Рішення

від 19.05.2023 по справі 760/6270/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/6270/23

Провадження №2/760/6666/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради, про визначення місця проживання дитини разом з батьком,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради, в якому просить суд визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком, із покладенням на батька обов`язків щодо утримання та виховання малолітньої дитини.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 15 лютого 2020 року між ним та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Солом?янським районним відділом у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №159 від 15 лютого 2020 року. Від спільного шлюбу подружжя має малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З дати реєстрації шлюбу 15 лютого 2020 року по 10 грудня 2021 року позивач з дружиною та дитиною проживали спільно однією родиною за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, протягом 2021-2022 років відносини між подружжям суттєво погіршилися, шлюб фактично припинив існування. 03 березня 2023 року позивач подав позов до Солом`янського районного суду м. Києва про розірвання шлюбу, що підтверджується ухвалою від 10 березня 2023 року по справі №760/4982/23. З лютого 2023 року малолітня дочка позивача проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_2 . Нерухоме майно належить останньому на

праві спільної сумісної власності та дозволяє забезпечити потребу у достатньому житловому просторі для приживання його дитини. У березні 2023 року позивачем було ініційовано укладення договору щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , із покладенням на батька обов?язків щодо утримання та виховання малолітньої дитини, а відповідачу запропоновано отримати грошову компенсацію, а також рухоме і нерухоме майно. Окрім того позивач зазначив, що саме він приймає активну участь у забезпеченні дитини. Проте, відповідач вважає, що дане питання до кінця не вирішено, оскільки даним договором не може встановлюватися обов?язок кожного з подружжя щодо утримання дітей. Позивач не допускає можливості спільного проживання його дитини з матір?ю та третіми особами, вважає неприйнятним для інтересів, психологічного здоров?я дитини її проживання з матір?ю, яка обіймається питаннями власного комфорту.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 березня 2023 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 06 квітня 2023 року справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

17 квітня 2023 року відповідач ОСОБА_2 подала заяву, в якій вказала, що погоджується з позовними вимогами позивача, просить їх задовольнити та розглянути справу без його участі.

28 квітня 2023 року та 01 травня 2023 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про долучення доказів, висновку органу опіки та піклування Подільської районної у м. Полтаві ради як органу опіки та піклування про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідність його інтересам дитини та рішення виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради №75 від 25.04.2023 року.

08 травня 2023 року відповідач ОСОБА_2 подала заяву, в якій вказала, що на даний момент вона не має самостійного доходу, підтверджує, що утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 здійснює її батько ОСОБА_1 . У зв`язку із рядом сімейних та фінансових обставин на даний момент вважає неможливим проживання малолітньої дитини з нею. Позовні вимоги просила задовольнити та розглянути справу без її участі.

15 травня 2023 року позивач ОСОБА_1 подав клопотання про долучення доказів.

Ухвалою суду від 15 травня 2023 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

17 травня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чистякова Т.О. подала клопотання, в якому просила розглянути справу без участі позивача та його представника.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про час, дату і місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради в судове засідання не з`явився, однак у заяві від 27 квітня 2022 року просив розглянути справу без участі представника органу опіки та піклування, при прийняття рішення враховувати висновок органу опіки та піклування.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.

15 лютого 2020 року сторони зареєстрували шлюб у Солом`янському районному у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №159, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 15 лютого 2020 року серія НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 28 липня 2020 року).

Позивач зазначив, що з дати реєстрації шлюбу 15 лютого 2020 року по 10 грудня 2021 року позивач з дружиною та дитиною проживали спільно однією родиною за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, протягом 2021-2022 років відносини між подружжям суттєво погіршилися, шлюб фактично припинив існування.

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (№760/4982/23).

Згідно довідки про склад сім`ї №272 від 21.03.2023 року, виданої Органом самоорганізації населення «Вороніна» ОСОБА_1 та його донька ОСОБА_3 проживають за адресою АДРЕСА_2 без реєстрації.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Як убачається зі статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно зі ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява №2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§76).

У §54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява №31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Як встановлено судом з акту обстеження умов проживання квартири за адресою: АДРЕСА_2 , який проведений 13 березня 2023 року Службою у справах дітей виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтава на підставі заяви ОСОБА_1 , житло складається з трьох кімнат, наявні вся комунікації: газифікована, опалення - котел, коридор, кухня, туалет суміжний з ванною, умови проживання задовільні, відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: окрема мебльована кімната, наявне ліжко, шафа з одягом, іграшки, засоби гігієни, готові страви. За цією адресою проживають ОСОБА_4 (дідусь), ОСОБА_5 (бабуся), ОСОБА_1 (батько) та ОСОБА_3 (донька).

Згідно довідки №01/12 від 17.03.2023 року ОСОБА_1 з 29 грудня 2021 року по теперішній час працює на посаді радника директора з питань взаємодії з правоохоронними органами і органами державної влади ТОВ «Лоу енд джастіс консалтинг» (ЄДРПОУ 44230111). З лютого 2023 року у зв`язку з сімейними обставинами та самостійним вихованням, утриманням малолітньої дитини ОСОБА_1 була надана можливість працювати дистанційно.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_3 на посаді сапера у АДРЕСА_4.

Як зазначив позивач, у зв`язку із погіршенням стосунків з дружиною, залишенням нею їх спільної дитини та самостійним вихованням та утриманням малолітньої дитини він був вимушений шукати шляхи продовження служби за місцем проживання на території Полтавської області, а тому у березні 2023 року подав рапорт про переведення до ДУ «Крюковська виправна колонія (№29)» з дислокацією у Полтавській області.

Згідно листа начальника ДУ «Крюковська виправна колонія (№29)» №15/9-713/дв від 07 березня 2023 року у зв`язку з наявністю вакантних посад керівництво не заперечує проти призначення ОСОБА_1 на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки.

Матір дитини - відповідач ОСОБА_2 подала заяву, в якій вказала, що на даний момент вона не має самостійного доходу, підтверджує, що утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 здійснює її батько ОСОБА_1 . У зв`язку із рядом сімейних та фінансових обставин на даний момент вважає неможливим проживання малолітньої дитини з нею. Позовні вимоги просила задовольнити.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтава ради про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідність його інтересам дитини від 25 квітня 2023 року №75, заслухавши ОСОБА_1 , врахувавши заяву ОСОБА_2 , яка не заперечує проти визначення місця проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком, беручи до уваги результат розгляду даного питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради (протокол від 25 квітня 2023 року №4), керуючись ст.ст.19, 155, 160, 161 Сімейного кодексу України, п.72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866 зі змінами та доповненнями, орган опіки та піклування виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради вважає за доцільне, в інтересах малолітньої дитини, визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, а також те, що визнання відповідачем ОСОБА_2 позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача та визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком буде відповідати якнайкращому забезпеченню інтересам дитини та позитивно сприятиме її психологічному та фізичному розвитку.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1073,60 грн в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись статтями10, 12, 89, 141, 206, 263-265, 273, 280, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради, про визначення місця проживання дитини разом з батьком - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників:

позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради, місцезнаходження: 36005, м. Полтава, вул. Гайового, буд. 3, ЄДРПОУ 05384710.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова