Рішення

від 03.04.2023 по справі 753/19344/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19344/19

провадження № 2/753/2084/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Дядейко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ „СЛ-ПЛЮС", Комунального підприємства „Київтранспарксервіс" про визнання правочинів недійсними,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛ-ПЛЮС», Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»про визнання правочинів недійсними.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 01 липня 2019 року між позивачем та ТОВ «СЛ-ПЛЮС» укладено договір б/н про надання послуг з резервування машиномість. Відповідно до умов договору ТОВ «СЛ-ПЛЮС» надає позивачу послуги з резервування машиномість для паркування за адресою: м. Київ, пр. Бажана, майданчик №1 та майданчик №2 (між вул. Руденко та пр. Григоренка) в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва. Договір набуває чинності з 01 липня 2019 року та діє до 31.12.2020 року.

ТОВ «СЛ-ПЛЮС» листом №10.9/19 від 10.09.2019 року повідомив позивача про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку, посилаючись на отримання ним листа №053/05-3057 від 04.09.2019 року від КП «Київтранспарксервіс» про розірвання договору від 01.12.2017 року №ДНП-2017-12/33 про надання прав на облаштування та експлуатацію фіксованих місць для паркування укладеного між відповідачами.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушень умов договору зі сторони позивача, вважає безпідставною та необґрунтованою односторонню відмову ТОВ «СЛ-ПЛЮС» від договору про надання послуг з резервування машиномість, а тому просить суд визнати визнати односторонній правочин, вчинений ТОВ «СЛ-ПЛЮС» та ОСОБА_2 у вигляді повідомлення від 10.09.2019 року №10.09/19 про розірвання договору без номера від 01.07.2019 року про надання послуг з резервування машиномісць, недійсним та визнання одностороннього правочину у вигляді повідомлення №053/05-3057 від 04.09.2019 року про розірвання договору від 01.12.2017 року №ДНП-2017-12/33 про надання прав на облаштування та експлуатацію фіксованих місць для паркування, укладеного між ТОВ «СЛ-ПЛЮС» та КП «Київтранспарксервіс» недійсним.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити, з підстав викладених у позові.

Представник відповідача - КП «Київтранспарксервіс» в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у письмових поясненнях.

Відповідач - ТОВ СЛ-ПЛЮС» в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав. Про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача - ТОВ «СЛ-ПЛЮС» за наявними матеріалами справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ «СЛ-ПЛЮС» укладено договір б/н про надання послуг з резервування машиномість.

Відповідно до п. 1.1 договору ТОВ «СЛ-ПЛЮС» надає позивачу послуги з резервування машиномість для паркування за адресою: м. Київ, пр. Бажана, майданчик №1 та майданчик №2 (між вул. Руденко та пр. Григоренка) в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва.

Пунктом 5.1. договору визначено, що він набуває чинності з 01 липня 2019 року та діє до 31.12.2020 року.

Відповідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, ТОВ «СЛ-ПЛЮС» листом №10.9/19 від 10.09.2019 року повідомив позивача про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку, посилаючись на отримання ним листа №053/05-3057 від 04.09.2019 року від КП «Київтранспарксервіс» про розірвання договору від 01.12.2017 року №ДНП-2017-12/33 про надання прав на облаштування та експлуатацію фіксованих місць для паркування укладеного між відповідачами.

Однак, відповідно до п. 5.3 договору, даний договір може достроково припинити свою дію у квазаних нижче випадках:

5.3.1 за взаємною згодою сторін до закінчення строку дії цього договору;

5.3.2 у випадку рішення суду, прийнятого в зв`язку з порушенням однією із сторін умов даного договору;

5.3.3 в разі порушення умов даного договору.

За змістом частини першої ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (ч. 3 ст. 202 ЦК України).

У відповідності до ч. 5 ст. 202 ЦК України, до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Зі змісту ст. 215 ЦК України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5,6 статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2). У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3).

Так, підставою для розірвання договору, укладеного 01 липня 2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ «СЛ-ПЛЮС», ТОВ «СЛ-ПЛЮС» посилається на те, що ним було отримано листа №053/05-3057 від 04.09.2019 року від КП «Київтранспарксервіс» про розірвання договору від 01.12.2017 року №ДНП-2017-12/33 про надання прав на облаштування та експлуатацію фіксованих місць для паркування укладеного між ТОВ «СЛ-ПЛЮС» та КП «Київтранспарксервіс».

Під час розгляду справи, відповідачами не доведено суду належними та допустимими доказами, порушення з боку позивача норм договору, тому відсутні підстави для одностороннього розірвання договору, передбаченого п.5.3 договору, а тому одностороння відмова відповідача від договору є недійсною.

Оскільки, про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку ТОВ «СЛ-ПЛЮС» повідомлено позивача вигляді повідомлення від 10.09.2019 року №10.09/19, тому вимоги позивача щодо визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого ТОВ «СЛ-ПЛЮС» та ОСОБА_2 у вигляді повідомлення від 10.09.2019 року №10.09/19 про розірвання договору без номера від 1.07.2019 року про надання послуг з резервування машиномісць, укладеного між ТОВ «СЛ-ПЛЮС» та ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Вимоги позивача в частині визнання недійсним одностороннього правочину у вигляді повідомлення №053/05-3057 від 4.09.2019 року про розірвання договору від 1.12.2017 року №ДНП-2017-12/33 про надання прав на облаштування та експлуатацію фіксованих місць для паркування, не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_2 не є стороною даного договору, а договірні відносини були укладені між ТОВ «СЛ-ПЛЮС» та КП «Київтранспарксервіс», тобто двома юридичними особами і носять господарсько-правовий характер.

На підставі викладеного та керуючись стст. 141, 274-279, 263-265, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати односторонній правочин, вчинений ТОВ „СЛ-ПЛЮС" та ОСОБА_2 у вигляді повідомлення від 10.09.2019 року №10.09/19 про розірвання договору без номера від 1.07.2019 року про надання послуг з резервування машиномісць, укладеного між ТОВ „СЛ-ПЛЮС" та ОСОБА_2 , недійсним.

В задоволенні частини позову ОСОБА_2 до ТОВ „СЛ-ПЛЮС", Комунального підприємства „Київтранспарксервіс" про визнання одностороннього правочину у вигляді повідомлення №053/05-3057 від 4.09.2019 року про розірвання договору від 1.12.2017 року №ДНП-2017-12/33 про надання прав на облаштування та експлуатацію фіксованих місць для паркування недійсним відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено до 26.05.2023 року.

Суддя :