ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" травня 2023 р. Справа№ 910/9137/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Гаврилюка О.М.
Шапрана В.В.
розглянувши в письмовому проваджені матеріали справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ека-Захід"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2023
у справі № 910/9137/22 ( суддя - О.М. Ярмак)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ека-Захід"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"
про стягнення 232 029,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог та рух справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ека-Захід" (далі - позивач, ТОВ "Ека-Захід", скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі - відповідач, ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування") про стягнення страхового відшкодування у сумі 232 029, 00 грн. у зв`язку з ДТП, яка сталась 30.06.2020.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі № 910/9137/22 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ека-Захід" відмовлено повністю.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що доказів звернення потерпілого та\або МТСБУ до відповідача із заявою про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди та доказів неправомірної відмови відповідача у здійсненні такої виплати матеріали справи не містять, у зв`язку із чим суд вважав, що у позивача відповідно до пп. 37.1.4. п. 37.1. ст. 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування у порядку регресу.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням,Товариство з обмеженою відповідальністю "Ека-Захід" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі № 910/9137/22 та прийняти нове рішення, котрим позов задовольнити, стягнути з ПАТ "Страхова компанія "Арсенал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ека-Захід" страхове відшкодування в сумі - 232 029 грн. Поновити строк на апеляційне оскарження.
В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі позивач зазначає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, а також рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, тому на думку позивача, зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи.
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що спірні правовідносини урегульовуються положеннями глави 82 ЦК України, зокрема, в частині відшкодування матеріальної шкоди статтями 1166, 1188, 1192 та статтею 22 ЦК України, яка визначає поняття збитків.
Також скаржник зазначає, що підстав для звернення до страхової компанії у потерпілого не було, аж поки за результатами проведення повторної автотехнічної експертизи №5040 від 25.03.2022, судовий експерт Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз дійшов наступних висновків: «Оскільки дії водія автомобіля «Volkswagen Vento», який перед зміною напрямку руху ліворуч з виїздом на смугу зустрічного руху не переконався в тому, що на смузі зустрічного руху немає транспортних засобів, які б виконували маневр його обгону, спричинили небезпеку для руху водію автомобіля «Hyundai Tucson», то вони перебувають у причинному зв`язку із фактом ДТП. Таким чином, внаслідок протиправних дій водія ОСОБА_1 , позивач отримав збитки, і з того часу у позивача виникло право вимоги на страхове відшкодування.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
15.05.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Зокрема відповідач не погоджується із заявленими вимогами у зв`язку із пропуском позивачем річного строку з моменту настання ДТП для звернення з відповідною заявою про виплату, що є підставою для відмови у виплаті відшкодування відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Зазначив, що позивачем не доведено реальний розмір завданої шкоди, а також не забезпечив представнику страховика можливість оглянути пошкоджений транспортний засіб, що призвело до неможливості встановити дійсний розмір заподіяної шкоди.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ека-Захід" у справі № 910/9137/232 передано колегії суддів у складі: Ткаченко Б.О. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Барсук М.А., Гаврилюк О.М
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2023, у зв`язку з перебуванням судді Барсук М.А. на лікарняному, справу № 910/9137/22 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Гаврилюк О.М., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 витребувано справу № 910/9137/22 у Господарського суду міста Києва, відкладено вирішення питань пов`язаних з рухом апеляційної скарги.
08.03.2023 справа № 910/9137/22 надійшла на адресу Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі № 910/9137/22 та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ека-Захід" зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ека-Захід" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі № 910/9137/22. Зупинено дію Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі № 910/9137/22. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ека-Захід" є власником транспортного засобу «Hyundai», державний номер НОМЕР_1 .
30.06.2020 в сел. Брошнів-Осада Рожнятівського району Івано-Франківської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Hyundai», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та «Volkswagen», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.07.2020 у справі № 344/8384/20 провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 закрито у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
При цьому, в тексті вказаної постанови судом зазначено, що на думку суду водій ОСОБА_1 в даній ситуації повинен був керуватися вимогами п. 10.1 ПДР України, відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_2 застрахована у відповідача за полісом АО/4351264.
Як зазначено позивачем у позовній заяві він 27.07.2022 як потерпіла особа звернувся до відповідача в порядку Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі оціненої шкоди, заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу «Hyundai», державний номер НОМЕР_1 .
Відповідач листом № 080922-02858/к/у від 08.09.2022 відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з пропуском річного строку для звернення із заявою про страхове відшкодування.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийняті постанови
Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Виплата страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (порядок, умови, розмір, тощо) регулюється положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та умовами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності - полісом.
В силу п. 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Як вбачається з положень п. 37.1.4 ст. 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, з моменту скоєння ДТП.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується учасниками апеляційного провадження, що спірна ДТП сталася 30.06.2020, в той час як позивач звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування № 040822-277/к, яка надіслана відповідачу - 27.07.2022.
Водночас, судом першої інстанції вірно вказано, що доказів звернення потерпілого та\або МТСБУ до відповідача із заявою про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди та доказів неправомірної відмови відповідача у здійсненні такої виплати матеріали справи не містять, відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у відповідача відповідно до пп. 37.1.4. п. 37.1. ст. 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування у порядку регресу.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги в частині поважності пропуску строку для звернення з заявою до відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV підставою для відмови страховиком (страховою компанією) у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, неподання потерпілою особою заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП.
Закон передбачає, що потерпілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права. Вказані активні дії потерпілого закон пов`язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV), зі сприянням у визначенні характеру та розміру збитків (пункт 331.1статті 331 Закону № 1961-IV).
Відтак право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/7449/17 (провадження № 12-104гс18)).
Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №147/66/17.
В контексті вищевикладеного, колегія суддів констатує, що позивач не вчинив жодних активних дій для отримання страхового відшкодування в порядку, передбаченому Законом, а також те, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що річний строк пропущено через незалежні від позивача причини.
Підсумовуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.
Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі №910/9137/22, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат.
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ека-Захід" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі №910/9137/22 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі №910/9137/22 - залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі №910/9137/22.
4. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ека-Захід".
5. Матеріали справи № 910/9137/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді О.М. Гаврилюк
В.В. Шапран
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2023 |
Оприлюднено | 01.06.2023 |
Номер документу | 111215861 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань страхування |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Ткаченко Б.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні