Рішення

від 30.05.2023 по справі 160/4996/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року Справа № 160/4996/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КУГАЙ ТРАНС»

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

15.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КУГАЙ ТРАНС» до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області № 346876 від 08 березня 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що відповідачем винесено постанову, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф, вказана постанова прийнята з порушенням норм діючого законодавства, оскільки прийнята без процедури визначеної законодавством та без встановлення належного суб`єкта відповідальності, що суперечить принципу презумпції невинуватості, істотною ознакою якого є те, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні протиправного діяння. Тільки неявка перевізника (суб`єкта господарювання), який повідомлений належним чином, на розгляд справи відносно нього, є підставою для розгляд справи без його участі. Разом із цим, неповідомлення позивача про час та дату розгляду справи відносно нього, стало підставою накладання на нього незаконної постанови. Як свідчить наявна у позивача товаротранспортна накладна № 1201-4 від 12 січня 2023 року, договір-заявка на транспортне перевезення № 1101 від 11.01.2023 року, кінцевим перевізником вантажу під час зупинки водія транспортного засобу працівниками відповідача для відповідного контролю, було ТОВ «Д.Транс», який отримав для перевезення вантажу замовлення від ТОВ «Кугай Транс» згідно договору-заявки № 1101 від 11.01.2023 року. Оскільки позивач 12.01.2023 року не здійснював жодної господарської діяльності транспортним засобом "РЕНО", номерний знак НОМЕР_1 , ані як автомобільний перевізник, ані як самозайнятий перевізник, то накладання на нього адміністративно - господарського штрафу відповідачем є передчасним та неправомірним. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

23.03.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позовну заяву без руху, через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали від 23.03.2023 року позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

28.03.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

13.04.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що відповідач не повідомив позивача належним чином про час та місце розгляду справи.

05.05.2023 року від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем було проведено рейдову перевірку, відповідно до якої встановлено, що транспортний засіб використовуються позивачем з порушенням вимог чинного законодавства. У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення посадовою особою Укртрансбезпеки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, на підставі акту винесено оскаржувану постанову. Відповідачем на виконання вимог п.26 Порядку №1567 було повідомлено належним чином позивача та про час та місце розгляду справи, що підтверджується скріншотом зі скриньки електронної пошти. Твердження позивача про те, що заповнення товарно-транспортної накладної здійснювалося замовником (вантажовідправником), а не позивачем, не спростовує факт вчинення правопорушення, позивач здійснюючи перевезення вантажу не був позбавлений права перевірити правильність заповнення усіх реквізитів товарно-транспортної накладної. Також в матеріалах справи наявний тимчасовий реєстраційний талон на ТЗ власником якого є ТОВ «Кугай Транс» щодо ТОВ «Д.Транс» відсутній. З огляду на вказане, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок 1567) та на підставі направлення на перевірку №000409 від 03.01.2023 року посадовими особами Укртрансбезпеки 12.01.2023 року проводилась рейдова перевірка м.Київ біля АЗК Амік.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку 422, був зупинений транспортний засіб марки RENAULT номерний знак НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , водій ОСОБА_1 .

За результатами перевірки було складено акт №347652 від 12.01.2023 року відповідно до якого вказано, що під час перевірки встановлено порушення при перевезенні вантажів за маршрутом с.Шишки Вінницька область м.Харків, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч.1 абз 3, а саме під час перевірки у водія відсутня товаро-транспортна накладна з зазначеними даними довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем та маси брутто.

Водій зі змістом акту ознайомився, вказав, що перевозить вантаж від фірми Д-Транс.

16.01.2023 року Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області електронною поштою направив позивачу повідомлення про розгляд справи від 17.02.2023 року №10212/23/24-23.

На виконання п. 27 Порядку №1567 начальником Відділу було проведено розгляд акту та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського № 346876 від 08 березня 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 гривень.

Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про транспорт» нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо, є обов`язковими для власників транспорту. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про автомобільний транспорт»: З метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безлеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Частиною другою названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі статтями 238, 239 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, до яких відноситься адміністративно господарський штраф.

Відповідно до частини першої статті 241 ГК України, адміністративно господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Так, відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про транспорт» № 232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов`язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Крім того, відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Згідно частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 ГК України, суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Згідно частини першої статті 128 ГК України, громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Таким чином, суб`єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», може бути лише суб`єкт господарювання.

Крім того, процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 № 727).

Так, положеннями Порядку № 1567 врегульовано, що: державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2); органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3); державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4); рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12); - рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших 4 об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14); рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19).

Крім того, пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 22 Порядку № 1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб`єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Згідно з положеннями статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів.

Так, під час перевірки було виявлено порушення вимог абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Як наслідок, за порушення вимог додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено постанову від 08.03.2023 № 346876.

Згідно копії акту, Акт № 347652 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.01.2023, зокрема встановлено: «Під час перевірки виявлено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» при перевезенні вантажів за маршрутом с. Шашки Вінницька обл.- м. Харків. У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1 , що полягала у відсутності у водія товарно-транспортної накладної з зазначеними даними довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем та маси бруто. Пояснення водія про причини порушень: Права забув дома. Акт підписав.

Постанова № 346876 від 08.03.2023 року прийнята на основі акту № 347652 від 12.01.2023 року, у якому посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві зазначене і конкретизоване порушення ТОВ «Кугай Транс».

Твердження позивача про те, що заповнення товарно-транспортної накладної здійснювалося замовником (вантажовідправником), а не позивачем, не спростовує факту вчинення правопорушення. Позивач, здійснюючи перевезення вантажу був не позбавлений права перевірити правильність заповнення усіх реквізитів товарно-транспортної накладної.

При цьому, саме суб`єкт господарювання, який зацікавлений в доведенні своїй позиції, має надати всю інформацію, яка може вплинути на результат розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Отже, доводи позивача є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено вчинення адміністративно-господарського правопорушення саме ним як суб`єктом господарювання.

Враховуючи зазначене, приймаючи оскаржувану постанову, орган державного контролю діяв у межах, у спосіб та на підставі повноважень, визначених чинним законодавством.

В акті № 347652 вбачається, що автомобілем RENAUL, AE518901 надавались послуги з перевезення вантажу.

Щодо твердження позивача, що в даній справі ТОВ «Кугай Транс» не є перевізником в розумінні статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», та не має відношення до подій, які сталися, оскільки транспортні засоби перебували в користуванні ТОВ «Д.Транс» на підставі договору-заявки від 11.01.2023 № 1101.

Згідно з пунктом 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 року №379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 року за № 123/18861, якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженими представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Вказаним підзаконним нормативно-правовим актом на виконання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що для транспортних засобів, що перебувають, зокрема у користуванні у фізичних чи юридичних осіб реєстраційним документом, наявність яких є обов`язковою згідно з вимогами ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.

Правовий висновок щодо оформлення тимчасового реєстраційного талону зробив Верховний Суд у справі № 804/8740/16, вказавши, що попри те, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції № 379 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до норм Інструкції № 379 оформлення тимчасового реєстраційного талону є єдиним належним і допустимим доказом того, що позивач передав транспортний засіб у користування ТОВ «Д.Транс» та не є перевізником.

Оскільки у матеріалах справи тимчасовий реєстраційний талон на ТЗ, власником якого є ТОВ «Кугай Транс» щодо ТОВ «Д.Транс» відсутній, автомобільним перевізником згідно вказаних матеріалів виступає саме позивач. Також водієм при перевірці було надано товарно-транспортну накладну, в якій автомобільним перевізником зазначено саме ТОВ «Кугай Транс». Будь-яких інших документів, які б підтверджували, що транспортний засіб перебуває у користуванні інших осіб водієм не було надано.

В свою чергу позовні вимоги ґрунтуються на тому, що в доданій до позовної заяві копії договору-заявки від 11.01.2023 № 1101 зазначено, що під час перевірки перевезення вантажу здійснювалося ТОВ «Д.Транс», а не позивачем, при цьому, при проведенні перевірки копія договору-заявки від 11.01.2023 № 1101 не надавалася.

Так, долучені до матеріалів адміністративного позову документи не свідчать про пред`явлення всіх визначених вище документів на момент складання акта про проведення перевірки.

Щодо повідомлення позивача про час та місце розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок).

Приписами пункту 25 Порядку встановлено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

16.01.2023 року Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області електронною поштою направляв позивачу повідомлення про розгляд справи, який відбувся 08.03.2023 року, що підтверджується скріншотом зі скриньки електронної пошти, з якого вбачається, що повідомлення було направлено 28 лютого 2023 року о 11:07.

З вищевикладеного вбачається, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи, який відбувся 08.03.2023, проте у згадану вище дату до Відділу державного нагляду (контролю) не з`явився. Явку свого представника не забезпечив. Пояснень, клопотань, заяв не надавав.

Відповідно до постанови від 01.03.2018 № 820/4810/17 Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу, при розгляду даної справи не позбавляє особу спростовувати вину у суді та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно господарського штрафу.

Таким чином, доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

При цьому, рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, за загальним правилом, не можна визнати неправомірними, якщо вони ґрунтуються 8 на законі, чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб`єктом (Постанова Верховного суду України №825/1496/17 від 15.05.2019).

Так само, не є тією підставо для скасування оскаржуваної постанови, ненаправлення їх позивачу у визначені строки, оскільки вказане не спростовує виявлених порушень.

Враховуючи наведені доводи сторін, судом зазначається, що процедурні порушення при розгляді справи про порушення відповідачем жодним чином не нівелюють факт вчиненого порушення позивачем. Факт вчинення порушення не заперечується сторонами.

З урахуванням наведеного, судом встановлено правомірність прийняття постанови № 346876 від 08 березня 2023 року, а отже відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України, не вирішується.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КУГАЙ ТРАНС» (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт.Слобожанське, вул.Василя Сухомлинсько, буд.46-а, код ЄДРПОУ 44233950) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв