управління укладає охоронні договори на пам`ятки архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтні та науки і техніки.

Як встановлено судом та вказувалось вище, згідно наказу Міністерства культури, молоді та спорту України №630 від 10.02.2020 Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єкт "Миколаївська церква (Михайлівська церква), 1810 1849 рр. центр села" занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення (пункт 1283) та замість існуючого охоронного номеру 293- Cм присвоєно новий охоронний номер 3919-См (а.с.36-37, https://mkip.gov.ua/files/pdf/5465687987945210247.pdf).

Таким чином, враховуючи системний аналіз вказаних вище норм, саме на відповідача, як власника об`єкта культурної спадщини (а.с.26-35, 38) покладено обов`язок щодо вчинення дій по укладенню охоронного договору з органом охорони культурної спадщини, у даному випадку з Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації, якому делеговані такі повноваження.

Проте, всупереч прямим приписам Закону України Про охорону культурної спадщини відповідач не виконав свого обов`язку з укладення охоронного договору з органом охорони культурної спадщини на вказану вище пам`ятку архітектури місцевого значення - "Миколаївська церква (Михайлівська церква), 1810-849 рр. центр села Русанівка Липоводолинської територіальної громади Роменського району Сумської області, існуючий охоронний номер 3919-См), чим допустив протиправну бездіяльність. Доказів на спростування зазначеного суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області (вул. Соборна, 43,м. Ромни,Роменський район, Сумська область,42000) в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації (40009, м.Суми, вул.Першотравнева, буд.29, код ЄДРПОУ 02498501) до Релігійної організації "Релігійна громада парафія Святителя Миколая Роменської єпархії Української Православної Церкви села Русанівка Липоводолинського району Сумської області" (вул. Шкільна, 2А,с. Русанівка,Липоводолинський район, Сумська область,42545, код ЄДРПОУ 36278379) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Релігійної організації "Релігійна громада парафія Святителя Миколая Роменської єпархії Української Православної Церкви села Русанівка Липоводолинського району Сумської області" щодо не укладення з Управлінням містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації охоронного договору на пам`ятку архітектури місцевого значення - "Миколаївська церква (Михайлівська церква), 1810-849 рр. центр села Русанівка Липоводолинської територіальної громади Роменського району Сумської області, існуючий охоронний номер 3919-См).

Зобов`язати Релігійну організацію "Релігійна громада парафія Святителя Миколая Роменської єпархії Української Православної Церкви села Русанівка Липоводолинського району Сумської області" укласти на умовах і в порядку, визначених Порядком укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, з Управлінням містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації охоронний договір на пам`ятку архітектури місцевого значення - "Миколаївська церква (Михайлівська церква), 1810-849 рр. центр села Русанівка Липоводолинської територіальної громади Роменського району Сумської області, існуючий охоронний номер 3919-См).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 30.05.2023.

Суддя І.Г. Шевченко