Рішення

від 22.05.2023 по справі 910/1587/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2023Справа № 910/1587/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Персональний Український Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіс Оіл Лоджістік"

про розірвання Договору фінансового лізингу № FL504-04/21 від 08.04.2021 та стягнення заборгованості в розмірі 179 996,39 грн.

Представники сторін:

від позивача: Цапенко С.С., ордер серія АА № 1280996;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Персональний Український Лізинг» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіс Оіл Лоджістік» про розірвання Договору фінансового лізингу № FL504-04/21 від 08.04.2021 та стягнення заборгованості в розмірі 179 996,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами зобов`язань за Договору фінансового лізингу № FL504-04/21 від 08.04.2021, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 06.03.2023.

У судове засідання 06.03.2023 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 03.04.2023, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 03.04.2023 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.04.2023, яку занесено до протоколу судового засідання.

14.04.2023 представником позивача подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 розгляд справи по суті призначено на 22.05.2023.

17.05.2023 представником позивача подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

У судове засідання 22.05.2023 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак були повернуті відділом поштового зв`язку до суду з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвал Господарського суду міста Києва.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 22.05.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Персональний український лізинг» (далі - лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свіс Оіл Лоджістік» (далі - лізингоодержувач, відповідач) укладено Договір фінансового лізингу №FL305-07/20 (далі - Договір), за умовами якого лізингодавець на підставі Договору купівлі-продажу (поставки) (далі - «Договір купівлі-продажу») зобов`язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, загальна вартість та строк поставки якого зазначаються в специфікації (додаток № 2 до цього договору) (далі - предмет лізингу), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Строк лізингу становить 60 місяців та складається з періодів лізингу, зазначених в графіку платежів (додаток №1 до договору) (далі «графік»), але не може бути менше одного року (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору лізингоодержувач самостійно та на власний ризик обрав предмет лізингу та продавця (постачальника) предмета лізингу ТОВ «Кий Авто Центр», ЄДРПОУ 43181210, адреса: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 16а (далі - продавець).

Пунктом 2.3 Договору узгоджено, що передача предмета лізингу лізингоодержувачу здійснюється відповідно до умов додатку 4 до Договору "Загальні умови фінансового лізингу" (далі "Загальні умови") та на підставі акту приймання-передачі (додаток 3 до договору). Місце передачі предмета лізингу лізингоодержувачу - м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 16а.

Згідно з п. 3.1 Договору вартість предмета лізингу становить 510 000,00 грн., в тому числі ПДВ 85 000,00 грн.

У відповідності до п. 4.1 Договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця.

Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку (п. 4.2 Договору).

Згідно з п. 4.3-4.5 Договору авансовий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, в розмірі 50% від вартості предмета лізингу. Поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду. Комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу. Виключення становить комісія, нарахована за правилами визначеними другим абзацом п. 4.6 цього договору, оскільки вона нараховується до настання першого періоду лізингу.

Відповідно до п. 4.7 Договору оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних), зазначених в цьому розділі договору здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця в порядку передбаченому умовами цього договору та п. 5 загальних умов.

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та скріплення печаткою лізингодавця і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим Договором (п. 8.1 Договору).

Додатками № 1, 2, 4 до Договору сторонами узгоджено Графік платежів, Специфікацію предмета лізингу та Загальні умови фінансового лізингу.

Відповідно до п. 5.1-5.3 Загальних умов фінансового лізингу (Додаток № 4 до Договору) лізингоодержувач зобов`язується сплачувати лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок лізингодавця. Лізингоодержувач сплачує авансовий лізинговий платіж на підставі рахунку у строки, зазначені у відповідному рахунку на сплату авансового лізингового платежу. Рахунок на оплату авансового лізингового платежу направляється лізингодавцем на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв`язку. Лізингодавець має право відмовитись від виконання цього договору в односторонньому порядку у випадку порушення лізингоодержувачем строку оплати авансового лізингового платежу.

Лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4 цих Загальних умов на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв`язку.

У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов`язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. Лізингоодержувач зобов`язаний оплачувати лізингові платежі незалежно від виставляння та отримання рахунків від лізингодавця.

Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування згідно абзацу другого п. 4.6 договору на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв`язку до 8 числа наступного місяця.

Згідно з п. 5.4 Загальних умов фінансового лізингу лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 10 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов`язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно.

Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі незалежно від фактичного користування предметом лізингу. Недоліки якості та комплектності предмета лізингу, його втрата, ремонт, технічне обслуговування не звільняють лізингоодержувача від виконання своїх зобов`язань за договором, в тому числі, своєчасної сплати лізингових платежів (п.5.5 Загальних умов фінансового лізингу).

Якщо день оплати поточного лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дня, за який настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) день (п.5.6 Загальних умов фінансового лізингу).

Пунктом 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу узгоджено, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

21.04.2021 сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі предмета лізингу, відповідно до умов якого на підставі Договору лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у користування предмет лізингу згідно Специфікації згідно з наведеними нижче характеристиками: автомобіль Renault Dokker, 2021 року випуску, № двигуна НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , пробіг 11 км., номер шасі/кузова НОМЕР_3 .

01.07.2022 між сторонами укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, відповідно до лізингоодержувач визнає у повному обсязі суму простроченої заборгованості за Договором, яка станом на дату укладення даної угоди становить 43 095,29 грн.

Пунктом 2 означеної додаткової угоди сторонами узгоджено графі погашення простроченої заборгованості, а відповідно до п. 3 узгоджено змінити п. 2 Додатку № 1 та викладено його в новій редакції.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, натомість відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, оплату чергових лізингових платежів за період березень 2022 року по січень 2023 року включно не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 111 790,52 грн.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині сплати лізингових платежів, позивач просить розірвати Договір.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 40 551,41 грн., 3% річних в розмірі 2 931,06 грн. та інфляційні втрати в розмірі 25 723,40 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для сторін.

Згідно зі статтею 292 ГК України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Так, відповідно до п. 4.2 Договору розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку.

01.07.2022 між сторонами укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, відповідно до п. 3 якої узгоджено змінити п. 2 Додатку № 1 та викладено його в новій редакції.

Як зазначає позивач, та не заперечується відповідачем, станом на 20.01.2023 відповідач не сплатив чергові лізингові платежі згідно графіку платежів в сумі 111 790,52 грн. за період з березня 2022 року по січень 2023 року включно.

Водночас, дослідивши Додаток № 1, а також наведений у позовній заяві розрахунок, судом встановлено, що заборгованість по лізингових платежах за період з березня 2022 року по січень 2023 року включно складає 111 684,44 грн.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором. Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором.

Пунктом 3 ч.2 статті 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов`язаний: своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі;

Згідно з п. 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Будь-яких доказів оплати за оспорюваний період матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати лізингових платежів за період з березня 2022 року по січень 2023 року включно у розмірі 111 684,44 грн., в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату лізингових платежів не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати лізингових платежів в розмірі 111 684,44 грн., що відповідачем не спростовано.

Також, у зв`язку з простроченням оплати лізингових платежів позивач просить суд розірвати Договір фінансового лізингу №FL504-04/21 від 08.04.2021.

Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з ч.1 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 6 статті 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний з інших підстав, встановлених законом або таким договором.

Пунктом 6.1.2 договору передбачено, що лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір та вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку у таких випадках, коли лізингоодержувач: не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Тобто, умовами укладених між сторонами правочинів передбачено право лізингодавця в односторонньому порядку достроково розірвати договір лізингу за наявності певних умов.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що договором прямо передбачена можливість дострокового в односторонньому порядку розірвання договору у разі не сплатити лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів, тому позовні вимоги про розірвання договору визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, оскільки відповідачем належним чином не виконувались зобов`язання за договором лізингу щодо погашення лізингових платежів, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 40 551,41 грн., 3% річних в розмірі 2 931,06 грн. та інфляційні втрати в розмірі 25 723,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Відповідно до п. 5.1 Договору за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, починаючи з п`ятого дня прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, сторонами договору, було погоджено письмово застосування такого виду відповідальності як стягнення пені.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 8.2.1 Загальних умов, у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються такі санкції: пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, з урахуванням встановленого судом розміру заборгованості, періодів виникнення такої заборгованості та приписів ч.6 ст. 232 ГК України, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 17 764,91 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення розмірів 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням встановленого судом розміру заборгованості та періодів виникнення такої заборгованості, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі 9 734,83 та 3% річних в розмірі 1 449,49 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати Договір фінансового лізингу № FL504-04/21 від 08.04.2021 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Персональний Український Лізинг" 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 50, ідентифікаційний код: 41802323) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Свіс Оіл Лоджістік" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 1, оф. 2, ідентифікаційний код: 43122045).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіс Оіл Лоджістік" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 1, оф. 2, ідентифікаційний код: 43122045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Персональний Український Лізинг" 04053, м. Київ, вул.. Січових Стрільців, будинок 50, ідентифікаційний код: 41802323) заборгованість в розмірі 111 684 (сто одинадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 44 коп., пеню в розмірі 17 764 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 91 коп., 3% річних в розмірі 1 449 (одна тисяча чотириста сорок дев`ять) грн. 49 коп., інфляційні втрати в розмірі 9 734 (дев`ять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 83 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 793 (чотири тисячі сімсот дев`яносто три) грн. 50 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 31.05.2023

Суддя О.А. Грєхова