Рішення

від 30.05.2023 по справі 569/6391/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/6391/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

розглянувши в підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася в суд з позовом, поданим представником позивача адвокатом Мороз Л.С., до відповідача, в якому просить визначити частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0500 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по кожному, припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що позивачу ОСОБА_1 , відповідачу ОСОБА_2 та їхнім батькам ОСОБА_4 , ОСОБА_3 належить на праві спільної часткової власності у розмірі по 1/4 кожному будинок за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після їх смерті залишилося спадкове майно, а саме частки у вказаному будинку та земельна ділянка, на якій знаходиться будинок. Земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , частки співвласників не визначені. Нотаріус, до якого позивач звернулася для оформлення спадщини, роз`яснив про необхідність визначення часток співвласників земельної ділянки.

Ухвалою від 26 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.

В підготовче засідання сторони не з`явилися.

У поданому до суду клопотанні від 30 травня 2023 року представник позивача просить розгляд справи провести без участі позивача та її представника, позов підтримує.

17 травня 2023 року відповідач подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, позов визнає повністю та не заперечує проти його задоволення.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем в порядку, встановленому ст.206 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд встановив, що земельна ділянка площею 0,0500 га, розташована на АДРЕСА_1 , із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5610100000:01:035:0028, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (позивачу) та ОСОБА_2 (відповідачу), що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 385083 від 20 вересня 2006 року.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 23 грудня 2002 року, виданого ВАТ "Рівневодавтотранс" та зареєстрованого Рівненським міським бюро технічнї інвентаризації за № 197-106-56246, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить по частці кожному квартира АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько сторін ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про смерть серії НОМЕР_1 від 12 січня 2015 року та серії НОМЕР_2 від 10 січня 2023 року відповідно.

Позивач та відповідач згідно з ч.1 ст.1261 ЦК України є спадкоємцями першої черги за законом після смерті батьків. У видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом усно було відмовлено, оскільки за відсутності домовленості між співвласниками щодо поділу земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності, у випадку смерті одного із співвласників, нотаріус при вчиненні нотаріальної дії не може самостійно вирішити питання щодо поділу земельної ділянки чи визначення частки.

Відповідно до ч.1 ст.355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної сумісної власності (спільне майно).

Згідно із ч.1 ст.368 ЦК України спільна власності двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними; розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом (ч.1, ч.2 ст.369 ЦК).

За правилами ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Згідно ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.361 ЦК України розпорядження часткою у праві спільної часткової власності співвласником може здійснюватися самостійно. Отже, для здійснення права розпорядження часткою, в тому числі і для передачі права власності, необхідно, щоб частка в праві спільної власності була визначена.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Аналогічні положення містить і статті 370 ЦК України щодо виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Відповідно до ст.89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюється за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом. Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду (п.«г» ч.1 ст.87 ЗК України).

За нормами ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 7 лютого 2014 року частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається, зокрема, при відкритті після нього спадщини. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Судом не встановлено, що між співвласниками земельної ділянки, що знаходиться на АДРЕСА_1 існувала будь-яка домовленість щодо розміру часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку. Беручи до уваги, що квартира, яка розташована на земельній ділянці, належить співвласникам на праві спільної часткової власності по частці кожному, частки кожного співвласника у праві спільної власності на земельну ділянку є пропорційними до часток у праві власності на квартиру та становлять частки для кожного.

Таким чином, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, позов належить задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 200, 206, 264, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визначити, що частки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0500 га, розташовану на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5610100000:01:035:0028, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, становлять по частці кожному.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0500 га, розташовану на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5610100000:01:035:0028, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі :

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя