Рішення
від 20.03.2023 по справі 753/9521/22
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9521/22

провадження № 2/753/610/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючої судді Маркєлової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Іващенко Ю.О.,

представника позивача - адвоката Каплі А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Кран-сервіс-будагро» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Кран-сервіс-будагро» до ОСОБА_1 про зобов`язання передати транспортний засіб позивачу за зустрічним позовом,

У С Т А Н О В И В:

22.09.2022 ОСОБА_1 звернувся доДарницького районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «СК «Кран-сервіс-будагро» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача:

- матеріальну шкоду в розмірі 61 392,91 грн;

- франшизу в розмірі 1 000,00 грн;

- витрати на послуги оцінювачау розмірі 3 000,00 грн,

разом - 65 392,91 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 22 травня 2021 року близько 08 год. 30 хв., ОСОБА_2 , керуючи технічно справним транспортним засобом «Автокран РРМ-60» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в м. Бровари, по вулиці Степана Бандери, 107, в порушення вимог Правил дорожнього руху здійснив зіткнення з автомобілем Renault Kangoo д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого були пошкоджені вказані транспортні засоби.

Вина ОСОБА_2 підтверджується постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.07.2021 року у справі №361/4762/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Автомобіль марки Renault Kangoo д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП належав ОСОБА_1 (далі - Позивач) на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 24/75.10.21 від 29.10.2021 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Renault Kangoo д.н.з. НОМЕР_2 дорівнює ринковій вартості КТЗ до пошкодження та складає 302 273,29 грн.

Відповідно до звіту № 24/75.10.21 від 29.10.2021 утилізаційна вартість автомобіля марки Renault Kangoo д.н.з. НОМЕР_2 складає 10 880,38 грн.

Відповідно до п. 30.1. ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон), транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу, перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п. 30.2. ст. 30 Закону, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди складає: 291 392,91 грн. (302 273,29 грн. - 10 880,38 грн.) де:

302 273,29 грн. - ринкова вартість КТЗ до пошкодження;

10 880,38 грн. - вартість КТЗ в пошкодженому стані;

291 392,91 грн. - різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України: Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Доданими до матеріалів справи доказами встановлено, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Сервісна компанія «Кран-Сервіс-Будагро» та в силу трудового договору виконував службові обов`язки під час настання дорожньо-транспортної пригоди. Тобто, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення під час виконання службових обов`язків.

Відповідно до ч.2 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових ) обов`язків.

Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.04.2015 року у справі № 6-229цс14.

Разом з цим, згідно ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, відповідач є відповідальною особою по відшкодуванню збитків.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частиною 22.1 статті 22 Закону визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третіх осіб.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Автокран РРМ-60» д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована за полісом обов`язкового страхування власника наземного транспортного засобу 202144085 та договором №12-Р/01-040-002559 добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту в ТДВ «СК «Альфа Гарант», то остання керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на підставі угоди від 16.09.2021 відшкодувала позивачу завдані збитки в розмірі 216 000 грн. 00 коп.

Згідно ст. 1194 ЦК України: Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За таких обставин розрахунок залишкової суми матеріального збитку має наступний вигляд: 291 392,91 грн. (різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди) - 230 000, 00 грн. (ліміт відповідальності за договорами) = 61 392 (шістдесят одна тисяча триста дев`яносто дві) грн. 91 коп.

Отже, розрахунок ціни позову, що підлягає стягненню з відповідача складається з наступного:

61 392,91грн - різниця між страховою сумою та загальною вартістю шкоди

1 000,00 грн - розмір франшизи

3 000,00 грн - послуги оцінювача

Разом: 65 392,91 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 30.08.2021 для розгляду справи визначено суд у складі головуючої судді Курічової В.М.

Суд звертає увагу учасників процесу, що прізвище судді змінено з Курічової В.М. на Маркєлову В.М .

Ухвалою від 05.09.2022 суд відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначив судове засідання на 04.10.2022 об 11.30 год.

29.09.2022 представник відповідача адвокат Малеванчук І.В. подав відзив на позов та зустрічну позовну заяву, у якій просив прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом та перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача адвокат Малеванчук І.В. просив: 1. відмовити у задоволені позовних вимог повністю. 2. У зв?язку із недотриманням вимог частини 4 статті 137 ЦПК України, зменшити позивачу на 90 % витрат на професійну правничу допомогу адвоката. 3. Вирішити питання про судові витрати в додатковому рішенні після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У відзиві зазначив наступне. Позивач зазначає, що відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку N024/75.10.21 від 29.10.21 вартість матеріального збитку автомобіля марки «RENAULT», модель «KANGOO», колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_4 2016 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_5 становить 302 273,29 гни, а утилізаційна вартість автомобіля становить 10 880,38 грн. Позивачем наведено розрахунок понесених ним збитків в результаті настання ДТП, а саме: 302 273,29 грн (ринкова вартість автомобіля до настання ДТП) - 10 880,38 грн (утилізаційна вартість автомобіля) - 230 000,00 грн (розмір ліміту відповідальності за договором) = 61 392, 91 грн (матеріальна шкода завдана позивачу в результаті настання ДТП). Також позивач просить стягнути з відповідача 1000,00 грн франшизи та 3 000, 00 грн за послуги оцінювача.

В досудовому порядку представником позивача адвокатом Каплею А. на адресу відповідача було направлено претензію від 18.01.2022 про відшкодування шкоди, заданою ДТП. До претензії не було додано Звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 624/75.10.21 від 29.10.21, у зв`язку з чим відповідач у відповіді на претензію вимагав надати зазначений звіт для належного розгляду вимог позивача. Крім того, відповідач просив позивача забезпечити можливість здійснити огляд пошкодженого транспортного засобу «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_2 на предмет завданого матеріального збитку та повідомити у письмовій формі дату, час та місце огляду пошкодженого транспортного засобу. Однак, всупереч законних вимог відповідача, позивач це вчинив жодних дій, про які було зазначено у відповіді на претензію позивача. 21.09.22 ТОВ «СК «КРАН-СЕРВІС-БУДАГРО» на адресу ОСОБА_1 було повторно направлено вимогу про надання вказаного транспортного засобу для огляду, однак і ця залишена без відповіді та задоволення. Вказаний лист (трекінг поштового відправлення 0420801 139719) отримано ОСОБА_1 28.09.2022, що підтверджується витягом з сайту АТ «УКРПОШТА» з розділу «Пошук поштових відправлень». Такі недобросовісні дії позивача позбавили можливості відповідача залучити відповідного спеціаліста для огляду т проведення оцінки вартості матеріального збитку пошкодженого автомобіля. Таким чином позивач свідомо позбавив можливості відповідача вирішити спір в досудовому порядку на добросовісних засадах взаємовідносин.

В свою чергу відповідно до наданої позивачем калькуляції вартості працездатних складових, вузлів, агрегатів пошкодженого КТ3 марки RENAULT Kangoo, оцінювач визначив її у розмірі 38 489,84 грн, в силу чого виникає логічне питання, чому при здійсненні розрахунку матеріального збитку позивач бере за основу утилізаційну вартість, а не вартість працездатних складових автомобіля?.

Відповідно до п. 2.2. Методики утилізаційна вартість КТ3 визначається як грошова сума, яку передбачається отримати від продажу непридатного до експлуатації за прямим функціональним призначенням КТЗ для альтернативного використання його справних та В абзаці 3 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що приймаючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних порав у пункті 14 своєї постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 № 4 зазначив, що ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд, з урахуванням принципу диспозтивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

07.11.2018 Верховний Суд у справі № 4626105/16-4 прийняв постанову щодо правових підстав для відмови в задоволенні позовної заяви про відшкодування матеріальної шкоди відповідачем, а саме відшкодування ринкової вартості автомобіля, який вважається знищеним та не підлягає відновленню.

Вважає, що існують правові підстави для передання позивачем ТОВ «СК «КРАН-СЕРВІС-БУДАГРО» транспортного засобу марки «RENAULT», модель «KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2016 року випуску. Адже не передавши автомобіль та в разі задоволення позову ОСОБА_1 отримає не лише повне відшкодування понесених збитків (ринкової вартості КТ3 до настання ДТП), але в нього залишиться і сам автомобіль, який має певну матеріальну цінність, що суперечитиме принципу справедливості.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 93 ЦПК України учасник справи поставив позивачу питання наступного змісту:

1. Чи відчужено третім особам транспортний засіб марки «RENAULT», модель

«KANGOO», колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2016 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_7 після завданих пошкоджень 22.05.2021 в результаті настання ДТП, якщо так, надайте документальне підтвердження?

2. Коли, кому, за якою ціною та на підставі якого правочину відчужено третім особам транспортний засіб марки «RENAULT», модель «KANGOO», колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2016 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_7 після завданих пошкоджень 22.05.2021 в результаті настання ДТП?

3. Чи можете надати для огляду в судовому засіданні оригінали підтверджуючих документів про продаж третім особам автомобіля марки «RENAULT», модель «KANGOO», колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2016 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_7 ?

4. Чи перебуває на даний час у Вашому володінні транспортний засіб марки «RENAULT», модель «KANGOO», колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2016 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_7 ?

5. Чи відновлено ТЗ марки «RENAULT», модель «KANGOO», колір Слий, реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2016 року випуску, номер шасі (кузова ( НОМЕР_9 після завданих пошкоджень 22.05.2021 в результаті настова) ДТП.

6. Чи здійснено утилізацію транспортного засобу марки «RENAULT», модель (KANGOO», колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_10 , 2016 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_11 після завданих пошкоджень 22.05.2021 в результаті настання ДТП.

Повідомив суд про те, що орієнтовний розрахунок судових витрат відповідача під час розгляду справи у суді першої інстанції становить: 18 500,00 грн

У зустрічній позовній заяві представник позивача за зустрічним позовом адвокат Малеванчук І.В. просить у разі задоволення первісного позову на відповідача за зустрічним позовом покласти обов?язок передачі позивачу за зустрічним позовом транспортного засобу марки «RENAULT», модель «KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2016 року випуску, з огляду на норми чинного законодавства та судову практику.

Зустрічну позовну заяву обґрунтовано наступним.

Так, в первісному позові ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 24/75.10.21 від 29.10.21 транспортного засобу марки (RENAULT», модель «KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2016 року випуску, У ринкова вартість КТЗ до пошкодження (настання ДТП) становить 302 273,29 грн, а утилізаційна вартість КТЗ становить 10 880,38 грн. Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 прийшов до висновку, що різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди складає 291 392,91 грн (302 273,29 грн-10 880,38 грн = 291392,91 грн).

Таким чином ОСОБА_1 у первісному позові зазначає, що ТОВ «СК «КРАН-СЕРВІС-БУДАГРО» зобов?язане відшкодувати 61 392,91 грн матеріального збитку, адже ліміт відповідальності страховика за договором становить 230 000,00 грн (291 392,91 грн - 30 000,00 грн = 61 392,91 грн).

Відповідно до Звіту вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 957 210,49 грн.

Виходячи зі змісту п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом МУЮ та ФДМ України 24.11.2003 № 142/5/2092, за умови, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість Т3, вартість матеріального збитку визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ до ДТП. Вказане, в тому числі, підтверджується й позицією позивача, за первісним позовом.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 15 своєї Постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 № 4 зазначив, що якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.\

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов?язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Просить залучити до розгляду справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант»: Між відповідачем та ТДВ СК «Альфа Гарант» укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 202144085, за умовами якого страхова компанія взяла на себе зобов?язання у випадку настання страхового випадку відшкодувати страхувальнику чи потерпілій третій особі завдані збитки, відповідно до умов договору та в межах ліміту відповідальності. З огляду на предмет спору та заперечення відповідача щодо задоволення позову судове рішення за результатами судового розгляду може вплили на права чи обов?язки страхувальника за договором страхування цивільної відповідальності перед третіми особами, що був укладений між відповідачем та ТДВ СК «Альфа Гарант».

В судовому засіданні 04.10.2022 суд прийняв відзив, також прийняв зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом, постановив перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 14.11.2022 о 12.00 год. Також суд відмовив у задоволенні клопотань представника відповідача адвоката Малеванчука І.В. про допит позивача ОСОБА_1 як свідка, оскільки такий допит можливий у разі відсутності заперечень проти цього сторони, яку просить допитати, в той час як представник позивача адвокат Капля А.С. заперечувала проти такого допиту, та про залучення як третю особу у справі ТОВ «Страхова компанія «Альфа гарант», оскільки рішення у справі не може вплинути на його права чи обов`язки щодо сторін у справі, оскільки страховик вже виконав свій обов`язок та повністю здійснив страхову виплату в межах страхового ліміту.

15.10.2022 представник відповідача за зустрічним позовом адвокат Капля А.С. подала відзив на зустрічний позов, у якому зазначила таке.

ОСОБА_1 зустрічні позовні вимоги не визнає в повному обсязі. ТОВ «Сервісна компанія «Кран-сервіс «Будагро» в своїй зустрічній позовній заяві, погоджуючись із визнанням транспортного засобу RENAULT KANGOO д.н.з. НОМЕР_2 фізично знищеним, просить суд зобов`язати ОСОБА_1 передати ТОВ «Сервісна компанія «Крансервіс» Будагро» пошкоджений транспортний засіб. Проте, такі вимоги є необґрунтовані враховуючи наступне: Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивач за первісним позовом при розрахунку ціни позову просив суд стягнути з особи, відповідальної за завдану шкод,у різницю між шкодою, відшкодованою страховиком, та загальною її вартістю, що складається з результату віднімання суми вартістю транспортного засобу RENAULT KANGOO д.н.з. НОМЕР_2 до його пошкодження (ринкова вартість) та після (утилізаційна вартість/вартість залишків), що визначено звітом про оцінку вартості матеріального збитку № 24/75.10.21 від 29 жовтня 2021 року: ((302 273,29 грн. - 10 880,38 грн.) = 291 392,91 грн. де: 302 273,29 грн. - ринкова вартість КТЗ до пошкодження; 10 880,38 грн. - вартість КТЗ в пошкодженому стані). Отже, враховуючи той факт, що при оцінці вартості шкоди було визначено вартість залишків пошкодженого автомобіля, що залишилися у власності позивача, та розмір відшкодування було зменшено на таку вартість, то і посилання відповідача у своєму позові про передачу пошкодженого транспортного засобу останньому є безпідставними та не можуть слугувати для прийняття рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду № 761/11731/16 від 12.09.2018, де ухвалюючи постанову, суд зробив наступний висновок: «…якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди». У постанові Верховного Суду у справі № 490/3462/17, що була ухвалена 03.09.2018, Верховний Суд, погоджуючись із розрахунком розміру відшкодування, здійсненим страховою компанією за умови фізичного знищення транспортного засобу на підставі ст. 30 Закону, зазначив наступне: «Відповідно до пункту 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Зазначена правова норма не вимагає згоди потерпілого із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, а пов`язує це виключно з технічною неможливістю проведення ремонту транспортного засобу, або економічною необґрунтованістю такого ремонту. Суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що оскільки ремонт автомобіля позивача є економічно необґрунтованим, на його користь підлягає виплата різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди».

Разом з цим, в зустрічному позові ТОВ «Сервісна компанія «Кран-сервіс «Будагро» посилається на зміст п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року №6, у якому роз`яснено, що коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди та вважає, що постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. При цьому, знову звертаюсь до висновків Верховного Суду, де у постанові від 20.10.2021 у справі №205/1314/16-ц про застосування ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд дійшов висновку, що у разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик, або інша особа, яка відповідає за завдану шкоду. Таким чином, розмір відшкодування залежить також від того, визнає власник транспортний засіб фізично знищеним чи ні. У разі визнання його таким, власнику відшкодовується шкода у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам, пов`язаним з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик (або моторне транспортне страхове бюро).

Як встановлено матеріалами справи та не заперечувалось представником позивача під час вирішення питання щодо прийняття зустрічного позову, залишки транспортного засобу RENAULT KANGOO д.н.з. НОМЕР_2 , перебувають у власності позивача та не були ним передані ні ТДВ «СК «Альфа Гарант», ні відповідачеві ТОВ «Сервісна компанія «Кран-сервіс» Будагро». При цьому, позивач не заявляв вимог про стягнення на його користь коштів у сумі ринкової вартості ТЗ до пошкодження з передачею після їх отримання залишків автомобіля відповідачу. З матеріалів справи не вбачається, чи при зверненні до страхової компанії позивач визнав належний йому автомобіль фізично знищеним та чи згоден він був передати страховій компанії залишки транспортного засобу. Докази на підтвердження вказаних обставин не додані і до зустрічної позовної заяви. Розмір страхового відшкодування (з яким позивач погодивсь), а саме максимально можливий за полісом обов`язкового страхування власника наземного транспортного засобу 202144085 та договором №12-Р/01-040-002559 добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту, укладеним між ТДВ «СК «Альфа Гарант» та ТОВ «Сервісна компанія «Кран-сервіс» Будагро», в сумі 230 000 (двісті тридцять) тисяч, свідчить про те, що виплата відшкодування виконана для випадку, коли потерпіла особа не визнає належний їй автомобіль фізично знищеним і не погоджується передати його залишки страховій компанії. З виплаченим страховою компанією розміром страхового відшкодування позивач погодився. Отже, отримавши страхове відшкодування від ТДВ СК «Альфа Гарант» у максимальному можливому розмірі 230 000 гривень, позивач автомобіль забрав собі, тим самим не погодився із визначенням транспортного засобу фізично знищеним. У випадку, його погодження з визнанням автомобіля фізично знищеним, він передає залишки транспортного засобу особі, яка відповідає за завдану шкоду, і тим самим набуває право отримати від останнього відшкодування шкоди у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП, чого в даному випадку не відбулось. Враховуючи, що у позивача в повному розпорядженні залишився пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль, вартість якого оцінена, а сума завданої майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу перевищує ліміт відповідальності страховика, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі 61 392,91 грн. (302 273,29 грн (ринкова вартість автомобіля до ДТП) 10 880,38 грн (ринкова вартість автомобіля після ДТП) 230 000,00 грн (сума страхового відшкодування, яку сплатила страхова компанія, згідно умов страхового полісу), що є різницею завданої шкоди, яку не покрила страхова виплата, що відповідно до вимог цивільного законодавства та правових висновків Верховного Суду має відшкодовуватись відповідальною особою. Відтак, маючи докази вини працівника відповідача та встановивши факт пошкодження майна позивача, наявні правові підстави про задоволення позову в частині стягнення матеріальної шкоди та відмови в частині вимог про передачу пошкодженого автомобіля ТОВ «Сервісна компанія «Кран-сервіс» Будагро».

Разом з цим, протокольною ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04.10.2022 зобов`язано сторону позивача надати суду відповіді на поставлені відповідачем питання, чи відчужено третім особам транспортний засіб RENAULT KANGOO д.н.з. НОМЕР_2 після завданих пошкоджень, якщо так то коли, кому, за якою ціною та на підставі якого правочину відчужено транспортний засіб; чи може позивач надати для огляду в судовому засіданні оригінали підтверджуючих документів про продаж третім особам автомобіль RENAULT KANGOO д.н.з. НОМЕР_2 ; чи перебуває на даний час у володінні позивача транспортний засіб RENAULT KANGOO д.н.з. НОМЕР_2 ; чи відновлено транспортний засіб RENAULT KANGOO д.н.з. НОМЕР_2 та чи здійснено утилізацію даного транспортного засобу після завданих пошкоджень.

На виконання вказаної ухвали представник ОСОБА_1 - адвокат Капля А.С. повідомляє, що позивачем пошкоджений у ДТП автомобіль RENAULT KANGOO д.н.з. НОМЕР_2 , не відчужено третім особам, а тому оригінали підтверджуючих документів про продаж автомобіля позивач надати не може, на даний час у володінні позивача транспортний засіб RENAULT KANGOO д.н.з. НОМЕР_2 не перебуває, позивачем відновлювальний ремонт не здійснювався, будь-яких дій щодо утилізації транспортного засобу RENAULT KANGOO д.н.з. НОМЕР_2 позивач не вчиняв.

Підсумовуючи вищезазначене, звертає увагу суду на норми права з питань, щодо порядку визначення розміру відшкодування шкоди у випадку фізичного знищення транспортного засобу: Відповідно до пункту 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказ Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за № 1074/8395 визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження за наявності однієї з нижчезазначених умов: а) якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість б) якщо сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості не менша за ринкову вартість КТЗ, в) якщо неможливо відновити КТЗ відповідно до технічних вимог виробника. Згідно статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним 4 комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 643/4161/15-ц зроблено висновок, що порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано вищенаведеною статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують його вартість до ДТП. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. У постанові Верховного Суду від 25.09.2019 по справі № 280/1144/14 (провадження № 61-17686св18) Верховний Суд зазначив: разом з тим, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що Законом України від 05 липня 2012 року № 5090-VІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який набрав чинності з 05 лютого 2013 року, до статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» внесені зміни, які полягали, зокрема в тому, що із вказаної статті виключено пункт 30.3, яким передбачалося, що якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця ДТП, а право на залишки транспортного засобу отримує страховик. Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у новій редакції транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Отже, для визнання автомобіля фізично знищеним згода власника транспортного засобу фактично не потрібна, оскільки вказівку на це вилучено із вказаної статті Закону, а пункт 30.3 - виключено. Передбачено лише дві підстави, коли транспортний засіб вважається фізично знищеним: у випадку, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим». Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 5, 6 ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм. Відповідно до ч. 9, 10 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини. Позивач за первісним позовом акцентує увагу суду, що посилання представник ТОВ «Сервісна компанія «Кран-сервіс» Будагро», адвоката Малеванчука І.В. в зустрічній позовній заяві на правові висновки, висловлені Верховним Судом у справі №462/6105/16-ц (провадження 61-559св18), щодо відмови у задоволенні позову, оскільки не були передані залишки автомобіля особі, відповідальній за шкоду є безпідставними, оскільки в цій справі і справі, яка переглядається наразі, встановлені різні фактичні обставини за змістом вимог, що підлягають доказуванню, з огляду на те, що в судовій справі №462/6105/16-ц (провадження 61-559св18) розглядалося питання про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна до пошкодження, при цьому залишки ТЗ залишились у потерпілого і не вирішувалось питання про їх передачу відповідальній особі, а у справі ОСОБА_1 потерпілий просить суд стягнути з особи, відповідальної за збитки, саме різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а тому посилання відповідача на даний висновок Верховного суду в справі №462/6105/16-ц (провадження 61-559св18) не може бути врахований судом у даній справі.

Відповідно до вимог п. 7.17 Методики, якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ. Відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.03 № 1440, під утилізаційною вартістю слід розуміти вартість, яку очікується отримати за об`єкт оцінки, що вичерпав корисність відповідно до своїх первісних функцій. Разом з тим, відповідно до пункту 2.2 Методики, утилізаційна вартість КТЗ визначається як грошова сума, яку передбачається одержати від продажу непридатного для експлуатації за прямим функціональним призначенням КТЗ для альтернативного використання його справних і придатних до експлуатації складників. Згідно з пунктом 7.18 Методики, вартість утилізації КТЗ визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися. На підставі пункту 7.19 Методики, у разі наявності даних щодо продажу аналогічного КТЗ у такому самому технічному стані за вартість утилізації КТЗ, що оцінюється, може прийматися ціна продажу зазначеного аналогічного КТЗ. Вартість технічно справних складників визначається на підставі результатів їх діагностування на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві автосервісу, а у разі необхідності - дефектування. Вартість технічно справних складників визначається відповідно до вимог пункту 7.36 та підпунктів 8.5.10 - 8.5.12 пункту 8.5 Методики з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та з відніманням вартості робіт з їх демонтажу, діагностування, дефектування, витрат, пов`язаних з їх продажем у регіоні (складські, транспортні, торговельні витрати та інше), суми податків, зборів, інших обов`язкових платежів та прибутку, що очікується від реалізації складників на вторинному ринку. Зазначені витрати, окрім вартості робіт з демонтажу, діагностування, дефектування складників, мають бути задані як вихідні дані замовника оцінки або визначені залученими до оцінки фахівцями у галузі економіки. Відповідно до вимог пункту 7.36 Методики, ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон`юнктури ринку регіону. Відповідно до вимог підпунктів 8.5.10 - 8.5.12 пункту 8.5 Методики, дані про вартість складових частин КТЗ, які підлягають заміні, беруть відповідно до додатка 8, інформаційного забезпечення від виробника КТЗ, а також інших джерел, які містять у собі необхідну інформацію щодо оригінальних складників. До оригінальних складових частин належать: складові, які поставляє виробник КТЗ до своєї сервісної мережі пунктів технічного обслуговування та гарантійного ремонту або уповноважених ним суб`єктів підприємницької діяльності; ?складові, які поставляє виробник складових частин виробнику КТЗ, який їх продає, зокрема своїм дистриб`юторам; ?складові, які не поставляють відповідному виробнику КТЗ, проте виготовляють згідно з технічними умовами і виробничими стандартами виробника КТЗ. ?Пріоритетними є дані про вартість складових частин, які поставляє виробник КТЗ у мережу своїх офіційних дилерів у регіоні. Згідно з пунктом 7.17 Методики за допомогою формули: Су = (Сс х (1- Ез) - Ср) + Смб, оцінювач у своєму звіті № 24/75.10.21 визначив вартість працездатних складників, вузлів та агрегатів, придатних для подальшої експлуатації, коефіцієнт фізичного зносу цих складників КТЗ, вартість робіт з демонтажу працездатних складників і вартість металобрухту та таким чином, керуючись методикою з підставленням формули вийшов на вартість КТЗ марки RENAULT Kango в пошкодженому стані - 10880,38 грн. (Су = (38489,84 х (1- 0,4023) - 18040) + 5915 = 10880,38). На підстав викладеного, керуючись ст. 178 ЦПК України. П Р О Ш У СУД: 1. Прийняти відзив на зустрічну позовну заяву та врахувати під час винесення рішення. 2. Відмовити позивачу в задоволенні зустрічного позовних вимог в повному обсязі;

27.10.2022 позивач за зустрічним позовом ТОВ «Сервісна компанія «Кран-сервіс» Будагро» подало відповідь на відзив на зустрічний позов, 19 жовтня 2022 року на адресу електронної пошти представника TOB «CK «КРАНСЕРВІС-БУДАГРО», адвоката АБ «Малеванчук та партнери» Малеванчука І.В. надійшов відзив представника ОСОБА_1 , адвоката Капля A.C. на зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «КРАН-СЕРВІС-БУДАГРО». За приписами ч. 1 ст. 179 ЦПК України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви 1 їх визнання або відхилення. Керуючись вказаною нормою, вважаю за необхідне зазначиш про - таке: Відповідно до ч. 1, 2 ст. 93 ЦПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті, ТОВ «СК «КРАН-СЕРВІС-БУДАГРО» у першій заяві по суті, а саме у відзиві на позовну заяву за первісним позовом поставлено такі питання: 1. Чи відчужено третім особам транспортний засіб марки «RENAULT», модель «KANGOO», колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2016 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_7 після завданих пошкоджень 22.05.2021 в результаті настання ДТП, якщо так, надайте документальне підтвердження? 2. Коли, кому, за якою ціною та на підставі якого правочину відчужено третім особам транспортний засіб марки «RENAULT», модель «KANGOO», колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2016 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_7 після завданих пошкоджень 22.05.2021 в результаті настання ДТП? 3. Чи можете надати для огляду в судовому засіданні оригінали підтверджуючих документів про продаж третім особам автомобіля марки «RENAULT», модель «KANGOO», колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2016 року випуску, номер ' шасі (кузова) НОМЕР_7 ? 4. Чи перебуває на даний час у Вашому володінні транспортний засіб марки «RENAULT», модель «KANGOO», колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2016 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_7 ? 5. Чи відновлено транспортний засіб марки «RENAULT», модель «KANGOO», колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2016 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_7 після завданих пошкоджень 22.05.2021 в результаті настання ДТП. 6. Чи здійснено утилізацію транспортного засобу марки «RENAULT», модель «KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2016 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_7 після завданих пошкоджень 22.05.2021 в результаті настання ДТП. В свою чергу позивачем за первісним позовом у відзиві на зустрічну позовну заяву на поставлені питання надано відповідь такого змісту: Пошкоджений у ДТП автомобіль «RENAULT», модель «KANGOO», д.н.з. НОМЕР_2 не відчужено третім особам, а тому оригінали підтверджуючих документів про продаж автомобіля позивач надати не може, на даний час у володінні позивача транспортний засіб не перебуває, позивачем відновлювальний ремонт не здійснювався, будь-яких дій щодо утилізації транспортного засобу позивач не вчиняв.

Також до відзиву надано лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Київській області, з якого випливає те, що станом на 12.10.2022 транспортний засіб марки «RENAULT», модель «KANGOO», д.н.з. НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_1 та про те, що інформація відносно перереєстрації та зняття з обліку для утилізації вищевказаного транспортного засобу відсутня. Отже, з викладеного випливає, що транспортний засіб не утилізовано та не відчужено третім особам, та не перебуває у володінні ОСОБА_1 , тобто зник.

Позивач за зустрічним позовом категорично не погоджується з твердженнями відповідача щодо того, що здійснене ним посилання на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 462/6105/16-ц (провадження № 61-559св18) від 07.11.2018, щодо відмови у задоволенні позову є безпідставним та не може братися судом до уваги. Відтак, в справі за позовом ОСОБА_1 здійснено наступний розрахунок 302 273,29 грн (ринкова вартість автомобіля, згідно звіту) - 230 000,00 грн (ліміт відповідальності за договором) - 10 880,38 грн (утилізаційна вартість автомобіля) = 61 392,91 грн (різниця між ринковою вартістю автомобіля на день проведення оцінки (29.10.2021) та: сумою ліміту відповідальності за договором і утилізаційною вартістю визначеною у Звіті №24/75.10.21 про оцінку вартості матеріального збитку від 29.10.2021. В свою чергу, як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 462/6105/16-ц (провадження № 61- 559св18), позивач вимагав стягнути з відповідача кошти в сумі 102 384,70 грн. Вказана сума до стягнення вирахувана, таким чином: 211 234,88 грн (майнова шкода, ринкова вартість автомобіля) - 99 350,18 грн (розмір коштів, який сплачений страховою компанією на користь позивача) - 10 000,00 грн (ціна, за якою було відчужено позивачем автомобіль на користь третіх осіб) + 500,00 грн (витрати на проведення автотоварознавчого експертного дослідження) = 102 384,70 грн. (сума до стягнення за позовною заявою). Також просить врахувати судову практику, викладену у постанові Верховного Суду у справі № 462/6105/16-ц (провадження № 61-559св18), оскільки у ній та в справі, яка розглядається Дарницьким районним судом м. Києва, обставини є ідентичними за своєю сутністю, відмінність полягає лише в тому, що у справі Верховного Суду №462/6105/16-ц автомобіль відчужено та враховано вартість такого відчуження (10 000, грн) при розрахунку ціни позову (зменшено позовну вимогу на 10 000,00 грн), а в справі за позовом ОСОБА_1 при розрахунку позовної вимоги зменшено на 10 880,38 грн, тобто на суму утилізаційної вартості автомобіля, згідно Звіту №24/75.10.21 від 29.10.2021. Відтак, суд не може при прийнятті рішення по справі №753/9521/22 не брати до уваги постанову Верховного Суду у справі № 462/6105/16-ц (провадження № 61-559св18).

Також звертає увагу суду, шо транспортний засіб, з тверджень викладених у відзиві на зустрічний позов, не перебуває у володінні ОСОБА_1 . Іншими словами, на думку ТОВ «СК «КРАН- СЕРВІС-БУДАГРО», в разі прийняття рішення про задоволення первісного позову суд має зобов`язати ОСОБА_1 передати товариству з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «КРАН-СЕРВ1С-БУДАГРО» зазначений вище транспортний засіб. В свою чергу в разі задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову потерпілий отримає не лише повне відшкодування матеріальної шкоди, а також пошкоджений транспортний засіб, який має певну матеріальну цінність.

Разом з тим посилання на те, що ціну позову зменшено на утилізаційну вартість автомобіля не заслуговує на увагу, адже з матеріалів справи не випливає, що автомобіль утилізовано як такий.

Крім того, позивач за зустрічним позовом не погоджується з твердженням представника ОСОБА_1 про те, що позивач зменшив вартість залишків автомобіля, адже як випливає з поданого суду Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, а саме з Калькуляції вартості працездатних складових, вузлів. агрегатів пошкодженого КТЗ, вартість складових автомобіля становить 38 489,84 грн, однак як випливає з первісного позову зменшено ціну позову саме на утилізаційну вартість автомобіля (10 880, 38 грн).

Звертає увагу суду на посилання відповідача за зустрічним позовом, а саме на постанову Верховного суду №761/11731/16 (провадження №61-19697св18) від 12.09.2018, в якій зазначено: «Враховуючи те, що залишки пошкодженого автомобіля, вартістю 45 453,27 грн, залишилися у власності позивача, розмір страхового відшкодування було зменшено на таку вартість (115 844, 96 - 45 453, 27 - 70 391, 69 грн) та повністю відшкодовано страховою компанією позивачу, а тому суди дійшли правильного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог)».

Більше того, позивач за первісним позовом у відзиві на зустрічну позовну заяву (арк.З абз.5) зазначає, що 10 880,38 грн - це ринкова вартість автомобіля після ДТП, однак звіт про оцінку не містить розрахунку ринкової вартості автомобіля після ДТП, відповідно таке посилання є хибним. В свою чергу, як випливає з первісного позову ОСОБА_1 не зменшив розмір позовних вимог до відповідача на суму вартості складових автомобіля (38 489, 84 грн), а зменшив такі вимоги лише на утилізаційну вартість автомобіля (10 880,38 грн), яка зазначена у звіті, що суперечить принципам справедливості та добросовісності.

Відповідно до п. 2.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів утилізаційна вартість КТЗ визначається як грошова сума, яку передбачається одержати від продажу не придатного для експлуатації за прямим функціональним призначенням КТЗ для альтернативного використання його справних і придатних до експлуатації складників. Вартість придатних до експлуатації залишків автомобіля - це реальна ціна автомобіля в пошкодженому вигляді, враховуючи деталі, які можуть бути реалізовані. Відповідно до п. 7.20 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів «вартість технічно справних складників визначається на підставі результатів їх діагностування на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві автосервісу, а у разі необхідності - дефектування». Пошкоджені автомобілі при ДТП та деталі, які не можуть бути реалізовані, підлягають розрахунку в якості металобрухту (утилізаційна вартість). Однак, згідно поданого звіту від 29.10.2021, вартість складових пошкодженого автомобіля становить 38 489,84 грн, що більш ніж втричі перевищує утилізаційну вартість автомобіля (вартість металобрухту). Тобто в разі здійснення реалізації складових автомобіля за ціною, визначеною у звіті (38 489, 84 грн), матеріальна шкода за мінусом страхового ліміту по договору становитиме 33 783, 45 грн (302 273,29 грн - 230 000,00 грн - 38 489,84 грн = 33 783,45 грн).

З приводу посилання відповідача за зустрічним позовом на постанови Верховного Суду № 761/11731/16 від 12.09.2018, № 205/1314/16-ц від 20.10.2021, № 490/3462/17 від 03.09.2018, № 280/1144/14 від 25.09.2019 про застосування ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звертає увагу суду, що висновки зазначених постанов свідчать про те, що право на залишення транспортного засобу отримує страховик, або інша особа, яка відповідає за завдану шкоду (постанова ВС №205/1314/16-ц від 20.10.2021), та про те, що для визнання автомобіля фізично знищеним згода власника транспортного засобу фактично не потрібна, оскільки вказівку на це вилучено із вищезазначеної статті, а пункт 30.3. - виключено та передбачено лише дві підстави, коли транспортний засіб вважається фізично знищеним: у випадку, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Так, в постанові Верховного Суду № 215/2829/16-ц від 02.02.2022 зроблено висновок, що суд апеляційної інстанції має застосувати статтю 30 Закону № 1961-IV (в редакції від 04 лютого 2013 року), яка не містить таку умову визначення транспортного засобу фізично знищеним як згода власника із визначенням його фізично знищеним. Зазначені роз`яснення вказаної постанови пленуму стосуються застосування норми Закону № 1961-IV в редакції від 18 листопада 2012 року». Відповідно до п. 30.1 та п. 30.2. ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, як випливає із судової практики Верховного Суду, порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентований ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі ст. 8 Цивільного кодексу України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі різниці між вартістю ТЗ до та після ДТП.

Товариством з обмеженою відповідальністю «СК «Кран-сервісбудагро» визначено ціну зустрічного позову в сумі 72 273,29 грн, що становить різницю між ринковою вартістю автомобіля до пошкодження (302 273,29 грн) та розміром страхового ліміту за договором, з яким погодився ОСОБА_1 (230 000,00 грн). Тобто, позивач за зустрічним позовом в разі передачі йому за рішенням суду вищезазначеного транспортного засобу, який належить на праві власності ОСОБА_1 та не утилізований, здійснить оплату коштів в розмірі різниці між ринковою вартістю автомобіля до пошкодження (302 273, 29 гри) та страховим лімітом за договором страхування (230 000, 00 грн), що становить 72 273,29 грн.

Більше того, позивач за зустрічним позовом готовий відшкодувати утилізаційну вартість транспортного засобу позивача за первісним позовом в розмірі 10 880,38 грн та матеріальну шкоду в розмірі 61 392,91 грн, а разом 72 273,29 гри за умови передання ТОВ «СК «Кран-сервісбудагро» зазначеного транспортного засобу.

01.11.2022 представник відповідача за зустрічним позовом адвокат Капля А.С. подала заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Кран-сервіс-будагро», у яких зазначила наступне.

Звертаючись до суду з зустрічним позовом ТОВ «СК «Кран-сервіс-будагро», просить суд застосувати при прийнятті рішення по справі постанову Верховного Суду у справі № 462/6105/16-ц (провадження 61 -559св 18), оскільки на думку представника, в цій справі та справі, яка переглядалася Верховним Судом, ідентичні обставини. Представник ОСОБА_1 зазначає, що посилання Малеванчука І.B. на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду у справі № 462/6105/ 16- є безпідставними, оскільки в цій справі та справі, яка розглядається судом, встановлені різні обставини. Так, в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 в справі № 462/6105/16-ц зазначено, що позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 102 384,70 грн на відшкодування майнової шкоди та 30 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати. Вказана ціна позову складалася з наступного: 211 234,88 грн. (ринкова вартість автомобіля до ДТП) - 98 014,88 грн (сплата страхового відшкодування) + 500,00 грн. (проведення експертного автотоварознавчого дослідження) - 102 384,70 грн. При цьому, у зв`язку з тим, що відповідач відмовився компенсувати залишкову вартість його автомобіля шляхом викупу, він відчужив свій пошкоджений автомобіль за ціною 10 000,00 грн. Тобто, позивач просив суд стягнути не різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТІІ, а ринкову вартість транспортного засобу до його пошкодження з урахуванням коштів за продаж автомобіля та страхового відшкодування. Суд відмовив у задоволенні позову, обґрунтовуючи наступним: ринкова вартість пошкодженого внаслідок ДТП легкового автомобіля марки «Nissan Tiida», яка склала 113 220,00 грн, коли згідно із звітом щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 318 від 11 листопада 2015 року, вартість відновлювального ремонту у результаті його пошкодження в ДТП складає 351 594,78 грн (включаючи ПДВ на матеріали фарбування та запасні частини). Цей же звіт містить відомості про ринкову вартість досліджуваного автомобіля до пошкодження, то складала 211 234,88 грн. (а. с.7), при цьому позивач отримав страхове відшкодування в сумі 99 350,18 грн. і відчужив свій автомобіль за 10 000,00 грн. Тобто, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з вартості досліджуваного автомобіля до пошкодження 211 234, 88 грн необхідно відняти вартість пошкодженого автомобіля після ДТП 113 220,00 грн, маємо 98 014,88 грн і додати отримані позивачем кошти за відчужений автомобіль в сумі 10 000,00 грн = 108 014,88 грн, що повністю покриває завдану позивачу шкоду, яку він просив стягнути у розмірі 102 384,70 грн. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення грошових коштів з відповідача на відшкодування майнової шкоди є підставною, однак вирішити питання щодо передачі майна, а саме пошкодженого легкового автомобіля «NissanTiida», НОМЕР_1, є неможливим, оскільки на момент розгляду справи автомобіль відчужено позивачем. Тому відсутні підстави для задоволення позову ОСОБАЗ у частині стягнення з ОСОБА_4 102 384,70 грн. Так, у справі № 462/6105/16-ц, розглянутій в порядку цивільного судочинства, предметом спору було відшкодування шкоди. Фактичні обставини справи, підстави позову у зазначеній справі не є тотожним зі справою, що розглядається. Зокрема, як зазначалось вище, позивач у справі № 462/6105/16-ц просив суд стягнути ринкову вартість транспортного засобу до його пошкодження з урахуванням коштів за продаж автомобіля та страхового відшкодування, коли в даній справі позивач просить стягнути різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП з урахуванням виплати страхового відшкодування. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин із метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Виходячи зі змісту позовних вимог, характеру спірних правовідносин та встановлених судами обставин у цій справі висновки щодо застосування норми права, які викладені у наведеній постанові Верховного Суду та на які посилається ТОВ «Сервісна компанія «Кран-сервіс» Будагро» у зустрічній позовній заяві, стосується правовідносин, які не є подібними до правовідносин в справі, що розглядається, оскільки у них встановлені різні фактичні обставини. Також, не мало важливим залишається той фак, що в справі № 462/6105/16-ц (провадження 61-559св18), апеляційний суд вирішуючи спір, взяв до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», а саме, встановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду, коли 01.03.2013, пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства, що регулює відносини з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, керуючись статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", постановив судам нове роз`яснення (постанова №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»). Пленум Верховного Суду України від 01 березня 2013 року №4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначив, якщо пошкоджений транспортний засів не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06 грудня 2021 року (справа № 757/22936/19-ц) у разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Такий підхід до визначення розміру збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, який ґрунтується на тому, що розмір збитків повинен відповідати реальній вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, є усталеним та сформований у цілому ряді постанов. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року (справа № 752/16797/14-ц) зазначено, що у випадку, якщо транспортний засіб є фізично знищеним, то його власнику відшкодовується виключно різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. У зв`язку із наведеним, у відповідності до ст. 76-80 ЦПК України, позивачем подано докази про вартість транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, шо дозволяє визначити різницю між ними, а відтак позивачем за первісним позовом обґрунтовано розмір заподіяних збитків.

З приводу посилання представника, що згідно поданого звіту вартість складових пошкодженого автомобіля становить більше, ніж утилізаційна вартість автомобіля, то свої аргументи з даного приводу представник ОСОБА_1 навів у відзиві на зустрічну позовну заяву (див. п. 7.17 Методики; формула оцінювача у звіті № 24/15.10.21).

14.11.2022 в судовому засіданні представник позивача адвокат Капля А.С. заявила клопотання про виклик оцінювача яка спеціаліста для допиту у судовому засіданні. Представник відповідача адвокат Малеванчук І.В. заперечував щодо задоволення даного клопотання, оскільки Позивач повідомляє, що автомобіль не утилізовано. Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, задовольнив клопотання представника позивача адвоката Каплі А.С. та викликав для надання пояснень у судовому засіданні оцінювача ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ) для роз`яснення звіту. Також суд відмовив у задоволенні клопотання про залучення як третю особу у справі ТОВ «Страхова компанія «Альфа гарант», тому що рішення у справі не може вплинути на його права чи обов`язки щодо сторін у справі, оскільки страховик вже виконав свій обов`язок та повністю здійснив страхову виплату в межах страхового ліміту. Суд закрив підготовче провадження у справі, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 08.12.2022 та установив такий порядок з`ясування обставин, на які посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядку дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті: заслухати пояснення сторін, допитати експерта, дослідити письмові докази.

08.12.2022 в судовому засіданні представник позивача адвокат Капля А.С. вимоги, заявлені в позовній заяві, підтримала повністю, пояснила, що рештки автомобіля фізично перебувають у позивача. На даний час автомобіль не утилізовано, але він буде утилізований. Зустрічну позовну заяву не визнала в повному обсязі. Пояснила, що станом на даний момент автомобіль юридично обліковується як транспортний засіб, але фактично перебуває у стані металобрухту. Зазначила, що позивач є потерпілою стороною, і що відсутня норма закону, яка зобов`язує позивача передати автомобіль відповідачу.

Окрім того, представник позивача адвокат Капля А.С. заявила клопотання про долучення доказів, пов`язаних із витратами про надання правничої допомоги. Представник відповідача адвокат Малеванчук І.В. просив оголосити перерву для ознайомлення з цим клопотанням та надання письмових заперечень, оскільки документи представником позивача не були направлені стороні відповідача завчасно та не були вручені перед судовим засіданням.

08.12.2022 в судовому засіданні представник відповідача адвокат Малеванчук І.В. позов не визнав у повному обсязі. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Повідомив, що сторона відповідача не буде подавати клопотання про призначення експертизи у справі. Пояснив, що сторона відповідача не ставить звіт під сумнів. Експерт має право здійснювати таку оцінку. Суд має право враховувати звіт у якості доказу, але у звіті відсутній доказ, що за цією ціною було здійснено утилізацію транспортного засобу. Вважає, що позивач має право отримати різницю ринкової власності за умов передачі транспортного засобу відповідачу. Це право відповідача вимагати для передачі транспортного засобу.

Суд допитав у судовому засіданні 08.12.2022 оцінювача ОСОБА_6 з метою роз`яснення звіту. Оцінювач пояснив, що у п. 3.9 звіту № 24/75.10.21 від 29.10.2021 він визначав утилізаційну вартість КТЗ - автомобіля «RENAULT», модель «KANGOO», д.н.з. НОМЕР_2 відповідно до п. 7.17 Методики; у звіті наведено формулу, за якою він здійснював оцінку:

Су = (Сс х (1-Ез) - Ср) + Смб, де

Сс - вартість працездатних складників, вузлів та агрегатів, придатних для подальшої експлуатації, грн - 38 489,84);

Ез - коефіцієнт фізичного зносу складників КТ3 - 0,4023;

Ср - вартість робіт з демонтажу працездатних складників, грн - 18 040,00;

Смб - вартість металобрухту.

Якщо вартість чорного металобрухту за 1 тонну, складає, грн. - 4 550,00 грн (підстава: розцінки ЗАТ «Фтормет»,м. Київ),

орієнтовна вага КТ3, що досліджується (в металі), складає 1 300,00 кг.,

то приблизна вартість металобрухту (Смб), буде складати, грн. - 5 915,00.

Якщо підставити значення Ср, Сс, Ез, Смб у формулу отримаємо:

разом Cy = (38 489,84 x (1- 0,4023) - 18 040,00) + 5 915,00 = 10 880,38.

Оцінювач пояснив, що утилізаційна вартість складників КТЗ - автомобіля «RENAULT», модель «KANGOO», д.н.з. НОМЕР_2 складає 10 880,38 грн. І вона є меншою від величини Сс (вартість працездатних складників, вузлів та агрегатів, придатних для подальшої експлуатації, яка складає 38 489,84 грн) саме за рахунок того, що ці працездатні складники, які лишилися у пошкодженому КТЗ неможливо реалізувати за ціною 38 489,84 грн, оскільки це їх ціна у нерозібраному на запасні частини пошкодженому КТЗ. А 10 880,38 грн - це вартість працездатних складників, вузлів та агрегатів, придатних для подальшої експлуатації, з урахуванням у відповідній формулі, зокрема, робіт по їх демонтажу з пошкодженого КТЗ, і є їх ринковою ціною для продажу.

Суд оголосив перерву у справі за клопотанням представника відповідача адвоката Малеванчука І.В., оскільки відсутні докази вручення або направлення доказів, пов`язаних із витратами про надання правничої допомоги, стороні відповідача та у зв`язку із аварійним вимкненням електропостачання в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва - до 24.01.2023.

24.01.2023 справу знято з розгляду у зв`язку з відпусткою головуючого у справі судді. Призначено до розгляду на 20.03.2023.

В судовому засіданні 20.03.2023 представник позивача адвокат Капля А.С. позов підтримав повністю, просила відмовити у задоволенні зустрічного позову та розподілити судові витрати. Представник відповідача адвокат Малеванчук І.В. до суду не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

20.03.2023 суд ухвалив рішення, проголосив його вступну і резолютивну частини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Мотиви та норми права, з яких виходить суд. Оцінка доказів.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Як вбачається з матеріалів справи, потерпілим внаслідок ДТП є позивач, оскільки заподіяна шкода майну - автомобілю марки Renault Kangoo д.н.з. НОМЕР_2 , який на момент ДТП належав ОСОБА_1 (далі - Позивач) на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 31).

Згідно з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина 2 статті 1192 Цивільного кодексу України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

Згідно з постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.07.2021 року у справі № 361/4762/21 22.05.2021 близько 08 год. 30 хв. ОСОБА_2 , керуючи технічно справним транспортним засобом «Автокран РРМ-60» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в м. Бровари, по вулиці Степана Бандери, 107, в порушення вимог Правил дорожнього руху здійснив зіткнення з автомобілем Renault Kangoo д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого були пошкоджені вказані транспортні засоби. Отже, у скоєнні цього ДТП встановлено вину ОСОБА_2 (а.с. 13).

Власником транспортного засобу «Автокран РРМ-60» д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП було ТОВ «Сервісна компанія «Кран-Сервіс-Будагро» (а.с. 17).

ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Сервісна компанія «Кран-Сервіс-Будагро» та в силу трудового договору виконував службові обов`язки під час настання дорожньо-транспортної пригоди. Тобто, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення під час виконання службових обов`язків (а.с. 15-17).

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди відповідальність власника транспортного засобу «Автокран РРМ-60» д.н.з. НОМЕР_1 та осіб, які на законних підставах керували зазначеним автомобілем, була застрахована за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ТДВ «СК «Альфа Гарант» за договором від 10.12.2020 № 202144085 добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (полісом № 202144085), ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну, становив 230 000,00 грн, франшиза - 1 000,00 грн (а.с. 26-27).

Статтею 30 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено умови відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до вказаної норми транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно зі Звітом про оцінку вартості матеріального збитку № 24/75.10.21 від 29.10.2021 (а.с. 32-53) вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість ТЗ на момент ДТП, а тому вказаний ТЗ вважається фізично знищеним.

Відповідно до п. 7.17 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу від 24.07.2009 № 1335/5/1159), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395, якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ.

За п. 7.18. цієї Методики вартість утилізації КТЗ визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися, або із застосуванням методу питомої ваги окремої складової КТЗ від ринкової вартості КТЗ.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 24/75.10.21 від 29.10.2021 р. (а.с. 32-53):

- вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Renault Kangoo д.н.з. НОМЕР_2 дорівнює ринковій вартості КТЗ до пошкодження та складає 302 273,29 грн;

- вартість відновлювального ремонту КТЗ складає 957 210,49 грн;

- вартість працездатних складників, вузлів та агрегатів, придатних для подальшої експлуатації, грн - 38 489,84;

- коефіцієнт фізичного зносу складників КТ3 - 0,4023;

- вартість робіт з демонтажу працездатних складників - 18 040,00 грн;

- приблизна вартість металобрухту - 5 915,00 грн.

- утилізаційна вартість автомобіля марки Renault Kangoo д.н.з. НОМЕР_2 складає 10 880,38 грн, цю величину розраховано за формулою Су = (Сс х (1-Ез) - Ср) + Смб, де

Сс - вартість працездатних складників, вузлів та агрегатів, придатних для подальшої експлуатації, грн - 38 489,84;

Ез - коефіцієнт фізичного зносу складників КТ3 - 0,4023;

Ср - вартість робіт з демонтажу працездатних складників, грн - 18 040,00;

Смб - вартість металобрухту.

орієнтовна вага КТ3, що досліджується (в металі), складає 1 300,00 кг.,

то приблизна вартість металобрухту (Смб), буде складати, грн. - 5 915,00,

якщо підставити значення Ср, Сс, Ез, Смб у формулу отримаємо:

разом Cy = (38 489,84 x (1- 0,4023) - 18 040,00) + 5 915,00 = 10 880,38 грн.

Отже, утилізаційну вартість складників КТЗ - автомобіля «RENAULT», модель «KANGOO», д.н.з. НОМЕР_2 розраховано експертом відповідно до Методики і вона складає 10 880,38 грн та є меншою від величини Сс (вартість працездатних складників, вузлів та агрегатів, придатних для подальшої експлуатації, яка складає 38 489,84 грн) саме за рахунок того, що ці працездатні складники, які лишилися у пошкодженому КТЗ неможливо реалізувати за ціною 38 489,84 грн, оскільки це їх ціна у нерозібраному на запасні частини пошкодженому КТЗ. А 10 880,38 грн - це вартість працездатних складників, вузлів та агрегатів, придатних для подальшої експлуатації, з урахуванням у відповідній формулі, зокрема, робіт по їх демонтажу з пошкодженого КТЗ, і є їх ринковою ціною для продажу.

Тому доводи представника відповідача адвоката Малеванчука І.В. щодо необхідності визначення утилізаційної вартості пошкодженого у ДТП КТЗ у розмірі вартості працездатних складових, вузлів, агрегатів пошкодженого КТ3 у розмірі 38 489,84 грн, та при здійсненні розрахунку матеріального збитку брати за основу не утилізаційну вартість, а вартість працездатних складових автомобіля суд відхиляє як необґрунтовані.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.2 статті 30 Закону).

Різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди складає: 291 392,91 грн (302 273,29 грн - 10 880,38 грн) де:

302 273,29 грн. - ринкова вартість КТЗ до пошкодження;

10 880,38 грн. - вартість КТЗ в пошкодженому стані.

Як визначено договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 10.12.2020 № 202144085, укладеним між відповідачем та ТДВ «СК «Альфа Гарант», ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну, становив 230 000,00 грн, франшиза - 1 000,00 грн (а.с. 26-27).

Згідно з п 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

ТДВ «СК «Альфа Гарант» на підставі угоди від 16.09.2021 відшкодувала безпосередньо на рахунок позивачу узгоджену суму, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшену на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, з урахуванням франшизи у розмірі 1 000,00 грн, а саме - 216 000,00 грн, що складає максимальний розмір оціненої шкоди за лімітом відповідальності страховика за шкоду, завдану майну - тобто 230 000,00 грн (ліміт) - 10 880,38 грн (вартість КТЗ в пошкодженому стані) - 1000,00 грн франшизи - ПДВ (а.с. 20).

Беручи до уваги, що розмір страхового відшкодування не покриває завдану позивачу майнову шкоду, різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 61 392,91 грн, а такожа франшиза у розмірі 1 000,00 грн, підлягає стягненню з відповідача як особи, з якою винуватець ДТП перебував у трудових правовідносинах, тому позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Кран-сервіс-будагро» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягає задоволенню.

Щодо вимог зустрічного позову.

У зустрічному позові ТОВ «СК «Кран-сервіс-будагро» просить суд застосувати при прийнятті рішення у справі висновок, викладений у постанові Верховного Суду у справі № 462/6105/16-ц, оскільки на думку представника, в цій справі та справі, яка переглядалася Верховним Судом, ідентичні обставини.

У справі № 462/6105/16-ц суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову, оскільки не були передані залишки автомобіля особі, відповідальній за шкоду.

Висновок суду про відмову чи задоволення позову у справі не є висновком про застосування норм права, а також, зважаючи на те, що у справі № 462/6105/16-ц і справі, яка розглядається судом, встановлені різні фактичні обставини за змістом вимог, що підлягають доказуванню, а саме з огляду на те, що в судовій справі № 462/6105/16-ц розглядалося питання про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна до пошкодження, при цьому залишки ТЗ залишились у потерпілого і не вирішувалось питання про їх передачу відповідальній особі, а у справі ОСОБА_1 потерпілий просить суд стягнути з особи, відповідальної за збитки, саме різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, суд враховує зазначену постанову, але не застосовує її у справі № 753/9521/22, оскільки її прийнято за встановлених судом інших фактичних обставин справи.

Оскільки позивач ОСОБА_1 , заявляючи до відповідача вимогу ТОВ «СК «Кран-сервіс-будагро» про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у сумі 61 392,91 грн, вже зменшив цю суму на 10 880,38 грн, яка дорівнює вартості КТЗ в пошкодженому стані, що залишився у його володінні після ДТП, вимоги щодо передачі позивачу за зустрічним позовом транспортного засобу марки «RENAULT», модель «KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2016 року випуску, є безпідставними, тому суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову.

Ухвалюючи рішення по суті справи суд одночасно здійснює розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судом встановлено, що при подачі позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Згідно з положеннями частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи ціну позову та розмір задоволених вимог, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 992,40 грн судового збору.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з копією платіжного доручення № 24/75.10.21 від 29.10.2021 ОСОБА_1 сплатив експерту ФОП « ОСОБА_6 » 3 000,00 грн за складання звіту про оцінку КТЗ «RENAULT», модель «KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_4 (а.с. 54).

Отже, позивачем документально підтверджено фактично понесені ним витрати на оплату послуг оцінювача, ці витрати є такими, що пов`язані з розглядом справи, розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню ці витрати у заявленому ним розмірі, а саме - 3 000,00 грн на підставі норм ч. 3 ст. 133, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Згідно з клопотанням, поданим до суду 08.12.2023, представник позивача адвокат Капля А.С. просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допмогу у розмірі 19 000,00 грн. Як докази понесення витрат надала копію договору від 08.11.2021, додаткової угоди №1 до нього, розрахунок, копію акта приймання-передачі від 17.08.2022 та від 08.12.2022, копію квитанції від 17.08.2022 про сплату гонорару у розмірі 7 000,00 грн та від 08.12.2022 про сплату гонорару у розмірі 12 000,00 грн, від 30.03.2023 про сплату гонорару у розмірі 2 000,00 грн.

09.12.2022 представник відповідача адвокат Малеванчук І.В. подав до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу позивачу та клопотання про розгляд справи за його відсутності. У клопотанні просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу, оскільки справа не є складною та не потребує багато часу для підготовки відповідних процесуальних документів, які були подані адвокатом Капля А.С. до суду в процесі судового розгляду. Так підготовка позовної заяви про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не вимагає багато часу в силу того, що докази в справі на які посилається сторона у справі не є об?ємними та не потребують багато часу на їхній збір та вивчення. Крім того, зустрічна позовна заява, яка подана відповідачем за первісним позовом також не потребує багато часу на її вивчення та здійснення правового аналізу позиції ТОВ «СК «КРАН-СЕРВІС-БУДАГРО». В свою чергу, судові засідання в справі № 6753/19521/22, при розгляді цивільного спору не були тривалими, тобто участь представника ОСОБА_1 , адвоката Капля А.С. не зайняло багато часу для здійснення представництва інтересів Клієнта в суді. На думку ТОВ «СК «КРАН-СЕРВІС-БУДАГРО» не можна віднести вартість послуг в розмірі 2 000, 00 грн з підготовки та направлення товариству претензії від 18.10.2021 до судових витрат, адже підготовка та направлення претензії, с досудовим врегулювання спору та не можуть вважатися судовими витратами, відповідно не підлягають стягненню. Також не можна віднести вартість наданих послуг в розмірі 1 000,00 грн з підготовки та направлення адвокатського запиту від 12.11.2021 до ТОВ «СК «КРАН-СЕРВІС-БУДАГРО», адже надані послуги не можна вважати судовими витратами в справі Дарницького районного суду м. Києва № 753//9521/22. вважає, що розмір заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 19 000 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру співрозмірності із обсягом наданих послуг та становлять 29 % від ціни позову про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Ч. 2 ст. 137 цього Кодексу встановлено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Ч. 3 ст. 137 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Ч. 4 ст. 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оцінюючи докази з метою розподілу судових витрат суд вважає, що представник позивача - адвокат Капля А.С. документально підтвердила фактично понесені відповідачем витрати в розмірі 19 000,00 грн.

Суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, в яких, серед іншого наголошено, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Також суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що витрати у розмірі 19 000,00 гривень не є співмірними із складністю цієї справи, завищеними щодо іншої сторони спору та виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом, у зв`язку з чим необхідно зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, зокрема суд вважає співмірними переліченим вище критеріям та необхідними у цій справі витрати у такому розмірі:

- підготовка претензії та адвокатського запиту з метою досудового врегулювання спору - 2 000,00 грн;

- складання позовної заяви - 2 000,00 грн;

- складання усіх інших заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань - 3 000,00 грн;

- участь у судових засіданнях - 6 000,00 грн.

Отже, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Керуючись нормами ст. 10, 12, 81, 141, 259, 263- 265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Кран-сервіс-будагро» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити повністю.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Кран-сервіс-будагро» до ОСОБА_1 про зобов`язання передати транспортний засіб позивачу за зустрічним позовом відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Кран-сервіс» Будагро» на користь ОСОБА_1 :

- 61 392,91 грн на відшкодування матеріальної шкоди;

- 1 000,00 грн франшизи;

- витрати за проведення оцінки вартості автомобіля у розмірі 3 000,00 грн,

- судовий збір у розмірі 992,40 грн;

- витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн,

разом - 79 385,31 грн.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_12 , паспорт серії НОМЕР_13 , виданий Броварським РВ ГУ МВС України в Київській області від 30.11.2006; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Кран-сервіс-будагро», код ЄДРПОУ: 43335367, місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 6-а, кв. (офіс) 129.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 30.05.2023.

Суддя В.М. Маркєлова


Дата ухвалення рішення	20.03.2023
Оприлюднено	02.06.2023
Номер документу	111223694
Судочинство	Цивільне
Суть	зобов`язання передати транспортний засіб позивачу за зустрічним позовом

Судовий реєстр по справі —753/9521/22

Рішення від 20.03.2023

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Маркєлова В. М.

Рішення від 20.03.2023

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Маркєлова В. М.

Ухвала від 04.09.2022

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Курічова В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 20.03.2023 по справі 753/9521/22ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —753/9521/22

Рішення від 20.03.2023

Рішення від 20.03.2023

Ухвала від 04.09.2022

Рішення
від 20.03.2023 по справі 753/9521/22
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА