Рішення

від 29.05.2023 по справі 185/3580/23

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/3580/23

Провадження № 2/185/1723/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 травня 2023 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Головін В.О., за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , Первомайська державна нотаріальна контора про зняття арешту

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд зняти арешт (архівний запис) з всього майна що належить ОСОБА_1 , якій було накладено Первомайською державною нотаріальною конторою на підставі рішення №2-119 від 10.05.2002 року Первомайського міського суду Луганської області.

Обґрунтовуючи позовнівимоги зазначає,що йомустало відомопро те,що Первомайськоюдержавною нотаріальноюконторою напідставі рішення№2-119від 10.05.2002року Первомайськогоміського судуЛуганської області було накладено арешт (архівний запис) на все майно, що належить ОСОБА_1 .

На теперішній час підстави для продовження застосування арешту на майно відпали і тому позивач змушена звернутися до суду.

Сторони по справі в судове засідання не з`явилися,

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі позов підтримала.

Відповідачі та треті особи про причини неявки суд не повідомили.

Судом ухвалено слухати справу у заочному судовому засіданні.

Суд дослідивши наявні матеріали справи дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

В судовому засіданні встановлено, що 10 травня 2002 року Первомайським міським судом Луганської області, рішенням №2- 119, в якості забезпечення позову було накладено арешт на все майно яке належить ОСОБА_1 .

15квітня 2002р Первомайськимміським судомЛуганської областібуло винесено рішення по справі №2-119 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Визнано неправдивими окремі відомості, викладені відповідачами в їх письмових зверненнях до правоохоронних та державних органів, зобов`язано їх публічно вибачитись у присутності трудового колективу Первомайської міської санепідемстанції та стягнуто моральну шкоду і понесені витрати (на даний час рішення є втраченим).

Не погодившись з рішенням Первомайського міського суду Луганської області відповідачами було подано апеляційну скаргу, за результатом розгляду якої, Апеляційним судом Луганської області було постановлено ухвалу від 12 серпня 2002 року, якою було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги та рішення Первомайського міського суду Луганської області від 15 квітня 2002 року залишено без змін (на даний час рішення є втраченим).

Не погодившись з рішеннями Первомайського міського суду Луганської області від 15 квітня 2002 року та рішенням Апеляційного суду Луганської області від 12 серпня 2002 року, відповідачами було подано касаційну скаргу до Верховного Суду України, за результатом розгляду якої 26 лютого 2003 року було ухвалено рішення №06- 15024кс02 яким касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 було задоволено. Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 15 квітня 2002 року та рішення Апеляційного суду Луганської області від 12 серпня 2002 року скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_4 відмовлено.

Справу було здано на зберігання до архіву Первомайського міського суду Луганської області. |

Орієнтовно у період з 17 липня 2014 року по 30 липня 2014 року невідомими озброєними людьми відбулось захоплення адміністративної будівлі Первомайського міського суду Луганської області, розташованої за адресою: Луганська область, м.Первомайськ, вул.Леніна 36.

Внаслідок захоплення будівлі Первомайського міського суду Луганської області, всі справи, що зберігалися у цьому приміщенні, у тому числі й справа №2-119, є втраченими.

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області №2-119/2002 15.09.2021р. провадження визнано втраченим та відновлено в частині рішення Верховного Суду України від 26.02.2003 № 06-15024кс02 яким у задоволенні позову було відмовлено.

Звернувшись до Первомайської Державної нотаріальної контори с заявою про зняття арешту, було надано інформаційний лист №11/01-16 від 18.11.2021р., в якому зазначено що арешт було зареєстровано Первомайською державною нотаріальною конторою на підставі постанови 2-119, 10.05.2002, Народного міського суду.

(Відповіднодо ЗаконуУкраїни "Провнесення зміні доповненьдо ЗаконуУРСР "Просудоустрій УкраїнськоїРСР"від 24лютого 1994року №4017назву "народнісуди"було зміненона назву"районні,місцеві суди"внаслідок чогозмінилась іназва "Первомайськийміський народнийсуд Луганськоїобласті"на "Первомайський міськийсуд Луганськоїобласті"). У зв`язку з тим, що усі справи Первомайської державної нотаріальної контори залишились у м.Первомайськ Луганської область, на цей час це є тимчасово окупована територією України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, нотаріальна контора не має можливості дати більш детальну інформацію про зазначений арешт.

У Постанові Луганського апеляційного суду від 17.08.2021р. №2-119/2002 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Рубіжанського міського суду від 11 червня 2021 року, ухвалену у складі судді Москаленко В.В. про повернення позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності і ділової репутації та стягнення моральної шкоди, судова колегія зробила наступний преюдиційний висновок «...судова колегія наголошує, що заявниця переслідує легитимну мету - зняття арешту у справі кінцеве рішення по якій ухвалено ВСУ 2003 року і діюче законодавство не передбачає іншої процедури зняття арешту з майна ніж поновлення провадження....».

Преюдиційним висновком судової колегії Луганського апеляційного суду у Постанові від 17.08.2021р. №2-119/2002 у даній справі також є: «Крім того, Для членів судової колегії безспірним є факт порушення охоронюваного законом інтересу заявниці існуючим арештом на майно заявниці у справі якій ВСУ відмовив в задоволені позову до заявниці, що перешкоджає заявниці розпорядитися її майном.»

Крім того, Рішенням Рубіжанського міського суду N92-119/2002 Провадження №2- в/425/35/21 від 15.09.2021р. було відновлено Рішення Верхового Суду від 26.02.2003 року №06-15024кс-02.

На теперішній час ніяких зобов`язань ні перед ким не лишилося, про що свідчить відсутність позовів та будь-яких рішень суду про стягнення боргу тощо. Строки позовної давності минули. Окрім того, оскільки в задоволенні позову позивачам було відмовлено повністю то заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Таким чином при винесенні рішення Верховним Судом України від 26 лютого 2003 року №06-15024кс02 задовольняючи касаційну скаргу ОСОБА_1 та відмовляючи в задоволенні позову до Заявниці, ВСУ не вирішив питання про зняття арешту з майна яке належить Заявниці.

Відтак, на даний час арешт на нерухоме майно накладений рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 10.05.2002 року №2-119 не знятий.

Враховуючи, що документи провадження, в межах якого накладено арешт, втрачені, то Позивач змушена застосувати спосіб захисту шляхом звернення до суду з вказаним позовом, оскільки збереження арешту на все належного мені майна обмежують права Заявника щодо вільного розпорядження майном.

Зважаючи нате,що Позивачне можерозпорядитись належнимїй майном,оскільки в реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містяться архівні записи про накладення арешту на вищевказане майно, суд вважає, що арешт (архівні записи) підлягає скасуванню.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об`єктів "нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.199-9 р. зареєстрованого в Мін`юсті 10.06.1999р.за №364/3657, реєстр заборон це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.

Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп`ютерну мережу; державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , Первомайська державна нотаріальна контора про зняття арешту - задовольнити повністю.

Скасувати арешт (архівний запис) з всього майна що належить ОСОБА_1 , якій було накладено Первомайською державною нотаріальною конторою на підставі рішення №2-119 від 10.05.2002 року Первомайського міського суду Луганської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: В. О. Головін