Рішення

від 30.05.2023 по справі 904/1893/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2023м. ДніпроСправа № 904/1893/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (м.Дніпро)

до Житлово-будівельного кооперативу № 1 (смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за договором на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 7245 від 26.07.2018 у розмірі 49 545 грн. 56 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 1 (далі - відповідач) заборгованість за договором на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 7245 від 26.07.2018 у розмірі 49 545 грн. 56 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 7245 від 26.07.2018 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у період з жовтня 2022 року по січень 2023 року послуги з водопостачання та водовідведення, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 49 545 грн. 56 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 18.04.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 22990/23 від 11.05.2023), в якому він просить суд продовжити строк сплати заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, частково у сумі 17 494 грн. 57 коп., в термін до 30.03.2024, відповідно до запропонованого відповідачем графіку погашення заборгованості; відхилити стягнення з відповідача суми судового збору у розмірі 2 684 грн. 00 коп., враховуючи тяжкий фінансовий стан мешканців, а також те, що ЖБК № 1 не є розрахунковою організацією та знаходиться тільки на самообслуговуванні самих мешканців будинку. У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на таке:

- згідно з підписаними актами звірки станом на 12.01.2023 та проведеними оплатами за послуги з водопостачання та водовідведення КП "Дніпроводоканал", станом на 10.05.2023 борг на користь КП "Дніпроводоканал", складає 41 645 грн. 56 коп.;

- стан розрахунків ЖБК № 1 за послуги залежить від сплати послуг мешканцями. Мешканці, які сплачують послуги своєчасно, в повному обсязі (таких мешканців 90% від загальної кількості) не можуть відповідати за тих мешканців, які комунальні послуги не сплачують. Заборгованість перед КП "Дніпроводоканал" може бути сплачена в разі сплати вказаних послуг тільки тими квартиронаймачами, які мають заборгованість перед ЖБК № 1. Станом на 01.01.2023 відповідач надає перелік боржників та стан сплати ними боргів, станом на 10.05.2023;

- в кооперативі немає штатного юридичного відділу, тому є складнощі по роботі з заборгованістю, також виникають додаткові судові витрати, сплату яких не підтримують мешканці будинку;

- у 2016 році ЖБК № 1 надавав позови по стягненню боргів за комунальні послуги по квартирах № 49, АДРЕСА_1 , але це не призвело до 100% позитивного результату;

- у відзиві на позовну заяву відповідач просить представників КП "Дніпроводоканал" про порозуміння в складності рішення по стягненню боргу з мешканців квартири АДРЕСА_1 , та наданню солідарної допомогти в рішенні питання про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 19.05.2023, а строк розгляду даної справи закінчується 19.06.2023, отже у даному випадку судому було надано сторонам достатній строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд відзначає, що вимоги ухвали суду від 13.02.2023 щодо витребування договору поставки відповідачем не виконані, при цьому, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі доказами, які є достатніми для правильного вирішення спору.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, строк дії договору, умови надання послуг з питного водопостачання та водовідведення, облік спожитої води, строк та порядок оплати наданих послуг, факт надання послуг, наявність порушення споживачем умов договору в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг, правомірність та обґрунтованість нарахування основного боргу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що 26.07.2018 між Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - водоканал) та Житлово - будівельним кооперативом № 1" (далі - абонент) укладено договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 7245 (далі - договір, а.с.8-11), відповідно до пункту 2.1 якого водоканал зобов`язується надавати абоненту послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - послуги), а абонент зобов`язується своєчасно оплачувати послуги в порядку та на умовах, визначених договором та діючим законодавством.

У пункті 9.1 договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками, і в частині надання послуг діє до 26.07.2021, а в частині їх оплати до повного виконання.

Доказів зміни, визнання недійсними або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 7245 від 26.07.2018 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України та спеціальних законів - Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з пунктом 2.2. договору місцем надання послуг є точка розподілу, визначена сторонами в акті визначення точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж (додаток № 1 до договору).

Пунктами 3.1., 3.2. договору передбачено, що надання послуг здійснюється водоканалом в межах місячних норм централізованого питного водопостачання та водовідведення, які визначені відповідно до розрахунку об`ємів послуг (Додаток №3 до договору), а саме:

- норма споживання абонентом води питної за договором складає 17 796 м3/рік, 1 483 м3/місяць, 48,78 м3/ добу;

- норма прийняття від абонента стічних вод за договором складає: 17 796 м3/рік, 1 483 м3/місяць, 48,78 м3/ добу.

Облік послуг здійснюється приладами і засобами обліку, які повинні бути встановлені абонентом за власний рахунок на водопровідних вводах та каналізаційних випусках згідно Технічних умов на проектування комерційного вузла обліку і подальшим узгодженням такого проекту з водоканалом. Такий монтаж повинен бути здійснено особами, які мають ліцензію на право монтажу приладів і засобів вимірювання, такі прилади та засоби обліку абонента беруться водоканалом на облік.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. договору оплата послуг здійснюється абонентом відповідно до тарифів, діючих на момент отримання послуг, затверджених органом, уповноваженим на це Законом України. До 20 числа розрахункового місяця, абонент отримує в водоканалі відповідним чином заповнений звіт за фактично спожиті послуги за розрахунковий місяць (додаток № 3 до договору). У разі ненадання звіту у встановлені цим пунктом строки, обсяги послуг визначаються відповідно до говору.

У пункті 9.7. договору сторони дійшли згоди, що акти-рахунки приймання наданих послуг (пункт 4.3. договору) водоканалом будуть підписуватися способом факсимільного відтворення підпису особи, уповноваженої на це установчими документами або довіреністю.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору позивач у період з жовтня 2022 року по січень 2023 року надавав відповідачу послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення, у зв`язку з чим позивачем були складені наступні акти-рахунки:

- Акт-рахунок № 84251 від 31.10.2022 приймання наданих послуг згідно з договором на суму 14 195 грн. 48 коп. (а.с.12);

- Акт-рахунок № 93959 від 30.11.2022 приймання наданих послуг згідно з договором на суму 17 989 грн. 56 коп. (а.с. 13);

- Акт-рахунок № 102066 від 28.12.2022 приймання наданих послуг згідно з договором на суму 15 261 грн. 59 коп. (а.с. 14);

- Акт-рахунок № 13070 від 31.01.2023 приймання наданих послуг згідно з договором на суму 17 371 грн. 22 коп. (а.с. 15).

Як убачається з матеріалів справи, загальна сума виставлених за період з жовтня 2022 року по січень 2023 року актів-рахунків складає 64 817 грн. 85 коп.

Господарський суд відзначає, що надані позивачем акти-рахунки підписані лише зі сторони водоканалу та не містять підписів зі сторони абонента.

У той же час, згідно з умовами пунктів 4.3., 4.4 та 4.5. договору, виходячи з даних звіту, наданого абонентом водоканалу (пункт 4.2. договору), а також актів обстежень, не пізніше останнього числа розрахункового місяця, водоканал визначає об`єм наданих послуг за розрахунковий місяць та розмір оплати послуг за цей розрахунковий місяць та надає абоненту два примірника акта-рахунку приймання наданих послуг, підписаних уповноваженою особою та скріплених печаткою водоканала. Абонент зобов`язаний самостійно отримувати від водоканалу два примірника актів-рахунків приймання наданих послуг. Не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим абонент повертає водоканалу один з двох, отриманих згідно з пунктом 4.3. договору, примірників акту-рахунку приймання наданих послуг за розрахунковий місяць. Цей примірник повинен бути підписаний уповноваженою особою абонента та скріплений печаткою абонента. Якщо абонент має розбіжності щодо об`ємів наданих йому послуг, він зобов`язаний подати їх водоканалу у письмовій формі в строк, визначений в пункті 4.4. договору, і оплатити в порядку та строки, визначені в пункті 4.7. договору, той об`єм послуг, до якого абонент не має заперечень. Розбіжності щодо обсягів наданих послуг вирішуються сторонами в порядку, визначеному в пункті 9.3. договору. Неповернення актів-рахунків приймання наданих послуг або заперечень до них в строк та порядку згідно п. 4.4. договору підтверджує визнання абонентом об`єм наданих йому послуг, розміру плати за них та прийняття їх в повному обсязі. У цьому випадку у подальшому їх перерахунок не проводиться.

При цьому, докази надання абонентом водоканалу заперечень стосовно об`ємів чи вартості наданих йому послуг в матеріалах справи відсутні. Таким чином, відповідно до умов пункту 4.5. договору, об`єм наданих відповідачу послуг за спірними актами та розмір плати за ними вважаються прийнятими ним у повному обсязі.

З цього приводу слід також відзначити, що у відповідності до частин 1, 3, 4, 5, 6, 7 статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії. У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Як убачається з матеріалів справи, у спірному періоді відповідач не звертався до позивача із вимогою зафіксувати порушення виконавцем умов спірного договору шляхом виклику представника виконавця для складання та підписання акту-претензії споживача. Доказів звернення споживача до суду для доведення факту ненадання (неналежного надання) йому житлово-комунальних послуг за умовами спірного договору відповідачем в матеріали справи також не надано.

Викладене підтверджує, що позивачем зобов`язання виконувались у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства та надані послуги приймалися відповідачем без зауважень.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов`язок замовника оплатити вартість цієї послуги.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, згідно з пунктом 4.7. договору розрахунок по оплаті послуг за розрахунковий місяць повинен бути проведений абонентом шляхом перерахування грошей на банківський рахунок водоканалу не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. В платіжному дорученні абонент повинен в призначенні платежу зазначити розрахунковий місяць, за який проводиться оплата, а також номер та дату договору. У разі відсутності у платіжному дорученні цих даних, така оплата зараховується водоканалом як оплата будь-якої заборгованості абонента перед водоканалом за договором.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося відповідачем під час розгляду справи судом, вказане зобов`язання відповідачем було порушене, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем станом на момент звернення із позовом до суду в сумі 49 545 грн. 56 коп.

Таким чином, станом на момент звернення із позовом до суду, заборгованість за надані в період з жовтня 2022 року по січень 2023 року послуги з централізованого постачання питної води і водовідведення за договором № 7245 від 26.07.2018 складала 49 545 грн. 56 коп. Вказане і було причиною звернення із позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель;

3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: щодо послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; щодо послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить також з наступного.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було встановлено судом, з урахуванням умов пункту 4.7. договору, оплата за надані в період з жовтня 2022 року по січень 2023 року послуги з централізованого водопостачання та водовідведення повинна була здійснюватися споживачем не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За нормами частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за можливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем під час розгляду справи не заперечувався той факт, що станом на момент звернення із позовом до суду, заборгованість за надані в період з жовтня 2022 року по січень 2023 року послуги з централізованого постачання питної води і водовідведення за договором № 7245 від 26.07.2018 складала 49 545 грн. 56 коп.

Як було вказано судом вище, провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 18.04.2023.

У подальшому, після звернення позивача із позовом до суду, відповідачем було здійснено часткове погашення основного боргу, заявленого до стягнення позивачем, в загальній сумі 7 900 грн. 00 коп. наступним чином:

- 05.05.2023 в сумі 3 300 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 206 від 05.05.2023 (а.с.33);

- 09.05.2023 в сумі 4 600 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 211 від 09.05.2023 (а.с.33).

При цьому, відповідно до пункту 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом сплати суми боргу боржником (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом до суду за умови подання доказів такого врегулювання.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 7 900 грн. 00 коп., у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження погашення залишку заборгованості в сумі 41 645 грн. 56 коп. (49 545,56 - 3 300,00 - 4 600,00) відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Слід також відзначити, що відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги позивача у повному обсязі.

З приводу вказаної заяви відповідача суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (частина 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами частини 6 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Статтею 191 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Господарський суд встановив, що відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив про визнання позовних вимог позивача, підписаний головою Житлово-будівельного кооперативу № 1 Білоусовою В.І., отже уповноваженою на це особою.

У той же час, суд відзначає, що визнання відповідачем позову за встановлених судом обставин (встановленого факту наявності заборгованості за договором), не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб, у зв`язку з чим приймається судом.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 41 645 грн. 56 коп.

З приводу клопотання відповідача про продовження строку сплати заборгованості за договором, суд роз`яснює, що вказане питання можу бути розглянуто судом у порядку статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи викладене, а також те, що провадження у справі в частині вимог про стягнення 7 900 грн. 00 коп. суд закриває у зв`язку з відсутністю предмета спору, то пропорційна вказаним вимогам частина судового збору - в сумі 427 грн. 96 коп. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету після надходження відповідного клопотання за ухвалою суду.

Слід також відзначити, що відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги позивача у повному обсязі, 50 відсотків судового збору слід повернути позивачу; поверненню позивачу підлягає сума сплаченого судового збору у розмірі 1 128 грн. 02 коп. (2 684,00 - 427,96 х 50%).

Отже, загальний розмір судового збору, що підлягає поверненню позивачу з бюджету у даній справі складає 1 555 грн. 98 коп.; вказана частина судового збору підлягає поверненню позивачу з державного бюджету після надходження відповідного клопотання за ухвалою суду.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, решта судових витрат по справі покладається на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 1 128 грн. 02 коп. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Житлово-будівельного кооперативу № 1 про стягнення заборгованості за договором на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 7245 від 26.07.2018 у розмірі 49 545 грн. 56 коп. - задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 7 900 грн. 00 коп.

В решті позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 1 (вулиця Будівельників, смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52005; ідентифікаційний код 21946603) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (вулиця Троїцька, будинок 21-А, м. Дніпро, 49001; ідентифікаційний код 03341305) 41 645 грн. 56 коп. основного боргу та 1 128 грн. 02 коп. частину витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний - 30.05.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко