Ухвала

від 15.05.2023 по справі 757/8293/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в режимі відеоконференцзв`язку з захисником ОСОБА_6 та Державною установою «Київський слідчий ізолятор» апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 березня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.03.2023 задоволено клопотаннястаршого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 29.04.2023 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021152310000264 від 04.09.2021.

Цією ж ухвалою визначено підозрюваному ОСОБА_7 заставу у розмірі 3 735 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить

---

Справа № 757/8293/23-к Слідчий суддя - ОСОБА_10

Апеляційне провадження № 11-сс/824/1946/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

10 024 740 грн., та покладено на нього, у разі внесення застави, обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, бездозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками, потерпілим, підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначено в межах строку досудового розслідування, а саме до 29.04.2023 включно.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

11.04.2023 захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подала доповнення до апеляційної скарги, в яких зазначала, що ОСОБА_7 та іншим підозрюваним вручено повідомлення про підозру поза межами строку досудового розслідування, зокрема строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021152310000264 до повідомлення особі про підозру обчислювався з 24.03.2021 та станом на день повідомлення про підозру становив 23 місяці і 7 днів, що значно перевищує строк, визначений ч. 2 ст. 219 КПК України. При цьому в доданих до клопотання слідчого матеріалах відсутні рішення слідчого судді щодо його продовження.

Органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовано виключно тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Захисник звертала увагу на те, що запобіжний захід у виді домашнього арешту із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю, унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також апелянт вважала, що ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутній, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному триває понад 23 місяці, його здійснення доручено групі слідчих, до складу якої входить 55 слідчих, а тому раніше зазначеного часу цілком достатньо для такої великої групи слідчих, щоб встановити місцезнаходження частини речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, одразу після затримання ОСОБА_7 слідчими у даному кримінальному провадженні проведено ряд санкціонованих судом обшуків, в ході яких виявлено та вилучено всі можливі докази, які перебували в розпорядженні ОСОБА_7 . Так, 01.03.2023 проведено ряд обшуків, а саме автомобіля BMW Х5 М, VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який па праві приватної власності зареєстрований за ОСОБА_7 , будинку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а також квартири, яку орендував ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Посилання сторони обвинувачення на наявність ризику незаконного впливу на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, є безпідставним та не логічним, оскільки у доданих до клопотання слідчого матеріалах відсутні заяви або постанови про забезпечення безпеки будь-якого учасника даного кримінального провадження. При цьому органом досудового розслідування відносно ОСОБА_7 застосовані заходи безпеки.

Також є припущенням та не відповідають дійсності твердження органу досудового розслідування про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, обґрунтовуючи даний ризик сторона обвинувачення вказувала на відсутність у ОСОБА_7 легальних джерел доходу для існування та роботи, однак підозрюваному питання щодо походження у нього засобів для існування взагалі не ставилося. ОСОБА_7 з моменту його затримання жодного разу не допитано.

Слідчим суддею не взято до уваги те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , має міцні соціальні зв`язки, проживає разом із матір`ю, яка потребує сторонньої допомоги, оскільки хворіє на цукровий діабет 2 типу, гіпертонічну хворобу II ст. та ряд інших хронічних захворювань.

Утримання ОСОБА_7 в умовах ITT ГУ НП у місті Києві, яке призначене лише для тимчасового утримання затриманих осіб і не має належних умов для тривалого перебування осіб під вартою, шкодить його здоров`ю, оскільки в цій установі відсутня можливість отримання належної медичної допомоги.

Крім того, дана установа є режимним об`єктом, а тому відноситься до об`єктів, на які першочергово може бути здійснений напад, авіаудар, тощо.

На переконання захисника, органом досудового розслідування не доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги з доповненнями, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021152310000264 від 04.09.2021 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190 КК України та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 209 КК України.

Згідно даних протоколу затримання від 01.03.2023, цього ж дня о ОСОБА_7 затримано на підставі п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України.

01.03.2023 о 07 год. 15 хв. ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у створенні злочинної організації, керівництві такою організацією та участі у злочинній організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 255 та ч. 2 ст. 255 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), у великих розмірах, вчиненого у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), у великих розмірах, вчиненого повторно, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), в особливо великих розмірах, вчиненого повторно, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), в особливо великих розмірах, вчиненого повторно, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, вчиненого повторно, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 190 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), у великих розмірах, вчиненого повторно, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), у великих розмірах, вчиненого повторно, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), у великих розмірах, вчиненого повторно, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, вчиненого повторно, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 190 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, вчиненого повторно, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 190 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, вчиненого повторно, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 190 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), у великих розмірах, вчиненого повторно, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), у великих розмірах, вчиненого повторно, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), у великих розмірах, вчиненого повторно, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), в особливо великих розмірах, вчиненого повторно, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, вчиненого повторно, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 190 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), у великих розмірах, вчиненого повторно, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), у великих розмірах, вчиненого повторно, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190 КК України, у вчинення незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, у вчинення закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, у набутті, володінні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, спрямованого на маскування походження такого майна, особою яка знала, що таке майно одержано злочинним шляхом, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 209 КК України, у набутті, володінні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, спрямованого на маскування походження такого майна, особою яка знала, що таке майно одержано злочинним шляхом, вчиненому повторно, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 209 КК України.

01.03.2023 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 звернулася до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , в якому просила застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 31 день, у межах строку досудового розслідування, із визначенням застави у розмірі 3 735 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 024 740 грн., та покладенням на нього, у разі внесення застави, обов`язки, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.03.2023 задоволено клопотання слідчого, та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 29.04.2023 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021152310000264 від 04.09.2021.

Цією ж ухвалою визначено підозрюваному ОСОБА_7 заставу у розмірі 3 735 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 024 740 грн., та покладено на нього, у разі внесення застави, обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, утримуватися від спілкування з свідками, потерпілим, підозрюваними у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначено в межах строку досудового розслідування, а саме до 29.04.2023 включно.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду,

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні,

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України.

Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При цьому, на переконання колегії суддів, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4, 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень, загальну суму майнової шкоди (збитків), спричиненої потерпілим, а саме 10 027 302, 22 грн., майновий та сімейний стан підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку про визначення йому застави у розмірі 3 735 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 024 740 грн.

З таким висновком погоджується і колегія суддів, та вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 . Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.

З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованим, та підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого, колегія суддів не вбачає.

Викладені в апеляційній скарзі з доповненнями доводи про те, що підозрюваному ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру поза межами строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, та за відсутності відомостей про продовження такого строку, ретельно перевірялися під час апеляційного розгляду, проте не знайшли свого підтвердження.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно ч. 2 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить: дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину, вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Як убачається із даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12021152310000264 (т. 2 а.с. 63-102), досудове розслідування у вказаному провадженні розпочато 24.03.2021, із внесенням до реєстру цього дня вперше відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув`язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану" від 03.03.2022

№ 2111-IX, який набрав законної чинності 08.03.2022, статтю 615 КПК України викладено в новій редакції, відповідно до ч. 8 якої, у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», запроваджено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не убачає підстав для висновку про вручення ОСОБА_7 01.03.2023 повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12019100100003935 поза межами строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні

Доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.

Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, колегія суддів виходить із встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.

Враховуючи конкретні обставини інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, не виключена ймовірність того, що останній у разі, якщо не буде обмежений у спілкуванні із іншими підозрюваними, свідками та потерпілими, яким відомі обставини інкримінованих злочинів, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризику впливу на свідків та інших у кримінальному провадженні, оскільки він існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілих та дослідження їх судом.

Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вірогідність настання яких, поряд із ризиками можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, є досить високою.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , має міцні соціальні зв`язки, проживає разом із матір`ю, яка потребує сторонньої допомоги, оскільки хворіє на цукровий діабет 2 типу, гіпертонічну хворобу II ст. та ряд інших хронічних захворювань, не свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу.

Твердження апелянта про те, що утримання ОСОБА_7 в умовах ITT ГУ НП у місті Києві шкодить його здоров`ю, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки стороною захисту не надано суду доказів на підтвердження неможливості утримання ОСОБА_7 під вартою у зв`язку із наявними у нього захворюваннями.

Доводи апеляційної скарги з доповненнями про відсутність обґрунтування недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, спростовується змістом оскаржуваної ухвали.

Інші доводи апеляційної скарги з доповненнями висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 березня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3