Рішення

від 19.05.2023 по справі 915/117/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2023 року Справа № 915/117/23

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 42129888)

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Комунального підприємства "Водопровідні мережі" Новобузької міської ради, вул. Маяковського, буд. 2, м. Новий Буг, Миколаївська область, 55601 (код ЄДРПОУ 36349348)

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

про стягнення коштів в сумі 2 808 131, 18 грн.

за участю представників сторін:

позивач: Сурікова І.А.,

відповідач: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Комунального підприємства "Водопровідні мережі" Новобузької міської ради заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 2 808 131, 18 грн.

Судовий збір в сумі 42 121, 97 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.03.2023 відкладено підготовче засідання 24.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.04.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 01.05.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.05.2023 відкладено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 19.05.2023.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідач в жодне підготовче / судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 19.05.23 судом відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 55/74 від 25.01.2019, а саме: зобов`язань щодо здійснення в повному обсязі оплати за активну електроенергію за період квітень-листопад 2022 року в сумі 2 808 131, 18 грн. в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та умовами договору.

У відповіді на відзив (вх. № 2629/23 від 06.03.2023) позивач додатково зазначив, що відповідачем не подано доказів на підтвердження обставин непереборної сили. Невиконання відповідачем грошового зобов`язання суттєво впливає на фінансовий стан позивача. Воєнний стан, введений в Україні, однаково вплинув як на позивача, так і на відповідача.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 2419/23 від 01.03.2023) просив суд в позові відмовити. Посилаючись на умови договору та ст. 617 ЦК України, ст. 218, 219 ГК України щодо обставини непереборної сили (форс-мажор), відповідач зазначає, що виконати зобов`язання по сплаті за електричну енергію не може, оскільки основним надходженням коштів від сплати за спожиту воду є сплата від населення.

Через військову агресію РФ люди мігрували, стали неплатоспроможними. Отже, своєчасної оплати за воду не має.

Нарахування за електроенергію становлять 82 % від отриманих доходів за водопостачання, сплачених населенням. Стягнення заборгованості призведе до критичної ситуації щодо виконання вимог по постачанню води населенню.

Відповідач заявою (вх. № 3574/23 від 22.03.2023) долучив до матеріалів справи документи на підтвердження оформлення субвенції відповідно до постанови КМУ № 1403 від 20.12.2022 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води згідно із Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення".

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" з 01.01.2019 року ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" є електропостачальником, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії (згідно постанови НКРЕКП від 14.06.2018 року № 429).

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 3.1.1 постанови № 312 (в редакції від 28.12.2018) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії». Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються у встановленому законодавством порядку.

25.01.2019 між ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" (постачальник) та КП "Водопровідні мережі" Новобузької міської ради (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 55/74 від 25.01.2019.

До договору між сторонами також укладено додаткову угоду від 08.10.2021, якою сторони внесли зміни до п. 1 Комерційної пропозиції в частині визначення ціни.

Договір та додаткову угоду підписано та скріплено печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

25.01.2019 КП "Водопровідні мережі" Новобузької міської ради (споживач) підписано Заяву-приєднання до договору.

Умовами договору передбачено наступне.

Відповідно п. 1.1 договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.2 договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та/або господарську діяльність.

Малі непобутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної та підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 3.1 договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Відповідно до абз. 1 п. 5.4 договору ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

Відповідно до п. 5.5 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації для подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до п. 5.8 договору розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок.

При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до п.п. 8 п. 6.1 договору споживач має право, зокрема, вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим Договором та чинним законодавством порядку.

Відповідно до п.п. 1 п. 6.2 договору споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.п. 1 п. 7.1 договору Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію.

Відповідно до п. 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до п. 13.1 договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком № 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.

Відповідно до п. 13.7 договору усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

Споживач зобов`язується у місячний строк повідомити постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в заяві - приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.

До договору складено Додаток «Комерційна пропозиція № 8».

Відповідно до п. 2 Комерційної пропозиції Споживач протягом розрахункового періоду здійснює планові платежі на рахунок Постачальника через банківську установу або іншим способом, не забороненим чинним законодавством:

- до 2 числа поточного місяця 60 % вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду на рахунок Постачальника;

- до 10 числа поточного місяця 40 % вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду на рахунок Постачальника.

У випаду співпадання дати оплати з вихідним чи святковим днями, Споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню.

Датою оплати рахунка вважається дата надходження коштів на рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 3 Комерційної пропозиції Постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяця надає Споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці. Споживач має можливість самостійно формувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг: elektropostach.mk.ua (далі - Сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобов`язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі - ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, "Акт прийняття-передавання товарної продукції" та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження Споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку Споживача без зауважень.

Платіжний документ формується Постачальником безкоштовно, згідно з обраною комерційною пропозицією до Договору. Платіжні документи на оплату надаються Споживачам у відповідних структурних підрозділах Постачальника, через персональну сторінку Споживача на вебсайті Постачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому Договором.

Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий Споживачем ні через Персональну сторінку споживача, ні у паперовому вигляді у Постачальника на 6 (шостий) робочий день місяця наступного після розрахункового - він вважається таким, що вручений Постачальником Споживачу та Споживач вважається таким, що з ним ознайомлений.

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня формування/отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться меншим ніж очікуване, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів.

Сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням цифрового підпису та переданий за допомогою Сервісу) ідентичний за документацією та реквізитами з документом на папері, та кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Використання Сервісу надає споживачу можливість надавати / отримувати електронні документи, використовуючи електронно-цифровий підпис (ЕЦП) для забезпечення виконання умов цього договору.

Відповідно до п. 8 Комерційної пропозиції договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з дати підписання Споживачем заяви-приєднання до договору і укладається на строк до 31 грудня 2019 року (включно) та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, а в частині розрахунків договір діє до повного їх завершення.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач за період з квітня 2022 року по листопад 2022 року відпустив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 3 041 767, 18 грн., що підтверджується актами про прийняття-передавання товарної продукції, а саме:

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 30.04.2022 на суму 324 112, 57 грн. з ПДВ;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 31.05.2022 на суму 287 564, 21 грн. з ПДВ;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 30.06.3022 на суму 409 521, 16 грн. з ПДВ;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 31.07.2022 на суму 538 203, 37 грн. з ПДВ;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 31.08.2022 на суму 423 894, 30 грн. з ПДВ;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 30.09.2022 на суму 366 401, 69 грн. з ПДВ;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 31.10.2022 на суму 351 082, 33 грн.

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 30.11.2022 на суму 340 987, 55 грн.

Всі акти підписано постачальником та споживачем.

Для проведення оплати за фактично надану електричну енергію позивачем відповідачу було виставлено рахунки на загальну суму 3 041 767, 18 грн., які наявні в матеріалах справи. Факт отримання рахунків підтверджується підписом споживача на рахунках.

14.07.2022 відповідачем проведено оплату на користь позивача в сумі 233 636, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3 від 14.07.2022 на суму 400 000, 00 грн., які були частково в сумі 166 364, 00 грн. зараховані в рахунок погашення заборгованості за березень 2022 (не входить у предмет доказування), а в сумі 233 636, 00 грн. - зараховані в рахунок погашення заборгованості за квітень 2022.

Отже, заборгованість за спожиту електричну енергію відповідача перед позивачем становить 2 808 131, 18 грн. (3 041 767, 18 грн. - 233 636, 00 грн.)

Відповідно до довідки ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» заборгованість КП "Водопровідні мережі" Новобузької міської ради станом на 27.01.2023 становить 2 808 131, 18 грн., яка виникла за квітень-листопад 2022 року.

Відповідно до довідки відповідача КП "Водопровідні мережі" Новобузької міської ради № 22 від 24.02.2023 заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 808 131, 18 грн.

03.01.2023 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 24-17/1 від 03.01.2023 з вимогою сплатити заборгованість, яку отримано відповідачем 11.01.2023.

Суду не подано доказів оплати відповідачем вищевказаної заборгованості за спожиту електричну енергію як на дату звернення позивача до суду із даним позовом, так і станом на день розгляду справи.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

4.1. Щодо стягнення суми заборгованості за електричну енергію.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до п. 4.2 Правил № 312 (в редакції від 01.01.2022) послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.

Відповідно до п. 4.3 Правил № 312 дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно до п. 4.4 Правил № 312 датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника або поточний рахунок оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку.

Відповідно до п. 4.8 Правил № 312 форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

4.2. Щодо обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України:

відкриває свої представництва та філії в інших країнах, а також засновує разом із зарубіжними партнерськими організаціями як в Україні, так і за її межами змішані торгово-промислові палати, ділові ради та інші спільні організації;

засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб;

засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників);

веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами. Порядок ведення зазначеного реєстру визначається Торгово-промисловою палатою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності (п. 5.48 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20 викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого:

- статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Подібна правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21.

Сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Звідси Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (п. 75-77 постанови Об`єднаної палати КГС ВС від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17; п. 5.19-5.21 постанови КГС ВС від 21.09.2022 у справі № 911/589/21; п. 47 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21).

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 року у справі № 904/6463/14; п. 44 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21).

Для звільнення себе від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставинами непереборної сили) відповідач зобов`язаний був надати не лише сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (п. 52 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21).

Неналежне повідомлення сторони договору може позбавити права іншу сторону посилатися на форс-мажорні обставини.

Верховний Суд звертає увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі (п. 33, 46, 50, 52 постанови КГС ВС від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. 25.01.2019 між ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" (постачальник) та КП "Водопровідні мережі" Новобузької міської ради (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 55/74 від 25.01.2019. Договір в силу ст. 629 ЦК України є обов`язковим до виконання. Умовами договору встановлено чіткі строки проведення оплати за отриману електричну енергію та обов`язок відповідача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії. В порушення умов договору та вимог законодавства відповідачем не проведено оплату за отриману електричну енергію, у зв`язку з чим у відповідача за період з квітня 2022 року по листопад 2022 року включно виникла заборгованість в розмірі 2 808 131, 18 грн.

Суду не подано доказів сплати вказаної заборгованості, як і не спростовано факту наявності заборгованості, строк оплати якої настав в силу приписів ст. 530 ЦК України та умов п. 5.1, п. 5.7, п. 5.8, п. 6.2 договору, п. 2 Комерційної пропозиції до договору.

Щодо посилань відповідача на форс-мажорні обставини, то суд зазначає, що в силу приписів ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України не вважаються обставинами непереборної сили, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів. Вказаними нормами закону передбачено можливість звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання, натомість в спірному випадку позивачем не застосовувалась відповідальність до боржника, а заявлено позовну вимогу про стягнення основного боргу. Крім того, відповідачем не подано суду доказів на підтвердження обставин непереборної сили, зокрема, відповідного сертифікату про засвідчення відповідних обставин саме за його зверненням до ТПП; не подано суду доказів повідомлення позивача про наявність форс-мажорних обставин (п. 12.4 договору); не доведено, що такі обставини об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами саме укладеного з позивачем договору.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 2 808 131, 18 грн. - заборгованості за спожиту електроенергію є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 42 121, 97 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Комунального підприємства "Водопровідні мережі" Новобузької міської ради, вул. Маяковського, буд. 2, м. Новий Буг, Миколаївська область, 55601 (код ЄДРПОУ 36349348) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 42129888) (на р/р НОМЕР_1 МОУ АТ «Ощадбанк» України, код 42129888, МФО 326461, отримувач - ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія»):

- 2 808 131, 18 грн. (два мільйони вісімсот вісім тисяч сто тридцять одна грн. 18 коп.) - заборгованості за спожиту електроенергію.

3. Стягнути з відповідача Комунального підприємства "Водопровідні мережі" Новобузької міської ради, вул. Маяковського, буд. 2, м. Новий Буг, Миколаївська область, 55601 (код ЄДРПОУ 36349348) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 42129888) (на р/р НОМЕР_2 в ПАТ "БАНК ВОСТОК", МФО 307123, код 42129888, отримувач - ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія»):

- 42 121, 97 грн. (сорок дві тисячі сто двадцять одна грн. 97 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 30.05.2023.

Суддя Е.М. Олейняш