Постанова

від 25.05.2023 по справі 380/13874/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/13874/22 пров. № А/857/5399/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я.

з участю секретаря судового засідання Гриньків І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Львівської міської ради до Давидівської сільської рада Львівського району Львівської області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунального підприємства «Львіврембудпостач», третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейдер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламверт» про визнання рішення недійсним за апеляційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог (суддя першої інстанції Мартинюк В.Я., м. Львів)

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2022 року Львівська міська рада звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Давидівської сільської рада Львівського району Львівської області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунального підприємства «Львіврембудпостач», третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейдер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламверт» про визнання недійсним рішення від 07.02.2020 №4252-52/2020 «Про затвердження детального плану території для обслуговування виробничо-складських будівель та споруд на вулиці Вулецька, 28 в с.Горішній».

16.01.2023 року у підготовчому засіданні представником третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламверт» було подано заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропущенням тримісячного строку звернення до суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року заяву третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламверт» про залишення позовної заяви без розгляду від 16.01.2023 року задоволено частково. Адміністративний позов Львівської міської ради до Давидівської сілької ради Львівського району Львівської області в частині визнання недійсними пунктів 2, 3 рішення 52-гої сесії VII-го демократичного скликання Давидівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області від 07.02.2020 №4252-52/2020 «Про затвердження детального плану території для обслуговування виробничо-складських будівель та споруд на вулиці Вулецька, 28 в с.Горішній» залишено без розгляду. В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

Із ухвалою не погодилася Львівська міська рада, вважаючи таку необґрунтованою, та подала апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, а справу направити для продовження розгляду. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначив, що з моменту надання Давидівською сільською радою Львівського району Львівської області запитуваних документів щодо затвердження ДПТ на запити адвоката Юхименко Р.І., подані в інтересах Львівської міської ради, позивач дізнався про фактичне порушення своїх прав. Зі змісту пояснювальної записки до детального плану території та доданих графічних матеріалів, матеріалів проведення громадських слухань позивачу стало відомо про вищезгадані порушення. Відповіді Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області були від 31.05.2022 № 925 Н та від 14.07.2022 № 1192. Копії відповідей додаються до апеляційної скарги. Отже, саме з цього часу почався відлік строку на звернення до адміністративного суду. Крім того, апелянт вказав, що оскаржене рішення Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області від 07.02.2020 № 4252-52/2020 є нормативно-правовим актом. Для оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень закон передбачає особливий порядок адміністративного провадження, який встановлений статтею 264 КАС України. Так, ч. 3 ст. 264 КАС України передбачено, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом усього строку їх чинності. За умови перебування позивача у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими ч. 2 ст. 122 КАС України. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту.

У судовому засіданні представник позивача Тарасович О.І. підтримала вимоги апеляційної скарги та надала пояснення, аналогічні викладеним в ній.

Представник відповідача Марушечко М.Б. та представник третьої особи ТОВ «Вейдер» Костюк М.Д. заперечили вимоги апеляційної скарги.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що позивачем оскаржується рішення органу місцевого самоврядування, яке містить ознаки як акта нормативно-правового характеру та і індивідуального. У матеріалах справи наявний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламверт». При цьому зміст вказаного проекту (ст.8) містить оскаржуване рішення у даній справі. Серед матеріалів справи містяться також опис вкладення до 7900603293700 на ім`я позивача від 07.05.2022, пунктом третім якого зазначено копію вищезгаданого проекту. Жодних доказів, які б вказували на те, що позивачем спірного рішення поштовою кореспонденцією не отримувалось ним не подано. Отже, саме з 09.05.2022 (день отримання копії проекту землеустрою із рішенням №4252-52/2020 від 07.02.2020) позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав. Із даним позовом позивач звернувся до суду 05.10.2022. Таким чином, позивачем пропущено встановлений частиною другою ст.122 КАС України тримісячний строк звернення до суду із даним позовом.

Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).

Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частиною третьою статі 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Положеннями частини четвертої статті 123 КАС України встановлено якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Системний аналіз положень статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).

Така правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 140/2046/19.

Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, у випадку встановлення судом після відкриття провадження у справі факту пропуску позивачем строку звернення до суду та з метою встановлення всіх фактичних обставин, за яких може бути прийнято рішення про залишення позову без розгляду, суд має надати позивачу можливість подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності причин такого пропуску.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09.12.2020 у справі № 560/2727/19.

Як видно з матеріалів справи, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 відкрито загальне позовне провадження. Підготовче засідання призначено на 17.11.2022. Із протоколу судового засідання видно, що суд у підготовчому засіданні не дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду із даним позовом та не залишив позовну заяву без руху для надання позивачу можливості подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

23.01.2023 суд першої інстанції у підготовчому засіданні дійшов висновку про звернення з позовом після закінчення встановленого законом строку, неповажність причин пропуску строку та залишив позов без розгляду, не надавши позивачу можливість подати заяву про поновлення пропущеного строку із інших причин такого пропуску, чим порушив вимоги статті 123 КАС України.

Суд апеляційної інстанції зауважує що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.1997 №4 75/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Отже, як свідчить позиція Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відтак, судове рішення суду про залишення позову без розгляду в частині вимог є передчасним, оскільки застосовані судом першої інстанції наслідки не були пропорційні, обмежили право доступу до суду і стали перешкодою для захисту прав позивача.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованості висновків суду першої інстанції про залишення позову без розгляду в частині вимог, а тому оскаржувану ухвалу необхідно скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, 308, 310, 312, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Львівської міської ради задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 31.05.2023.