Ухвала

від 31.05.2023 по справі 320/16824/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

31 травня 2023 року №320/16824/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства «Путрівське» Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, третя особа: Міністерство юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису та поновлення відомостей в державних реєстрах,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора Комунального підприємства «Путрівське» Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, третя особа: Міністерство юстиції України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП «Путрівське» Сипчу Крістіни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.10.2018, індексний номер 43448216, згідно з яким здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220489500:02:010:0036 за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с./рада Шкарівська за Тищенком Анатолієм Миколайовичем;

- скасувати запис про право власності №43448216 від 10.10.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, внесений на підставі рішення державного реєстратора КП «Путрівське» Сипчу Крістіни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.10.2018, індексний номер 43448216;

- зобов`язати державного реєстратора поновити за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220489500:02:010:0036 за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с./рада Шкарівська.

Ухвалою суду від 25.01.2022 відкрито спрощене провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.

Мотивуючи звернення до суду позивач зазначає, що належна йому земельна ділянка за кадастровим номером 3220489500:010:0036 була протиправно, шляхом шахрайських дій та підроблених документів переоформлена у власність третьої особи ОСОБА_2 . Наголошує, що дії державного реєстратора Сипчу К.М. щодо внесення оскаржуваного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є необґрунтованими, оскільки відповідач порушила процедуру державної реєстрації та використала судове рішення попередньо не переконавшись у його законності.

Відповідач, заперечуючи проти позову, надіслала на адресу суду відзив, в якому вказала, що вчинена нею реєстраційна дія відповідала вимогам законодавства. ОСОБА_3 пояснила, що отриманий нею оригінал судового рішення за зовнішніми ознаками відповідав вимогам Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, однак відсутність повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень спричинила неможливість у звіренні певних даних.

Третя особа надала суду пояснення, в яких звертала увагу, що до повноважень Міністерства юстиції України не входить надання послуг у сфері держаної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Протокольною ухвалою від 11.07.2022, керуючись положеннями частини 9 статті 205 КАС України, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що провадження у даній адміністративній справі слід закрити, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 червня 2018 року (справа № 819/362/16), публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року (справа № 826/27224/15) під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Поряд з цим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Якщо порушення своїх прав особа убачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №490/5986/17-ц, суд дійшов висновку, що при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті статті 24 Закону № 1952-IV, і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Відтак спір підлягає розгляду у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Якщо ж позивачем оскаржуються дії державного реєстратора щодо вчинення їх за заявами третьої особи, тобто стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором і іншою, відмінною від позивача, особою, убачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна, який повинен розглядатися у порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб`єктного складу сторін, та є за своєю природою приватноправовим спором.

У цьому контексті, суд звертає увагу, що у ході з`ясування обставин справи встановлено, що підставою звернення до суду з даним позовом є захист позивачем права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220489500:02:010:0036 за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с./рада Шкарівська. Разом з цим, необхідність у такому захисті виникла у зв`язку із державною реєстрацією права власності на зазначену земельну ділянку за іншою особою, що вказує на приватно-правові відносини.

Водночас, звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на обставину використання відповідачем підробленого рішення та наявність кримінального провадження.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що за заявою ОСОБА_1 дійсно відкрито кримінальне провадження №12018110140002189 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2 та ч. 1 ст. 366 КК України. Зазначене підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань наявному у матеріалах справи.

Матеріали справи також містять обвинувальний акт, яким завершене досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018110140002189.

Проте, суд наголошує, що відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Разом з цим, відповідно до частин 1 та 2 статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Отже, до винесення вироку у рамках кримінального провадження, процесуальні рішення досудового розслідування не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Сам по собі факт порушення кримінальної справи та оформлення обвинувального акту в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним та достатнім для ствердження того, що рішення суду, на підставі якого відповідачем здійснено оскаржувану реєстраційну дію є підробленим.

З огляду на наведене та ураховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що цей спір має вирішуватися у порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності державного реєстратора, а також захисту прав та інтересів позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №826/15133/17, від 13.12.2019 у справі №810/2384/16, від 20.01.2021 у справі №809/4434/15 та Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі №320/6732/19, від 01.02.2023 у справі №320/9604/22.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Провадження в адміністративній справі №320/16824/21 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства «Путрівське» Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, третя особа: Міністерство юстиції України - закрити.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.