Рішення
від 16.05.2023 по справі 917/272/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2023 Справа № 917/272/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Манад, вул.Центральна, 34, с. Засупоївка, Яготинський р-н, Київська обл., 07714 (поштова адреса : вул. Незалежності, 56, а/с № 15, м.Яготин, Київська обл.)

до відповідача Публічного акціонерного товариства Крюківський вагонобудівний завод, вул. І.Приходька, 139, м. Кременчук, Полтавська обл., 39621

про :

1) зобов`язання ПАТ Крюківський вагонобудівний завод виготовити та передати у власність ТОВ Манад вагони для зерна моделі 19-7053-02 у кількості 31 вагон, виготовлені згідно ТУ України 35.2-05763814-090:2011 і діючої технічної документації заводу-виробника, укомплектовані візками моделі 18-7055 та модернізовані згідно п. 7.5. договору поставки 19.01.2022 №7622/010 009/с із встановленням способу, порядку та строку виконання судового рішення;

2) нарахування до стягнення з ПАТ Крюківський вагонобудівний завод на користь ТОВ Манад штрафної санкції у вигляді пені розмірі 0,05% від вартості не поставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент оплати, з моменту порушення зобов`язання (прострочення поставки вагонів) з 01.01.2023 і до моменту виконання рішення,

Секретар судового засідання Теницька С.В.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 16.05.2023 р.

встановив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Позивач просить суд зобов`язати ПАТ Крюківський вагонобудівний завод виготовити та передати у власність ТОВ Манад вагони для зерна моделі 19-7053-02 у кількості 31 вагон, виготовлені згідно ТУ України 35.2-05763814-090:2011 і діючої технічної документації заводу-виробника, укомплектовані візками моделі 18-7055 та модернізовані згідно п. 7.5. договору поставки 19.01.2022 №7622/010 009/с із встановленням способу, порядку та строку виконання судового рішення; нарахувати до стягнення з ПАТ Крюківський вагонобудівний завод на користь ТОВ Манад штрафної санкції у вигляді пені розмірі 0,05% від вартості не поставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент оплати, з моменту порушення зобов`язання (прострочення поставки вагонів) з 01.01.2023 і до моменту виконання рішення, за мотивами позовної заяви (а.с. 1-14).

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач не виконав прийняті на себе зобов`язання з виготовлення та передачі у власність ТОВ Манад вагонів для зерна моделі 19-7053-02 у кількості 31 вагон, як сторони узгодили в Договорі поставки від 19.01.2022 №7622/010 009/с.

Як докази обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази :копія Додатку №1 до позову, Комплектність та якість вагонів для зерна моделі 19-7053-02.; копія Додатку №2 до позову, розрахунок пені; копія Договору поставки №7622/010 009/с від 19.01.2022; копія специфікації №1 від 19.01.2022 року до договору поставки №7622/010 009/с; копія Листа ПАТ Крюківський вагонобудівельний завод від 28.01.2022 №76.1-58/59 про попередню оплату в розмірі 10% вартості 31 вагона; Роздруківка з електронної пошти від 07.02.2022 про прийняття змін до договору №7622/010 009/с від 19.01.2022 із вкладенням сканкопії договору та листа від № 76.1-58/59 від 28.01.2022 скріпленого підписом та печаткою; Роздруківка з електронної пошти від 11.02.2022 про направлення рахунку для можливості здійснення оплати по договору №7622/010 009/с від 19.01.2022; копія платіжного доручення №2836 від 11.02.2022 про сплату вартості 31 вагона в розмірі 10%; Роздруківка електронного листування між позивачем та відповідачем, від 18.01.2022, 08.02.2022, 10.02.2022, про надання відповідачу трафарету для нанесення маркувань, знаків, і написів; копія трафарету для нанесення маркувань, знаків, і написів; копія листа ПАТ Крюківський вагонобудівельний завод від 09.05.2022 №76.1-58/206 про використання попередньої оплати для закупівлі товаро-матеріальних цінностей для виготовлення вагонів для зерна; копія ТУ України 35.2-05763814-090:2011 зареєстрованих за №02568182/036983 від 18.11.2011 в Всеукраїнському державному науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (Укрметртестстандарт); копія настанов для експлуатації 7053.00.000 РЕ; Роздруківка щодо комплектування та якості вагонів , розміщена на офіційному веб-сайті відповідача в розділі Продукція - Вагони-хопери - Вагони-хопери для перевезення зерна моделей 19-7053,19-7053- 01,19-7053-02,19-7053-03 та 19-7053-04; Роздруківка щодо візка моделі 18-7055 для вагона моделі 19-7053-02 розміщена на офіційному вебсайті відповідача в розділі Продукція Візки вантажного вагонобудування для вагонів моделі 19-7053-02.

Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзиву вх. № 3819 від 27.03.2023 (а.с. 118-120) та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, стверджуючи про:

-наявність форс-мажорних обставин з огляду на початок 24.02.2022 року широкомасшатбної війни рф проти України як підставу неможливості своєчасного виконання прийнятих на себе за договором зобов`язань, що підтверджується сертифікатом ТПП України, про що позивач був повідомлений 03.03.2022 року;

-недосягнення згоди із позивачем щодо коригування ціни товару через значне зростання вартості матеріалів та комплектуючих;

-повернення позивачеві авансового платежу в розмірі 6 584 400,00 грн 20.02.2023 року враховуючи закінчення договору 31.12.2022 року;

-наявність правової неможливості задоволення заявленого позову з огляду на сплив встановлених договором строків виконання зобов`язань та припинення цих зобов`язань, оскільки закінчення строку дії договору унеможливлює надання примусового захисту права позивача на отримання товару.

Як докази обґрунтованості заперечень проти позову відповідач надав наступні докази: копія сертифікату ТПП України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин за договором № 7622/010 009/с від 19.01.2022, лист № 76.1-58/59 від 28.01.2022, лист № 76.1-57/266 від 03.03.2022, лист № 76.1-57/530 від 05.09.2022, лист № 44/9-2022 від 29.09.2022, лист №76.1-58/369 від 24.10.2022, лист № 51/10-2022 від 25.10.2022, лист № 76.1-58/385 від 05.12.2022, лист № 51/10-2022 від 09.12.2022, лист № 76.1-58/402 від 22.12.2022, лист № 76.1-58/43 від 08.02.2023, лист № 18/2-2023 від 10.02.2023, лист № 76.1-58/57 від 20.02.2023.

Позивач надав відповідь на відзив вх. № 4205 від 04.04.2023 (а.с. 147-156), в спростування заперечень відповідача проти позову вказує наступне:

-наслідки військової агресії рф негативно вплинули на всі сфери господарської діяльності, а тому сторони перебувають у рівних умовах;

-умови договору передбачають звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань, виконання яких стало неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин, а не від виконання зобов`язань, строк виконання зобов`язань може бути продовжений на час існування обставин непереборної сили;

-обов`язок з виготовлення та поставки вагонів виник у відповідача до настання військово агресії рф та може бути припинений за взаємною згодою сторін з укладенням відповідної угоди, якщо форс-мажорні обставини тривають понад 30 календарних днів;

-відповідачем не надано допустимих доказів настання форс-мажорних обставин, оскільки сертифікат наданий Полтавською філією ТПП 01.12.2022 року, в той час як умовами договору передбачений строк для надання сертифікату ТПП України не пізніше 20 днів з дня повідомлення про настання форс-мажорних обставин - 23.03.2022 року;

-зміст листів відповідача свідчить про пропозиції збільшення ціни за одиницю товару та про можливість поновлення постачання за договором за збільшеною ціною;

-відповідачем протягом періоду з 24.02.2022 по 31.12.2022 було виготовлено та передано на реєстрацію в автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів за заявами підприємств, установ, організацій 313 вагонів для зерна моделі 19-7053-02, що підтверджується даними АТ Укрзалізниця та свідчить про відсутність форс-мажорних обставин для відповідача;

-посилання на ст. 607 ЦК України щодо припинення зобов`язання за договором є неправомірним;

-за приписами ст. 693 ЦК України саме покупець, а не продавець, має право обрати варіант правової поведінки (повернення попередньо оплати або передання товару).

Крім того, у даній відповіді на відзив позивач повідомив суд про об`єктивну неможливість подання з відповіддю на відзив доказу про загальну кількість вироблених відповідачем у період з 24.02.2022 по 31.12.2022 залізничних вагонів для доказування обставин можливості виробництва відповідачем залізничних вагонів та подання доказу з клопотанням про поновлення строку на його подання після отримання інформації від Філії ГІОЦ АТ Укрзалізниця на запит ТОВ Манад, строк надання відповіді на який спливає 04.04.2023 року, та просить суд призначене на 18.04.2023 року підготовче судового засідання закрити, та відразу розпочати розгляд справи по суті.

На підтвердження викладених у відповіді на відзив обставин позивач надав наступні докази : податкова накладна №49 від 11.02.2022 за №9037902734 за фактом отримання попередньої оплати (авансу), розрахунок коригування №35 від 20.02.2023до ПН №49 від 11.02.2022, повернення оплати, з квитанцією, лист ТОВ Манад від 24.02 2023 №33/2-2023 про протиправність повернення попередньої оплати, лист ПАТ КВБЗ від 07.03.2023 №76.1.-58/73 про відмову в усуненні порушень та про закриття договору, запит ТОВ Манад від 03.02.2023 №22/2-2023 до У3 про надання інформації щодо вагонів для зерна, вироблених ПАТ КВБЗ, лист-відповідь ГІОЦ АТ Укрзалізниця від 10.02.2023 №47/35, запит ТОВ Манад від 20.02.2023 №29/2-2023 до УЗ (повторний), лист-відповідь ГІОЦ АТ Укразалізниця від 22.02.2023 №46/155, запит ТОВ Манад від 23.02.2023 №32/2-2023 до УЗ (повторний),лист-відповідь ГІОЦ АТ Укразалізниця від 28.02.2023 №46/175, запит ТОВ Манад від 28.03.2023 №27/3-2023 до У3 про надання інформації щодо загальної кількості вагонів вироблених ПАТ КВБ3 з 24.02.2022 по 31.12.2022, з доказами направлення.

Електронною поштою за вх. № 4314 від 06.04.2023 року позивачем надано суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, відповідно до якого позивач просить суд поновити строк на подання доказу : листа Філії ГІОЦ АТ Укрзалізниця від 04.04.2023 № 54/19 та приєднати до матеріалів справи вказаний доказ (а.с. 171-178).

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив вх. № 4641 від 13.04.2023 (а.с. 178-182), у яких стверджує наступне:

-ним було дотримано процедуру та строки сповіщення позивача про настання форс-мажорних обставин по договору;

-позивачем не виконано умови договору щодо перерахування 50% попередньої оплати, як це передбачено Специфікацією, а тому має місце прострочення кредитора відповідно до ст. 613 ЦК України, отже в силу приписів ст. 611 ЦК України зобов`язання відповідача по договору щодо поставки вагонів є припиненим;

-закінчення строку дії договору унеможливлює надання примусового захисту права позивача на отримання товару, проте не позбавляє права іншої сторони виконати своє зобов`язання у добровільному порядку.

На підтвердження викладених у запереченні на відповідь на відзив обставин відповідач надав копію розпорядження ТПП від 25.02.2022 № 3, копію рахунку на попередню оплату.

13.04.2023 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив вх. № 4641.

Суд не приймає до розгляду заперечення на відповідь на відзив від 13.04.2023 як подане поза межами встановленого судом строку на їх подання без клопотання про продовження строків на подання вищезазначених заяв стонами заявлено не було.

14.04.2023 позивач надав пояснення вх. № 4710.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

20.02.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Манад до відповідача Публічного акціонерного товариства Крюківський вагонобудівний завод про зобов`язання ПАТ Крюківський вагонобудівний завод виготовити та передати у власність ТОВ Манад вагони для зерна моделі 19-7053-02 у кількості 31 вагон, виготовлені згідно ТУ України 35.2-05763814-090:2011 і діючої технічної документації заводу-виробника, укомплектовані візками моделі 18-7055 та модернізовані згідно п. 7.5. договору поставки 19.01.2022 №7622/010 009/с із встановленням способу, порядку та строку виконання судового рішення та нарахування до стягнення з ПАТ Крюківський вагонобудівний завод на користь ТОВ Манад штрафної санкції у вигляді пені розмірі 0,05% від вартості не поставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент оплати, з моменту порушення зобов`язання (прострочення поставки вагонів) з 01.01.2023 і до моменту виконання рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2023 року справу № 917/272/23 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 23.02.2023 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі; ухвалив справу розглядати у порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання у справі на 23.03.2023 року на 10:00.

Суд протокольною ухвалою від 23.03.2023 оголосив про перерву в засіданні суду до на 18.04.2023 на 11:00 год.

У судовому засіданні 18.04.2023 задовольнив клопотання позивача про приєднання доказів до матеріалів справи та поновлення строку на його подання; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 04.05.2023 на 11:00 год.

У судовому засіданні 04.05.2023 представники позивача заявили, що наполягають на задоволенні позовних вимог, представник відповідача заявив, що заперечує проти позову. Суд оголосив протокольну ухвалу про перерву в засіданні суду до 16.05.2023 до 11:00 год. для надання сторонам можливості підготуватися до судових дебатів.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи

В судовому засіданні 16.05.2023 року відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено коли буде підписано повний текст судового рішення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

19.01.2022 року між Публічним акціонерним товариством Крюківський вагонобудівний завод (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Манад (далі - покупець) укладено Договір постачання № 7622/010 009/с (а.с. 16-20, далі - Договір), за умовами якого сторони узгодили, зокрема, наступне :

- у відповідності до цього Договору Продавець зобов`язується виготовити і поставити, а Покупець прийняти та оплатити вагони для зерна моделі 19-7053-02, виготовлені згідно ТУ України 35.2-05763814-090:2011 і діючої технічної документації заводу-виробника (далі - продукція/Вагони), укомплектовані візками моделі 18-7055. Вагони мають сертифікат відповідності, виданий в системі Органу з підтвердження відповідності акредитованого НААУ.

Допускається при виготовленні вагонів використання комплектуючих 2019-2022 рр. виробництва, при цьому елементи візка, а саме рами бокові та балки надресорні 2020-2022 рр. виробництва, нові (не вживані), Виготовлені рами бокові та балки надресорні підтверджуються сертифікатами відповідності, виданими органом з підтвердження відповідності, внесеним в Реєстр організацій, визнаних Радою по залізничному транспорту (п. 1.1 Договору);

- Продавець гарантує, що продукція, що поставляється є новою, не є предметом застави, вільна від прав третіх осіб, не підлягає утриманню, не здана в оренду, не продана, не знаходиться в розшуку або під арештом та вільна від інших обтяжень (п. 1.2 Договору);

- кількість продукції, що поставляється, визначається Специфікаціями (Додатками) та є невід`ємною частиною даного Договору. За домовленістю Сторони можуть збільшити або зменшити кількість продукції, уклавши відповідну Додаткову угоду, що є невід`ємною частиною до даного Договору (п. 2.1 Договору);

- якість продукції, що поставляється, повинна відповідати діючій технічній документації заводу-виробника, вимогам законодавства України та підтверджуватися сертифікатом якості заводу-виробника (п. 2.2 Договору);

- Продавець гарантує відповідність продукції технічним умовам ТУ України 35.2-05763814-90:2011 при дотриманні Покупцем правил експлуатації зазначеної продукції, викладених в Настанові щодо експлуатування 7053.00.000 РЕ. При цьому, обточування поверхні кочення коліє не є ознакою, що перериває гарантійний термін експлуатації візків вагонів, тому що природний знос гребеня і поверхні катання коліс є результатом конкретних умов експлуатації (п. 2.4 Договору);

- гарантійні терміни експлуатації встановлюються Продавцем відповідно до розділу 7 технічних умов ТУ України ТУ У 35.2-05763814-090:2011 та обчислюються з дня підписання акту приймання-передачі Сторонами (п. 2.5 Договору);

- Продавець поставляє продукцію Покупцеві на умовах FCA: залізнична станція Крюків-на-Дніпрі (425302) відновідно до Інкотермс-2020 місце постачання (п. 3.1 Договору);

- постачання продукції здійснюється партіями, визначеними Специфікаціями (Додатками) до цього Договору, які є його невід`ємною частиною та після отримання Продавцем від Покупця передоплати за узгоджену до відвантаження партію. Строки постачання продукції визначаються Специфікаціями (Додатками) то цього Договору, які є його невід`ємною частиною. За згодою Сторін допускається дострокова доставка продукції, При цьому, постачання кожної партії продукції здійснюється після отримання передоплати, відповідно до умов і термінів, визначених у Специфікаціях (Додатках, п. 3.2 Договору);

- вагони передаються Покупцеві окремими партіями (частинами). Кожна окрема партія Вагонів передається в рамках цього Договору після попереднього письмового узгодження Сторонами її асортименту, номенклатури, кількості, якості, ціни за одиницю та загальної суми (вартості) партії продукції, умов та строків (термінів) її доставки та передачі у власність у відповідних додатках до даного Договору (специфікаціях), оформлених на кожну партію Вагонів, які з дати підписання Сторонами є невід`ємними частинами цього Договору. Вагони поставляються Продавцем лише після передоплати за Договором. Додатки до Договору на партію Вагонів повинні також містити відомості про уповноважених представників Покупця, відповідальних за приймання доставленої продукції та підписання товарно-супроводжуючих документів (п. 3.3 Договору);

- факт постачання та передачі у власність кожної партії Вагонів в рамках цього Договору підтверджується Актами приймання-передачі, підписаними уповноваженими представниками обох сторін та скріпленими печатками обох сторін в особі Голови правління - директора Публічного акціонерного товариства Крюківський вагонобудівний завод Крамаренко Максима Вікторовича та Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Манад, ОСОБА_1 . Датою постачання та передачі у власність кожної партії вагонів вважаться дата підписання Акту приймання-передачі Сторонами (п. 3.4 Договору);

- ціна одиниці продукції встановлюєтьсяв Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною цього Договору. Загальна сума Договору визначається загальною сумою всіх партій продукції, поставлених Продавцем та прийнятих Покупцем протягом терміну дії цього Договору згідно Специфікацій (Додатків), підписаних до цього Договору, які є його невід`ємною частиною (п. 4.1 та п. 4.3 Договору);

- оплата вартості поставлених вагонів проводиться Покупцем самостійно, безготівково в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок Продавця на підставі рахунку Продавця в терміни та порядку, передбаченому у відповідній Специфікації до цього Договору. Сторони можуть в будь-який момент дії цього Договору узгодити іншу форму проведения розрахунків, що оформлюється в порядку передбаченому цим договором (п. 5.1 та п. 5.2 Договору);

- при настанні виняткових погодних умов або стихійних явищ природного характеру (землетруси, повені, урагани, торнадо, буреломи, снігові замети, ожеледь, град, руйнування в результаті блискавки, заморозки, пожежі, посухи, просідання зміщення ґрунтів і тощо), лих техногенного та антропогенного походження (аварії, вибухи, пожежі, хімічне або ражіаційне забруднення території і тощо), обставин соціального, політичного і міжнародного походження (загроз війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, ворожі атаки, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, обурення, акт тероризму, диверсії, піратство, заворушення, вторгнення, революції, повстання, обмеження комендантської години, експропріації, примусові вилучення, захоплення підприємств, реквізиції, громадські демонстрації або хвилювання, протиправні дії третіх осіб, тривалі перерви в роботі транспорту, епідемії, страйки, бойкоти, блокади, ембарго, закриття морських проток, заборони (обмеження) експорту/імпорту, інші, в т.ч. міжнародні санкції, рішення, акти або дії органів державної влади або місцевого самоврядування і тощо), які є надзвичайними, непередбачуваними, якщо це спричинено невідворотними і непереборними обставинами, наслідком яких є неможливість протягом певного часу частково або в повній мірі виконання зобов`язань за цим Договором, Сторони звільняються від відповідальності за невиконання тих своїх зобов`язань, виконання яких стало неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин (за винятком зобов`язань, термін виконання яких настав до дати виникнення таких обставин), відповідно до часу дії форс-мажорних обставин, при цьому, термін виконання всіх зобов`язань за цим Договором збільшується пропорційно часу, протягом якого будуть діяти такі обставини. Після припинення дії форс-мажорних обставин, всі перенесені зобов`язання підлягають виконанню в порядку, передбаченому цим Договором з урахуванням пропорційності продовження моменту їх виконання на період дії форс-мажорних обставин (п. 8.1 Договору);

- Сторона, для якої наступили форс-мажорні обставини, зобов`язана без необґрунтованих затримок повідомити у письмовій формі іншу Сторону про їх настання або припинення. Факти, викладені в повідомленні про настання форс-мажорних обставин, підлягають підтвердженню Торгово-промисловою палатою Україна, сертифікат якої після його отримання, але не пізніше 20 календарних днів з дати отримання відповідного повідомлення про настання форс-мажорних обставин, також направляється Стороною, для якої наступили форс-мажорні обставини, іншій Стороні (п. 8.2 Договору);

- у разі якщо форс-мажорні обставини тривають понад 30 (тридцять) календарних днів. Сторони можуть виступити з ініціативою про розірвання Договору, про що складають та підписують Додаткову угоду. Настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання Сторонами зобов`язань, термін виконання яких настав до дати виникнення таких обставин, а також для звільнення Сторін від відповідальності за таке невиконання (п. 8.3 та п. 8.4 Договору);

- у разі порушення терміну постачання продукції, який визначений в графіку, наведеному в Специфікаціях, що с невід`ємною частиною цього Договору, Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,05% від вартості не поставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент оплати (п. 9.3 Договору);

- всі суперечки і розбіжності, що виникли за цим Договором, підлягають вирішенню шляхом переговорів. З обов`язковим: досудовим врегулюванням шляхом пред`явлення претензій, які розглядаються протягом 30 днів з дати отримання (п. 10.1 Договору);

- всі зміни і доповнення за цим Договором, окрім випадків передбачених томом 5.4, дійсні лише в тому випадку, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані з обох сторін, при цьому факсимільні копії мають юридичну силу, лише з наступним підтвердженням їх оригіналами (п. 11.6 Договору);

- цей договір діє до 31 грудня 2022 доку, по закінченню якого всі зобов`язання повинні бути виконані. У тому разі, якщо до кінця дії Договору Сторони не в повному обсязі виконали свої зобов`язання, або за досягнення Сторонами згоди щодо продовження дії договору у випадку інших умов, дія договору може бути продовжена за згодою Сторін шляхом укладення та підписання Додаткової угоди (п. 11.7 Договору).

19.01.2022 року між сторонами укладено специфікацію № 1, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками сторін (а.с. 20). У даній специфікації сторони узгодили наступне :

- ПАТ КВБЗ зобов`язався поставити ТОВ Манад вагони для зерна моделі 19-7053-02 у кількості 31 вагон. Вартість 1 одиниці вагона для зерна мод. 19- 7053-02 становить 1 770 000,00 грн. без ПДВ. Вартість 1 одиниці вагона для зерна мод. 19-7053-02 з ПДВ становить 2 124 000,00 грн, а всього вартість 31 вагона для зерна мод. 19-7053-02 з ПДР становить 65 844 000,00 грн;

- умови оплати 31 вагона для зерна мод. 19-7053-02 :

- 50% від загальної вартості вагонів - до 15.01.2022 р.;

- 50% від вартості кожної окремої партії вагонів - Покупець сплачує за фактом проведенні технічного приймання вагонів на території Продавця (п. 2 Специфікайії):

- строк постачання вагонів за даним Додатком - листопад-грудень 2022 року (п. 3 специфікації).

Після підписання договору та специфікації позивач отримав від відповідача лист від 28.01.2022 №76.1-58/59 щодо здійснення попередньої оплати у розмірі 10% від загальної вартості 31 вагона для зерна мод. 19-7053-02 у строк до 14.02.2022 та подальшого узгодження терміну оплати ще 40% від загальної вартості 31 вагону окремим листом. У даному листі зазначено, що останній є невід`ємною частиною Договору №7622/010 009/с від 19.01.2022 року (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 21).

07.02.2022 ТОВ Манад в дотримання умов п. 5.4. Договору протягом 5-ти робочих днів (з 28.01.2022 по 07.02.2022) направив відповідачу скановану копію договору поставки (у т.ч. специфікацію №1), повідомив відповідача про прийняття до виконання змін до Договору у вигляді запропонованого та викладеного у листі № 76.1-58/59 від 28.01.2022, вказав про готовність здійснення попередньої оплати у розмірі 10% від суми специфікації №1 від 19.01.2022 ТОВ Манад у передбачений договором строк до 14.02.2022, а лист від № 76.1-58/59 від 28.01.2022 скріпив підписом та печаткою з повідомленням про прийняття умов до виконання.

Тобто, сторонами у встановленому п. 5.4 Договору порядку було досягнуто згоди, що у строк до 14.02.2022 ТОВ Манад здійснює попередню оплату у розмірі 10% від загальної вартості 31 вагона для зерна мод. 19-7053-02, сплату 40% ТОВ Манад здійснює за фактом отримання листа від ПАТ КВБЗ у терміни вказані у листі, остаточну оплату вартості 31 вагона ТОВ Манад здійснює у розмірі 50% за фактом приймання вагонів, згідно умов п.п. 3.1. - 3.15 розділу 3 Договору, п.п. 6.1. - 6.3. розділу 6 Договору, п. 1, 2 специфікації №1 від 19.01.2022.

11.02.2022 ТОВ Манад направив до ПАТ КВБЗ електронного листа про надання ТОВ Манад рахунку-фактури для здійснення оплати за вагони згідно Договору та змін до Договору згідно листа № 76.1-58/59 від 28.01.2022.

11.02.2022 року, не отримавши від ПАТ КВБЗ рахунку-фактури, ТОВ Манад платіжним дорученням № 2836 оплатив на користь ПАТ КВБЗ 10% від загальної вартості 31 вагона для зерна мод. 19-7053-02 в сумі 6 584 400,00 грн, вказавши у призначені платежу : Оплата за 31 вагон зг.дог.№7622/010 009/с від 19.01.2022, зг.специфікації №1 від 19.01.2022 та зг.листа №76.1-58/59 від 28.01.2022 у т.ч. ПДВ 20% 1 097 400.00 грн (а.с. 24).

ПАТ КВБЗ прийняв здійснену ТОВ Манад оплату без зауважень.

На виконання умов п. 3.10 Договору ТОВ Манад 08.02.2022 року надав Продавцю найменування власника вагонів, поштову адресу та код, а також інші дані для нанесення трафаретів на вагони. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи роздруківкою електронного листування про надання трафаретів, а також трафаретом підписаного керівником ТОВ Манад щодо нанесення даних на вагони.

Листом № 76.1-57/530 від 05.09.2022 (а.с. 126) відповідач повідомив позивача про готовність виконання замовлення за договором, починаючи з жовтня 2022 року, а також про необхідність коригування ціни вагону за договором до рівня 2 370 000,00 грн. без ПДВ через значне зростання вартості матеріалів та комплектуючих внаслідок форс-мажорних обставин.

29.09.2022 року у відповідь від позивача був отриманий лист № 44/9-2022, яким позивач відмовився від коригування ціни на продукцію.

Листом № 76.1-58/369 від 24.10.2022 відповідач проінформував позивача про неможливість збереження ціни вагону для зерна мод. 19-7053-02 на початковому рівні та запропонував можливі варіанти реалізації угоди з урахуванням внесеної попередньої оплати у розмірі 6 584 400,00 грн.

Пропозиції відповідача були відхилені позивачем (копія листа позивача № 51/10-2022 від 25.10.2022 наявна у матеріалах справи).

Відповідачем позивачу було направлено лист (№ 76.1-58/385 від 05.12.2022) з обґрунтуванням обставин, через які підприємство вимушене закуповувати ТМЦ за новими, значно вищими цінами, що обумовлює зростання собівартості виробництва вантажних вагонів, з проханням повторно розглянути запропоновані у листі № 76.1-58/369 від 24.10.2022 умови реалізації угоди. В додаток до листа була надана копія сертифікату ТПП України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин з 24.02.2022 за Договором № 7622/010 009/с від 19.01.2022.

Урегулювання ситуації за укладеним Договором залишилися безрезультатними, що сторонами визнається.

В порушення умов Договору відповідач у строк, передбачений п. 3 специфікації №1 від 19.01.2022 до Договору по 31.12.2022 року (включно), та у порядок і спосіб передбачений п.1.1, 3.1 - 3.15 розділу 3, п. 6.1 - 6.3 розділу 6 Договору, вагони для зерна моделі №19-7053-02 у кількості 31 вагон - не виготовив та позивачу не поставив.

20.02.2023 року відповідач здійснив повернення позивачу авансового платежу у розмірі 6 584 400,00 грн. В обґрунтування даної дії відповідач зазначив, що строк дії Договору закінчився 31.12.2022.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про :

1) зобов`язання ПАТ Крюківський вагонобудівний завод виготовити та передати у власність ТОВ Манад вагони для зерна моделі 19-7053-02 у кількості 31 вагон, виготовлені згідно ТУ України 35.2-05763814-090:2011 і діючої технічної документації заводу-виробника, укомплектовані візками моделі 18-7055 та модернізовані згідно п. 7.5. договору поставки 19.01.2022 №7622/010 009/с із встановленням способу, порядку та строку виконання судового рішення;

2) нарахування до стягнення з ПАТ Крюківський вагонобудівний завод на користь ТОВ Манад штрафної санкції у вигляді пені розмірі 0,05% від вартості не поставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент оплати, з моменту порушення зобов`язання (прострочення поставки вагонів) з 01.01.2023 і до моменту виконання рішення,

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення та висновки суду.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. При цьому відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Положеннями ст. 627, ст. 628 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як визначено ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частинами 1,2 ст. 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повно безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку, відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи; сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до матеріалів справи, після підписання Договору та специфікації, ТОВ Манад отримав від ПАТ Крюківський вагонобудівний завод лист від 28.01.2022 №76.1-58/59 щодо проведення попередньої оплати, яким ПАТ КВБЗ попросив ТОВ Манад для виконання зобов`язань з попередньої оплати, здійснити оплату у розмірі 10% від загальної вартості 31 вагона для зерна мод. 19-7053-02 у строк до 14.02.2022, з подальшим узгодженням терміну оплати ще 40% від загальної вартості 31 вагону окремим листом (оферта на внесення змін до договору з боку відповідача). Даний лист є невід`ємною частиною договору №7622/010 009/с від 19.01.2022.

Даний лист відповідає вимогам п. 5.4. Договору та положенням ст. 181 ГК України, ч. 1 ст. 207, ст. 638-642 та ст. 654 ЦК України.

Оскільки вищезазначений лист підписаний як представником позивача, так і відповідача, скріплений печатками сторін, та прийнятий до виконання позивачем, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відбулось внесення змін до Договору у спрощений спосіб.

Враховуючи правову природу укладеного Договору з урахуванням змін до нього внесеного листом, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Частиною 1 статті 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 663 ЦК України, ч. 2 ст. 267 ГК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно ч. 1 ст. 664 ЦК України, товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним попередньої оплати в узгоджені між сторонами строки та розмірі, доказів у спростування викладеного відповідачем суду не надано. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором не поставив позивачу товар. Дана обставина відповідачем не спростована.

Судом не оцінюються як правомірні доводи відповідача, що укладений між сторонами Договір є припинений, а тому у останнього відсутні підстави виконання умов Договору, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторонам (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 631 ЦК України та частиною сьомою статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, суд відхиляє доводи відповідача про те, що після закінчення стоку дії укладеного між сторонами Договору є неможливим виконання обов`язку щодо виготовлення та поставки вагонів за цим Договором та їх прийняття позивачем.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 року по справі № 910/9072/17.

У запереченнях проти позовних вимог відповідач посилається на те, що у зв`язку з початком 24.02.2022 широкомасштабної війни рф проти України, 03.03.2022 відповідач відповідно до умов розділу 8 договору повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин, складнощі із своєчасним виконанням зобов`язань по договору (копія листа № 76.1-57/266 від 03.03.2022 наявна у матеріалах справи, а.с. 125) та додатково повідомив, що здійснює пошук шляхів виконання договірних зобов`язань.

Крім того, відповідач покликається на те, що введення в Україні військового стану стало причиною неможливості виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань перед позивачем саме по конкретному Договору № 7622/010 009/с від 19.01.2022, оскільки факт їх настання 24.02.22 та їх тривання підтверджується сертифікатом ТПП № 2414-07/620 від 01.12.2022 (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 121-123).

Також відповідач зазначає, що внаслідок введення воєнного стану в Україні відповідач опинився в скрутному фінансовому стані.

Суд не оцінює посилання відповідача як правомірні, за наступного мотивування.

По-перше, у п. 8.2 Договору сторони узгодили, що сторона, для якої наступили форс-мажорні обставини, зобов`язана без необґрунтованих затримок повідомити у письмовій формі іншу Сторону про їх настання або припинення. Факти, викладені в повідомленні про настання форс-мажорних обставин, підлягають підтвердженню Торгово-промисловою палатою Україна, сертифікат якої після його отримання, але не пізніше 20 календарних днів з дати отримання відповідного повідомлення про настання форс-мажорних обставин, також направляється Стороною, для якої наступили форс-мажорні обставини, іншій Стороні. Пунктом 8.4. Договору, так і нормами чинного законодавства передбачено, що настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання зобов`язань, термін виконання яких настав до дати виникнення форс-мажорних обставини

За твердженням відповідача, які не спростовуються позивачем, відповідач направив лист про форс-мажорні обставини 03.03.2022 року. У листі від 03.03.2022, ПАТ КВБЗ посилалось на обставини військової агресії рф проти України.

Тобто, з 03.03.2022 розпочався перебіг строку у 20 календарних днів на підтвердження цих обставин сертифікатом ТПП України, який мав бути наданий/направлений в адресу ТОВ Манад не пізніше 23.03.2022 року.

Військова агресія рф як обставина, про яку заявив відповідач у листі- повідомленні у системному зв`язку із видачею сертифіката про форс-мажорні обставини, мало б розкривати причино-наслідковий зв`язок - як і яким чином військова агресія перешкоджає виконати зобов`язання, зокрема відбулось пошкодження інфраструктури заводу, бойові дії в місці знаходження заводу, ракетні атаки на завод, і т.д.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що листом від 05.09.2022 №76.1-57/530, відповідач повідомив позивача пре поновлення постачань за Договором, тобто припинення будь-яких обставин, які заважають йому виконати зобов`язання з виготовлення і поставки 31 вагона для зерна моделі 19-7053-02, при цьому відповідач пропонував позивачу змінити таку істотну умову як ціна за 1 вагон.

ТОВ Манад повідомив, відповідача про необхідність виконання Договору на умовах, що є погодженими без зміни ціни.

Не отримавши погодження з боку позивача на зміну ціни, відповідач через 257 календарних днів оформив сертифікат ТПП, хоча попередньо інформував позивача про відновлення постачання, тобто відсутність обставин, які заважають виконати зобов`язання, при цьому такий сертифікат надано з простроченням, що не дає права відповідачу скористатися відтермінуванням виконання своїх зобов`язань перед ТОВ Манад та стверджувати про наявність форс-мажорних обставин, при наявних доказах їх відсутності.

Окрім того, пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України передбачено добросовісність як стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) розтлумачено застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Здійснивши аналіз доводів відповідача викладених у заявах по суті та враховуючи наявні у матеріалах справи докази, зокрема, листи відповідача до позивача, суд вбачає наявність у відповідача ознак суперечливої поведінки, оскільки останній заперечує очевидні факти, які визнавав до початку судового розгляду.

По-друге, суд наголошує, що незважаючи на загальновідомість ситуації з введеним воєнним станом та навіть виданням ТПП України універсального листа про підтвердження надзвичайності та невідворотності обставин, не можна ігнорувати положення договору про форс-мажор щодо належного повідомлення контрагента про настання непереборних обставин, строки такого повідомлення та конкретну ТПП.

Наявність універсального або навіть індивідуального сертифікату ТПП, чи листа ТПП України від 28 лютого 2022 не означає безумовне звільнення від відповідальності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (КГС ВС) від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.

По-третє, відповідачем не доведено належного повідомлення позивача про настання для ПАТ Крюківський вагонобудівний завод форс-мажорних обставин. Дана обставина також спростовується наданими позивачем доказами, а саме : наявними у матеріалах справи копіями листів АТ Українська залізниця (а.с. 157, 161), згідно яких повідомляється, що у період з 24.02.2022 по 31.12.2023 філією ГІОЦ АТ Укрзалізниця в АБД ПВ зареєстровані 313 вагонів для зерна моделі 19-7053-02, які вироблені/виготовлені ПАТ Крюківський вагонобудівний завод.

Отже, вищезазначене свідчить, що у період з 24.02.2022 по 31.12.2022, період на який відповідач посилається як на період існування форс-мажорних обставин, відповідач виробляв вагони для зерна моделі 19-7053-02 та передавав такі вагони по договорах поставки у власність підприємств-покупців, які здійснювали реєстрацію таких вагонів, що у свою чергу свідчить про можливість виробництва вагонів для зерна моделі 19-7053-02 та про відсутність обставин непереборної сили для відповідача.

Тобто, з огляду на виробництво вагонів для зерна моделі 19-7053-02 у період з 24.02.2020 по 31.12.2020 суд приходить до висновку, що надані відповідачем докази наявності форс-мажорних обставин є спростованими позивачем. При наданні оцінки доказам сторін в цій частині суд ураховує передбачений ст. 79 ГПК України стандарт доказування та оцінює вказані вище листи філії ГІОЦ АТ Укрзалізниця більш вірогідними на підтвердження наявних можливостей виробництва вагонів у період виникнення спірних правовідносин.

Судом не оцінюються як правомірні посилання відповідача про закінчення строку дії Договору враховуючи приписи ст. 607 ЦК України.

Відповідач стверджує, що внаслідок обставин, за які жодна із сторін не відповідає відповідно до ст. 607 ЦК України, зобов`язання з виготовлення і поставки вагонів припинились так як зобов`язання виконати неможливо, і такими обставинами, зокрема, є : форс-мажорні обставини; закінчення строку дії договору з 31.12.2022.

Як вбачається із специфікації №1 від 19.01.2022, строк поставки 31 вагона для зерна моделі 19-7053-02 визначено місяцями: листопад-грудень 2022 року, тому з врахуванням положень ч. 3 ст. 254 ЦК України, останнім днем поставки вагонів є 31.12.2022 року, та одночасно 31.12.2022 є строком дії договору.

Між тим, п. 11.7 Договору визначає, що до 31.12.2022 - всі зобов`язання мають бути виконанні.

Пунктом 8.4. Договору передбачено, що настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання зобов`язань, термін виконання яких настав до дати виникнення форс-мажорних обставини.

Договір укладено 19.01.2022, кошти сплачено 11.02.2022, воєнний стан введено з 24.02.2022, тобто обов`язок з виготовлення і поставки 31 вагона для зерна моделі 19-7053-02 настав до 24.02.2022.

Пункт 8.3. договору, передбачає, що у разі, якщо форс-мажорні обставини тривають понад 30 (тридцять) календарних днів, Сторони можуть виступити з ініціативою про розірвання Договору, про що складають та підписують Додаткову угоду.

Матеріали справи свідчать, що жодна із сторін не виступала з ініціативою розірвання Договору, в тому числі і через неможливість його виконання, як в позасудовому, так і в судовому порядку, на наявність таких доказів сторони не посилаються, у судовому засіданні представники сторін заперечили наявність таких обставин.

За наведеним вище мотивуванням закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань.

Враховуючи вищевикладене зобов`язання підлягало виконанню.

При прийнятті рішення судом враховано, що фактично спір у даній справі виник через збільшення вартості товару. Проте, відповідачем не надано суду як доказів звернення до позивача в досудовому порядку з пропозицією щодо зміни до договору в частині збільшення ціни товару (проект додаткової угоди тощо), так і доказів на підтвердження звернення до суду з вимогою про внесення відповідних змін до договору та судового рішення. На наявність таких доказів сторони не посилаються, у судовому засіданні представники сторін заперечили наявність таких обставин.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Отже, наслідки невчинення вищезазначених дій покладаються на сторони, зобов`язання за договором поставки № 7622/010 009/с від 19.01.2022 за приписами ч. 1 ст. 526, ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України підлягало виконанню, а відповідач зобов`язаний був вжити заходів до належного виконання прийнятих на себе зобов`язань, проте в порушення умов Договору відповідач не поставив позивачу товар, що підтверджено і відповідачем у відзиві на позов. Докази зворотного матеріали справи не містять.

В силу приписів статей 265, 267 ГК України, статей 526, 527, 530, 662, 663, 712 ЦК України та умов пункту 3.2 Договору та специфікації № 1 від 19.01.2022 відповідач зобов`язаний був здійснити поставку товару позивачу не пізніше 31.12.2022.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав умов Договору та не поставив позивачу товар, що також підтверджено і відповідачем у відзиві на позов. Докази зворотного матеріали справи не містять.

Отже, під час розгляду справи судом встановлена обставина неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору, а саме порушення строків поставки товару.

За викладеного суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог в частині зобов`язання виготовити та передати у власність товар (вагони), в тому числі і щодо відповідності обраного способу захисту приписам ст. 16 та ст. 693 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231 ГК України), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.3 Договору, сторони встановили, що у разі порушення терміну постачання продукції, який визначений в графіку, наведеному в Специфікаціях, що с невід`ємною частиною цього Договору, Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,05% від вартості не поставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент оплати.

Оскільки ця бездіяльність відповідача суперечить вищевказаним нормам права та Договору, позивач просить суд нарахувати до стягнення з ПАТ Крюківський вагонобудівний завод штрафної санкції у вигляді пені розмірі 0,05% від вартості не поставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент оплати, з моменту порушення зобов`язання (прострочення поставки вагонів) з 01.01.2023 і до моменту виконання рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги : ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Матеріали справи та надані відповідачем пояснення свідчать про те, що відповідач є одним з п`яти вагонобудівних заводів України, і є найбільшим виробником у цій галузі, що має велике значення для Держави. На даний час ситуація у галузі вагонобудування є досить динамічною та залежить від непередбачуваних для виробників обставин (повітряні тривоги; відключення електроенергії; ріст цін на ТМЦ та їх дефіцити; введені ліміти на споживання електроенергії у виробників; невиконання контрагентами своїх зобов`язань перед відповідачем, що ускладнює процес вагонобудування). Крім того, з огляду на військову агресію рф та введення в Україні воєнного стану відповідач був змушений скоротити виробництво та тривалість робочого часу. Крім того, відповідач зазначив, що підприємство (відповідач) знаходиться у важкому фінансовому стані та несе збитки.

Суд приймає до уваги вищевикладене, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності - суд зменшує розмір пені на 100%, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають.

При цьому судом враховано правову позицію Конституційного Суду України, зазначену у рішенні від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013, про те, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, суд зазначає, що принцип диспозитивності закріплений у статях 2, 14 ГПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Він передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводи позовної заяви, від жодного учасника справи не надходило клопотання про витребування доказів, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо зобов`язання ПАТ Крюківський вагонобудівний завод виготовити та передати у власність ТОВ Манад вагони для зерна моделі 19-7053-02 у кількості 31 вагон, виготовлені згідно ТУ України 35.2-05763814-090:2011 і діючої технічної документації заводу-виробника, укомплектовані візками моделі 18-7055 та модернізовані згідно п. 7.5 договору поставки 19.01.2022 №7622/010 009/с підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо встановлення способу, порядку та строку виконання судового рішення суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення. Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання (ч. 1 ст.239 ГПК України).

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено значне прострочення виконання відповідачем зобов`язань з виготовлення та поставки вагонів позивачеві, суд вважає вимоги позивача в частині становлення строку виконання рішення 1 місяць з дня набрання рішення законної сили розумним.

Стосовно заяви позивача про встановлення порядку та способу виконання рішення суду суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки позивачем не доведено співвідношення запропонованих ним порядку та способу виконання рішення суду з умовами укладеного між сторонами Договору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача відповідно до п. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство Крюківський вагонобудівний завод (вул. І.Приходька, 139, м. Кременчук, Полтавська обл., 39621, код ЄДРПОУ 05763814) виготовити та передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю Манад (вул. Центральна, 34, с. Засупоївка, Яготинський р-н, Київська обл., 07714, код ЄДРПОУ 32670436) вагони для зерна моделі 19-7053-02 у кількості 31 вагон, виготовлені згідно ТУ України 35.2-05763814-090:2011 і діючої технічної документації заводу-виробника, укомплектовані візками моделі 18-7055 та модернізовані згідно п. 7.5 договору поставки 19.01.2022 №7622/010 009/с.

3.Строк виконання судового рішення в частині виготовлення та поставки вагонів для зерна моделі 19-7053-02 укомплектованих візками моделі 18-7055 (модернізовані від розкрадання) у кількості 31 вагонів встановити 1 місяць, з дня набрання рішення законної сили.

4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Крюківський вагонобудівний завод (вул. І.Приходька, 139, м. Кременчук, Полтавська обл., 39621, код ЄДРПОУ 05763814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Манад (вул. Центральна, 34, с. Засупоївка, Яготинський р-н, Київська обл., 07714, код ЄДРПОУ 32670436) 24 412,52 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Дата підписання повного тексту рішення 26.05.2023.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик

Дата ухвалення рішення16.05.2023
Оприлюднено01.06.2023

Судовий реєстр по справі —917/272/23

Постанова від 29.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бенедисюк I.М.

Постанова від 29.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бенедисюк I.М.

Ухвала від 28.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бенедисюк I.М.

Ухвала від 19.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бенедисюк I.М.

Постанова від 13.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бенедисюк I.М.

Постанова від 13.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бенедисюк I.М.

Ухвала від 24.01.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бенедисюк I.М.

Ухвала від 07.12.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бенедисюк I.М.

Ухвала від 07.12.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бенедисюк I.М.

Ухвала від 30.11.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бенедисюк I.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні