Рішення

від 17.05.2023 по справі 620/6336/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/6336/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участі секретаря Михайлової І.О.,

представник позивача Конопля Ю.М.

представник відповідача Кашина С.В.

представник відповідача Сулім І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за правилами загального позовного провадження за адміністративним позовом Приватного підприємства «Котон Трейд» до Чернігівської митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Котон Трейд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці Державної митної служби, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2022/000034/2 від 11.07.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2022/000068.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 30.01.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача в межах встановленого ухвалою суду строку надав до суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, зазначає, що 11.07.2022 до митниці була подана митна декларація № UA102020/2022/222322, та задекларовано товар тканина сурова, (100%) бавовна, бязь, переплетення полотняне, щільність 120+/- 7гр/м2, ширина 165+/- 2,5 см АРТ. 12, використовується як сировинний матеріал для виготовлення та оздоблення тканини, виробник ООО «LOLO FABRIC», торговельна марка LOLO, країна виробництва UZ. Одержувачем цих товарів є Приватне підприємство «Котон-Трейд». Митну вартість товару було заявлено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). За вищевказаною митною декларацією відбулось спрацювання АСУР в напрямку контролю правильності визначення митної вартості товару було згенеровано форми митного контролю за кодами 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». У зв`язку з наявністю розбіжностей у документах та неподанням особою уповноваженою на декларування усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, враховуючи відсутність можливості митного органу упевнитись в правильності заявленої митної вартості товарів, приймаючи до уваги митне оформлення подібної продукції, здійсненої в попередній період, а також враховуючи вимоги частини 6 статті 54 Митного кодексу України, та те, що відповідно до норм Митного кодексу України декларант має подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних документально підтверджених даних, а тому є підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та визначення митним органом митної вартості товарів самостійно. Крім того додатково було проаналізовано митні оформлення подібної/ідентичної продукції, за результатом якого встановлено, що позивачем за митною декларацію від 11.05.2022 № UA403030/2022/007287, 13.06.2022 № UA 102020/2022/001859 митне оформлення товару здійснено за рівнем митної вартості вищим, ніж рівень митної вартості оцінюваних товарів 5,68 USD/кг. Митну вартість товару скориговано, а саме, відповідно до наявної у митного органу цінової інформації, з розрахунку 5,68 USD/кг, про що зазначено в описовій частині графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» та графи 33 «Коригування» рішення про коригування митної вартості від 11.07.2022 № UA 102000/2022/000034/2.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 21.02.2023 призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14:00 год. 09 березня 2023 року.

Ухвалою суду від 09.03.2023 без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 14:00 год. 22.03.2023.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

06.12.2021 між OOO «LOLO FABRIC» та Приватним підприємством «Котон Трейд» укладено контракт № 10 про купівлю тканини (а.с. 115-119).

Пунктом 3.2 розділу 3 «Условия оплаты» контракту зазначено, що оплата товару, що поставляється, проводиться в доларах США шляхом банківського переказу на рахунок продавця. Умови платежу визначаються у специфікаціях на кожну поставку.

Відповідно до специфікації від 08.06.2022 № 07 на суму 69500 доларів США, оплата товару здійснюється покупцем в розмірі 80% протягом 5 днів з моменту підписання контракту обома сторонами. Решта 20% оплати здійснюється протягом 5 днів після повідомлення продавця про виготовлення товару (а.с. 121).

11.07.2022 до митниці була подана митна декларація № UA 102000/2022/002322 та задекларовано товар - тканина сурова, (100%) бавовна, бязь, переплетення полотняне, щільність 120+/- 7гр/м2, ширина 165+/- 2,5 см АРТ. 120, використовується як сировинний матеріал для виготовлення та оздоблення тканини, виробник ООО «LOLO FABRIC», торговельна марка LOLO, країна виробництва UZ. Одержувачем цих товарів є Приватне підприємство «Котон-Трейд» (а.с. 99-100).

На підтвердження заявленої митної вартості митному органу також було подано: рахунок-фактура (інвойс) 21-ЕХ від 08.06.2022; пакувальний лист б/н від 08.06.2022;автотранспортна накладна 904003 від 08.06.2022; книжка МДП XQ.84868085 від 08.06.2022; банківські платіжні документи; рахунок-фактура №12UZ від 11.06.2022; довідка про перевезення з підтвердженням вартості товару б/н від 30.06.2022; виписка від 01.06.2022; комерційна пропозиція від 03.06.2022; договір №10 від 06.12.2021; договір про надання послуг митного брокера 10.12.2021; договір на перевезення 11/0422 від 11.04.2022; сертифікат про походження товару UZUA20406124 від 10.06.2022; інші некласифіковані документи, такі як платіжні доручення, паспорт якості, заява про надання т/е послуг та інтернет-пропозиції (а.с. 148-169).

Рішенням від 11.07.2022 №UA102000/2022/000034/2 Чернігівською митницею скориговано митну вартість товару відповідно до статті 64 Митного кодексу України за резервним методом, яке ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме відповідно до наявної у митного органу цінової фнформації ЄАІС Держмитслужби на ідентичний/подібний товар, митне оформлення якого вже здійснено митні декларації від 11.05.2022 № UA403030/2022/007287, 13.06.2022 № UA 102020/2022/001859, в яких митна вартість такого ж товару становить 5,68 USD/кг (а.с. 92-98).

Вважаючи оскаржуване рішення протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно достатті 49 Митного кодексу України(у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 1 статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина 1 статті 51 Митного кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1, 2, 3статті 53 Митного кодексу Українивизначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).

Згідно частин 1-3 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (частина 5 статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 5статті 58 Митного кодексу Україниціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частин 1-3 статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

За приписами статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в України відповідно до режиму імпорт є метод за ціною договору (контракту), тобто за ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6статті 54 Митного кодексу Українимитний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як встановлено судом 11.07.2022 до митниці позивачем була подана митна декларація № UA 102000/2022/002322 та задекларовано товар - тканина сурова, (100%) бавовна, бязь, переплетення полотняне, щільність 120+/- 7гр/м2, ширина 165+/- 2,5 см АРТ. 120, використовується як сировинний матеріал для виготовлення та оздоблення тканини, виробник ООО «LOLO FABRIC», торговельна марка LOLO, країна виробництва UZ. Одержувачем цих товарів є Приватне підприємство «Котон-Трейд» (а.с. 99-100).

На підтвердження заявленої митної вартості митному органу також було подано: рахунок-фактура (інвойс) 21-ЕХ від 08.06.2022; пакувальний лист б/н від 08.06.2022;автотранспортна накладна 904003 від 08.06.2022; книжка МДП XQ.84868085 від 08.06.2022; банківські платіжні документи; рахунок-фактура №12UZ від 11.06.2022; довідка про перевезення з підтвердженням вартості товару б/н від 30.06.2022; виписка від 01.06.2022; комерційна пропозиція від 03.06.2022; договір №10 від 06.12.2021; договір про надання послуг митного брокера 10.12.2021; договір на перевезення 11/0422 від 11.04.2022; сертифікат про походження товару UZUA20406124 від 10.06.2022; інші некласифіковані документи, такі як платіжні доручення, паспорт якості, заява про надання т/е послуг та інтернет-пропозиції (а.с. 148-169).

Проте як випливає з рішення про коригування митної вартості від 11.07.2022 №UA102000/2022/000034/2 причиною здійснення коригування митної вартості є: до митного оформлення надані платіжні доручення на 230 000 доларів США, що значно більше ніж сума вартості партії товару, дані платіжні доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою товару, так як в призначенні платежу зазначено лише реквізити контракту, але невідомо за яку партію здійснюється оплата товару. Отримувачем платежу в платіжних дорученнях заначено The Bank of Nef York Mellon, який відсутній в реквізитах продавця/покупця в жодному документі. Таким чином відсутні платіжні або бухгалтерські документи що підтверджують факт сплати коштів за дану партію товару а отже не має можливості упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару та перевірити її числове значення. Крім того комісійні витрати за переказ коштів здійснювались за рахунок платника, але до митної вартості їх включено не було, документ про розмір сплати комісійних витрат митному органу не надавався. В специфікації від 08.06.2022 №7 до контракту відсутній підпис та печатка покупця; кожна сторінка контракту від 06.12.2021 №10 завірена підписами обох сторін, але не завірена печатками; також відсутні платіжні документи що підтверджують сплату коштів за перевезення вантажу.

Декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості: виписка з бухгалтерської документації, висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

В свою чергу особа уповноважена на декларування листом від 11.07.2022 відмовила в наданні документів через їх відсутність.

У зв`язку з неподанням особою, уповноваженою на декларування додаткових документів відповідачем скориговано митну вартість товару відповідно до статті 64 Митного кодексу України за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних митними органами митних вартостях, а саме відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на ідентичний/подібний товар, митне оформлення якого вже здійснено митні декларації від 11.05.2022 №UA403030/2022/007287, від 13.06.2022 №UA102020/2022/001859, в яких митна вартість цього товару становить 5,68 UCD/кг.

При цьому попередні методи не застосовано: 1) за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - з причин, наведених у рішенні; 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації щодо вартості операцій щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості - відсутність достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі для віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості.

Водночас, як зазначено Верховним Судом у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Однак спірне рішення про коригування митної вартості товарів також не містить ні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, ні інформації, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товару.

Отже при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач не здійснив повне порівняння характеристик товарів, що вплинуло на обґрунтованість взяття ним до уваги даних товару іншими технічними характеристиками та, відповідно, його вартості та з урахуванням індивідуальних ознак.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16 та Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-127а15 і від 02.06.2015 у справі №21-498а15.

Крім того, згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 11.09.2012 у справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на ідентичний/подібний товар не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників, зазначених в ЄАІС Держмитслужби.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, що рішення повинно прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

У даному випадку суд погоджується з доводами позивача, що останній надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові та не містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять наявні ознаки підробки. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числове значення складової митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за нього, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Таким чином відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Згідно з частиною 3статті 318 Митного кодексу Українимитний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того як випливає з матеріалів справи вага товару становить 19800 кг, вартість за 1 кг становить 5,68 UCD/кг, отже скоригована сума повинна становити 112 464 доларів США, проте в пункті 30 оскаржуваного рішення скоригована сума становить 937 200,00 доларів США.

В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що посадовою особою митниці була допущена технічна помилка в зазначенні скоригованої суми вартості товару, проте жодних належних та допустимих доказів на підтвердження внесення змін щодо суми скоригованої вартості товару до оскаржуваного рішення суду не надано.

Суд відхиляє посилання відповідача на ту обставину, що у специфікації відсутній підпис та печатка покупця, а в договорі відсутня печатка на кожній сторінці, оскільки дані обставини не впливають на митну вартість товару.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростовано.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в митній декларації, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.

Стосовно інших посилань відповідача, то суд відхиляє такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи задоволення позову повністю, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь позивача судовий збір у сумі 3366,00 грн

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2022/000034/2 від 11.07.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2022/000068.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці Державної митної служби на користь Приватного підприємства «Котон Трейд» судовий збір у сумі 3266 (три тисячі двісті шістдесят шість) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбаченістаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30 травня 2023 року.

Позивач: Приватне підприємство «Котон Трейд» (провул. Лабораторний, буд. 24, кв. 20, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ - 32664731).

Відповідач: Чернігівська митниця Державної митної служби (пр-т. Перемоги, буд. 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43985581).

Суддя В.В. Падій