Рішення

від 29.05.2023 по справі 360/4480/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

29 травня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/4480/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області до Відділу культури Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Луганська обласна державна адміністрація, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області (далі - позивач) до Відділу культури Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі відповідач І), Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі відповідач ІІ), Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації (далі відповідач ІІІ), Міністерства культури та інформаційної політики України (далі відповідач ІV), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Луганська обласна державна адміністрація (далі третя особа), в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви від 06 вересня 2021 року, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу культури Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області в частині не подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Управлінню культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації про занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, об`єкту культурної спадщини місцевого значення, а саме: Маєток керуючого содовим заводом (Адміністративний будинок заводу) за адресою: м. Лисичанськ, вул. В. Сосюри, 1 охоронний номер 140168, що знаходиться на території Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області;

- зобов`язати Відділ культури Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області подати пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації про занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, об`єкту культурної спадщини місцевого значення, а саме: Маєток керуючого содовим заводом (Адміністративний будинок заводу) за адресою: м. Лисичанськ, вул. В. Сосюри, 1, охоронний номер 140168, що знаходиться на території Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що моніторингом Державного реєстру нерухомих пам`яток України окружною прокуратурою встановлено, що в Державному реєстрі нерухомих пам`яток України містяться відомості щодо 19 об`єктів культурної спадщини Місцевого значення, які знаходяться на території міст Лисичанська, Новодружеська та Привілля, серед яких 17 братських могил і 2 пам`ятники, зокрема: пам`ятник українському поетові В.М. Сосюри; пам`ятник захисникам і визволителям міста Лисичанська. Разом з тим, вивченням інформації з відкритих джерел встановлено, що до вище вказаних об`єктів відноситься такий пам`ятник архітектури, як маєток керуючого содовим заводом (Адміністративний будинок заводу) за адресою м. Лисичанськ, вул. В. Сосюри,1, охоронний номер 140168.

Лисичанською окружною прокуратурою на адресу Відділу культури Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області направлено запит щодо надання інформації про звернення вказаного органу з поданням пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня Управління культури, національностей та релігій Луганської обласної державної адміністрації про внесення вищевказаного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також щодо виготовлення облікової документації на цей об`єкт. Листом № 559/1-26 від 02.08.2021 надано інформацію про те, що на виконання листа Луганської обладміністрації від 29.11.2017 №5/31- 6699 «Про проведення інвентаризації об`єктів культурної спадщини області» у жовтні 2018 року міською комісією проведено інвентаризацію об`єктів культурної спадщини в містах Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля, підсумки якої затверджено рішенням виконкому Лисичанської міської ради №620 від 16.10.2018.

Крім цього, вказаним рішенням затверджено: перелік нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення, занесених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; перелік нерухомих пам`яток і пам`ятних знаків у містах Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля, які перебувають на місцевому обліку; перелік пам`яток архітектури; перелік пам`яток археології, та зазначено, що вищевказані пам`ятки культурної спадщини перебувають на місцевому обліку.

Поряд з цим, у зазначеному листі Відділом культури зазначено, що Рішенням Ворошиловградського виконкому обласної Ради народних депутатів від 09.06.1983 № 264 затверджено списки пам`яток архітектури місцевого значення Ворошиловградської області, а також рішенням Ворошиловградського виконкому обласної Ради народних депутатів від 20.02.1992 № 54 «Про взяття на державний облік пам`яток архітектури та містобудівництва» (пункт 232 додатку) включено у Державний реєстр нововиявлену пам`ятку архітектури та містобудівництва маєток керуючого содовим заводом (Адміністративний будинок заводу) за адресою м. Лисичанськ, вул. В. Сосюри, 1 - охоронний номер 140168. Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» зазначений об`єкт, включений до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української PCP «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», і у зв`язку з чим, визнається пам`яткою культурної спадщини, відповідно до вказаного Закону.

Позивач зазначає, що об`єкт культурної спадщини місцевого значення - маєток керуючого содовим заводом (Адміністративний будинок заводу) за адресою м. Лисичанськ, вул. В. Сосюри, 1 - охоронний номер 140168, взято на державний облік до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», однак у відповідача І відсутня облікова документація на цей об`єкт.

Відомості про вказаний об`єкт культурної спадщини, який включений до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української PCP «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», та який визнається пам`яткою культурної спадщини місцевого значення відповідно до пункту 3 розділу X Закону України «Про охорону культурної спадщини», має бути включено до Державного реєстру нерухомих пам`яток архітектури без облікової документації, як то передбачено пунктом 3 розділу IX Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України № 158 від 11.03.2013 (зі змінами, внесеними наказом Мінкульта України №501 від 27.06.2019).

В листі Відділу культури Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області № 559/1-26 від 02.08.2021 вказано, що цей орган не звертався до органу охорони культурної спадщини вищого рівня, а саме: до Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації з пропозицією про занесення зазначеного об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Крім цього, Відділ культури зазначив, що для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Державного Реєстру - Ініціатором подаються наступні документи: подання, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором та облікова документація. Розробником облікової документації є наукові установи, в тому числі заклади культури, одним із основних видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень особу, що має науковий ступень доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю «музеєзнавство, пам`яткознавство». Поряд з цим, облікова документація складається з Наступного: облікової картки; історичної довідки; матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото інтер`єрів, фото загроз (дії негативних чинників); акту стану збереження. Також, у листі від 02.08.2021 №559/1-26 Відділ культури повідомив, що на сьогодні Луганська область не має вищезазначених фахівців, які б могли виготовити обліковий паспорт та облікову картку на об`єкт культурної спадщини - маєток керуючого содовим заводом (Адміністративний будинок заводу) за адресою м. Лисичанськ, вул. В. Сосюри,1 - охоронний номер 140168 відповідно до вимог закону, що ускладнює подальше швидке включення до Державного Реєстру нерухомих пам`яток України. Таким чином, на думку позивача, відп про усунення порушень, тощо;

Отже позивач вважає порушеними законні інтереси держави на здійснення заходів охорони об`єкта культурної спадщини внаслідок протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесено здійснення таких заходів (відповідача 1), а саме: не ініціювання процесу внесення цього об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Такі обставини і стали підставою для звернення прокурора з цим позовом на захист вказаних інтересів держави. Тому позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 30 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 10 вересня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву після усунення її недоліків, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 28 вересня 2021 року залучено Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 10 листопада 2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 06 грудня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 20 грудня 2021 року залучено у справу як других відповідачів Лисичанську міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області, Міністрество культури та інформаційної політики України та змінено статус Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації з третьої особи на другого відповідача, а також розгляд адміністративної справи розпочато спочатку та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 10 лютого 2022 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, якій у подальшому пролонговано указами від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.202 № 259/2022 та від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 №58/2023 та від 20.05.2023 №254/2023.

Відповідно до наказів голови Луганського окружного адміністративного суду з 24.02.2022 по 02.05.2022 діяв простой в роботі Луганського окружного адміністративного суду. З 02 травня 2022 року Луганський окружний адміністративний суд на період воєнного стану працює в дистанційному режимі.

Ухвалою суду від 02 лютого 2023 року вирішено подальший розгляд адміністративної справи № 360/4480/21 здійснювати на підставі її матеріалів в електронній формі, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13 лютого 2023 року о 13 год. 30 хв. за адресою: вулиця Академіка Янгеля, 4, місто Дніпро, Дніпропетровська область.

Ухвалою суду від 13 лютого 2023 року вирішено розглядати справу в письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 29 травня 2023 року замінено відповідача ІІ з Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на правонаступника Лисичанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області.

24.09.2021 на адресу суду від відповідача І надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог з таких підстав.

Рішенням Ворошиловградського виконкому обласної Ради народних депутатів від 20.02.1992 № 54 «Про взяття на державний облік пам`яток архітектури та містобудівництва» (пункт 232 додатку) включені до переліку знов виявлених пам`яток архітектури та містобудівництва, серед яких і Адміністративний будинок заводу (за адресою м. Лисичанськ вул. ім. В.М. Сосюри,1). Пункт 3 Прикінцевих положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачає, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української PCP "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону. Тобто функцію надання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про внесення об`єктів культурної спадщини до Держаного реєстру нерухомих пам`яток України виконано ще у радянські часи, про що свідчить вищезазначене рішення органу місцевого самоврядування. Цей факт відповідачем І доведено до відома позивача письмово.

Відповідач І зазначає, що облікова документація складається на об`єкти, які набувають статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, з дня його внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини. В свою чергу, будинок розташований за адресою м. Лисичанськ вул. ім. В. Сосюри, 1 - є об`єктом культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом «Про охорону культурної спадщини» - тобто об`єктом культурної спадщини, який набув статусу пам`ятки відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, в тому числі відповідно до законодавства Союзу PCP і Української PCP та облікової документації для внесення в Державний реєстр нерухомих пам`яток України не потребує.

Крім того, на виконання вимог пункту 4 наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 за № 501 Управлінням культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації за вихідним № 58/1315СЄВ від 18.11.2019 до Міністерства культури України спрямовано листа з переліком об`єктів культурної спадщини, розташованих на підконтрольній українській владі території області, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, за формою згідно з додатком до наказу від 27.06.2019 № 501 з додатками. У додатку № 2 «Перелік об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (Луганська область)» під № 26 вказано «Адміністративний будинок заводу, розташований вул. Свердлова (нині - вул. ім. В. Сосюри, 1)», якому рішенням виконавчого комітету Луганської обласної ради народних депутатів № 54 від 20.02.1992 надано статус пам`ятки.

Управлінням культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації за вихідним № 01-21/00539 від 23.04.2020 до Міністерства культури та інформаційної політики України спрямовані переліки об`єктів культурної спадщини, розташованих на підконтрольній українській владі території області, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Переліки), за формою згідно з додатком до Наказу № 501, також копії рішень про взяття зазначених об`єктів на державний облік (окрім рішення виконкому Луганської обласної ради від 28.12.1993 № 521). Сканкопії наявної облікової документації старого зразка на пам`ятки історії та монументального мистецтва надавалися до Міністерства культури України додатком до листа від 27.09.2018 № 58/1440 СЄВ.

Управлінням культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації за вихідним № 01-21/00979 від 24.06.2021 року до Міністерства культури та інформаційної політики України спрямовано листа з переліком об`єктів культурної спадщини, розташованих на підконтрольній українській владі території області, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (змінено назви місцевих рад та районів області), а також копії рішень про взяття зазначених об`єктів на державний облік.

У додатку «Перелік об`єктів культурної спадщини, розташованих на підконтрольній українській владі території області, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, Архітектура та містобудування, під № 38 вказано «Адміністративний будинок заводу, розташований вул. Свердлова (нині - вул. ім. В. Сосюри, 1)», якому рішенням виконавчого комітету Луганської обласної ради народних депутатів № 54 від 20.02.1992 надано статус пам`ятки.

З цього вбачаємо, що протягом трьох років, з дня прийняття Міністерством культури України Наказу № 501 від 27.06.2019, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2019 року за № 941/33912 «Про порядок внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини», Управлінням культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації спрямовуються до Міністерства культури та інформаційної політики України листи для внесення змін до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

На підставі викладеного відповідач І просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

27.09.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив Відділу культури Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, в якій зазначено, що відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон) об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Так, на час пред`явлення позову та на теперішній час Адміністративний будинок заводу, охоронний номер 140168, не внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Частиною 2 статі 6 Закону передбачено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, в даному випадку відповідача І, відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України.

Відповідно до розділу І Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України № 158 від 11.03.2013, зі змінами, внесеними наказом Мінкультури України № 501 від 27.06.2019 (далі - Порядок) Державний реєстр нерухомих пам`яток України - це банк даних, сформованих за єдиними ознаками та принципами, що містить відомості про пам`ятки культурної спадщини. Крім того, у розділі IV Поряду зазначено, що для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру Ініціатором подаються Мінкультури такі документи: - подання за формою, наведеною у додатку 3 цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; - облікова документація.

Згідно з п. 4 розділу І Порядку ініціаторами розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є: уповноважений орган - за категорією пам`ятки національного значення; уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам`ятки місцевого значення.

Позивач зазначає, що для того, щоб Мінкультури розглянуло питання занесення Адміністративного будинку заводу (охоронний номер 140168) до Реєстру необхідно подати документи, передбачені у Порядку. В цій частині Відповідачем допущено протиправну бездіяльність, оскільки невжиття заходів щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення вищевказаного об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України без облікової документації на об`єкт культурної спадщини (п. 3 р. ІХ Порядку), який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про культурну спадщину», свідчить про свідоме порушення з боку відповідача І вимог закону, а також дає підстави вважати таку поведінку протиправною бездіяльністю.

Відомості про маєток керуючого содовим заводом (Адміністративний будинок заводу), охоронний номер 140168, який включений до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української PCP «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», та який визнається пам`яткою культурної спадщини місцевого значення відповідно до пункту 3 розділу X Закону України «Про охорону культурної спадщини», необхідно включити до Державного реєстру нерухомих пам`яток архітектури без облікової документації. Крім цього, перебування вказаного об`єкту культурної спадщини на державному обліку як пам`ятки архітектури та містобудування відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини», без внесення його до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не у повній мірі відповідає меті вказаного Закону, а саме, збереженню, використанню об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Позивачем також заначено, що з інформації наданої у відзиві вбачається, що Управлінням культури, а не Відділом культури, направлено листи з переліками об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини» до Мінкультури України, чим виконало п. 4 наказу Мінкультури від 27.06.2019 №501. Виконання вказаного пункту наказу не тягне за собою автоматичного включення зазначених об`єктів до Реєстру та не є тотожним процедурі занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, передбаченої в окремому IV розділі Порядку. У відзиві Відповідача не зазначено про надіслання Управлінням культури до Мінкультури документів, передбачених розділом IV Порядку, а саме подання та облікову документацію. У зв`язку з чим, на думку позивача, не можна Управління культури вважати ініціатором питання про занесення об`єкта культурної спадщини (маєтку керуючого содового заводу) до Реєстру. Крім того, до відзиву відповідача І не долучено вищевказані листи з переліками культурних пам`яток Управління культури до Мінкультури. Така інформація не спростовує твердження позивача про протиправну бездіяльність відповідача І, оскільки не наведено доказів надання ним пропозицій до органу культури вищого рівня щодо ініціювання внесення Управлінням культури подання до Мінкультури з метою включення зазначеного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

11.10.2021 на адресу суду від позивача області надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що саме до повноважень відповідача І належить подання пропозицій Управлінню культури про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Однак, Відділом культури не надано жодного підтвердження щодо подання пропозицій органу вищого рівня відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону. Більше того, представник відповідача І вважає, що відділ і не повинен подавати такі пропозиції Управлінню культури, отже фактично визнає свою бездіяльність.

15.11.2021 на адресу суду від Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації (як третьої особи) надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що ними на виконання пункту 4 наказу Міністерства культури України від 21.06.2019 № 501, в установленому ним порядку, згідно з визначеним Міністерством культури України переліком документів та за встановленою ним формою цих документів, Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації своїми листами від 18.11.2019 № 58/1315СЄВ, від 23.04.2020 № 01-21/00539, від 24.06.2021 № 01- 21/00979 подало всю необхідну документацію Міністерству культури України для включення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, у тому числі й «Маєтку керуючого судовим заводом (Адміністративний будинок заводу) за адресою: м. Лисичанськ, вул. В. Сосюри,1)».

Тому, на думку Управління культури позовні вимоги є безпідставними, оскільки повноважним органом з вирішення цього питання були вчинені всі необхідні дії з ініціювання процедури включення зазначеного об`єкту до вказаного реєстру. Підстави, за наявності яких на сьогодні не вирішене це питання повноважним органом, не залежать від волі, дій та повноважень місцевих органів охорони культурної спадщини. Просить в задоволенні позову відмовити.

22.11.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на письмові пояснення Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації, в якій зазначено, що існування листів Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації, адресовані Міністерству культури України за вихідними №58/1315СЄВ від 18.11.2019, №01-21/00539 від 23.04.2020, №01-21/00979 від 24.06.2021, на які посилаються учасники справи в своїх поясненнях свідчить лише про наявність листування між Управлінням культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації та Міністерством культури України, і ніяким чином не підтверджує виконання саме відповідачем І обов`язків із оспорюваного питання, покладних на нього Законом України «Про охорону культурної спадщини».

11.01.2022 на адресу суду від Міністерства культури та інформаційної політики України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач ІV заперечував проти позовних вимог з таких підстав.

Згідно із Положенням про Міністерство культури та інформаційної політики України (далі МКІП), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, МКІП є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісним майновим комплексом Українського національного інформаційного агентства Укрінформ) та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах кінематографії, відновлення та збереження національної пам`яті, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.

В Україні правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» № 1805-ІІІ від 05 червня 2000 року (із змінами) (далі - Закон), який набрав чинності 12 липня 2000 року. Процедура обліку об`єктів культурної спадщини та занесення пам`яток культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) визначена Законом України «Про охорону культурної спадщини» та Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27 червня 2019 року № 501), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 квітня 2013 року за № 528/23060 (далі - Порядок). Наповнення Реєстру відбувається в міру надходження відповідних подань від ініціаторів занесення за умови подання відповідних документів, передбачених розділом IV Порядку, в повному обсязі та відповідно до вимог, установлених розділом III цього Порядку.

Пунктом 4 наказу Міністерства культури України від 27 червня 2019 року № 501 «Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2019 року за № 941/33912, передбачено що органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій до 01 жовтня 2019 року необхідно було подати Міністерству культури України переліки об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України станом на день набрання чинності цим наказом за формою, згідно з додатком до цього наказу; копії рішень про взяття на державний облік об`єктів культурної спадщини відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України станом на день прийняття цього наказу та облікову документацію (за наявності).

Листом Управління культури, національностей та релігій Луганської обласної державної адміністрації від 23.04.2020 № 01-21/00539 (вхідний реєстраційний МКІП від 23.04.2020 № 14014/10.1-20) було направлено МКІП відповідні переліки пам`яток культурної спадщини, розташовані на території Луганської області та взяті на облік відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини», в яких зазначена і вказана в позові пам`ятка. У зв`язку з великим обсягом наданих матеріалів та необхідністю їх ґрунтовного опрацювання вказані переліки опрацьовуються відповідними структурними підрозділами МКІП.

Тому відповідач IV вважає позов необґрунтованим та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

11.01.2022 на адресу суду від Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач ІІІ заперечує проти позовних вимог з таких підстав.

Так, згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі органи охорони культурної спадщини) належить виконавчий орган міської ради. Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» повноваження виконавчих органів міських рад здійснюють військово-цивільні адміністрації населених пунктів. Таким чином, органом охорони культурної спадщини є Лисичанська міська військово-цивільної адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, а не є її структурний підрозділ відділ культури Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області. За чинним законодавством для військово-цивільних адміністрацій населених пунктів не передбачено можливості делегувати свої повноваження як органу охорони культурної спадщини структурним підрозділам.

Безпосередньо в самому Законі України «Про охорону культурної спадщини» не містяться спеціальні норми, які б визначали процедуру включення (невключення) до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом. Проте законодавець наділяє центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, повноваженням визначати порядок обліку об`єктів культурної спадщини (абзац третій частини другої статті 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із взяття на облік об`єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи незанесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об`єктів культурної спадщини, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру)».

На виконання пункту 4 наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501, в установленому порядку, згідно з визначеним Міністерством культури України переліком документів та за встановленою ним формою цих документів, Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації своїми листами від 18.11.2019 № 58/1315СЄВ, від 23.04.2020 № 01- 21/00539, від 24.06.2021 № 01-21/00979 (копії вказаних листів наявні в матеріалах справи) подало всю необхідну документацію Міністерству культури України для включення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, у тому числі й «Маєтку керуючого содовим заводом (Адміністративний будинок заводу) за адресою м. Лисичанськ, вул. В. Сосюри, 1)».

Додатково, було надано як зразок, що демонструє процедуру включення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, копію наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 № 1883.

Тому відповідач ІІІ просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

08.02.2022 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив Міністерства культури та інформаційної політики України, в якій зазначено, що занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України відноситься до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, тобто Міністерства культури та інформаційної політики України.

Позивачем зазначено, що протягом тривалого часу, а саме з 23.04.2020 до теперішнього часу (тобто більше двох с половиною років МКІП рішення про занесення вищевказаного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не прийнято. Міністерством культури та інформаційної політики України як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, протягом тривалого строку не використано надані їм повноваження, що свідчить про бездіяльність останнього та підриває його авторитет, як органу державної влади, а отже і авторитет держави в цілому.

08.02.2022 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації, в якій він вважає доводи відповідача ІІІ безпідставними та необґрунтованими, а також вважає, що до теперішнього часу питання про внесення відомостей до Реєстру пам`яток місцевого значення щодо вищевказаного об`єкту культурної спадщини не вирішено, у зв`язку з чим позовні вимоги прокурора є законними та обґрунтованими.

11.02.2022 на адресу суду від відповідача ІІ надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти позовних вимог з таких підстав.

Указом Президента України від 19.02.2021 року №62/2021 утворено Лисичанську міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області, яка виконує повноваження Лисичанської міської ради Луганської області, її виконавчих органів та міського голови.

Пунктом 12 статті 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» передбачається, що повноваження військово-цивільних адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідач ІІ вважає хибним посилання позивача на пункт 2 частини другої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини»: «До повноважень виконавчого органу міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України»; стаття 14 «Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього», з огляду на те що вони є загальними і регулюють саме процедуру занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідач ІІ звертає увагу, що безпосередньо в самому Законі України «Про охорону культурної спадщини» не містяться спеціальні норми, які б визначали процедуру включення (невключення) до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом. Проте законодавець наділяє центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, повноваженням визначати порядок обліку об`єктів культурної спадщини (абзац третій частини другої статті 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Занесення об`єктів культурної спадщини (тобто щойно виявлених об`єктів) до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та включення (невключення) до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єктів культурної спадщини, яких взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, регулюються наказом Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 «Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2019 рjre за № 941/33912. Вказані процедури регламентовані у пункті 3 розділу І Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2019 р. за № 941/33912.

Зміст пункту 4 наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 цілком корелюється з положеннями розділу IX «Особливості включення де Реєстру об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом», адже наявність облікової документації не є обов`язковою для таких об`єктів, і у разі її відсутності передбачені відомості про пам`ятку визначаються в рішенні на підставі рішення про взяття на державний облік такого об`єкта відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом.

На підставі вищевикладеного, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами. Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон).

Відповідно до положень частини другої статті 8 Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» від 13 липня 1978 року N 3600-IX Виконавчі комітети обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів затверджують переліки пам`яток історії та культури місцевого значення (стаття 17), встановлюють зони їх охорони (стаття 29), а також вирішують інші питання в галузі охорони і використання пам`яток історії та культури, віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Згідно з вимогами статті 17 Закону «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», з метою організації обліку і охорони пам`яток історії та культури нерухомі пам`ятки поділяються на пам`ятки загальносоюзного, республіканського і місцевого значення. Віднесення пам`яток історії та культури до категорії пам`яток загальносоюзного, республіканського чи місцевого значення провадиться відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР. Переліки пам`яток місцевого значення затверджуються виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів. Виключення об`єктів з переліків пам`яток республіканського і місцевого значення допускається лише з дозволу Ради Міністрів Української РСР. Внесення об`єктів у переліки пам`яток історії та культури і виключення з них провадяться за поданням спеціально уповноважених державних органів охорони пам`яток історії та культури.

Законом України «Про охорону культурної спадщини» № 1805-ІІІ від 05 червня 2000 року (із змінами) (далі-Закон №1805), який набрав чинності 12 липня 2000 року регулюються правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до статті 1 Закону № 1805-III:

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини;

- облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.

Згідно з пунктом 3 розділу Х Прикінцеві положення Закону № 1805-III об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української PCP "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Згідно вимогами статті 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:

-центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;

-орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;

-обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;

-виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

При цьому, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним органам виконавчої влади та центральним органам виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини в межах, передбачених законом.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради з питань, передбачених підпунктом 5 пункту "б" частини першої статті 31 і підпунктом 10 пункту "б" статті 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.

Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, прийняті в межах його компетенції, є обов`язковими для виконання органами охорони культурної спадщини.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1805-III до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення.

Так, відповідно до ч.2 ст.5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 1) контроль за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; 6) занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення; 11) забезпечення публікації Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення до нього змін, та інші повноваження.

Водночас ч.2 ст. 6 Закону №1805-III встановлено, що до повноважень

органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: 1) здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; 2) подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього; 4) затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання пам`ятки місцевого значення та її зон охорони, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини (у разі встановлення такою документацією меж території пам`ятки місцевого значення та її зон охорони); 5) затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режиму використання пам`яток місцевого значення; 6) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; інші повноваження;

виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць; інші повноваження.

Згідно з вимогами частини 1 статті 13 Закону № 1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначення категорії пам`яток для внесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 452 (далі - Порядок № 452).

Так, відповідно до пункту 4 Порядку № 452 об`єкти культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Реєстру за категорією місцевого значення, повинні зберегти свою автентичність (пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування) та мати одну або більше з таких ознак: мали вплив на розвиток культури певного населеного пункту чи регіону; пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток культури певного населеного пункту чи регіону; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.

Попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним у пунктах 3 і 4 цього Порядку, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури.

Відповідність об`єктів культурної спадщини ознакам, передбаченим пунктами 3 і 4 цього Порядку, встановлюється під час їх внесення до Реєстру в установленому законодавством порядку.

Частиною першою статті 14 Закону № 1805-III встановлено, що занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, протягом одного року з дня одержання подання; б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Відповідно до вимог частин 3,4 статті 14 Закону № 1805-III центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини також здійснює такі повноваження:

видає власнику пам`ятки або уповноваженому ним органу свідоцтво про реєстрацію об`єкта культурної спадщини як пам`ятки.

надає органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, відповідним виконавчим органам сільської, селищної, міської ради витяги з Реєстру щодо пам`яток, які розташовані на їхніх територіях.

Єдину систему обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів визначено Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501) (далі Порядок №501).

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №501 система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із взяття на облік об`єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи незанесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об`єктів культурної спадщини, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру).

Пунктом 4 наказу Міністерства культури України від 27 червня 2019 року № 501 «Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2019 року за № 941/33912, передбачено що органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій до 01 жовтня 2019 року необхідно було подати Міністерству культури України переліки об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України станом на день набрання чинності цим наказом за формою, згідно з додатком до цього наказу; копії рішень про взяття на державний облік об`єктів культурної спадщини відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України станом на день прийняття цього наказу та облікову документацію (за наявності).

Згідно з пунктом 3 розділу ІХ Порядку №501 у разі відсутності облікової документації на об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, його включення до Реєстру здійснюється без облікової документації.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи.

Згідно з копією рішення Ворошиловградського виконкому обласної Ради народних депутатів від 20.02.1992 № 54 «Про взяття на державний облік пам`яток архітектури та містобудівництва» на підставі вимог статті 17 Закону Української PCP "Про охорону і використання пам`яток історії та культури" включено до державного переліку знов виявлених пам`яток архітектури та містобудівництва Луганської області відповідно до додатку, пунктом 232 якого передбачено Будівля адміністративна заводу «Лиссода», кінець 19 сторіччя, місто Лисичанськ, вул. Свердлова, 1. Копія рішення надана відповідачем І до відзиву.

Відомості з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, що є у відкритому доступі в системі інтернет (витяг додано до позову) свідчать про те, що в ньому відсутня інформація про такий об`єкт культурної спадщини місцевого значення, як Будівля адміністративна заводу «Лиссода», за адресою м. Лисичанськ, вул. В. Сосюри, 1 (раніше вул. Свердлова, 1). Зазначений факт визнають і сторони цієї справи.

Отже, зазначений об`єкт культурної спадщини виявлено та взято на державний облік (включено до державного переліку знов виявлених пам`яток архітектури та містобудівництва Луганської області на підставі вимог Закону Української PCP "Про охорону і використання пам`яток історії та культури" за рішенням облради від 20.02.1992 № 54) до 12 липня 2000 року (дати набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини» № 1805-ІІІ від 05 червня 2000 року) тобто на підставі вимог законодавства, що діяло до набрання чинності Законом № 1805-ІІІ, а також до вирішення питання про включення (невключення) цього об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, що також визнають визнають сторони.

Тобто, в силу вимог статті 1 розділу І та пункту 3 розділу Х Прикінцеві положення Закону № 1805-III зазначений об`єкт є пам`яткою культурної спадщини, яка не включена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, однак перебуває на державному обліку і може бути включена до реєстру і за відсутності облікової документації.

Пунктом 1.3 рішення виконавчого комітету Лисичанської міської ради Луганської області від16.10.2018 №620 «Про підведення підсумків інвентаризації об`єктів культурної спадщини міст Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля» затверджено перелік пам`яток архітектури (додаток 3), під №13 в якому значиться «Адміністративний будинок заводу», датування 1891 рік, місцезнаходження: м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри,1, охоронний номер 140168. Копія рішення з додатком додана до позову. Сторони визнають ту обставину, що результати інвентаризації були належним чином доведені відповідачем І до органу охорони культурної спадщини вищого рівня відповідача ІІІ.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 09.10.2021 на об`єкт нежитлової нерухомості за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ вул. В. Сосюри, будинок 1, загальної площі 10170,9 м2, 2-х поверхову цегляну будівлю диспансерного відділення з підвалом, 15.04.2020 зареєстроване право комунальної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради, а також 15.04.2020 зареєстроване право оперативного управління цим об`єктом за Комунальним некомерційним підприємством «Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб», код ЄДРПОУ 01983832, на підставі розпорядження ЛОДА ЛОВЦА №293 від 15.04.2020. Копія витягу додана до уточненого позову.

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:

Відповідач І - Відділ культури Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області - зареєстровано в якості юридичної особи 03.07.1998, код ЄДРПОУ 02227096, зареєстрована адреса: 93100, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця ім.М.Грушевського, будинок 10.

Відповідач ІІ - Лисичанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області - зареєстровано в якості юридичної особи 02.03.2021, код ЄДРПОУ 44044068, зареєстрована адреса: 93100, Луганська область, місто Лисичанськ(з), вулиця ім.М.Грушевського, будинок 7.

Відповідач ІІІ - Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації зареєстровано в якості юридичної особи 21.05.1997, код ЄДРПОУ 02227044, зареєстрована адреса: 93405, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Центральний, будинок 59.

Відповідач ІV - Міністерство культури та інформаційної політики України зареєстровано в якості юридичної особи 09.09.2019, код ЄДРПОУ 43220275, зареєстрована адреса: 01601, м.Київ, вул. Івана Франко, 19.

Відповідно до п. 3.1. Положення про Відділ культури Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, затвердженого Розпорядженням керівника військово-цивільної від 04.03.2021 № 06 метою діяльності Відділу є реалізація повноважень і функцій, віднесених до відання Відділу, як структурного підрозділу військово-цивільної адміністрації, а саме державної політики у сфері культури, сприяння створенню єдиного культурного простору України, збереження цілісності України, організація виконання рішень органів виконавчої влади в питаннях збереження цілісності культури України.

Згідно з п. 4.7. зазначеного Положення, організація обліку та охорони пам`ятників історії і культури, археології, збереження музейних, бібліотечних фондів.

Згідно з вимогами пунктів 1, 4 Положення про Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації, що затверджене розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівником військово-цивільної адміністрації від 30.09.2020 №568 у межах повноважень управління забезпечує дотримання Конституції, законів України, виконання актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів МКІП та інших центральних органів виконавчої влади, законодавчих актів, в тому числі, у сфері охорони культурної спадщини як структурний підрозділ облдержадміністрації. Копія розпорядження та Положення додані до позову.

Згідно із Положенням про Міністерство культури та інформаційної політики України (далі МКІП), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, МКІП є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісним майновим комплексом Українського національного інформаційного агентства Укрінформ) та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах кінематографії, відновлення та збереження національної пам`яті, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.

На виконання вимог пункту 4 наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 за № 501 Управлінням культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації листами від 18.11.2019 № 58/1315СЄВ, від 23.04.2020 № 01-21/00539 та від 24.06.2021 № 01-21/00979 були направлені до Міністерства культури України переліки пам`яток для включення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, в яких зазначено і об`єкт за адресою: м. Лисичанськ, вул. В. Сосюри,1.

Так, Управлінням культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації за вихідним № 58/1315СЄВ від 18.11.2019 до Міністерства культури України спрямовано листа, додатком 2 до якого є «Перелік об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (Луганська область)». Під номером 26 цього переліку зазначено «Адміністративний будинок заводу, розташований вул. Свердлова (нині - вул. ім. В. Сосюри, 1)», датований кінцем 19 сторіччя, якому рішенням виконавчого комітету Луганської обласної ради народних депутатів № 54 від 20.02.1992 надано статус пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення, облікова документація на який відсутня. До листа також додані копії рішень про взяття зазначених об`єктів на державний облік. В самому листі зазначено, що сканкопії наявної облікової документації старого зразка на пам`ятки історії та монументального мистецтва надавалися до Міністерства культури України додатком до листа від 27.09.2018 № 58/1440 СЄВ.

Листом Управління культури, національностей та релігій Луганської обласної державної адміністрації від 23.04.2020 № 01-21/00539 (вхідний реєстраційний МКІП від 23.04.2020 № 14014/10.1-20) повторно направлено МКІП відповідні переліки пам`яток культурної спадщини, що розташовані на території Луганської області та взяті на облік відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини», та не включені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (Луганська область)». Інформація щодо об`єкту Адміністративний будинок заводу, розташований вул. Свердлова (нині - вул. ім. В. Сосюри, 1) зазначена під номером 26 в переліку таких об`єктів, який є повністю аналогічним тому, що надсилався раніше. До листа також додані копії рішень про взяття зазначених об`єктів на державний облік. Також повідомлено, що раніше за вихідним № 58/1315СЄВ від 18.11.2019 зазначені документи і переліки в електронному вигляді надсилалися до МКІП, а на цей час Управлінням здійснюються організаційні дії щодо відновлення бази даних, яка залишилася на окупованих територіях внаслідок бойових дій на сході України.

Управлінням культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації за вихідним № 01-21/00979 від 24.06.2021 до Міністерства культури та інформаційної політики України спрямовано листа з переліком об`єктів культурної спадщини, розташованих на підконтрольній українській владі території області, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (змінено назви місцевих рад та районів області), а також копії рішень про взяття зазначених об`єктів на державний облік.

У додатку до цього листа «Перелік об`єктів культурної спадщини, розташованих на підконтрольній українській владі території області, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», Архітектура та містобудування, під № 38 вказано «Адміністративний будинок заводу, розташований вул. Свердлова (нині - вул. ім. В. Сосюри, 1)», якому рішенням виконавчого комітету Луганської обласної ради народних депутатів № 54 від 20.02.1992 надано статус пам`ятки, існуючий охоронний номер 225-Вр, облікова документація відсутня.

13.01.2023 Управлінням культури, національностей, релігій та туризму Луганської ОДА листом № 01-21/29-вс виконання вимог пункту 4 наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 за № 501 повторно подано до Міністерства культури та інформаційної політики «Перелік об`єктів культурної спадщини, що знаходились на підконтрольній українській владі території області до початку повномасштабної збройної агресії російської федерації, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України Архітектура та містобудування (об`єкти запропоновані для включення до Держреєстру)».

Під номером 36 в переліку таких об`єктів наявна інформація щодо об`єкту, розташованому на території під Лисичанської міської ради, Адміністративний будинок заводу, вул. Свердлова (нині - вул. ім. В. Сосюри, 1), датований кінцем 19 сторіччя, якому рішенням виконавчого комітету Луганської обласної ради народних депутатів № 54 від 20.02.1992 надано статус пам`ятки архітектури та містобудування, існуючий охоронний номер 232-Вр, облікова документація відсутня. Відповідно до примітки, що містить зазначений об`єкт в переліку, цю пам`ятку було пошкоджено/зруйновано внаслідок збройної агресії російської федерації.

Копії зазначених листів, переліків надавалися суду Управлінням.

Про результати розгляду зазначених переліків відповідач IV суду не повідомив.

Факт отримання листа від 23.04.2020 № 01-21/00539 із всіма додатками Міністерство визнало у відзиві на позов, надіслало до суду копію вказаного листа та доданих до нього переліків пам`яток культурної спадщини, розташованих на території Луганської області та взятих на державний облік відповідно до вимог законодавства, яке діяло раніше, в яких зазначена і вказана в позові пам`ятка.

Отже, оскільки такі пам`ятки фактично вже перебували на державному обліку, чинне законодавство передбачає можливість їх державної реєстрації і за відсутності облікової документації.

Управлінням для прикладу надано до суду копію наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 № 1883 та доданого до нього переліку пам`яток, які перебувають на державному обліку, однак не внесені до реєстру. Зміст цього наказу свідчить про вирішення аналогічного питання Міністерством щодо внесення до Державного реєстру інформації про пам`ятки, розташовані на території Харківської області, також за відсутності облікової документації.

Тому суд дійшов висновку, що в ході розгляду цієї справи відповідачі І, ІІ, та ІІІ довели ті обставини, що ними в межах компетенції, визначеної чинним законодавством, вчинені всі необхідні дії для виконання вимог пункту 4 наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 за № 501 та інших нормативних актів і неодноразово подані на розгляд відповідачу IV переліки пам`яток, не включених до реєстру для розгляду цього питання. З зазначених причин суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до вказаних відповідачів.

В той же час відповідач IV не підтвердив належними доказами факт наявності поважних причин, що дійсно протягом тривалого часу (понад трьох років) унеможливили вирішення ним питання про включення зазначених в переліках пам`яток до відповідного реєстру, отже не довів відсутності протиправної бездіяльності зі свого боку щодо вирішення цього питання.

Суд погоджується з доводами позивача, що така протиправна бездіяльність Міністерства, культури та інформаційної політики України як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, щодо не прийняття рішення про внесення інформації щодо пам`яток, розташованих на території Луганської області, які вже перебувають на державному обліку, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України порушує інтереси держави в сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та обрання іншого ефективного способу захисту порушених інтересів держави на підставі вимог п.10 ч.2 ст.145 КАС України, а саме: визнання протиправною бездіяльності Міністерства культури та інформаційної політики України щодо не вирішення питання про внесення інформації щодо пам`яток, які знаходяться на території Луганської області і вже перебувають на державному обліку, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та зобов`язання вирішення цього питання.

З урахуванням викладеного, уточнені позовні вимоги слід задовольнити частково. В задоволенні позовних вимог до інших позивачів слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до вимог частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору за подачу адміністративного позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області до Відділу культури Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Луганська обласна державна адміністрація - Луганська обласна державна адміністрація, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства культури та інформаційної політики України, що полягає в не вирішенні протягом тривалого часу питання щодо занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України інформації щодо пам`яток, інформації щодо пам`яток, що знаходяться на території Луганської області, які вже перебувають на державному обліку згідно з переліками, що надсилалися для розгляду цього питання на виконання вимог пункту 4 наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 за № 501 Управлінням культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації разом з листами від 18.11.2019 № 58/1315СЄВ, від 23.04.2020 № 01-21/00539, від 24.06.2021 № 01-21/00979, від 13.01.2023 № 01-21/29-вс.

Зобов`язати Міністерство культури та інформаційної політики України (код ЄДРПОУ 43220275, місцезнаходження: вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601) вирішити питання щодо занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України інформації щодо пам`яток, інформації щодо пам`яток, що знаходяться на території Луганської області, які вже перебувають на державному обліку згідно з переліками, що надсилалися для розгляду цього питання на виконання вимог пункту 4 наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 за № 501 Управлінням культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації разом з листами від 18.11.2019 № 58/1315СЄВ, від 23.04.2020 № 01-21/00539, від 24.06.2021 № 01-21/00979, від 13.01.2023 № 01-21/29-вс.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.С. Шембелян