Ухвала

від 23.05.2023 по справі 761/13819/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 23 травня 2023 року апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «КАМЕЛІЯ - Н» - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника ТОВ «КАМЕЛІЯ - Н» адвоката ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н» (код ЄДРПОУ 37508931) в сумі 17 735 185 які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», відкритих в наступних банківських установах, а саме: ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123), а саме: НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ); АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (МФО 380805), а саме: НОМЕР_2 (840-ДОЛАР США); НОМЕР_3 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ); НОМЕР_4 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ); НОМЕР_5 (978-ЄВРО).

Заборонено службовим особам ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123) та АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (МФО 380805), іншим особам за довіреністю чи дорученням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку зазначеної суми грошових коштів на вказаних рахунках, крім обов`язкових платежів до бюджету та призначених для виплати заробітної плати.

В іншій частині клопотання слідчого залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням власник майна ТОВ «КАМЕЛІЯ - Н» - адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «КАМЕЛІЯ - Н» не відповідають критеріям, передбачених ст. 98 КПК України.

Слідчий суддя, не переконавсяв тому, що вказана сума наявна на рахунках, а матеріали клопотання не містять доказів обґрунтування саме такої суми.

Звертає увагу, що відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_3 відкритому в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123), а саме: НОМЕР_1 за період з 03.05.2023 до 09.05.2023 вихідний залишок становить 899 178 грн., 85 коп., та 380 грн., 53 коп., відповідно ці кошти надходять від контрагентів, які не визначені в оскаржуваній ухвалі, однак, на ці кошти також накладено арешт, що є перешкодою у здійснені законної господарської діяльності ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н» та способом незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини між ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н» із контрагентами, банками.

Зауважує, що службовим особам ТОВ «КАМЕЛІЯ - Н» не повідомлено про підозру

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 26 серпня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 72022000210000007, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 - 1, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України.

Як зазначено у клопотанні прокурора службові особи ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н» (код 37508931) у період з 01.01.2021 по 14.10.2022, діючи умисно, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ухилились від сплати податків, зборів та обов`язкових платежів в особливо великих розмірах використовуючи реквізити підприємств транзитно-конвертаційної спрямованості, серед яких: ТОВ «РОСАН АГРОРАЙЗ» (код 42893474), ТОВ «ФЛОРУМ» - нова назва ТОВ «ПЛАНТАСФЕРА» (код 42893469), ТОВ «ФІРМА ПРОМЕНАД АТЛАС» (код 42667131), відобразили в податковому кредиті операції щодо придбання товарно-матеріальних цінностей, без їх фактичного постачання, чим завищили податковий кредит з податку на додану вартість, що підлягає декларуванню та сплаті до бюджету в сумі ПДВ 17 735 185 грн.

Відповідно до реєстраційної картки платників податків ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», у товариства наявні відкриті рахунки в: ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123), а саме: НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ); АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (МФО 380805), а саме: НОМЕР_2 (840-ДОЛАР США); НОМЕР_3 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ); НОМЕР_4 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ); НОМЕР_5 (978-ЄВРО).

Постановою детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 від 19 квітня 2023 року грошові кошти ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н» в сумі 17 735 185 грн., які знаходяться на банківських рахунках відкритих в банківських установах, визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 72022000210000007.

21 квітня 2023 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н» в сумі 17 735 185 грн., які знаходяться на банківських рахунках відкритих в банківських установах.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року клопотання прокурора задоволено частково.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи частково клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 72022000210000007 про накладення арешту на грошові кошти які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, наявні достатні підстави для часткового арешту вказаного в клопотанні майна.

Окрім того, грошові кошти в сумі 17 735 185 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», відкритих у відповідних банківських установах у даному кримінальному провадженні постановою детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 від 19 квітня 2023 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (а.с. 109-13 т. 1), відтак є предметом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права та діяльність ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н» з потребами кримінального провадження.

З огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, посилання автора апеляційної скарги на те, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вказане майно та службовим особам ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н» не повідомлено про підозру, не приймаються до уваги, оскільки арешт на майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведені обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

Доводи апелянта, що через арешт грошових коштів товариство позбавлене можливості у здійсненні господарської діяльності є необґрунтованими.

Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи власника майна, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, що у цьому випадку і мало місце.

Крім того, арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, накладено з можливістю сплати обов`язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати.

Колегія суддів враховує положення ст. 174 КПК України, відповідно до якої законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна ТОВ «КАМЕЛІЯ - Н» - адвоката ОСОБА_5 навіть з урахуванням викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «КАМЕЛІЯ - Н» - адвоката ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Єдиний унікальний № 761/13819/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_11

Провадження № 11сс/824/3218/2023 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК