Постанова

від 31.05.2023 по справі 402/89/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2023 року м. Кропивницький

справа № 402/89/23

провадження № 22-ц/4809/765/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Карпенка О. Л., учасники справи:

позивач Приватне підприємство «АТП Ульяновське»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката МелєзгіноваЮрія Валерійовича,який представляєінтереси ОСОБА_1 ,на рішенняУльяновського районногосуду Кіровоградськоїобласті від10квітня 2023рокуу складі судді Бондаренка А. А. і

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

В лютому 2023 року Приватне підприємство «АТП Ульяновське» (далі ПП «АТП Ульяновське») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути на свою користь 69716 грн 67 коп, у тому числі інфляційних втрат у сумі 61755 грн 22 коп та 3 % річних у сумі 7961 грн 45 коп за період з 23.11.2021 по 25.01.2023, та судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 07.07.2017 стягнуто з відповідача на користь ПП «АТ Ульяновське» 199 484,47 грн матеріальної шкоди, 1 570,84 грн витрат на правову допомогу, 770,34 грн витрат на судову експертизу, 20 182,57 грн виконавчого збору та 264,25 грн витрат на проведення виконавчих дій в порядку регресу, 4 047, 04 грн судових витрат.

Вказане рішення набрало законної сили 18.07.2021, однак, відповідачем не виконується.

Заочним рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 10.05.2022, змінене постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 грудня 2022 року стягнуто на користь ПП «АТП Ульяновське» з ОСОБА_1 інфляційні втрати та 3% річних за період з 22.11.2018 по 22.11.2021.

У зв`язку з невиконанням рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 07.07.2017, позивач вважав, що має право на стягненя з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних за період з з 23.11.2021 по 25.01.2023, а тому звернувся до суду з позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2023 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Ульяновське АТП» 69 716 грн 67 коп, у тому числі інфляційних втрат у сумі 61 755 грн 22 коп та 3% річних у сумі 7 691 грн 45 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «АТП Ульяновське» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 684 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач порушив грошове зобов`язання, а тому у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та трьох відсотків річних суд першої інстанції вважав обґрунтованими, а тому прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Мелєзгінов Ю. В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , просить скасувати рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2023 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, у тому числі і узв`язку зі спливом строку позовної давності.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок направильного їх дослідження чи оцінки, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Рішення суду від 07 лшипня 2017 року було не виконано внаслідок пасивного відношення самого позивача, який втратив інтерес до його виконання та не направляв рішення до виконання.

Відповідач, посилаючись на висновки Верховного Суду України, викладені у постанових від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15 та від 20 сіня 2016 року у справі № 6-2759цс15, вважає, що судом першої інстанції залишено поза увагою та не надано належної оцінки тому факту, що між позивачем та відповідачем виникли не грошові зобов`язання а деліктні, а тому положення ч. 2 ст. 625 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Враховуючи, що судовими рішеннями у справі № 402/891/16-ц відмовлено стягувачу у видачі дубліката виконавчого документа та поновленні строку для пред`явлення його до виконання, між сторонами виникло натуральне зобов`язання, до якого безпідставно застосовано положення статті 625 ЦК України.

Крім того, відповідач вважає, що до заявлених позовних вимог має бути застосована позовна давність, адже ще 18 серпня 2017 року позивач, отримавши виконавчий лист та копію рішення у справі 402/981/16-ц зна про своє право на отримання матеріальної шкоди.

Наданий позивачем розрахунок індексу інфляції та 3 % річних не відповідає вимогам ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення».

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 грудня 2022 року у справі № 402/830/21 вже було вирішено питання щодо стягнення з ОСОБА_1 як порушника грошового зобов`язання інфляційні втрати та 3 % річних за невиконання рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 17 липня 2017 року.

Відзиви на апеляційну скаргу

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою.

За приписами ч. 1ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 13ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки ціна позову становить 69716,67 грн, тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму (станом на 01.01.2023 становить 268 400 грн), апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367ЦПКУкраїни межах, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що згідно наданого позивачем розрахунку інфляційні втрати за період з 23.11.2021 по 25.01.2023 становлять 61 755 грн 22 коп, а 3% річних за вказаний період становлять 7 961 грн 45 коп.

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 07.07.2007 задоволений позов ПП «АТП Ульяновське» до ОСОБА_1 та стягнуто з відповідача на користь позивача 199 484,47 грн матеріальної шкоди, 1 570,84 грн витрат на правову допомогу, 770,34 грн витрат на судову експертизу, 20 182,57 грн виконавчого збору та 264,25 грн витрат на проведення виконавчих дій в порядку регресу, 4 047,04 грн судових витрат. Вказане рішення набрало законної сили.

Заочним рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 10.05.2021 задоволено позов ПП «АТП Ульяновське» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних з 19.07.2017 по 19.11.2021 312 547 грн 24 коп інфляційних втрат та три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у сумі 29 483 грн 52 коп, що разом становить 342 030 грн 76 коп.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 грудня 2022 року змінено рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 10.05.2021 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Ульяновське АТП» інфляційних втрат, трьох відсотків річних та в частині судового збору.

Зменшено період стягнення та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Ульяновське АТП» інфляційні втрати за період з 22.11.2018 по 22.11.2021 в сумі 46 232 грн 80 коп та три відсотки річних в сумі 20 368 грн 76коп, всього 66 601 грн 56 коп.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першоїстатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другоюстатті 509 ЦК Українизобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11цього Кодексу.

Відповідно до частини другоїстатті 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом статей524,533-535і625 ЦК Українигрошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другоюстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК Українирозміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5ЦК Українипоширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5ЦК України).

Отже, устатті 625 ЦК Українивизначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), якою відступлено від правових висновків, зроблених Верховним Судом України у постановах від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульованіЗаконом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України); та від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, який полягав у тому, що діястатті 625 ЦК Українипоширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ятастатті 11 ЦК Українине дає підстав для застосування положеньстатті 625 ЦК Україниу разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписистатті 625 ЦК Українипоширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Правовий аналіз положень статей526,599,611,625 ЦК Українидає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, в тому числі і за договором страхування, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбаченихстаттею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Відповідно до положень частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першоюстатті 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьоїстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12ЦПК України).

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Відповідно дост. 129 Конституції Україниосновними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 07 липня 2017 року у справі № 402/891/16-ц позов ПП «Ульяновське АТП» до ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Ульяновське АТП» 199 484,47 грн матеріальної шкоди, 1 570,84 грн витрат на правову допомогу, 770,34 грн втрат на судову експертизу, 20 182,57 грн виконавчого збору та 264,25 грн витрат на проведення виконавчих дій в порядку регресу.

В задоволенні вимог щодо стягнення 1 994,85 грн судового збору, 1500 грн витрат на автотоварознавче дослідження, 8 000 грн витрат на правову допомогу, та 111 776,51 грн матеріальних збитків за пошкодження автобуса відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Ульяновське АТП» судові витрати в сумі 4 047,04 грн (а. с. 7-10).

Заочним рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 10 травня 2022 року у справі № 402/830/21 позовні вимоги ПП «АТП Ульяновське» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов`язання задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Ульяновське АТП» за періодз 19.07.2017 по 19.11.2021 інфляційні втрати в сумі 305 662 грн 93 коп інфляційних втратта три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у сумі 294 83 грн 52 коп, що разом становить 342 030 грн 76 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «АТП Ульяновське» судовий збір в розмірі 5 040 грн (а. с. 11-13).

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 грудня 2022 року у справі № 402/830/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Заочне рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 10 травня 2022 року змінено в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Ульяновське АТП» інфляційних втрат, трьох відсотків річних та в частині судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «АТП Ульяновське» інфляційні втрати в сумі 46 232 грн 80 коп та три відсотки річних в сумі20 368 грн 76 коп, всього 66 601грн 56 коп.

Стягнуто з ПП «АТП Ульяновське» на користь ОСОБА_1 5 056 грн 38 коп судового збору (а. с. 14-17).

Даних про виконання відповідачем рішення Ульновського районного суду Кіровоградської області від 07 липня 2017 року у справі № 402/891/16-ц, матеріали справи не містять.

Враховуючи наведені норми права та встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, рішенням суду у справі № 402/891/16-ц було стягнуто на користь ПП «АТП Ульяновське» з ОСОБА_1 кошти в розмірі 226319,51 грн, це зобов`язання належним чином не виконано, тому в цьому випадку вимоги частини другоїстатті 625 ЦК Українипідлягають застосуванню.

Звертаючись до суду з позовом ПП «АТП Ульяновське» просило стягнути інфляційні втрати та 3 % річних за період з 23.11.2021 по 25.01.2023.

Так, сума заборгованості відповідача за грошовим зобов`язанням за рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 07 липня 2017 року складає 226 319,51 (199484,47 + 1570,84 + 770,34 + 20182,57 + 264,25 + 4047,04) грн.

Інфляційні втрати розраховуютьсяшляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Таким, чином, інфляційні втрати за період з 25.11.2021 по 25.01.2023 становлять 64233,48 грн, виходячи з наступного розрахунку: (100,60 : 100)x(101,30 : 100)x(101,60 : 100)x(104,50 : 100)x(103,10 : 100)x(102,70 : 100)x(103,10 : 100)x(100,70 : 100)x(101,10 : 100)x(101,90 : 100)x(102,50 : 100)x(100,70 : 100)x(100,70 : 100)x(100,80 : 100) х 226 319,51.

Відсоткова ставка 3% річних розраховується за формулою: Сума боргу ? Процентна ставка (%) / 100% ? Кількість днів / Кількість днів у році.

Отже, 3% річних від суми простроченої заборгованості за період з 23.11.2021 по 25.01.2023 складає 7980,09 грн, виходячи з наступного розрахунку: 226319,51 x 3 % x 429 : 365 : 100.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума інфляційних витрат становить 61755,22 грн, а 3 % річних становить 7961,45 грн (а. с. 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З таких обставин, розглядаючи спір в межах позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «АТП Ульяновське» 69716,67 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18) зазначено, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання; наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду від 07 лшипня 2017 року було не виконано внаслідок посивного відношення самого позивача, який втратив інтерес до його виконання та не направляв рішення до виконання, оскільки вказані обставини не мають правового значення.

Безпідставними є посилання відповідача на висновки Верховного Суду України, викладені у постанових від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15 та від 20 сіня 2016 року у справі № 6-2759цс15, адже у постанові від 16 травня 2018 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 686/21962/15-ц відступила від правових висновків, зроблених Верховним Судом України у постановах, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі.

У вказаній постанові Велика Палата дійшла висновку, що стаття 625 ЦК Українирозміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5ЦК України. Тому, приписи розділу І книги 5ЦК Українипоширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5ЦК України), а тому твердження відповідача про те, що між позивачем та відповідачем виникли не грошові зобов`язання а деліктні, а тому положення ч. 2 ст. 625 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, є помилковим.

Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами виникло натуральне зобов`язання, до якого безпідставно застосовано положення статті 625 ЦК України, з огляду на те, що рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 07.07.2017 стягнуто з відповідача на користь ПП «АТ Ульяновське» 199 484,47 грн матеріальної шкоди, 1 570,84 грн витрат на правову допомогу, 770,34 грн витрат на судову експертизу, 20 182,57 грн виконавчого збору та 264,25 грн витрат на проведення виконавчих дій в порядку регресу, 4 047, 04 грн судових витрат, тобто вимога ПП «АТП Ульяновське» про відшкодування майнової шкоди в порядк урегресу вже захищена у судовому (примусовому) порядку.

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду 28 вересня 2021 року у справі № 759/4755/19 (провадження № 61-14506св20).

Посилання відповідача на те, що до спірних правовідносин має бути застосована позовна давність, суд не бере до уваги, з огляду на те, що ОСОБА_1 , будучи належим чином повідомлений про розгляд справи, не звертався до суду першої інстанції із відповідною заявою.

Доводи апеляційної скарги про те, що наданий позивачем розрахунок індексу інфляції та 3 % річних не відповідає вимогам ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» є помилковим, оскільки під час розрахунку використовувалися індекси інфляції (індекси споживчих цін), які обчислювалися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, у відповідності до діючого законодавства.

Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про те, що постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 грудня 2022 року у справі № 402/830/21 вже було вирішено питання щодо стягнення з ОСОБА_1 як порушника грошового зобов`язання інфляційні втрати та 3 % річних за невиконання рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 17 липня 2017 року, оскільки у справі № 402/830/21 та у справі, що є предметом розгляду, різні періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За змістомст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першоїстатті 382 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382 - 384ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Мелєзгінова Юрія Валерійовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбаченихст.389 ЦПК України.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. Л. Карпенко