Рішення

від 25.05.2023 по справі 465/7067/22

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/7067/22

2/465/655/23

РІШЕННЯ

Іменем України

25.05.2023 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Ванівського Ю. М.

з участю: секретаря Лозинського Т-Р.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Моя країна"</a>, про стягнення пені,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача, про стягнення пені.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27 червня 2019 року між ним та відповідачем було укладено договір купівлі продажу майнових прав на нерухоме майно №МК108/13/13/5 МП за яким відповідач зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти у власність майнові права на житлове приміщення трьохкімнатну квартиру (будівельний №51, 13 підїзд, 13 поверх, проектна загальна площа квартири 94 квадратних метри), розташовану в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою АДРЕСА_1 . Згідно до додаткової угоди №2 до договору купівлі продажу майнових прав на нерухоме майно №МК108/13/13/51-МП від 27 червня 2019 року планове закінчення будівництва і введення об`єкта в експлуатацію 31.03.2022 року. Позивач свої зобов`язання за договором виконав та сплатив відповідачу вартість квартири, яка згідно п. 3.1 договору становить 50246,22 доларів США за обмінним курсом на день здійснення платежу 1355044,00 гривень, що еквівалентно 50246,22 доларам США, що підтверджується актом взаєморозрахунків з покупцем від 06.04.2022 року. Відповідач свої зобов`язання про будівництво спірної квартири та передачу її у власність позивача не виконав. Кількість прострочених днів за договором про надання послуг становить 250 днів (з дати запроектованого завершення будівництва 01.04.2022 року до дати звернення до суду з позовом), у зв`язку з чим пеня становить 10162830,00 грн.Просить позов задоволити.

Від представника відповідача 20 лютого 2023 року надійшов відзив на позовну заяву в якому йдеться про те, що об`єкт будівництва по АДРЕСА_1 ще не введений в експлуатацію, відтак виконати зобов`язання щодо підписання Акту приймання передачі нерухомого майна за договором немає можливості. Після введення в експлуатацію об`єкта будівництва позивачу буде надіслано Акт приймання передачі нерухомого майна відповідно до умов договору. У договорі відсутні зобов`язання ТОВ «Девелоперська компанія «Моя Країна» про передачу у власність квартири у термін до 31.03.2022 року. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій вказано, що згідно договору купівлі продажу майнових прав на нерухоме майно №МК108/13/13/21 МП, який укладено 27.06.2019 року позивач зобов`язання виконав та сплатив відповідачу вартість квартири, однак відповідач свої зобов`язання не виконав. Строк здачі в експлуатацію будинку в договорі первинно був зазначений до 31.03.2021 року, про те за згодою сторін такий строк було продовжено до 31.03.2022 року. Невиконання відповідачем своїх обов`язків по будівництву та прийняття його в експлуатацію, що зумовило неможливість передання спірної квартири у власність позивача є підставою для стягнення пені з відповідача.

Крім цього, 10 березня 2023 року від представника відповідача на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що зобов`язання відповідача перед позивачем щодо передачі майнових прав на квартиру не виникло, оскільки моментом виконання такого зобов`язання є сукупне настання подій, а саме: введення будинку в експлуатацію, отримання Сертифіката про прийняття об`єкта в експлуатацію та повного розрахунку покупцем з продавцем після обмірів квартири бюро технічної інвентаризації. Тому у зв`язку з ненаданням доказів сукупного настання вищевказаних подій відсутні правові підстави для стягнення пені. Крім цього, визначений у п.1 Додаткової угоди №2 термін «планове закінчення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію 31.03.2022 р.» не можу бути розтлумачений як кінцевий термін здачі будинку в експлуатацію. Даний строк є орієнтованим. Крім цього, зобов`язання щодо прийняття об`єкта будівництва в експлуацію не належить до цивільних відносин, тобто до відносин, за наявності яких передбачена цивільно правова відповідальність. Так як прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється органами ДІАМ, то відносини щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить не до цивільно правових, а до публічно правових відносин. Також зазначає, що договір купівлі продажу майнових прав на нерухоме майно № МК108/13/13/51 МП від 27.06.2019 р. не містить елементів договору підряду чи договору про надання послуг, отже абзац 1 частини 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовується до договорів підряду та договорів про надання послуг, та не поширюється на договори купівлі продажу майнових прав.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторонами 27 червня 2019 року було укладено договір купівлі продажу майнових прав на нерухоме майно №МК108/13/13/51-МП. За цим договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на житлове приміщення Квартира з характеристиками, зазначеними в п.2.1 Договору в житловому будинку АДРЕСА_2 та оплатити ціну таких майнових прав в порядку та на умовах визначених цим Договором.

Згідно п. 1.2 предметом Договору є майнові права на квартиру, які після набуття Покупцем їх у власність реалізовуються шляхом набуття права власності (володіння, користування та розпорядження) на нерухоме майно після прийняття об`єкта в експлуатацію та оформлення за Покупцем відповідних правовстановлюючих документів (державної реєстрації права власності).

Згідно п.1.3 цього Договору, майнові права на нерухоме майно передаються Покупцю Продавцем шляхом підписання Акту приймання передачі нерухомого майна, який підписується сторонами протягом 90 календарних днів від дати прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва у день, визначений Продавцем та за умови повної оплати Покупцем ціни майнових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2.2 цього Договору визначено, що датою планового закінчення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію є 31.03.2021 року.

Пунктом 3.1 Договору передбачено ціну майнових прав на нерухоме майно, що становить 50246, 22 доларів США за обмінним курсом на день здійснення платежу, обчисленим згідно з нормами п. 3.6 Договору, що на дату укладення Договору купівлі продажу майнових прав деривативу складає 1316000, 00 грн.

Крім цього, судом встановлено, що сторонами 16.04.2020 року було укладено Додаткову угоду №2 до Договору купівлі продажу майнових прав на нерухоме майно №МК108/13/13/51-МП від 27 червня 2019 року, якою було змінено графік здійснення чергових платежів за Договором.

Крім цього, судом встановлено, що сторонами 26.01.2021 року було укладено Додаткову угоду №2 до Договору купівлі продажу майнових прав на нерухоме майно №МК108/13/13/51-МП від 27 червня 2019 року, якою було змінено планову дату закінчення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію на 31.03.2022 р., а також зміно порядок здійснення чергових платежів.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частинами 1, 3, 5ст. 626 ЦК Українивстановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно дост. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2ст. 656 ЦК Українивизначено, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Отже, щодо даних договірних правовідносин можливо застосувати загальні положення про зобов`язання.

Крім цього, судом встановлено, що актом взаєморозрахунків з покупцем підтверджується факт повної оплати вартості майнових прав ОСОБА_1 в розмірі 50246, 56 доларів США.

Проте, відповідач не прийняв в експлуатацію об`єкт будівництва за вказаною вище адресою у строк, визначений умовами Договору 31.03.2022 р. та не виконав умови договору в повному обсязі.

Згідно з п. 5.1.3 Договору, продавець зобов`язаний забезпечити виконання обсягу загально будівельних робіт

Відповідно до п.5.1.6 Договору продавець зобов`язаний повідомляти покупця про всі обставини, що роблять неможливим виконання даного Договору.

Отже, виходячи з умов договору відповідач був зобов`язаний забезпечувати організацію будівництва об`єкта та прийняття його в експлуатацію.

Частиною 1ст. 530 Цивільного кодексу Українивстановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, згідно частини першоїстатті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннямистатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, відповідно дост. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, виходячи з умов договору відповідач був зобов`язаний забезпечувати організацію будівництва об`єкта та прийняття його в експлуатацію.

Цивільно-правова відповідальністьце покладення на правопорушника таких, що ґрунтуються на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно достатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина другастатті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третястатті 549 ЦК України).

Згідно із частиною другоюстатті 551 ЦК Україниякщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Щодо доводів сторони відповідача про не застосування до договору купівлі продажу майнових прав на нерухоме майно положень Закону України «Про захист прав споживачів» суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 виконав умови договору, повністю вніс обумовлену в договорі суму, а відповідач допустив істотне порушення умов договору і не забезпечив отримання позивачем завершеної будівництвом квартири, при тому, що планове завершення будівництва та здача об`єкта нерухомості в експлуатацію встановлено - 31.03.2022 року.

Саме тому суд вважає, що позивач вправі вимагати стягнення з відповідача пені у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" в межах річного строку позовної давності (частина друга статті 258 ЦК України).

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі №607/1569/19.

Згідно з ч. 1 та ч. 5ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2ст. 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ч. 1ч. 3ст. 83 ЦПК Українисторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідачразом з поданням відзиву.

Суд, дослідивши обставини, викладені позивачем у позові, та оцінивши, відповідно дост. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що право позивача порушено невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, тому підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача пені за порушення виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу майнових прав №МК108/13/13/51-МП від 27 червня 2019 року за період з 01.04.2022 по 21.11.2022 (день звернення з позовом до суду) включно в розмірі 10162830, 00 грн.

З приводу вимоги позивача про стягнення на його користь судових витрат у розмірі 50000, 00 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положенняст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17. Яка на підставі положення ч. 4ст. 263 ЦПК Українимає ураховуватися судом при застосуванні відповідних норм.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогуадвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно дост. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 рокугонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четвертастатті 137 ЦПК України).

В судовому засіданні представник позивача просила стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 50000, 00 гривень.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Громадським професійним об`єднанням адвокатів Личаківського району м. Львова «Палата адвокатів» в особі Гривни Т.Б. укладено договір №412 про надання правової допомоги.

В матеріалах справи міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1169774, а також свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1992 Гривни Т.Б. від 08.09.2012 року.

Верховний Суд дотримується позиції (постанови КГС ВС від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі № 902/519/18), що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених вимогами процесуального законодавства. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Зважаючи на те, щороботипо наданню правової допомогипредставником все-таки надавались в частиніподачі позову до суду, рішенням судувимоги позивача задоволені, враховуючи загальну тривалість розгляду справи в суді, та кількість часу витраченого адвокатом на участь у судових засіданнях, вважаю необхідним стягнути з відповідача на користь позивача частину витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн., що буде відповідати принципу справедливості та розумності.

Крім того, підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперської компанії "Моя країна", на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн. за подання позову, оскільки позивач за був звільнений від його сплати.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 1, 11, 15, 16, 251, 252, 509, 530, 549, 626, 628 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 206, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю "Девелоперськакомпанія "Моякраїна",про стягненняпені задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Моя країна"</a> на користь ОСОБА_1 10162830 (десять мільйонів сто шістдесят дві тисячі вісімсот тридцять) гривень 00 копійок пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Моя країна"</a> на користь ОСОБА_1 20000 (двадцять тисяч) витрат на правову допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Моя країна"</a> на користь держави 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного

перегляду.

Повний текст рішення виготволено 31 травня 2023 року.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Моя країна"</a>, код ЄДРПОУ 35253479, адреса: 79026, м.Львів, вул. Стрийська, 108

Суддя Ванівський Ю.М.