Рішення

від 31.05.2023 по справі 910/2077/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.05.2023Справа № 910/2077/23Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/2077/23

За позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Текс»

про стягнення 204537,60 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Текс» (далі - відповідач) про стягнення 204537,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором поставки товару №291/ВЗЗ-2022 від 22.06.2022, не поставив товар у визначені договором строки, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 135072,00 грн та пеню у розмірі 69465,60 грн

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 відкрито провадження у справі №910/2077/23 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

При цьому, судом враховано, що відповідно до ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до пункту 5.2 договору передача (приймання - здача) товару здійснюється в пункті відвантаження за адресою: АДРЕСА_1.

Наведені умови договору свідчать, що товар має постачатися у м. Київ, отже договір №291/ВЗЗ-2022 від 22.06.2022 передбачає чітко визначене місце його виконання, а тому дана справа розглядається Господарським судом міста Києва.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 912/354/20.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.03.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 10003, м. Житомир, вул. Перемоги, буд. 7, оф. 38.

Втім, ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

За змістом частини 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.03.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Разом з цим, у відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім, відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2022 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Терра-Текс» (далі - постачальник) було укладено договір №291/ВЗЗ-2022 (далі - договір) за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно до пункту 1.2 договору сторони встановили, що найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару, зазначена в додатку №1 до цього договору. Код ДК 021:2015- 19210000-1 - Натуральні тканини.

Ціна договору складає 1929600 (Один мільйон дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч шістсот) грн 00 коп., Єдиний податок (далі по тексту - ЄП) 2%: - 38592,00 грн (пункт 3.1 договору).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» договірна ціна на постачання товару, визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої постачальником з урахуванням економічних показників його діяльності на момент укладення договору. При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати постачальника, пов`язані з виготовленням товару. Погоджена сторонами ціна товару після укладення договору не переглядається (пункти 3.2 та 3.3 договору).

Умовами пункту 4.1 договору сторони погодили, що розрахунки за товар, що поставляється, замовником проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів з дати прийняття товару на склад замовника, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника на відповідній видатковій накладній.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену в розділі 13 договору. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. Постачальник (представник постачальника) завчасно прибуває до замовника для отримання письмової заявки. У випадку корегування інформації яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке коригування засобами зв`язку з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.

Відповідно до пункту 5.2 договору передача (приймання - здача) товару здійснюється в пункті відвантаження за адресою: АДРЕСА_1.

Право власності на товар переходить від постачальника до замовника після прийняття товару на склад замовника, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника на відповідній видатковій накладній (пункт 5.6 договору).

Умовами пунктів 7.1 та 7.2 договору сторони дійшли згоди, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за договором сторони несуть відповідальність передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших чинних нормативно-правових актів України та цим договором. Постачальник приймає на себе всі ризики, пов`язані з поставкою товару за цим договором , до моменту підписання накладної або акту приймання-передачі товару уповноваженими на це представниками замовника і постачальника.

Згідно пункту 7.3 договору за порушення строку поставки товару зазначеного у пункті 5.1 цього договору постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, за прострочення поставки товару понад 30 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки замовник залишає за собою право на одностороннє розірвання цього договору.

Пунктом 11.6 договору визначено, що в разі неможливості виконання зобов`язань щодо поставки за даним договором, постачальник повинен в 3-х денний термін письмово повідомити замовника про обставини, що заважають належному виконанню обов`язків.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», але не довше ніж до 31.12.2022 (пункт 10.1 договору).

22.06.2022 року між сторонами підписано специфікацію до договору №291/ВЗЗ-2022 від 22.06.2022, яка є додатком №1 до даного договору (надалі - специфікація, додаток №1), у якій сторони погодили найменування товару (асортимент) - рушникова тканина (виробник Україна), кількість товару - 20000 метрів, ціну за одиницю з урахуванням єдиного податку (2%) - 96,48 грн та суму з урахуванням єдиного податку (2%) - 1929600,00 грн, у тому числі єдиний податок (2%) - 38592,00 грн.

15.07.2022 року позивачем було складено заявку до договору від 22.06.2022 №291/ВЗЗ-2022 (далі - заявка), а відповідачем, в особі директора ТОВ «Терра-Текс» Головко О.М., отримано дану заявку, про що свідчить відмітка про отримання з власноручним підписом директора.

У вказаній заявці було встановлено місце постачання: АДРЕСА_1 та дату поставки товару до 31.10.2022 включно.

Втім, як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив позивачу узгоджений товар на загальну суму 1929600,00 грн лише 07.12.2022 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи видаткова накладна №125 від 07.12.2022 на суму 1929600,00 грн, яка підписана сторонами без зауважень та заперечень.

10.01.2023 року позивач надіслав відповідачу претензію про сплату пені та штрафу за порушення строків поставки товару №78/8/2-9 від 02.01.2023 (далі - претензія), що підтверджується накладною №0408033400534 та описом вкладення у цінний лист. У вказаній претензії позивач у зв`язку із простроченням терміну поставки товару вимагав від відповідача на підставі пункту 7.3 договору та ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, сплатити пеню у розмірі 69465,60 грн та штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару в сумі 135072,00 грн.

Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, нараховані штрафні санкції не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену в розділі 13 договору. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. Постачальник (представник постачальника) завчасно прибуває до замовника для отримання письмової заявки. У випадку корегування інформації яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке коригування засобами зв`язку з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.

Як встановлено судом, на виконання умов пункту 5.1 договору, позивач вручив уповноваженому представнику відповідача заявку від 15.07.2022, в якій визначив дату поставки товару товароодержувачу до 31.10.2022 включно.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач допустив прострочення поставки товару на 36 днів з 01.11.2022 по 06.12.2022, а отже наявні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності за порушення строків поставки.

Відповідно до ч. 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Для застосування штрафних санкцій відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України необхідною умовою є: віднесення хоча б однієї сторони до суб`єкта господарювання державного сектора економіки; якщо порушення зобов`язання пов`язане з виконанням державного контракту; виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

При цьому у статті 22 Господарського кодексу України визначено, що суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Відповідно до Положення про військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2015 №122, Військова частина є бюджетною неприбутковою установою. Вона веде бухгалтерський облік, у встановленому законодавством порядку подає фінансову, бюджетну, статистичну, податкову на інші звітність (пункту 6 розділу ІІ Положення). Фінансування діяльності військової частини здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом (пункт 1 розділу V Положення).

Таким чином, суд зазначає про наявність правових підстав для застосування приписів ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України до зобов`язань, які виникли за договором, так як позивач є суб`єктом державного сектора економіки, а виконання договору фінансується за рахунок Державного бюджету України.

В той же час, аналіз частини другої статті 231 Господарського кодексу України свідчить, що визначені нею розміри штрафних санкцій застосовуються лише якщо інше не передбачено законом чи договором.

У даному випадку, сторонами в пункті 7.3 договору узгоджено, що за порушення строку поставки товару зазначеного у пункті 5.1 цього договору постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, за прострочення поставки товару понад 30 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки замовник залишає за собою право на одностороннє розірвання цього договору.

Відтак, оскільки відповідач допустив порушення строку поставки товару, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 7.3 договору позивачем нараховано і заявлено до стягнення пеню у розмірі 69465,60 грн та штраф у розмірі 7% в сумі 135072,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд прийшов до висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними належними доказами, дослідженими судом, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 13, 73, 74, 76-80, 129, 178, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Текс» про стягнення 204537,60 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Текс» (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, буд. 7, оф. 38; ідентифікаційний код 44555917) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) пеню у розмірі 69465 (шістдесят дев`ять тисяч чотириста шістдесят п`ять) грн 60 коп., штраф у розмірі 135072 (сто тридцять п`ять тисяч сімдесят дві) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 3068 (три тисячі шістдесят вісім) грн 06 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.05.2023.

СуддяТ.В. Васильченко