Рішення

від 25.05.2023 по справі 200/5219/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2023 року Справа№200/5219/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудмонтаж», Голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудмонтаж» Олександра Валентиновича Пефті про стягнення капіталізованих платежів,

В С Т А Н О В И В:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудмонтаж», Голови ліквідаційної комісії Олександра Валентиновича Пефті, в якому просить суд:

включити до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудмонтаж» (ЄДРПОУ 23771734) кредиторські вимоги управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231) у розмірі 1010890,02 грн, як вимоги першої черги, та внести їх до проміжного ліквідаційного балансу Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудмонтаж» (ЄДРПОУ 23771734),

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудмонтаж» (ЄДРПОУ 3771734) на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231) суму капіталізованих платежів у розмірі 1 010 890,02 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ТОВ «Азовбудмонтаж» перебувало на обліку у Маріупольському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та сплачувало страхові кошти як платник страхових коштів. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ «Азовбудмонтаж» (ЄДРПОУ 23771734) з 14.09.2022 знаходиться у стані припинення. Термін подання кредиторських вимог встановлено до 14.11.2022. В той же час на обліку в Маріупольському міському відділенні Фонду перебуває ОСОБА_1 , який отримує щомісячні страхові виплати як особа, яка має на них право у разі смерті потерпілого ОСОБА_2 , померлого внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 30 січня 2008 року під час виконання трудових обов`язків у ТОВ «Азовбудмонтаж».

Таким чином, керуючись статтями 111, 112 ЦК України, постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986у управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області виникла підстава для проведення розрахунку капіталізованих платежів для проведення у подальшому страхових виплат ОСОБА_1 та заявлення кредиторських вимог до ТОВ «Азовбудмонтаж». На підставі викладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 19 грудня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ухвали від 01 травня 2023 року замінено позивача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальність «Азовбудмонтаж», Голова ліквідаційної комісії Олександр Валентинович Пефті відзивів на позовну заяву не надали.

Відповідно до вимог частини 2 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, в тому числі, розумні строки розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах;

Тому відповідно до наведених норм справа розглянута впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, враховуючи обставини збройної агресії проти України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

Первісний позивач - Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом (стаття 4 Закону України №1105-XIV).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовбудмонтаж» (вул. Громової, буд. 60 кв. 78 м. Маріуполь, Донецька область, 87548; ЄДРПОУ 23771734) є юридичною особою, відповідно до Закону №1105ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України» з 01.04.2004 зареєстровано як платник страхових коштів у Маріупольському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Під час здійснення своєї діяльності ТОВ «Азовбудмонтаж» мав трудовий договір з найманим працівником ОСОБА_2 , померлим внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 30 січня 2008 року.

Згідно з постановою Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 06.03.2022 №14029/285345/4448,2/9 сину ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , призначені та виплачуються страхові виплати в розмірі 2610,50 грн.

ОСОБА_1 за довідкою МСЕК від 31.05.2007 серії ДОН-05 № 168484 є інвалідом з дитинства безстроково.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ «Азовбудмонтаж» (ЄДРПОУ 23771734) з 14.09.2022 знаходиться у стані припинення. Термін подання кредиторських вимог встановлено до 14.11.2022. Головою ліквідаційної комісії ТОВ «Азовбудмонтаж» визначений Олександр Валентинович Пефті.

За розрахунками позивача сума капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із вищезазначених зобов`язань складає 1010890,02 грн.

Позивачем 12.10.2022 надіслана Голові ліквідаційної комісії ТОВ «Азовбудмонтаж» надіслана заява про визнання кредиторських вимог по ТОВ «Азовбудмонтаж».

У суду немає відомостей про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо відповідача.

З метою сплати капіталізованих платежів та захисту конституційних прав потерпілого, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд зазначає про таке.

Статтею 51 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Згідно з частиною 2 статті 1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV тут та далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов`язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб`єктів підприємницької діяльності.

Згідно зі статті 3 Закону № 1105-XIV соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов`язані з цією діяльністю.

Статтею 18 Закону № 1105-XIV передбачено, що страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Страхуванню від нещасного випадку, у відповідності до частини 1 статті 35 Закону № 1105-XIV підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (частини 1, 3 статті 36 Закону № 1105-XIV).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам на сьогодні проводиться відповідно до Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986 (далі - Порядок № 986), і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.

З урахуванням положень статті 1205 ЦК України до спірних правовідносин слід застосовувати положення Порядку № 986.

За приписами пункту 2 Порядку № 986 термін «капіталізація платежів» означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 986 капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 986 капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов`язаних із його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров`ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності.

У кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Отже, встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Фонду капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників (суб`єктів підприємницької діяльності) означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров`ю працівників зобов`язаний внести до Фонду належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Фонду забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.

При цьому аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає підстави вважати, що вимоги частини 2 статті 1205 ЦК України, статті 11 Закону № 1105-XIV та положення Порядку № 986 щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та припинення діяльності фізичних осіб-підприємців.

Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.05.2020 у справі № 809/1738/17 та Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 820/2837/17.

Суд зауважує, що у відносинах капіталізації платежів завжди беруть участь три учасники, а саме (1) Фонд та його робочі органи, (2) застрахована особа, тобто фізична особа, яка підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок, та (3) страхувальник, тобто роботодавець, який зобов`язаний сплачувати єдиний внесок.

Водночас метою капіталізації платежів є задоволення вимог, що виникли із зобов`язань Фонду перед застрахованою особою, яка стала потерпілою внаслідок заподіяння їй шкоди життю та здоров`ю від нещасного випадку на виробництві.

Отже, капіталізація платежів полягає у визначенні суми коштів, яку Фонд повинен сплатити застрахованій особі (або особам, визначеним у статті 41 Закону №1105-XIV) за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності застрахованої особи, у зв`язку з ліквідацією страхувальника.

Як зазначено вище, позивачем здійснюються страхові виплати ОСОБА_1 , який є інвалідом з дитинства безстроково та сином померлого внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 30 січня 2008 року працівника ТОВ «Азовбудмонтаж» ОСОБА_2 .

Суд також звертає увагу, що припинення юридичної особи внаслідок ліквідації не тягне правонаступництва стосовно зобов`язання про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого. Це правило не діє повною мірою, оскільки відповідно до статті 609 ЦК України передбачається капіталізація платежів з метою їх наступних періодичних виплат, яка здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Позивачем здійснений розрахунок платежів, що підлягають капіталізації для забезпечення здійснення страхових виплат протягом життя потерпілого, згідно з яким загальна сума відповідного платежу, що підлягає капіталізації, складає 1010890,02 грн.

При цьому відповідачем не подано будь-яких заперечень проти здійсненого позивачем розрахунку.

Станом на час розгляду справи до суду не надано відомостей про сплату зазначеної суми капіталізованих платежів відповідачем.

Отже, відповідачем всупереч наведеним вище правовим нормам, не виконано обов`язок щодо проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат особі, потерпілій на підприємстві, протягом його життя.

Відповідно до частини 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з частинами 5 та 6 статті 105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Порядок припинення юридичної особи шляхом ліквідації юридичної особи встановлений статтею 111 ЦК України.

Частиною 8 статті 111 ЦК України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до пункту 9 статті 111 ЦК України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується провадиться в порядку черговості, визначеної статтею 112 вказаного Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів); у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Відповідно до частини 3 статті 112 вказаного Кодексу у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №925/1005/18 зазначений висновок, що дані правовідносини, а саме, спори, пов`язані із стягненням з особи, що ліквідується, страхових платежів, капіталізованих на майбутні періоди, підлягають розгляду відповідно до правил Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказані висновки Верховного Суду відповідно до частини 5 статті 242 КАС України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Оскільки капіталізовані платежі відповідачем не сплачені, тому вони підлягають стягненню в судовому порядку, а тому вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке є правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про стягнення суми капіталізованих платежів у розмірі 1010890,02 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з приписами статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню, оскільки позов заявлений суб`єктом владних повноважень.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудмонтаж» (вул. Громової, буд. 60 кв. 78 м. Маріуполь, Донецька область, 87548; ЄДРПОУ 23771734), Голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудмонтаж» Олександра Валентиновича Пефті ( АДРЕСА_1 ) про стягнення капіталізованих платежів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудмонтаж» (вул. Громової, буд. 60 кв. 78 м. Маріуполь, Донецька область, 87548; ЄДРПОУ 23771734) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Донецька обл., м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) суму капіталізованих платежів 1010890 (один мільйон десять тисяч вісімсот дев`яносто) грн. 02коп.

Зобов`язати Голову ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудмонтаж» Олександра Валентиновича Пефті включити до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудмонтаж» (ЄДРПОУ 23771734) кредиторські вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) у розмірі 1010890,02 грн., як вимоги першої черги, та внести їх до проміжного ліквідаційного балансу боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудмонтаж» (ЄДРПОУ 23771734).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Г.А. Чекменьов