Ухвала

від 30.05.2023 по справі 643/2259/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/2259/23

Провадження № 4-с/643/7/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2023

Московський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді - Олійника О.О,,

за участю секратаря судового засідання - Не лакової Т.С.

представника заявниці - адвоката Маслової О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги ОСОБА_1 на дії в.о. начальника Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романець Романа Вікторовича, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Московського районного суду м. Харкова із скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність в.о. начальника Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романець Романа Вікторовича; скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця відділу ДВС Московського району Харківського міського управління юстиції Черняка А.В. від 27.08.2008 року на належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 ; зобов`язати Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити обтяження належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1 з державного реєстру обтяжень нерухомого майна.

В обґрунтування скарги посилається на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору міни з громадянином ОСОБА_2 від 13.11.1996 року. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22.11.2005 року з неї на користь Управління соціального захисту населення та праці Московської районної ради в м. Харкові було стягнуто 2428 грн.68 коп. Постановою державного виконавця Черняк А.В. ВДВС Московського району Харківського міського управління юстиції від 27 лютого 2008 року в порядку примусового виконання зазначеного рішення суду ( виконавчий лист № 2-36972/07 від 24.12.2007 року) в межах суми боргу було накладено арешт на квартиру, яка належить їй на праві власності, а саме, квартиру АДРЕСА_1 . Рішення Московського районного суду м. Харкова нею було виконано, борг у сумі 2428,68 грн. було погашено у повному обсязі в листопаді 2010 року. Дана обставина підтверджується відповідним листом Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради №03-5069 від 06.07.2020 року.

Заявниця неодноразово зверталась до Московського районного відділу ДВС з заявою про скасування арешту, накладеного державним виконавцем відділу. На своє звернення отримала відповідь від 06.05.2020 року про те, що виконавче провадження, в ході виконання якого і було накладено арешт на квартиру, у Відділ не надходило і не перебуває. На своє повторне звернення, заявниця у січні 2022 року отримала відповідь за від 05.01.2022 року про те, шо відносно обтяження нерухомого майна, тобто її квартири, на теперішній час наявні такі відомості: номер обтяження, назва та адреса майна, ПІБ. дата народження та адрес боржника, серія, дата і номер постанови, на підставі якої накладена заборона. Проте, відомості щодо самого виконавчого провадження, в межах якого державним виконавцем Московського ВДВС ХМУЮ винесено арешт про майно боржника та оголошення заборони його відчуження від 27.02.2008 року серія АА № 592819, зокрема номера і реквізитів виконавчого провадження, стягувача, тощо - відсутні, в тому числі в автоматизованій системі виконавчого провадження. Також до неї було доведено, шо за думкою відділу ВДВС вказане виконавче провадження знищене за закінченням строку зберігання.

Наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Так як в разі повного виконання виконавчого документа підстав для збереження чинності арешту майна боржника немає, то заявниця 07.03.2023 року звернулась до начальника Салтівського ( раніше Московського) ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції з заявою про скасування арешту накладеного Постановою державного виконавця цього відділу Черняка А.В. від 27.08.2008 року на належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .

На заяву остання отримала від в.о. начальника відділу відповідь № 36811 від 16.03.2023 року, з якої вбачається, що постанова про арешт її квартири та дані про накладення арешту на квартиру були здійснені згідно з законодавством, яке діяло на той час. Само виконавче провадження, в рамках якого було накладено арешт на належну їй квартиру в 2008 році, знищено за закінченням строку зберігання. В.о. начальника відділу вважає, що на цей час підстави, передбачені ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» для зняття арешту з квартири, відсутні. Тому ОСОБА_1 було роз`яснено, що у всіх інших випадках арешт з квартири може бути знятий за рішенням суду.

Так як заявницею було в повному обсязі погашено борг за рішенням суду, і нею були надані у відділ державної виконавчої служби відповідні підтвердження, а саме: довідка стягувача - Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради про повне погашення боргу ще в листопаді 2010 року, то вона вважає, що державним виконавцем безпідставно не було знято арешт з належної їй на праві власності квартири. Так як арешт на квартиру було накладено постановою державного виконавця 27.02.2008 року, а борг заявницею повністю було сплачено в 2010 році, вона вважає, що є всі підстави скасувати арешт майна.

Крім того, зазначила, що стягувач за виконавчим провадженням не заперечує проти зняття арешту з її квартири і навіть направив листа до Салтівського відділу ДВС з проханням зняти арешт з квартири в зв`язку з погашенням ОСОБА_1 боргу у в повному обсязі. Проте Салтівським відділом ДВС заявниці безпідставно відмовлено в задоволенні її заяви про зняття арешту з квартири. Вважає, що Салтівський ВДВС порушує її право власника, закріплене в ЦК України на право розпорядження своєю власністю у зв`язку із чим останні була вимушена звернутись зі скаргою до суду.

В судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Маслова О.Г. підтримала скаргу та просила суд задовольнити її в повному обсязі.

Представник стягувача Управління соціального захисту населення Адміністрації Салтівського району Харківської міської ради у судове засідання не з`явився, подав до суду листа про розгляд справи за відсутності представника управління.

Представник Салтівського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судове засідання також не з`явився, подав через систему «Електронний суд» пояснення, відповідно до яких просить суд в повному обсязі відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії в.о. начальника Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Прийняти рішення стосовно вказаної скарги з обов`язковим урахуванням прав та інтересів Держави. Розглядати скаргу без участі відділу.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що 22.11.2005 року Московським районним судом м. Харкова було ухвалено рішення у цивільній справі за позовом Управління соціального захисту населення та праці Московської районної ради м. Харкова до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченої з надлишком у вигляді житлових субсидій.

Так, відповідно до рішення Московського районного суду від 22.11.2005 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення та праці Московської районної ради м. Харкова 2428,68 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

На виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.11.2005 року, Московським районним судом м. Харкова був виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 2428,68 грн. на користь Управління соціального захисту населення та праці Московської районної ради м. Харкова та відкрито виконавче провадження.

В рамках виконавчого провадження постановою державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління Міністерства юстиції Черняк А.В. накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 на підставі Договору міни від 30.11.1996 року.

Згідно листа Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради № 03-5069 від 06.07.2020 року, рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.11.2005 року виконано, оскільки борг у сумі 2428,68 грн. на користь Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради погашено у повному обсязі листопаді 2010 року.

Заявниця неодноразово зверталась до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із заявами про скасування арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на їй на праві власності, проте їй було надано відповідь, що арешт можливо зняти лише на підставі рішення суду.

Згідно копії листа № 36811 від 16.03.2023 року наданого Салтівським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції убачається, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявний запис про обтяження: тип обтяження арешт нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження 6758997; зареєстровано 11.03.2008 за № 6758997 реєстратором: П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора (колишня Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора); підстава обтяження Постанова АА № 592819 27.02.2008, Московський ВДВС ХМУЮ; об`єкт обтяження квартира, адрес: АДРЕСА_2 ; власник ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , причини відсутності коду: інша причина відсутності коду, АДРЕСА_2 ; заявник Московський ВДВС ХМУЮ. Проте, відомості щодо виконавчого провадження, в межах якого державним виконавцем Московського ВДВС ХМУЮ винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження від 27.02.2008 серії АА № 592819, зокрема номера виконавчого провадження згідно Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відсутні, в тому числі в автоматизованій системі виконавчого провадження, у зв`язку із тим, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження була винесена у період дії Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 № 43/5.

Крім того, з вищезгаданого листа вбачається, виконавче провадження, в межах якого державним виконавцем Московського ВДВС ХМУЮ винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.02.2008 серії АА № 592819 знищене за закінченням строку зберігання. Тому, на теперішній час підстави для зняття виконавцем арешту з майна боржника відсутні. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 50 Закону № 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Державний виконавець зазначений дій не виконав та не зняв арешт з квартири боржника, яка погасила борг.

Крім того, після звернення ОСОБА_1 до в.о. начальника Салтівського відділу ДВС у м. Харкові, той теж не виконав вимоги закону та арешт не зняв, всупереч наступним положенням закону.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. (частина третя статті 74 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 1404-VIII, у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, ОСОБА_1 була стороною виконавчого провадження, під час здійснення якого на майно останньої як боржника було накладено арешт, який не був скасований після знищення виконавчого провадження.

Вказані обставини порушують права та законні інтереси ОСОБА_1 , оскільки вона як законний власник позбавлена в повній мірі користуватись та розпоряджатись майном на власний розсуд.

Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оцінюючи належність, достовірність, а також достатній взаємозв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що державним виконавцем арешт накладений на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 на підставі Договору міни від 30.11.1996 року не скасовано, а також те, що відкриті виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 відсутні, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, оскільки наявність арешту накладеного на майно, порушує право власності скаржника та є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

На підставі вище наведеного та керуючись ст. 447-453, 353-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати бездіяльність в.о. начальника Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романець Романа Вікторовича - неправомірною.

Скасувати постанову державного виконавця відділу ДВС Московського району Харківського міського управління юстиції Черняка А.В. від 27.08.2008 року про накладення арешту на належну ОСОБА_1 на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити обтяження належної ОСОБА_1 на праві власності квартири АДРЕСА_1 з державного реєстру обтяжень нерухомого майна.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної' сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, коім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

З інформацією шодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб- адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали складено 01.06.2023 року.

Суддя - О.О. Олійник