Постанова

від 30.05.2023 по справі 638/16859/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 638/16859/21 Номер провадження 22-ц/814/803/23Головуючий у 1-й інстанції Щепіхіна В.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року м.Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Триголов В.М.,

секретар Владіміров Р.В.,

з участю представника заявника адвоката Писаренка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником- адвокатом Бєлокриницьким Артемом Олександровичем,

на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 05 листопада 2021 року, постановлену суддею Щепіхіною В.В.,

за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Куксін Станіслав Юрійович, про визнання договору міни недійсним,

в с т а н о в и в:

03.11.2021 ОСОБА_1 разом із указаним позовом звернувся в суд із заявою про його забезпечення. У заяві просить накласти заборону відчуження на квартиру загальною площею 35,2 кв.м., житловою площею 19,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1846531163101.

В обґрунтування підстав забезпечення позову посилається на те, що 03.07.2019 між ним, ОСОБА_1 ,ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір міни. За умов такого договору ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 ; він, ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 ; а ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частках житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_3 та земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер: 6325185000:00:031:0094, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Вважає, що проведена ТОВ «КОНСАЛТІНГ-ЕКСПЕРТ ПЛЮС» оціночна вартість двох квартир є заниженою та не відповідає їх реальній вартості на момент укладення договору, який позивачем оскаржується. Доводить, що скориставшись його похилим віком та незадовільним станом здоров`я, а також відсутністю можливості самостійно поїхати до с.Циркуни Харківського району Харківської області для перевірки стану житлового будинку та надвірних будівель, відповідачка шляхом обману заволоділа його квартирою, передавши у володіння частку земельної ділянки без будь-яких будівель та споруд, що суперечить умова договору.

Із підстав викладеного, за наявності спору щодо дійсності правочину, вважає, що без вжиття забезпечення позову існує ризик незаконного відчуження спірного об`єкта нерухомого майна відповідачем, його власником, на користь третіх осіб, що унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 05.11.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала районного суду вмотивована тим, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості припущень, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення. Тоді як заявлений захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного права та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бєлокриницький А.О., оскаржив ухвалу районного суду в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду. Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу районного суду та постановити нове рішення, яким заяву задовольнити.

Із підстав, раніше викладених у заяві доводить, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист порушеного права. Наголошує, що через шахрайські дії відповідача, а саме завірення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо наявності на земельній ділянці житлового будинку та надвірних споруд, було здійснено обмін цього неіснуючого житлового будинку на квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . По факту викладеного порушено кримінальне провадження №12021221200001963 за ч.2 ст.190 КК України.

Зазначає, що ОСОБА_3 не була власником квартири АДРЕСА_1 , а тому її права внаслідок накладення заборони відчуження на цю квартиру нічим не порушено. Натомість існуючі між ним, ОСОБА_1 , та відповідачем відносини за договором найму (оренди) спірної квартири можуть бути припиненими у будь-який момент і він не матиме місця для проживання.

Просить врахувати практику Європейського суду з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України», рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» щодо забезпечення ефективного засобу захисту порушеного права; позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №381/4019/18 від 12.02.2020, за змістом якої вирішуючи питання забезпечення позову суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20.12.2021 відкрито апеляційне провадження у вказаній справі; закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду із повідомленням сторін, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 11.01.2022.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04.01.2023 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду із повідомленням учасників справи.

У суді апеляційної інстанції представник заявника доводи апеляційної скарги підтримав, наполягаючи на її задоволенні.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, що з огляду на положення ч.2 ст.372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.11.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить визнати недійсним договір міни від 03.07.2019, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за №2323, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю./а.с.1-7/

Згідно п.1.1. договору міни ОСОБА_3 передала у власність, а ОСОБА_2 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_2

За змістом п.1.2. договору міни ОСОБА_1 передав у власність, а ОСОБА_2 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.1.3. договору міни ОСОБА_2 передала у власність, а ОСОБА_3 та ОСОБА_1 прийняли в рівних частках кожний у власність житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_3 та земельну ділянку, площею 0,06 га, у тому числі за земельними угіддями, гектарів: малоповерхова забудова - 0,0087 га, 007.00 - 0,0513 га), опис меж: Від А до Б Земельна ділянка № НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 (кад. номер не визначено); Від Б до В Земельна ділянка № 41, АДРЕСА_4 (кад. номер не визначено); Від В до Г Землі державної власності; Від Г до Д Землі державної власності (6325185000:00:031:0055), яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ), кадастровий номер 6325185000:00:031:0094, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)./а.с.9-12/

12.03.2021 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір найму (оренди) квартири, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 ./а.с.13-14/

Відмовляючи у забезпеченні позову, районний суд виходив із того, що спір у даній справі зачіпає інтереси іншого власника ОСОБА_3 , яка є безпосередньою стороною зазначеного договору міни. Відомості про оскарження нею такого правочину у справі відсутні.

Крім того, судом враховано, що майно, на яке просить заявник накласти заборону, знаходиться у користуванні заявника за домовленістю з відповідачем на певний визначений строк. Відомостей про зміну власника житла та перехід до нього прав та обов`язків наймодавця, рівно як і інших доказів спроб відчуження відповідачем вказаної квартири заявник не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені заходи забезпечення позову не пропорційні заявленим позовним вимогам, не забезпечують збалансованості інтересів сторін; їх застосування може привести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даної справи.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не може погодитися, оскільки вони зроблені без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм процесуального права, що регулюють заявлені до вирішення правовідносини.

Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених ст.150цього Кодексу заходів забезпечення позову, в тому числі, шляхом заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.02.2020 по справі №381/4019/18, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (постанова Верховного Суду від 14.06.2021 у справі №308/8567/20).

Із позовної заяви та заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач оспорює договір міни від 03.07.2019, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за умов якого ним передано у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

Зважаючи на предмет і підстави заявленого ОСОБА_1 позову, колегія суддів визнає підставними та обґрунтованими його доводи щодо необхідності забезпечення позову в частині заборони відчуження спірної квартири до розгляду справи та набранням рішенням законної сили. Такий вид забезпечення є адекватним та співмірним із заявленим правом позивача щодо спірного об`єкту, не матиме негативних наслідків та не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише її можливість розпоряджатися ним, що відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Висновки суду першої інстанції, що спір у даній справі зачіпає інтереси іншого власника ОСОБА_3 , яка є безпосередньою стороною зазначеного договору міни, колегія суддів відхиляє, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог та залучення сторін у справі є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Аналогічна правова позиція висловлена 02.09.2019 Верховним Судом по справі №917/137/19.

Натомість існування між сторонами зобов`язання на умовах договору найму (оренди) спірної квартири, не виключає можливості його дострокового припинення.

При цьому апеляційний суд враховує позицію Верховного Суду, сформовану у справах №910/20007/20 від 21.10.2021, №911/3616/21 від 30.06.2022 щодо забезпечення справедливого та ефективного захисту порушених прав заявника в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала районного суду скасуванню, із постановленням нового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірного об`єкту нерухомості.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником- адвокатом Бєлокриницьким Артемом Олександровичем, задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 05 листопада 2021 року скасувати та постановити нове рішення.

Заяву ОСОБА_1 ,подану вйого інтересахпредставником -адвокатом БєлокриницькимАртемом Олександровичем,про забезпечення позову - задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору міни недійсним, шляхом заборони відчуження квартири загальною площею 35,2 кв.м., житловою площею 19,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1846531163101.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30.05.2023.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

В.М. Триголов