Рішення

від 30.05.2023 по справі 420/6387/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6387/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП:44069166 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Максагротех Сервіс (вул. Князівська, 32, м.Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 42217544) про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максагротех Сервіс» в якому позивач просить суд:

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максагротех Сервіс», код ЄДРПОУ 42217544, а саме з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих підприємство суму заборгованості по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 30148 грн. 57 коп. на бюджетний рахунок UA358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП). МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів УК у Одеській обл./м. Одеса/14060100.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 12.01.2022 року, відповідно до довідки-розрахунку заборгованості до бюджету, розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника (КП), податковий борг з земельному податку з юридичних осіб перед державною ТОВ «Максагротех Сервіс», який підлягає стягненню складає 30148,57 гривень.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковий орган звернувся до суду з даним позовом.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відзив на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшов, у зв`язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: Товариство з обмеженою відповідальністю «Максагротех Сервіс» зареєстроване юридичним департаментом Одеської міської ради від 08.06.2018 року за №12241020000085763.

За даними Головного управління ДПС в Одеській області ТОВ «Максагротех Сервіс» перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Приморській ДПІ з 08.06.2018 року та зареєстрований за №046418130215.

Станом на 12.01.2022 року, відповідно до довідки-розрахунку заборгованості до бюджету, розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника (ІКП), податковий борг з земельному податку з юридичних осіб перед державною ТОВ «Максагротех Сервіс» складає 30 148,57 гривень.

Заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виникла в результаті нарахування:

податкового повідомлення-рішення №4285/18-07 від 01.03.2021 року на загальну суму 24763, 82 грн.;

податкового повідомлення-рішення №4281/18-07 від 01.03.2021 року на загальну суму 4704, 75 грн.;

податкового повідомлення-рішення №23742/18-07 від 23.09.2021 року на загальну суму 680,00 грн. гривень.

У добровільному порядку заборгованість відповідачем погашена не була, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду.

Згідно із п. п. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 87.9. ст. 89 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, орган державної Податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» №0068397-1304-1553 від 24.05.2021 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом.

Відповідно до ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження або відкликання податкових-повідомлень рішень №4285/18-07 від 01.03.2021 року, №4281/18-07 від 01.03.2021 року, №23742/18-07 від 23.09.2021 року або податкової вимоги форми «Ю» №0068397-1304-1553 від 24.05.2021 року.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що загальна сума заборгованості, яка обліковується за Відповідачем по узгодженим грошовим зобов`язанням, станом на момент розгляду справи складає 30148, 57 грн.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 та пп. 95.3 ст. 95 ПУ України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, Позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи те, що судом не встановлено обставин, які б звільняли Відповідача від сплати податкового боргу, а також відсутність доказів повної сплати суми боргу на час розгляду справи, на підставі положень ст. 67 Конституції України суд дійшов висновку, що адміністративний позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У зв`язку з викладеним відсутні підстави для стягнення судового збору з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77, 90, 139, 229, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП:44069166 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Максагротех Сервіс (вул. Князівська, 32, м.Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 42217544) про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максагротех Сервіс», код ЄДРПОУ 42217544, а саме з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих підприємство суму заборгованості по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 30148 грн. 57 коп. на бюджетний рахунок UA358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП). МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів УК у Одеській обл./м. Одеса/14060100.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.К. Василяка