Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6017/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2023 року Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 42023102070000073 від 07.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В :
До Подільського районного суду м. Києва звернувся старший слідчий слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 42023102070000073 від 07.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща», а також постійно обіймаючи в органах державної влади посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій, відповідно до примітки 1 статті 364 КК України є службовою особою.
У період здійснення своїх функцій органів державної влади, ОСОБА_5 , 08.12.2022 уклав договір з ТОВ «Енджисі-Транс» про надання послуг, а саме: послуги перевезення, навантаження та розвантаження лісопродукції вантажним автомобілем.
Крім цього, ОСОБА_5 , у період здійснення функцій органів державної влади уклав договір №15/05-В від 27.02.2023 з ТОВ «Енджисі-Транс» про надання послуг, а саме: послуги перевезення, навантаження та розвантаження лісопродукції вантажним автомобілем.
В подальшому, після укладання вище вказаних договорів у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел спрямований на висловлення прохання на отримання неправомірної вигоди від директора суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «Енджисі-Транс» за те, що він підпише акти прийому-передачі виконаних робіт між виконавцем ТОВ «Енджисі-транс» (код. ЄДРПОУ 42530995) та замовником ДСП «Північна Пуща».
З метою реалізації свого злочинного, умислу, 14 квітня 2023, ОСОБА_5 , зустрівся в приміщенні ресторану «Хачапурі та вино» (вул. П. Сагайдачного, 27 м. Київ) з директором ТОВ «Енджисі-транс» ОСОБА_6 , та в невстановленому досудовим розслідуванням місці, висловив прохання, що для підписання актів прийому-передачі виконаних робіт, необхідно надати йому неправомірну вигоду в розмірі 260 394, 648 тис. грн., що складає 60 % відсотків від суми зазначеної у договорі. На що ОСОБА_6 , повідомив, що йому необхідний час для міркування та прийняття відповідного рішення.
Після вищевказаної розмови, ОСОБА_6 , звернувся до ГУ «ДЗНД» СБ України з відповідною заявою щодо вимагання у нього неправомірної вигоди ОСОБА_5 .
В подальшому ОСОБА_6 , будучи особою, яка відповідно до законодавства залучена у межах кримінального провадження до конфіденційного співробітництва, продовжив спілкування з ОСОБА_5 .
Так, 01.05.2023 в період часу з 10 год. 00 хв., по 12 год. 30 хв., на території парку ім. Тараса Шевченка м. Києва, ОСОБА_5 , підписав імітовані документи, а саме:
- Акт прийому-передачі виконаних робіт між виконавцем ТОВ «Енджисі-транс» та замовником ДСП «Північна Пуща» №ТП-90/05-В-001 від 01.05.2023.
- Акт прийому-передачі виконаних робіт між виконавцем ТОВ «Енджисі-транс» та замовником ДСП «Північна Пуща» №ТП-90/05-В-002 від 01.05.2023.
- Акт прийому-передачі виконаних робіт між виконавцем ТОВ «Енджисі-транс» та замовником ДСП «Північна Пуща» №ТП-15/05-В-001 від 01.05.2023.
Загальна сума розрахунку за підписані акти-прийому передачі виконаних робіт становить 433 991, 08 тис. грн.
В подальшому ОСОБА_5 , відповідно до своєї вимоги , що полягала у наданні йому неправомірної вигоди в значному розмірі, за підписання актів-прийому передачі виконаних робіт, виконав усі дії спрямовані на реалізацію свого злочинного умислу.
Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними діями, які виразилися у проханні надати службовій особі неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду з використанням службового становища у значному розмірі, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 , на праві приватної власності належить майно, а саме:
- земельна ділянка, площею 0,03 (га), кадастровий номер 3222482401:01:006:5089 що за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка, площею 0,02 (га), кадастровий номер 3222482401:01:006:5088 що за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка, площею 0,0211 (га), кадастровий номер 3222482401:01:006:5090 що за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок, загальною площею 119,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт шайна, метою якого є забезпечення конфіскації майна ОСОБА_5 , оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.
Слідчий у судовому засідання клопотання підтримав з підстав, в ньому наведених.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України у судове засідання власник майна не викликався з метою забезпечення арешту майна, а саме недопущення його відчуження.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи слідчого, слідчий суддя прийшов до переконання, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що слідчими Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102070000073 від 07.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
26 травня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт на об`єкти будівництва, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчий суддя не вбачає.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя з метою збереження запобігання можливості приховування, псування та зникнення майна, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та його наслідки для інших осіб, вважає наявними підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 42023102070000073 від 07.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України задовольнити.
Накласти арешт на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у рамках кримінального провадження за №42023102070000073 від 07.04.2023, а саме на:
- земельна ділянка, площею 0,03 (га), кадастровий номер 3222482401:01:006:5089 що за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка, площею 0,02 (га), кадастровий номер 3222482401:01:006:5088 що за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка, площею 0,0211 (га), кадастровий номер 3222482401:01:006:5090 що за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок, загальною площею 119,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2023 |
Оприлюднено | 07.05.2024 |
Номер документу | 111244039 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Подільський районний суд міста Києва
Головчак М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні