Ухвала

від 01.06.2023 по справі 466/4975/23

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 466/4975/23

УХВАЛА

01 червня 2023 року Бродівський районний суд Львівської області в складі: головуючої - судді Бунди А.О., з участю секретаря судового засідання Кашуби Л.О., розглянувши заяву директора ТОВ «Західна агровиробнича компанія» Полянського І.Б. про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в :

01.06.2023 до Бродівського районного суду Львівської області на підставі ухвали від 16.05.2023 року про передачу матеріалів заяви на розгляд іншому суду із Шевченківського районного суду м.Львова надійшла заява директора ТОВ «Західна агровиробнича компанія» Полянського І.Б. про забезпечення позову у якій просить забезпечити позов ТОВ «Західна агровиробнича компанія» шляхом накладення арешту на банківські рахунки та все майно ОСОБА_1 в межах суми 158013,20 гривень.

Подану заяву мотивує тим, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» помилково перерахувало орендодавцю ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 158013,20грн. орендної плати за оренду земельних ділянок. Однак, ОСОБА_1 добровільно не повертає зазначені кошти, у зв`язку з чим виникла необхідність звернутися з позовом до суду. Відтак, вважають що ОСОБА_1 продовжує ними користуватися або ж використав їх у власних цілях, тому невжиття дієвих заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення суду у майбутньому.

Суд, вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 13 ст.7 та ч. 1 ст.153ЦПК України розгляд заяви здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 1ст.149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Згідно п.1 ч.1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У постанові ПленумуВСУ «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову»№ 9від 22.12.2006 року роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Суд вважає, що на підставі цих норм ЦПК України, забезпечення позову допускається коли існує:

- очевидна та реальна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам чи інтересам позивача до ухвалення рішення по суті справи;

- або коли ефективно захистити порушене чи оспорюване право, свободу чи інтерес позивача стане неможливим без вжиття цих заходів забезпечення позову;

- або коли для поновлення порушеного чи оспорюваного права, свободи чи інтересу позивача необхідно буде докласти значних зусиль чи витрат.

Суд вважає, що заява директора ТОВ «Західна агровиробнича компанія» Полянського І.Б. таких доказів не містить.

До матеріалів заяви заявник не надав доказів в підтвердження вчинення ОСОБА_1 дій, які спрямовані на ухилення від виконання зобов`язань щодо повернення зайво сплачених грошових коштів ТОВ «Західна агровиробнича компанія».

Також заявник не надав доказів реальної небезпеки ускладнення чи неможливості виконання рішення суду.

Суд вважає, що твердження заявника про можливе ухилення відповідача від виконання припустимого позитивного для позивача рішення суду, без надання відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для застосування забезпечення позову у виді накладення арешу на майно та грошові кошти ОСОБА_1 .

Отже, суд не встановив, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Крім цього, накладення судом арешту на банківські рахунки відповідача чинним законодавством не передбачено, але суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських установах або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником (постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 320/3560/18).

Із наведеного слідує, що відомості про те, на яких рахунках, в яких банківських установах та в якому розмірі перебувають грошові кошти відповідача є необхідними для забезпечення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки ОСОБА_1 , заявник не надає доказів, які б підтверджували відомості про номери рахунків, суму грошових коштів на цих рахунках. Відсутність цих відомостей не дає змоги визначити співмірність засобів забезпечення позову із заявленими вимогами.

Також суд встановив, що в заяві про забезпечення позову позивач не зазначив відомостей про нерухоме та рухоме майно, яке належать ОСОБА_1 про накладення арешту на яке він просить.

Відсутність у суду відомостей про перелік та вартість нерухомого та рухомого майна, на яке просить накласти арешт позивач, також не дає суду змоги визначити співмірність засобу забезпечення позову заявленим позовним вимогам.

За встановлених обставин суд відмовляє в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з іншою заявою про забезпечення позову, з урахуванням мотивів суду, зазначених в цій ухвалі.

Керуючись ст.149,150,152-154,157 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви директора ТОВ «Західна агровиробнича компанія» Полянського І.Б. про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи,якому ухвала судуне булавручена удень її складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.06.2023 року.

Суддя А.О. Бунда