Ухвала

від 30.05.2023 по справі 906/715/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"30" травня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/715/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Шніт А.В.,

перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"

про видачу судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Житомирської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про видачу судового наказу щодо стягнення з Ружинського дошкільного навчального закладу №3 "КАЗКА" Ружинської селищної ради Житомирської області 130112,33грн заборгованості та 470,54грн 3% річних.

Заява обґрунтована неналежним виконанням боржником умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №21-105 від 12.10.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Ружинським дошкільним навчальним закладом №3 "КАЗКА" Ружинської селищної ради Житомирської області.

30.05.2023 Господарським судом Житомирської області видано судовий наказ №906/715/23 про стягнення з Ружинського дошкільного навчального закладу №3 "КАЗКА" Ружинської селищної ради Житомирської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" 130112,33грн заборгованості за спожиту електричну енергію та 267,43грн судового збору.

В іншій частині вимог, а саме - щодо стягнення 3% річних за період 06.04-19.05.2023 в розмірі 470,54грн, суд відмовляє у видачі судового наказу, враховуюче наступне.

Частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 150 ГПК України визначено форму і зміст заяви про видачу судового наказу.

Згідно з п.4 ч.2 ст.150 ГПК України у заяві повинні бути зазначені вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.

Суд зазначає, що за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п.7 ч.1 ст.155 ГПК України).

Водночас, у відповідності до норм п.8 ч.1ст.152 ГПК України, підставою для відмови у видачі наказу є встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги.

Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов`язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності порушення його права.

Разом з тим такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст. 15 ГПК України).

Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині, навіть щодо частини періоду нарахування в межах певного виду вимог, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов`язковою умовою наказного провадження, а тому суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав.

При цьому, законом не передбачено обов`язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ в частині заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги, так як у протилежному випадку суд буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.

Перевіривши розрахунок 3% річних, доданий до заяви про видачу судового наказу, суд вважає його неправильним, оскільки заявником невірно визначено період їх нарахування.

За змістом п.5.10 договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №21-105 від 12.10.2022, а також згідно рахунку за електричну енергію №4439 від 31.03.2023 за березень 2023 року, термін оплати становить 5 робочих днів. Тобто, кінцевим терміном сплати боржником вартості спожитої електроенергії за березень 2023 року є 07.04.2023.

Таким чином, з огляду на викладене та з врахуванням часткової сплати боржником 01.04.2023 вартості спожитої електроенергії за березень 2023 року в розмірі 179 248,52грн, право на нарахування 3% річних на залишок суми боргу в розмірі 24071,98грн у заявника виникло з 08.04.2023.

Відтак, на суму боргу в розмірі 130112,33грн (24 071,98грн (залишок заборгованості за спожиту електроенергію за березень 2023 року) + 106040,35грн (вартість спожитої електроенергії за квітень 2023 року згідно рахунку за електричну енергію №5478 від 30.04.2023 за квітень 2023 року)) право на нарахування 3% річних у заявника виникло лише 06.05.2023.

На підставі викладеного, а також враховуючи можливість стягнення в порядку наказного провадження лише неоспорюваної заборгованості, вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 470,54грн не підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Відповідно до ч.2 ст.152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

За змістом ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про відмову ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" у видачі судового наказу про стягнення 470,54грн 3% річних на підставі п.8 ч.1 ст.152 ГПК України.

Керуючись ст.147, 148, 149,150,151, п.8 ч.1 ст.152, ст.153,154,234,235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" у видачі судового наказу щодо стягнення з Ружинського дошкільного навчального закладу №3 "КАЗКА" Ружинської селищної ради Житомирської області 470,54грн 3% річних.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Шніт А.В. Друк:

1 - у справу

2 - ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (рек.)