Рішення

від 11.05.2023 по справі 904/3893/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.05.2023Справа № 904/3893/22

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Квадр БМЗ-Дніпро»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» в особі Дніпропетровської регіональної дирекції страхування Приватного Акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»про стягнення 633039,58 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Негеля Ю.М.

Представники учасників справи:

від позивачаБартосевич Б.В.від відповідачаДеревецький В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Квадр БМЗ-Дніпро» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АРКС» в особі Дніпропетровської регіональної дирекції страхування Приватного Акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» 633039,58 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №29040а1д від 16.03.2021 в частині виплати страхового відшкодування за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 10.01.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2022 за вказаним позовом було відкрито провадження у справі №904/3893/22 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 справу №904/3893/22 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.

05.01.2023 матеріали зазначеної справи надійшли до Господарського суду міста Києва.

За результатами автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

05.01.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує та клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 прийнято справу №904/3893/22 до провадження, задоволено клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позов, відзив Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Аркс» прийнято до розгляду, встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 31.01.2023, встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

26.01.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній проти тверджень відповідача, викладених останнім у відзиві на позов, заперечив.

01.02.2023 та 08.02.2023 від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву про стягнення страхового відшкодування.

15.02.2023 від відповідача надійшли клопотання про розгляд справи №904/3893/22 у судовому засіданні з повідомленням сторін, заява із запереченнями проти розгляду справи №904/3893/22 в порядку спрощеного провадження та клопотання про постановлення ухвали суду про зобов`язання учасника справи надати заяву свідка.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 вирішено здійснювати розгляд справи №904/3893/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 05.04.2023.

27.02.2023 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 надано можливість відповідачу брати участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

05.04.2023 від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів.

У підготовчому засіданні 05.04.2023 суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника та також задовольнив клопотання відповідача про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2023 надано можливість позивачу брати участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

У судовому засіданні 03.05.2023 оголошувалася перерва до 11.05.2023.

11.05.2023 до початку судового засідання від відповідача надійшли: заява про намір подати докази на підтвердження розміру понесених судових витрат після ухвалення рішення суду; клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу; письмова промова у судових дебатах.

Представник позивача у судове засідання з`явився, позов підтримав.

Відповідач проти задоволення прозову заперечує, вказуючи на те, що ним правомірно відмовлено у здійсненні виплати страхового відшкодування на підставі п.п. 29.5.6, 29.5.14 Договору.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.03.2021 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (страховик, страхова компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Квадр БМЗ-Дніпро» (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №29040а1д (надалі - Договір).

Об`єктом страхування за Договором є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме автомобілем BMW X5, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , рік випуску 2019.

Відповідно до п. 9 Договору страховими ризиками є: викрадення, збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, збитки внаслідок інших подій.

Згідно з п.п. 11, 13 Договору страхова сума становить 2200000,00 грн; страховий платіж становить 57200,00 грн.

У п. 18 Договору строк його дії встановлено з 19.03.2021 по 18.03.2022.

Відповідно до довідки №3022011315452293 про дорожньо-транспортну пригоду, 10.01.2022 о 15 год 30 хв у смт.Обухівка сталася ДТП, а саме: водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW X5, державний номер НОМЕР_1 , здійснив наїзд на електроопору (надалі - ДТП), внаслідок чого застрахований транспортний засіб було пошкоджено.

В цей же день, 10.01.2022 водієм застрахованого транспортного засобу в телефонному режимі повідомлено страхову компанію про настання вищевказаної події.

12.01.2022 позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» із заявою про виплату страхового відшкодування у зв`язку із настанням страхового випадку - ДТП, що сталася 10.01.2022.

У відповідності до акту виконаних робіт №IN000012973 від 12.05.2022, складеного ремонтною організацією - Приватним акціонерним товариством «АВТ Баварія-Дніпропетровськ», вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW X5, державний номер НОМЕР_1 , склала 633039,58 грн.

Як пояснив позивач, у зв`язку із зволіканням страхової компанії щодо розгляду заяви про виплату страхового відшкодування, вартість ремонтних робіт у сумі 633039,58 грн була сплачена позивачем на рахунок ремонтної організації самостійно.

Факт сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Квадр БМЗ-Дніпро» на користь Приватного акціонерного товариства «АВТ Баварія-Дніпропетровськ» вартості ремонтних робіт у сумі 633039,58 грн підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями: №3454 від 14.01.2023 на суму 262200,00 грн, №3655 від 11.05.2022 на суму 140839,58 грн, №3644 від 10.05.2022 на суму 60000,00 грн, №3584 від 17.03.2022 на суму 100000,00 грн, №3651 від 11.05.2022 на суму 70000,00 грн.

Листом від 11.10.2022 №8327/12цв відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п.п. 29.5.6, 29.5.14 Договору.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Квадр БМЗ-Дніпро» вказує, що відмова відповідача у виплаті відшкодування є незаконною, а тому просить стягнути суму страхового відшкодування у розмірі 633039,58 грн (виходячи із вартості відновлювальних робіт застрахованого транспортного засобу) в судовому порядку.

В свою чергу, відповідач проти задоволення позову заперечує, вказуючи на те, що водій застрахованого автомобіля після ДТП не залишився на місці дорожньо-транспортної пригоди та не викликав на місце події компетентні органи та, як наслідок, водієм застрахованого транспортного засобу не було вжито заходи щодо збереження слідів події, чим порушено обов`язки, встановлені п.п. 26.1.2, 26.1.4 Договору страхування. При цьому, як зазначає відповідач, водієм застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП було пошкоджено електроопору та, відповідно, завдано матеріальної шкоди третім особам. Наведене, за твердженням відповідача, свідчить про те, що водієм не було вчинено дії, передбачені п.п. 2.10, 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, як того вимагає обов`язок, встановлений в п. 26.1.5 Договору.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором страхування.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За змістом ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно зі ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За змістом ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку; страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку; розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством; страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Статтею 20 Закону України «Про страхування» встановлено, що страховик зобов`язаний, зокрема, протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону. Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Відповідно до п. 29.5 Договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування в тому числі, якщо:

- страхувальник (його представник) не виконав обов`язків, передбачених умовами Договору, окрім п. 26.1.11 Договору, в т.ч. не виконав вимоги страховика щодо надання всіх необхідних документів та/або інформації стосовно заявленої події (п.п. 29.5.6 Договору);

- збитки, що виникли під час та/або у зв`язку з вчиненням дій (бездіяльності), пов`язаних з непідкоренням владі (втеча, залишення місця ДТП, відмови від освідчення на наявність алкогольного, наркотичного сп`яніння, переслідування працівниками правоохоронних органів та інше) (п.п.29.5.14 Договору).

Як зазначалось вище, листом від 11.10.2022 №8327/12цв відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п.п. 29.5.6, 29.5.14 Договору у зв`язку з невиконанням водієм застрахованого автомобіля обов`язків, передбачених положеннями п.п.25.2.2, 26.1.2, 26.1.4, 26.1.5 Договору.

Так, відповідно до п.п. 25.2.2 Договору страхувальник зобов`язаний виконувати всі умови Договору та Правил.

У п. 26.1 Договору встановлено, що в разі настання передбаченої у п. 24.2 Договору події страхувальник зобов`язаний, зокрема:

- з місця події, що має ознаки страхового випадку, повідомити та викликати на місце події відповідні компетентні органи (з урахування п. 27.6 та п. 27.7 Договору), а також дочекатися їх приїзду з метою обов`язкової реєстрації та оформлення події співробітниками відповідних компетентних органів (п.п. 26.1.2 Договору);

- вживати заходи щодо збереження слідів події (п.п. 26.1.4 Договору);

- при ДТП діяти відповідно до п.п. 2.10, 2.11 Правил дорожнього руху (п.п. 26.1.5 Договору).

Відповідно до п. 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний, зокрема, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.

Згідно з п. 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею. Третіми особами вважаються інші учасники дорожнього руху, які через обставини виявились причетними до дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 26.2 Договору обов`язки страхувальника, вказані в п. 25.2, п. 26.1 цього Договору, за виключенням п. 25.2.1 Договору в однаковій мірі розповсюджуються на осіб, що вказані в розділі 8 Договору як особи, допущені до керування застрахованим ТЗ. Порушення вказаними особами цих вимог тягне за собою ті ж наслідки, що і не виконання їх страхувальником.

Отже, умовами Договору прямо передбачено обов`язок водія застрахованого транспортного засобу в разі настання події, що має ознаки страхового випадку, повідомити та викликати на місце події відповідні компетентні органи та дочекатися їх приїзду з метою обов`язкової реєстрації та оформлення події співробітниками відповідних компетентних органів.

Однак, належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виконання даного обов`язку позивач суду не надав.

Натомість в матеріалах справи міститься копія пояснень від 25.01.2023, поданих страховику ОСОБА_1 (як водієм застрахованого автомобіля та директором страхувальника), в яких ОСОБА_1 сам вказав, що після зіткнення з електроопорою він вийшов з автомобіля і, побачивши, що внаслідок ДТП пошкодження отримав тільки його автомобіль та маючи важливу зустріч по роботі, продовжив рух далі. В подальшому, як вказано у поясненнях, коли водій виїхав на трасу Дніпро-Полтава в напрямку м. Дніпро, він почув стук переднього правого колеса, зупинився на території АЗК АМІК, де одразу до нього під`їхали працівники поліції та повідомили про здійснення ДТП. Також в цих поясненнях ОСОБА_1 підтвердив, що про вчинене ДТП працівників поліції він не повідомляв.

Аналогічні пояснення ОСОБА_1 надав і працівникам ВП №8 ДРУПГУНП в Дніпропетровській області (копія відповідних пояснень також додана до відзиву на позовну заяву).

В свою чергу, зі змісту наявного у справі рапорту, поданого начальникові ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, слідує, що повідомлення про ДТП надійшло до служби 102 від заявника - ОСОБА_2 .

Таким чином, наявними у справі документами підтверджується та позивачем не спростовано, що в порушення вимог п.п. 26.1.2, п.п. 26.1.5 Договору водій застрахованого транспортного засобу після ДТП не залишився на місці дорожньо-транспортної пригоди та не викликав на місце події компетентні органи.

Разом з тим, суд зазначає, що у п.п. 26.1.2 Договору міститься застереження стосовно того, що обов`язок страхувальника повідомити та викликати на місце події відповідні компетентні органи здійснюється з урахуванням п.п. 27.6, 27.7 Договору.

Відповідно до п. 27.6 Договору страхувальник може скористатися правом не викликати на місце події компетентні органи та, відповідно, не надавати страховику документи компетентних органів, які підтверджують настання страхового випадку, у разі пошкодження виключно скла, приладів зовнішнього освітлення, дзеркал ТЗ за відсутності пошкоджень інших деталей, вузлів та агрегатів застрахованого ТЗ без обмежень щодо кількості заявлених випадків.

Згідно з п. 27.7 Договору у випадках інших, ніж зазначені у п. 27.6 Договору, та з урахуванням умов п. 27.7.1 та п. 27.7.2 Договору страхувальник два рази протягом дії цього Договору може скористатися правом не викликати на місце події компетентні органи та, відповідно, не надавати страховику документи компетентних органів, які підтверджують настання страхового випадку, окрім випадків викрадення окремих складових частин ТЗ (в тому числі додаткового обладнання, вказаного в розділі 6 Договору). У випадку відсутності документів компетентних органів, які підтверджують настання страхового випадку, страхове відшкодування сплачується в розмірі збитку за вирахуванням встановленої згідно з розділом 10 Договору франшизи по відповідному ризику, але не більше ніж 25000,00 грн (якщо страхова сума менша ніж 500000,00 грн) або не більше ніж 5% від страхової суми (якщо страхова сума більша ніж 500000,00 грн). При цьому страхове відшкодування розраховується та сплачується виключно шляхом перерахування на рахунок СТО, відповідно до обраної за цим Договором опції згідно з розділом 14 Договору.

Таким чином укладеним між сторонами Договором прямо передбачено право страхувальника два рази протягом дії Договору не викликати на місце події компетентні органи та, відповідно, не надавати страховику документи компетентних органів, які підтверджують настання страхового випадку.

За таких обставин, враховуючи положення п. 27.7 Договору та з огляду на відсутність доказів реалізації позивачем встановленого цим пунктом права до настання спірного страхового випадку, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування за наслідками ДТП, що сталася 10.01.2022, є неправомірною.

В даному випадку відповідач зобов`язаний був здійснити виплату страхового відшкодування в порядку п. 27.7 Договору.

При цьому суд констатує, що застереження, наведені у п.п. 27.7.1, 27.7.2 Договору, до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, оскільки ДТП трапилася лише за участі застрахованого транспортного засобу (без наявності іншого учасника ДТП).

Відтак, з урахуванням визначених у п.п. 10.2, 11 Договору розмірів страхової суми (2200000,00 грн) та франшизи (1% від страхової суми), а також обмежень щодо розміру страхового відшкодування, встановлених п. 27.7 Договору (в даному випадку 5% від страхової суми, що становить 110000,00 грн), по спірному страховому випадку відповідач зобов`язаний був виплатити позивачу страхове відшкодування у сумі 88000,00 грн (110000,00 грн мінус 22000,00 грн франшизи за Договором).

Оскільки доказів виплати страхового відшкодування в добровільному порядку матеріали справи не містять, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАДР БМЗ-ДНІПРО» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» страхового відшкодування у розмірі 88000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В свою чергу, оскільки матеріалами справи підтверджується та позивачем не спростовано, що в порушення п.п. 26.1.2 Договору водій застрахованого автомобіля не повідомив з місця ДТП та не викликав на місце події відповідні компетентні органи, підстави для стягнення з відповідача решти заявленої до стягнення суми відшкодування відсутні.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Інші доводи та заперечення учасників справи судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - часткове задоволення позову з наведених вище підстав, впливу не мають.

Зокрема, судом не приймається до уваги посилання позивача на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.03.2022 у справі № 205/1088/22 (якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП) та відповідь Управління патрульної поліції за вих.№411аз/41/19/01-2022 (відповідно до якої жодних протоколів відносно водія ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП (залишення водієм місця пригоди) не складалося), оскільки такі документи стосуються виключно питання про притягнення водія до адміністративної відповідальності.

Натомість до предмету доказування у даній справі входить питання стосовно виконання/невиконання страхувальником (водієм застрахованого автомобіля) своїх обов`язків саме як сторони Договору страхування (в даному випадку - вимог п.п. 26.1.2, п.п. 26.1.5 Договору) в незалежності від того, чи мало місце притягнення водія до адміністративної відповідальності чи ні.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окрім судового збору, позивач просив покласти на відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20500,00 грн.

Відповідач проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката заперечував. На думку відповідача, із поданих позивачем документів не вбачається, що заявлені витрати мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відповідності до ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивач надав суду: копію договору про надання професійної правничої допомоги №12/10/22-1 від 12.10.2022 між Адвокатським об`єднанням «Радник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Квадр БМЗ-Дніпро», копію додатку №1 до договору про надання професійної правничої допомоги №12/10/22-1 від 12.10.2022, копію рахунку №49/2022 від 12.12.2022, копію платіжного доручення №3804 від 13.10.2022.

Відповідно до п. 1.1 договору про надання професійної правничої допомоги №12/10/22-1 від 12.10.2022 в порядку та на умовах, визначених цим договором та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту правничу допомогу з будь-яких правових питань, що виникають у клієнта з приводу оскарження у судовому порядку відмови (рішення страхової компанії АТ «АРКС» від 11.10.2022 за договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №29040а1д від 16.03.2021) у виплаті страхового відшкодування по факту ДТП, що мало місце 10.01.2022 за участі водія ОСОБА_1 , внаслідок якого був пошкоджений належний клієнту транспортний засіб автомобіль БМВ Х5, д/н НОМЕР_1 .

Згідно з п. 5.2 договору про надання професійної правничої допомоги №12/10/22-1 від 12.10.2022 за надання правничої допомоги, клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду у вигляді гонорару у розмірі в строки та на умовах, що визначається окремим додатком до цього договору.

У додатку №1 до договору про надання професійної правничої допомоги №12/10/22-1 від 12.10.2022 наведено детальний розрахунок вартості адвокатського гонорару (опис судових витрат сторони на професійну правничу допомогу), зокрема:

- ознайомлення з суттю правових питань клієнта, які потребують вирішення, витрачено часу 2 год, сума 1000,00 грн;

- підготовка та подання до страховика заяви від 17.10.2022 про перегляд розміру страхового відшкодування, один пакет документів, сума 1000,00 грн;

- підготовка та подача до відповідного суду позовної заяви та комплекту документів, один пакет документів, сума 4500,00 грн;

- участь в судових засіданнях - фіксована ставка (без обмеження кількості судових засідань по справі), сума 14000,00 грн.

Всього сума гонорару за надання послуг, згідно додатку №1 до договору про надання професійної правничої допомоги №12/10/22-1 від 12.10.2022, становить 20500,00 грн.

Для долучення до матеріалів справи позивачем надано копію платіжного доручення №3804 від 13.10.2022, яким підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Квадр БМЗ-Дніпро» на рахунок Адвокатського об`єднання «Радник» сплачено грошові кошти у розмірі 20500,00 грн за правові послуги згідно договору №12/10/22-1 від 12.10.2022.

Таким чином, наданими позивачем документами підтверджується, що у зв`язку із розглядом даної справи позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20500,00 грн.

На думку суду, такі витрати відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною адвокатами роботою.

В свою чергу, відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено неспівмірності таких витрат, а тому клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката залишається судом без задоволення.

За таких обставин, оскільки витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20500,00 грн підтверджені документально, враховуючи, що наявності підстав для зменшення таких витрат під час їх розподілу між сторонами відповідач належними та допустимими доказами не довів, такі витрати підлягають розподілу між сторонами у відповідності до ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у справі №904/3893/22 позов задоволено частково, витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 20500,00 грн покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (Україна, 04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 20474912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАДР БМЗ-ДНІПРО» (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 2 П, 41923319) суму страхового відшкодування у розмірі 88000 (вісімдесят вісім) тисяч 00 коп., судовий збір у розмірі 1320 (одна тисяча триста двадцять) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2849 (дві тисячі вісімсот сорок дев`ять) грн 75 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 31.05.2023

Суддя Ю.М. Смирнова