КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2023 року
справа № 761/3738/22
провадження № 22-ц/824/7530/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ Лагранж»
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-Лагранж» - Єгорова Богдана Станіславовича на додаткове рішення Шевченківського районного суду від 16 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Лагранж» про стягнення безпідставно набутих коштів
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Лагранж» про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 4 860,00 гривень, посилаючись на те, що в період з 04.10.2019 року по 08.11.2019 року було помилково перераховано вказані грошові кошти на рахунок відповідача.
Рішенням Шевченківського районного суду від 18.01.2023 року в задоволенні позову відмовлено.
23 січня 2023 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Лагранж» подано заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просив стягнути з позивача на користь товариства витрати на правничу допомогу надану у суді першої інстанції у розмірі 15 000,00 грн.
Заява обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції під час винесення судового рішення не вирішено питання про судові витрати, понесені позивачем.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду від 16 лютого 2023 року заяву представника відповідача адвоката Єгорова Богдана Станіславовича про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Лагранж» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 гривень.
Не погоджуючись із додатковим рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу.
В доводах апеляційної скарги зазначив, що заперечення ОСОБА_1 на ухвалення додаткового рішення не може бути підставою для спонукання суду зменшувати розмір судових витрат, оскільки зменшення суми судових витрат можливе, виключно, на підставі клопотання. Відповідачем було належним чином підтверджено розмір витрат на правничу допомогу, що є підставою для їх стягнення.
Вважає оспорюване рішення незаконним, необґрунтованим, немотивованим, без надання оцінки усім доказам, чи надання переваги одних доказів над іншими.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення .
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана заява розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Задовольняючи частково заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням складності справи, кількості та тривалості судових засідань, ціни позову заявлені витрати є неспівмірними, як наслідок дійшов висновку про зменшення суми витрат на правничу допомогу до 4000 гривень.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18.01.2023 р. в цивільній справі № 761/3738/22 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Лагранж» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - відмовлено повністю.
У відзиві на позовну заяву представником ТОВ «Київ Лагранж»зазначено, що попередній розрахунок витрат на правову допомогу позивача становить 20 000,00 грн.
Зазначив також, що протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення буде надано докази щодо розміру понесення нею судових витрат.
23.01.2023 року представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Лагранж» - адвокатом Єгоровим Богданом Станіславовичем подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у якій просив стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Лагранж» судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 15 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано до суду: копію договору про надання правничої допомоги від 11.07.2022 року, копія додаткової угоди №1 до Договору про надання правничої допомоги від 11.07.2022 року, копія акту від 18.01.2023 про надання правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги у від 11.07.2022 року на загальну суму 15 000,00 грн., докладний опис наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги у від 11.07.2022 року, копія платіжного доручення №13 від 19.01.2023 року на суму 15 000, 00 грн., згідно призначення платежу: за надання правової допомоги від 11.07.2022.
У своїх запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення від 26.01.2023 року позивач навів позиції Верховного Суду у схожих справах та просив суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, у розмірі 15 000,00 грн.
Критерії реальності та розумності розміру адвокатських витрат застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Таким чином, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеної у постанові від 02 вересня 2020 року у справі 329/766/18.
У відповідності до змісту постанови ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п'ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п'ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Колегія суддів вважає доводи апелянта про те, що стороною відповідача не заявлено клопотання про зменшення витрат у зв`язку із їх не співмірністю необґрунтованим, оскільки у заяві від 26.01.2023 року заперечував проти стягнення витрт на професійну допомогу, а також у судовому засіданні 16.02.2023 року вважав розмір витрт завищеними, відтак суд дійшов вірного висновку щодо частково стягнення витрат на правничу допомогу.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, судом вірно враховано складність справи, кількість та тривалість судових засідань, ціну позову, вимоги розумності та справедливості, як наслідок визначена судом сума про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Лагранж» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн є співмірною в розумінні ч. 4 ст.137 ЦПК України.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 127, 141, 367, 376 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-Лагранж» - Єгорова Богдана Станіславовича залишити без задоволення.
Додаткове рішення Шевченківського районного суду від 16 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2023 |
Оприлюднено | 01.06.2023 |
Номер документу | 111200988 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Музичко Світлана Григорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні