Рішення

від 30.05.2023 по справі 910/2788/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2023 м. КиївСправа № 910/2788/23

За позовом: державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" в особі Одеської філії державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" (адміністрація Одеського морського порту);

до: товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКЕРСЬКИЙ ДІМ УКРАЇНА";

про: стягнення 164.110,42 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Державне підприємство "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" звернулося до господарського суду міста Києва в особі Одеської філії державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКЕРСЬКИЙ ДІМ УКРАЇНА" (далі - відповідач) про стягнення 164.110,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором експедирування вантажів від 16.03.2018 № 2232-П-ОДФ-18, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 164.110,42 грн., з яких: 110.898,81 грн. - основна заборгованість, 8.789,79 грн. - пеня, 5.988,54 грн. - 3 % річних та 38.433,28 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2788/23 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як адміністрацією, та відповідачем, як експедитором, укладено договір експедирування вантажів від 16.03.2018 № 2232-П-ОДФ-18 (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідач поручає, а позивач приймає на себе зобов`язання із надання, із використання інфраструктури та шляхопроводів на території Одеського морського порту, та послуг, пов`язаних з доглядом, видачею та відвантаженням з території Одеського морського порту, а також інших послуг, пов`язаних із здійсненням перевалки та зберігання вантажів (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.1.2 Договору, зокрема, визначено, що відповідач користується комплексами послуг, передбаченими умовами цього договору на безпере доплатних умовах (оплата здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за звітним).

Положеннями пункту 3.3 Договору, зокрема, передбачено, що рахунки, які надсилаються позивачем за навантажувально-розвантажувальні роботи на дільниці стафіровки контейнерів, на доглядовій рампі, та інших ділянках (територіях) Одеського морського порту, за зберігання вантажів, оплачуються окремо, відповідно до виставлених рахунків, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним. Рахунки відправляються відповідачу електронною поштою, на адресу зазначену у реквізитах цього договору.

Датою вручення рахунку відповідачу є дата відправки електронного листа.

Відповідно до пункту 4.3 Договору, за порушення строків сплати платежів, передбачених умовами цього договору, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення від суми несплати.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, надав відповідачу послуги за Договором на загальну суму 110.898,81 грн. Наведена фактична обставина підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме: від 31.03.2021 № б/н на суму 76.765,36 грн. та від 31.03.2021 № б/н на суму 34.133,45 грн.

Позивачем виставлені відповідачу рахунки від 31.03.2021 № 530045 на суму 34.133,45 грн. та від 31.03.2021 № 530046 на суму 76.765,36 грн.

Вказані рахунки направлені на адресу місцезнаходження відповідача 07.04.2021, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення, який наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Проте, сума заборгованості за Договором відповідачем не сплачена, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 110.898,81 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 8.789,79 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 5.988,54 грн. та інфляційних втрат в сумі 38.433,28 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в сумі 110.898,81 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 110.898,81 грн.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені за порушення строків виконання грошового зобов`язання суд зазначає наступне.

Приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а нарахування господарської санкції у вигляді пені здійснюється за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Першим днем прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання є 21.04.2021, а останнім днем нарахування пені є 19.10.2021.

При цьому, в поданому позивачем до суду розрахунку останнім днем нарахування пені є 21.10.2021.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково в сумі 8.718,31 грн., за розрахунками позивача в період з 21.04.2021 по 19.10.2021, оскільки за такий період розрахунок позивача є арифметично вірним.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі підлягає задоволенню повністю в сумі 5.988,54 грн., оскільки розрахунок заявленої до стягнення суми 3 % річних є арифметично вірним.

Перевіривши поданий позивачем до суду розрахунок інфляційних втрат, суд визнав його арифметично невірним, враховуючи те, що нарахування інфляційних втрат вважається правомірним при простроченні понад 15 днів у місяці.

Таким чином, нарахування інфляційних втрат за основною заборгованістю правомірне в період з травня 2021 по січень 2023.

Враховуючи заявлений позивачем період нарахування інфляційних втрат та сукупний індекс інфляції в період з травня 2021 по січень 2023, позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню в сумі 37.694,51 грн., а саме:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу05.2021 - 01.2022110.898,81133,9937.694,51

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись приписами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКЕРСЬКИЙ ДІМ УКРАЇНА" (Україна, 04073, місто Київ, ПРОСПЕКТ СТЕПАНА БАНДЕРИ, будинок 30, ідентифікаційний код: 41814695) на користь державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" (Україна, 01135, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ , будинок 14, ідентифікаційний код: 38727770) в особі Одеської філії державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" (адміністрація Одеського морського порту) (ОДЕСЬКА ОБЛ., М. ОДЕСА, ПЛ. МИТНА, БУД. 1) основну заборгованість в сумі 110.898 (сто десять тисяч вісімсот дев`яносто вісім) грн. 81 коп., пеню в сумі 8.718 (вісім тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 31 коп., 3 % річних в сумі 5.988 (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 54 коп., інфляційні втрати в сумі 37.694 (тридцять сім тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн. 51 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац