Ухвала

від 29.05.2023 по справі 554/4548/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 29.05.2023Справа № 554/4548/23 Провадження № 2/554/6721/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2023 року Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Чуванова А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новобуд 17» про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новобуд 17» про зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новобуд 17» надати ОСОБА_1 на ознайомлення документи з можливістю робити з них фотокопії, виписки, а саме: протоколи загальних зборів ОСББ «Новобуд 17» з відповідними додатками, які відображають голосування учасників за період з січня 2019 року по квітень 2023 року; інформацію чи є ОСББ «Новобуд 17» учасником (членом) асоціації об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, якщо є то якого та надати копії відповідних документів, що підтверджують таку участь; фінансову звітність ОСББ «Новобуд 17» за період з січня 2019 року по квітень 2023 року; укладені ОСББ «Новобуд 17» витратні договори з їх додатками, актами до них, видатковими накладними, рахунками та інших обов`язковими первинними бухгалтерськими документами за період з січня 2019 року по квітень 2023 року; інформацію про нараховані ОСББ «Новобуд 17» платежі та сплачені платежі власниками по квартирі АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Суд, вивчивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, прийшов довисновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новобуд 17» про зобов`язання вчинити певні дії не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Звертаючись з позовними вимогами позивач свої вимоги зводить до того, щоОСББ «Новобуд 17» порушено її право на інформацію, відповідачем свої обов`язки не виконуються, при цьому одержання співвласником багатоквартирного будинку інформації про діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким співвласником своїх прав, зокрема правомочностей на участь в управлінні об`єднанням.

Із роз`яснень, викладених у п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вбачається, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно достатей 19 ЦПК Україниу порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ заКодексом адміністративного судочинства України(стаття 17) (далі -КАС),Господарським процесуальним кодексом України(статті 1, 12; далі -ГПК),Кримінальним процесуальним кодексом України(далі -КПК) абоКодексом України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільногосудочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, зазвичай, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

В свою чергу,Господарський процесуальний кодекс Українивстановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункти 1, 10, 15 частини першоїстатті 20 цього кодексу).

За змістом частин першої та третьої статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участю або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Статтею 48 ЦПК Українивизначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Виходячи з положень цивільного процесуального законодавства відповідач це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

Як беззаперечно вбачається з матеріалів позову, звертаючись до суду із даним позовом про зобов`язання вчинити певні дії, у позовній заяві позивач визначила відповідачем ОСББ «Новобуд 17» , як юридичну особу.

Слідуючи принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України), суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно доЦПКУкраїни, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках.

Для визначення юрисдикції поряд із суб`єктним критерієм, суд також враховує та перевіряє і предметний критерій даного спору.

Частиною 1ст. 385 Цивільного кодексу Українипередбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до визначень, наведених уст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно зіст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку",об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

ОСББ відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном ОСББ, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Таким чином, законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

За змістом статей6,7,10,15Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"співвласники багатоквартирного будинку створюють ОСББ, затверджують статут такого об`єднання, мають право знайомитися з рішеннями загальних зборів та оскаржувати їхсудовому порядку,брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цимЗакономі статутом об`єднання;обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки;одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання;вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства.

Наведене узгоджується із п. 2.1 Статуту ОСББ «Новобуд 17».

За висновками, які містяться, зокрема, у постановах від 02 жовтня 2019 року у справі №501/1571/16-ц, від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2446/17, Велика Палата Верховного Суду вказала про розгляд господарськими судами спорів у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, з огляду на характер спірних правовідносин, оскільки такі спори виникають при здійсненні права управління юридичною особою, а тому є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першоїГПК України) незалежно від суб`єктного складу такого спору.

Аналогічні висновки містяться і у постанові КГС ВС від 23.06.2021 року, справа №920/26/21.

Як встановлено, предметом спору у цих правовідносинах є управління юридичною особою, оскільки як зазначалося, позивач вимагаєінформацію про діяльність об`єднання та стверджує, що така є необхідною для реалізації нею своїх прав на участь в управлінні об`єднанням,що свідчить про наближеність до спорів, пов`язаних з діяльністю юридичної особи, що дає підстави для висновку про необхідність розгляду даного спору за правилами господарського судочинства.

З огляду на відсутність доказів про існування юрисдикційного конфлікту, оскільки доказів звернення до господарського суду з відповідними вимогами позивач не надала, тому з метою забезпечення права на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, суд вважає, що ця справа має бути розглянута за правилами господарського судочинства.

Отже, враховуючи суб`єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склались між ними, cуд дійшоввисновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та має бути вирішений господарським судом.

Стаття 124 Конституції Українивстановлює, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - «Конвенція») кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі - «ЄСПЛ», «;Суд») у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

Статтею 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"закріплено право особи на розгляд її справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В зв`язкуз чим,у відкриттіпровадженнязапозовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новобуд 17» про зобов`язання вчинити певні дії - слідвідмовити.

Разом з тим, суд роз`яснює, що згідно Господарського процесуального кодексу Українипозивач може звернутись з даним позовом до відповідного господарського суду за правилами господарського судочинства.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.19, п. 1 ч. 1 ст.186, ст.ст.265,273,353,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новобуд 17» про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі надіслати позивачу разом з копіями позовної заяви та документами, доданими до позову для звернення до господарського суду з дотриманням територіальної підсудності.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання до Полтавського апеляційного суду.

Суддя А.М.Чуванова