Постанова

від 29.05.2023 по справі 175/2319/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 травня 2023 року

м. Київ

справа № 175/2319/22

провадження № 61-2885св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Близнюківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника

ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2022 року у складі судді Болдирєвої У. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року у складі колегії суддів: Халаджи О. В.,

Канурової О. Д., Космачевської Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та встановлення факту смерті у певний час, заінтересована особа - Близнюківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану

у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 із 1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3

за адресою: квартира АДРЕСА_1 , спільно вели господарство, мали взаємні права та обов`язки, а також виховували трьох дітей ОСОБА_1

26 лютого 2022 року ОСОБА_3 було мобілізовано для виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Вітчизни.

Заявник зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 07 год. 30 хв. ОСОБА_3 загинув у м. Рубіжне Луганської області виконуючи бойове завдання, пов`язане з захистом Вітчизни внаслідок контактного бою з ворогом збройних сил рф, отримав осколкове поранення несумісне з життям.

В зв`язку із активними бойовими діями та щільним вогнем противника було неможливо провести евакуацію загиблого у безпечне місце для спрямування в морг. Тіло знаходиться на тимчасово окупованій території

м. Рубіжне Луганської області.

Для проведення державної реєстрації смерті заявниця зверталась

до Близнюківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану

у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), проте їй було відмовлено

у зв`язку із тим, що акт про настання смерті, виданий військовою частиною не входить до переліку документів, які є підставою для проведення державної реєстрації смерті відповідно до пункту 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів громадянського стану України.

ОСОБА_1 зазначала, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, а також встановлення факту смерті

у певний час їй необхідно для отримання свідоцтва про смерть,

що в подальшому дасть їй змогу реалізувати своє право на отримання належної виплати, як сім`ї загиблого військового, від держави.

З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог ОСОБА_1 просила суд встановити факти:

її спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу

з ОСОБА_3 у період з 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Рубіжне Сєвєродонецького району Луганської області під час виконання військового обов`язку внаслідок осколкового поранення несумісного з життям.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2022 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті у певний час. Призначено справу до розгляду.

Відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1

в частині встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява ОСОБА_1

не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право, а саме, виникнення у заявника права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, а також права на спадкування за законом майна померлого спадкодавця, що є окремим предметом доказування.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції у частині позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звертався із апеляційною скаргою до Дніпровського апеляційного суду.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2022 року в частині встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження, оскільки заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, у зв`язку із тим, що вбачається спір про право,

а саме, виникнення у заявника права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, а також права

на спадкування за законом майна померлого спадкодавця, що є окремим предметом доказування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у березні 2023 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право, а саме, виникнення у заявника права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, а також права на спадкування за законом майна померлого спадкодавця,

що є окремим предметом доказування.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначає, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, ОСОБА_1 необхідно саме для отримання одноразової допомоги, тому цей факт,

що підлягає встановленню, має юридичне значення, від якого залежить виникнення особистих та майнових прав у заявниці на отримання одноразової допомоги після загибелі її співмешканця

як військовослужбовця у зв`язку із агресією рф і не пов`язує у подальшому

з прийняттям спадщини за цією заявою.

На день смерті у загиблого ОСОБА_3 батьків, дітей та близьких родичів не було.

Запис про батька у свідоцтві про народження ОСОБА_3 було внесено

зі слів матері ОСОБА_4 , яка сама про це розповідала. Проте, на думку представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , цій обставині не надано належної оцінки судами попередніх інстанцій.

Тому, представник заявника вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій передчасно дійшли висновку, що у цій справі вбачається правовий спір за відсутності інших осіб, які б також мали право

на отримання виплат після смерті ОСОБА_3 , або оформлення спадщини, у зв`язку із цим помилково вважали, що справа повинна розглядатися в порядку позовного провадження, а не окремого провадження.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано із Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області зазначену цивільну справу.

У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3

частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків

не спростовують.

Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Згідно з пунктами 1, 2 статті 16 Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право

на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема,

у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного

з виконанням ним обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві; тощо.

Відповідно до статті 16-1 вказаного Закону у випадках, зазначених

у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення

та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки

та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених

з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового

і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова № 168) визначено, що сім`ям загиблих осіб (померли внаслідок поранень, що дістали після введення воєнного стану, травм) виплачується одноразова грошова допомога в розмірі

15 000 000,00 гривень. Одноразова грошова допомога розподіляється рівними частками на всіх утримувачів, передбачених у статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів

їх сімей». Закон відносить до членів сім`ї не лише дружину, дітей та батьків, а й інших осіб, що проживали із загиблим (померлим) та вели спільне господарство (теща, бабуся, дідусь тощо).

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції,

з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановивши,

що у померлого є батько ОСОБА_5 , який також має право на отримання одноразової грошової допомоги після смерті сина, дійшов обґрунтованого висновку про те, що заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право, а саме, виникнення у заявника права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, а також права на спадкування за законом майна померлого спадкодавця, що є окремим предметом доказування.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій. Суди попередніх інстанцій надали відповідну правову оцінку всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Р. А. Лідовець

Д. Д. Луспеник