Ухвала

від 30.05.2023 по справі 383/933/23

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/933/23

Номер провадження 2-з/383/13/23

УХВАЛА

30 травня 2023 року суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області Бондаренко В.В., в приміщенні Бобринецького районного суду Кіровоградської області розглянувши заяву Приватного підприємства «Агрофірма «Славутич» про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2023року Приватне підприємство «Агрофірма «Славутич» звернулось до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з заявою про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви, шляхом заборони:

- ОСОБА_1 вчиняти дії направлені на укладення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3520887901:02:000:0643, площею 6,6974 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_1 вчиняти дії направлені на проведення реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно земельної ділянки кадастровий номер 3520887901:02:000:0643, площею 6,6974 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 ;

- збору врожаю сільськогосподарської культури соняшника, які просіяні на спірній земельній ділянці, передачу земельної ділянки та посівів на ній будь-яким третім особам.

В обґрунтування заяви зазначено, що 26.05.2015 року між ПП «Агрофірма «Славутич» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, за яким об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 6,6974 га. Державна реєстрація права оренди за договором була проведена 18.06.2015 року. 17.09.2020 року державним реєстратором Кропивницької міської державної нотаріальної контори №1 Кропивницького міського нотаріального округу Кушнір В.П. було внесено запис до реєстру про реєстрацію права власності на ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер 2-383, видане 17.09.2020 року. Відповідно до Закону України від 24.03.2022 року №2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» договір оренди землі вважається поновленим на один рік без волевиявлення сторін. Пункт 30 Договору передбачає, що в разі закінчення строку дії договору термін дії оренди продовжується до закінчення польових робіт. Вказує, що ПП «АФ «Славутич» було здійснено осінню обробку ґрунту на вищевказаній ділянці, проведено весняно-польові роботи та засіяно дану ділянку посівним матеріалом соняшника. Але, ОСОБА_1 , будучи обізнаною стосовно умов закінчення договору оренди, повідомила про намір передати земельну ділянку, разом із розміщеними на ній посівами іншій особі, без будь-якого фінансового відшкодування. Враховуючи, що ПП «АФ «Славутич» витратило на обробіток даної ділянки певну суму грошових коштів, тому змушене звернутись з позовною заявою про виконання ОСОБА_1 умов договору та визнання права власності на посіви, що розміщені на земельній ділянці, відповідно до умов договору оренди землі від 26.05.2015 року. ОСОБА_1 станом на сьогодні вчиняються активні дії, спрямовані на передачу земельної ділянки та посівів з огляду на вимоги останньої прибути на місце розташування земельної ділянки та погодити її розмір та межі, тому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому права власності ПП «АФ «Славутич» на посіви, що розташовані на спірній ділянці та можливість реального виконання рішення суду й уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суддею встановлено наступне.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч.4 ст.152 ЦПК України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 травня 2019 року у справі № 487/7097/18 та від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Як убачається з письмових доказів по справі предметом спірних правовідносин є право користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 6,6974 га, кадастровий номер 3520887901:02:000:0943, яка знаходиться на території Червонодолинської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, загальною площею, яка перебуває у користуванні Приватного підприємства «Агрофірма «Славутич» на підставі договору оренди землі від 26.05.2015 року, укладеним між ПП «Агрофірма «Славутич» та ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , про виконання умов якого та визнання права власності на посіви, що розміщені на земельній ділянці, заявник має намір падати позов до ОСОБА_1 .

На думку суду, заявником не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а захід забезпечення не є співмірним заявленим позовним вимогам.

Так, матеріали заяви не містять належних і допустимих доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить заявник, а посилання у заяві лише на потенційну можливість, припущення заявника щодо ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, вжиття вказаного виду забезпечення позову призведе до вирішення наперед результату розгляду справи по суті позову, а заходи забезпечення позову є тотожними задоволенню позовних вимог. Натомість негативні наслідки від вжиття вказаних заходів забезпечення позову переважають настання заявлених можливих ризиків. Однак, як вбачається із заяви, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення відсутні (п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України). Разом з тим, зустрічне забезпечення має бути достатнім для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Таким чином, внаслідок встановлення вищевказаних заборон можуть бути необґрунтовано істотно обмежені права власника.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

З огляду на викладене, заява Приватного підприємства «Агрофірма «Славутич» про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 149-154, 258-260, 353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства «Агрофірма «Славутич» про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо земельної ділянки відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 30.05.2023 року.

Суддя В.В. Бондаренко